ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Притча «Що посієш, те й пожнеш»
Притча «Що посієш, те й пожнеш»
Давним-давно однією країною довго правил мудрий імператор. Прийшов час, він постарів і вирішив оголосити свого спадкоємця. Всі очікували, що це буде хтось із його дітей або послідовників. Але імператор придумав дещо інше. Він наказав зібрати в палаці всіх, без винятку, юнаків, які живуть в країні. І сказав їм наступне: «Мені потрібно призначити наступного правителя. І я вирішив, що виберу цю людину з вас ». Всі, хто був у цей момент в залі палацу, впали в подив. Літній правитель продовжив: «Я дам кожному по насінню. Ви посадите його, будете доглядати за ним протягом року, а потім повернетеся до палацу з вирощеним урожаєм. Той, у кого буде найкраще рослина, стане моїм наступником! »Юнак, якого звали Лінг, теж отримав своє насіннячко. Коли він розповів матері про завдання імператора, вона допомогла йому його посадити. Потім молодий чоловік ретельно його ростив і щоранку перевіряв, чи не з'явилися маленькі паростки. Йшов час. При зустрічі інші юнаки хвалилися Лінг про свої досягнення. А в горщику у Линга так нічого і не з'явилося. Він почав вважати себе нікчемою, бо всі інші тільки й хвалилися своїм урожаєм. Непомітно пролетіло півроку, але результату у Линга як і раніше не було. Він звинувачував у всьому себе, що сам занапастив дорогоцінну рослину. І ось завершився термін, поставлений правителем. Як і було домовлено, всі юнаки принесли до палацу вирощені ними рослини. А Лінг не хотів туди йти, але любляча його мати сказала, що треба бути чесним і вміти визнавати свою поразку ... Коли Лінг з'явився в палаці, то побачив величезну різноманітність різних рослин, які принесли інші юнаки. Коли імператор побачив все це, він сказав: «Ви всі заслуговуєте похвали! Ваш урожай - просто чудовий! »Лінг під час промови імператора намагався бути непомітним. Але імператор помітив його порожній горщик і викликав юнака вперед. Всі почали сміятися над Лінгом, побачивши, що крім землі в горщику нічого немає. А правитель раптом вимовив: «Ось мій приймач! Ви всі пам'ятаєте, що отримавши насіння, ви через рік повинні були повернутися з результатами своєї праці до палацу. Але ніхто з вас не знав, що те насіння ніяк не могли прорости, вони були зіпсовані, я їх попередньо зварив. Але ви, крім Линга, все-таки принесли плоди своєї праці. Ви підмінили насіння, отримане від мене. І Лінг - єдиний, в чесності якого я не сумніваюся. Тому він замінить мене і стане вашим імператором! »У нашому житті все відбувається закономірно. І будьте обережні: те, що ви посадите зараз, буде вашим завтрашнім урожаєм. Вирослі плоди вашої праці полегшать або погіршать ваше становище, але вони - результат наших дій.

Переклала на українську мову 15.06.18 8.35




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-06-15 09:25:37
Переглядів сторінки твору 752
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Наша міфологія, проза
Автор востаннє на сайті 2024.11.20 18:46
Автор у цю хвилину відсутній