ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.02
16:01
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
2026.09.02
15:32
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
2026.09.02
14:52
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
2026.09.02
13:21
Крихти чорних черепашок,
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
Лал, немеркнучі ланіти,
Гарбузи і Попелюшки,
Єзуїти чи шиїти,
Довге, радісне затишшя,
Масала зелена, дивна,
Чорні вишні над узвишшям,
Далечінь масна й чарівна...
2026.09.02
12:34
Часто згадую, любий, як той листопад
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив
поєднав у гучнім ресторані
нас з тобою тоді, після болісних зрад,
в дощовий вечір фортепіанний.
Музикант віртуозно танок вигравав,
готував капучино бариста.
Танцювали красуні під пристрасний драйв
у зваблив
2026.09.02
07:00
Краплинки холодні, прозорі і чисті
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків
Розваги собі влаштували у місті, -
Стукочуть, дзюркочуть на плитках, асфальті,
Заводять сопрано, продовжують альтом, -
Всю землю вмиває навала дзвеняча,
З ознаками жвавої й щедрої вдачі.
Тіснява калюж і струмочків
2026.09.01
22:13
Я нікуди не хочу іти.
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.
Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,
Я побуду сьогодні удома.
Подивлюсь я на все з висоти
Чи із попелу й диму Содома.
Подивлюсь я із храму хмарин
Чи з боліт, із низини Аїда.
Не пізнаю я більших вершин,
2026.09.01
21:07
— Літо, літечко барвисте,
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки
ти куди втікаєш з міста?
А мені, виходить, час
повертатися у клас?
Знов за партою сидіти
і все вчити, вчити, вчити?
Зачекай іще хоч трішки.
Не втомились мої ніжки
2026.09.01
20:27
щось було у цім
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш
нічого у цім не лишилось
невідомо чиє глузування
постскриптуму замість
ми заходимо в осінь
так ніби нам доручили
не то щоби сильно хотілося
але звичайно як скажеш
2026.09.01
17:45
Відгоріло в стерні —
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…
Відцвіли землероби,
Жебраки уночі
Вже шукають ропух.
Мемуаровий* біль,
Наче кінь клишоногий,
У канаві йдучи,
Знов прискорює рух…
2026.09.01
10:10
САЛОМЕЯ: ТАНЕЦЬ СЕМИ ПОКРИВАЛ"
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви,
в містичному стилі біблійної «Пісні Пісень»)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ірод Антипа – тетрарх Галілеї, цар, чиє серце повне безумства та гріховної пристрасті.
Саломея – юн
2026.09.01
07:40
Самотність крижана вчувається сильніше,
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
Коли на заході згасає тихо день, -
Коли мене уже не радують ні вірші,
Ні звуки в клітці соловейкових пісень.
Знедавна самоту ніяк не втихомирю,
Хоча тепер собі це ставлю за мету,
Бо не скоривсь біді та не утр
2026.08.31
21:18
сонцезаходом палає
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
сатурнічний небозвід
падає в ще справну память
літа перезрілий плід
різноквіття на осоннях
липоцвіт джмелиний літ
поле рапсове і сонях
хмароплин і живопліт
2026.08.31
20:40
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них...?
Із нежиття вони в життя приходять,
крізь мокрі випинаються сніги,
а ми, панове, в гумових чоботях,
2026.08.31
14:55
Рай балачок бринить у грушах,
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
Рай чумаковий — без плачу.
У кошиках ховають душі
Себе від довгого дощу.
А ми пливем до монплезірів,
Торуєм шлях між сарани,
Легкі зазвичай, як порфіри,
Як кучми, сховані в чалми.
2026.08.31
12:25
Ніякі греблі пристрасть не зупинять.
Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вона в ріці приречено кипить.
Вона - це зліплена із плоті пишність,
Господніх замислів пророча мить.
Ця пристрасть затопляє все навколо,
Нічим не спинена, палка, нага.
Прадавнє вогнище утворить коло.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Шкереберть
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Шкереберть
***маленька сюрреалістична поема***
*оригінальний сюжет*
Змеркли зорі. Бо впали у сни світанкові.
......................................................
Повтікали дракони в печери казкові
(себто ящірки вилізли грітись на плити,
Та втекли... У дитинство... Я вмів їх ловити,
І, награвшись, на волю назад відпускав...
Те ж і змій...) Ну, а змієва вдача така -
Як неправильно схопиш, то вкусить напевно.
Тож мене попрохала одна "королєвна"...
Як її?.. Забуваю, трясця її матір...
КлеомА?.. Чи КліОпа?.. КлемА?.. КлеопАтір?..
Ну то справа не в тім... Історична подія...
Щоб за тіло вкусила і вчасно подіяв
Смак солодкий отрути принадності NUDE.
Щоб вкусила її неодмінно за груди.
......................................................
...я по плитах ходжу, молодий єгиптянин.
Спека... Скинув кожуха... Не візьму до тями -
Нащо дівці гадюча отрута на згубу.
-кинь придурка отого... Антонія... Люба!
Утечем у майбутнє з цієї руїни!..
До якоїсь країни... Мабуть, України!!!
Де глямур від Кутюр "залипає" на сало,
Де зміюка вже більше тебе б не кусала!..
У коханні "відІрвемося" від душі,
І писатимемо на світанні віршІ
(Чи-то вІрші, як мовив суворо поет...)
Викладатимем вільно ми їх у Інет,
Шанувальників цілу отримаєм купу!..
Тільки те та не те... Посилаєм у дупу
Той Інет, де гадюччя з"їдає поетів,
Де троляки, яких, мов ляльок, з кабінетів
Смик та смик ляльководи... Де дурість у шані.
Де розумні не роблять погоди. Та я не
Мав і гадки запрошувать в нетрі такі...
Краще підемо рвать у пустелі квітки.
Як шляхетні минулі часи повернуть?
Хай майбутні дракони себе і жеруть!)))
...ми нікому "осанни" ніде не співали,
То за це у майбутньому нас покусали
Гадозмії...) КлеОпо!) Та не переймайся)
Хоч Антонію ж.па, напевно вертайся
У часи, де гадюччя на власну замову.
Вибачай, у ві сні я вивчав твою мову,
КлеопА... Чи НатА... Чи СвітлА...
Зрозумій!
І не "злий".
Ти ж не зла?
...............................................
...сон наснився дурний.
© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Св. №118051300368
*оригінальний сюжет*
Змеркли зорі. Бо впали у сни світанкові.
......................................................
Повтікали дракони в печери казкові
(себто ящірки вилізли грітись на плити,
Та втекли... У дитинство... Я вмів їх ловити,
І, награвшись, на волю назад відпускав...
Те ж і змій...) Ну, а змієва вдача така -
Як неправильно схопиш, то вкусить напевно.
Тож мене попрохала одна "королєвна"...
Як її?.. Забуваю, трясця її матір...
КлеомА?.. Чи КліОпа?.. КлемА?.. КлеопАтір?..
Ну то справа не в тім... Історична подія...
Щоб за тіло вкусила і вчасно подіяв
Смак солодкий отрути принадності NUDE.
Щоб вкусила її неодмінно за груди.
......................................................
...я по плитах ходжу, молодий єгиптянин.
Спека... Скинув кожуха... Не візьму до тями -
Нащо дівці гадюча отрута на згубу.
-кинь придурка отого... Антонія... Люба!
Утечем у майбутнє з цієї руїни!..
До якоїсь країни... Мабуть, України!!!
Де глямур від Кутюр "залипає" на сало,
Де зміюка вже більше тебе б не кусала!..
У коханні "відІрвемося" від душі,
І писатимемо на світанні віршІ
(Чи-то вІрші, як мовив суворо поет...)
Викладатимем вільно ми їх у Інет,
Шанувальників цілу отримаєм купу!..
Тільки те та не те... Посилаєм у дупу
Той Інет, де гадюччя з"їдає поетів,
Де троляки, яких, мов ляльок, з кабінетів
Смик та смик ляльководи... Де дурість у шані.
Де розумні не роблять погоди. Та я не
Мав і гадки запрошувать в нетрі такі...
Краще підемо рвать у пустелі квітки.
Як шляхетні минулі часи повернуть?
Хай майбутні дракони себе і жеруть!)))
...ми нікому "осанни" ніде не співали,
То за це у майбутньому нас покусали
Гадозмії...) КлеОпо!) Та не переймайся)
Хоч Антонію ж.па, напевно вертайся
У часи, де гадюччя на власну замову.
Вибачай, у ві сні я вивчав твою мову,
КлеопА... Чи НатА... Чи СвітлА...
Зрозумій!
І не "злий".
Ти ж не зла?
...............................................
...сон наснився дурний.
© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Св. №118051300368
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3473 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3473 seconds