ЛГ дякує...
І я дякую за таку гарну оцінку тих простеньких рядочків, пане Василю!

Дякую, пане Володимире.)
Особливо за цю чудову композицію...
Буде нині моїм настроєм.)

О так, пані Аделько, музика - найкраще )

Можна...
Дякую, пане Олесандре.

Отака я закручена (суто жіноча), пане Ігоре.
Дякую за Ваш відгук, Ваше прочитання і Ваше бачення - чоловіче, людинне і поетичне. Я люблю змістовні коментарі і не мусить там бути мед.)
Уже м виросла з того, що боліла критикою. А тим більше, коли вона отака, як Ваша - толерантно-виважена.
Дякую!

А мені, пране Ігорю, здається, що до вас прислуховуються і ви тонко таки впливаєте на різні ситуації на авторських майстернях.
Але часто буває, що наш вплив може бути дещо егоїстичним. Зрозуміло, що ідеального фактично немає, і це нормально, зрештою, навіть уся словесність не ідеальна, бо якщо поглянути на символьну частину, то ці символи не стосуються напряму ідеального у всій безмірності ідеального )) А тільки деякої ситуації на час виникнення мови... Але говорити музикою, а ще точніше - просто Істиною в торканні до всіх чуттів ми ще не здатні ) Тож словесність - наразі досить гарна річ )

Так от, кажучи від третьої особи, у творі ніби максимально відсторонюються від егоцентризму, так мені здається. І легкі флер-тумани нечіткості, як парфуми, як немови, залишають ситуації більше простору, що надважливо.
Чіткість, зазвичай, тільки увиразнює (перші плани, бо лише чіткість Деміургів увиразнює всі плани), гармонійна нечіткість - народжує стереоскопії...

Дякую, пане редакторе, за тонке відчуття невагомого, але такого важливого, витаючого поміж рядками.;)

У кожного свій егоїзм, який в даному випадку краще трактувати як позицію.
По цій колізії гарно пройшовся у свій час Євтушенко у вірші «Незрозумілим поетам», який досить вправно переклав у ПМ мій тезка Деркач. Нмд, зайве словотворення не розширює стереоскопію поезії. Але ідеал недосяжний і так само – у кожного він свій.

Дякую!