ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2024.05.20
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
2022.04.25
2022.03.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Шкереберть
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Шкереберть
***маленька сюрреалістична поема***
*оригінальний сюжет*
Змеркли зорі. Бо впали у сни світанкові.
......................................................
Повтікали дракони в печери казкові
(себто ящірки вилізли грітись на плити,
Та втекли... У дитинство... Я вмів їх ловити,
І, награвшись, на волю назад відпускав...
Те ж і змій...) Ну, а змієва вдача така -
Як неправильно схопиш, то вкусить напевно.
Тож мене попрохала одна "королєвна"...
Як її?.. Забуваю, трясця її матір...
КлеомА?.. Чи КліОпа?.. КлемА?.. КлеопАтір?..
Ну то справа не в тім... Історична подія...
Щоб за тіло вкусила і вчасно подіяв
Смак солодкий отрути принадності NUDE.
Щоб вкусила її неодмінно за груди.
......................................................
...я по плитах ходжу, молодий єгиптянин.
Спека... Скинув кожуха... Не візьму до тями -
Нащо дівці гадюча отрута на згубу.
-кинь придурка отого... Антонія... Люба!
Утечем у майбутнє з цієї руїни!..
До якоїсь країни... Мабуть, України!!!
Де глямур від Кутюр "залипає" на сало,
Де зміюка вже більше тебе б не кусала!..
У коханні "відІрвемося" від душі,
І писатимемо на світанні віршІ
(Чи-то вІрші, як мовив суворо поет...)
Викладатимем вільно ми їх у Інет,
Шанувальників цілу отримаєм купу!..
Тільки те та не те... Посилаєм у дупу
Той Інет, де гадюччя з"їдає поетів,
Де троляки, яких, мов ляльок, з кабінетів
Смик та смик ляльководи... Де дурість у шані.
Де розумні не роблять погоди. Та я не
Мав і гадки запрошувать в нетрі такі...
Краще підемо рвать у пустелі квітки.
Як шляхетні минулі часи повернуть?
Хай майбутні дракони себе і жеруть!)))
...ми нікому "осанни" ніде не співали,
То за це у майбутньому нас покусали
Гадозмії...) КлеОпо!) Та не переймайся)
Хоч Антонію ж.па, напевно вертайся
У часи, де гадюччя на власну замову.
Вибачай, у ві сні я вивчав твою мову,
КлеопА... Чи НатА... Чи СвітлА...
Зрозумій!
І не "злий".
Ти ж не зла?
...............................................
...сон наснився дурний.
© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Св. №118051300368
*оригінальний сюжет*
Змеркли зорі. Бо впали у сни світанкові.
......................................................
Повтікали дракони в печери казкові
(себто ящірки вилізли грітись на плити,
Та втекли... У дитинство... Я вмів їх ловити,
І, награвшись, на волю назад відпускав...
Те ж і змій...) Ну, а змієва вдача така -
Як неправильно схопиш, то вкусить напевно.
Тож мене попрохала одна "королєвна"...
Як її?.. Забуваю, трясця її матір...
КлеомА?.. Чи КліОпа?.. КлемА?.. КлеопАтір?..
Ну то справа не в тім... Історична подія...
Щоб за тіло вкусила і вчасно подіяв
Смак солодкий отрути принадності NUDE.
Щоб вкусила її неодмінно за груди.
......................................................
...я по плитах ходжу, молодий єгиптянин.
Спека... Скинув кожуха... Не візьму до тями -
Нащо дівці гадюча отрута на згубу.
-кинь придурка отого... Антонія... Люба!
Утечем у майбутнє з цієї руїни!..
До якоїсь країни... Мабуть, України!!!
Де глямур від Кутюр "залипає" на сало,
Де зміюка вже більше тебе б не кусала!..
У коханні "відІрвемося" від душі,
І писатимемо на світанні віршІ
(Чи-то вІрші, як мовив суворо поет...)
Викладатимем вільно ми їх у Інет,
Шанувальників цілу отримаєм купу!..
Тільки те та не те... Посилаєм у дупу
Той Інет, де гадюччя з"їдає поетів,
Де троляки, яких, мов ляльок, з кабінетів
Смик та смик ляльководи... Де дурість у шані.
Де розумні не роблять погоди. Та я не
Мав і гадки запрошувать в нетрі такі...
Краще підемо рвать у пустелі квітки.
Як шляхетні минулі часи повернуть?
Хай майбутні дракони себе і жеруть!)))
...ми нікому "осанни" ніде не співали,
То за це у майбутньому нас покусали
Гадозмії...) КлеОпо!) Та не переймайся)
Хоч Антонію ж.па, напевно вертайся
У часи, де гадюччя на власну замову.
Вибачай, у ві сні я вивчав твою мову,
КлеопА... Чи НатА... Чи СвітлА...
Зрозумій!
І не "злий".
Ти ж не зла?
...............................................
...сон наснився дурний.
© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Св. №118051300368
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1699 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1699 seconds