Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
2025.12.01
05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
2025.12.01
02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
2025.11.30
22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
2025.11.30
21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
2025.11.30
19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
2025.11.30
15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
2025.11.30
12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
2025.11.30
10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
2025.11.30
06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
2025.11.29
23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
2025.11.29
21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Притча «Що посієш, те й пожнеш»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Притча «Що посієш, те й пожнеш»
Притча «Що посієш, те й пожнеш»
Давним-давно однією країною довго правил мудрий імператор. Прийшов час, він постарів і вирішив оголосити свого спадкоємця. Всі очікували, що це буде хтось із його дітей або послідовників. Але імператор придумав дещо інше. Він наказав зібрати в палаці всіх, без винятку, юнаків, які живуть в країні. І сказав їм наступне: «Мені потрібно призначити наступного правителя. І я вирішив, що виберу цю людину з вас ». Всі, хто був у цей момент в залі палацу, впали в подив. Літній правитель продовжив: «Я дам кожному по насінню. Ви посадите його, будете доглядати за ним протягом року, а потім повернетеся до палацу з вирощеним урожаєм. Той, у кого буде найкраще рослина, стане моїм наступником! »Юнак, якого звали Лінг, теж отримав своє насіннячко. Коли він розповів матері про завдання імператора, вона допомогла йому його посадити. Потім молодий чоловік ретельно його ростив і щоранку перевіряв, чи не з'явилися маленькі паростки. Йшов час. При зустрічі інші юнаки хвалилися Лінг про свої досягнення. А в горщику у Линга так нічого і не з'явилося. Він почав вважати себе нікчемою, бо всі інші тільки й хвалилися своїм урожаєм. Непомітно пролетіло півроку, але результату у Линга як і раніше не було. Він звинувачував у всьому себе, що сам занапастив дорогоцінну рослину. І ось завершився термін, поставлений правителем. Як і було домовлено, всі юнаки принесли до палацу вирощені ними рослини. А Лінг не хотів туди йти, але любляча його мати сказала, що треба бути чесним і вміти визнавати свою поразку ... Коли Лінг з'явився в палаці, то побачив величезну різноманітність різних рослин, які принесли інші юнаки. Коли імператор побачив все це, він сказав: «Ви всі заслуговуєте похвали! Ваш урожай - просто чудовий! »Лінг під час промови імператора намагався бути непомітним. Але імператор помітив його порожній горщик і викликав юнака вперед. Всі почали сміятися над Лінгом, побачивши, що крім землі в горщику нічого немає. А правитель раптом вимовив: «Ось мій приймач! Ви всі пам'ятаєте, що отримавши насіння, ви через рік повинні були повернутися з результатами своєї праці до палацу. Але ніхто з вас не знав, що те насіння ніяк не могли прорости, вони були зіпсовані, я їх попередньо зварив. Але ви, крім Линга, все-таки принесли плоди своєї праці. Ви підмінили насіння, отримане від мене. І Лінг - єдиний, в чесності якого я не сумніваюся. Тому він замінить мене і стане вашим імператором! »У нашому житті все відбувається закономірно. І будьте обережні: те, що ви посадите зараз, буде вашим завтрашнім урожаєм. Вирослі плоди вашої праці полегшать або погіршать ваше становище, але вони - результат наших дій.
Переклала на українську мову 15.06.18 8.35
Давним-давно однією країною довго правил мудрий імператор. Прийшов час, він постарів і вирішив оголосити свого спадкоємця. Всі очікували, що це буде хтось із його дітей або послідовників. Але імператор придумав дещо інше. Він наказав зібрати в палаці всіх, без винятку, юнаків, які живуть в країні. І сказав їм наступне: «Мені потрібно призначити наступного правителя. І я вирішив, що виберу цю людину з вас ». Всі, хто був у цей момент в залі палацу, впали в подив. Літній правитель продовжив: «Я дам кожному по насінню. Ви посадите його, будете доглядати за ним протягом року, а потім повернетеся до палацу з вирощеним урожаєм. Той, у кого буде найкраще рослина, стане моїм наступником! »Юнак, якого звали Лінг, теж отримав своє насіннячко. Коли він розповів матері про завдання імператора, вона допомогла йому його посадити. Потім молодий чоловік ретельно його ростив і щоранку перевіряв, чи не з'явилися маленькі паростки. Йшов час. При зустрічі інші юнаки хвалилися Лінг про свої досягнення. А в горщику у Линга так нічого і не з'явилося. Він почав вважати себе нікчемою, бо всі інші тільки й хвалилися своїм урожаєм. Непомітно пролетіло півроку, але результату у Линга як і раніше не було. Він звинувачував у всьому себе, що сам занапастив дорогоцінну рослину. І ось завершився термін, поставлений правителем. Як і було домовлено, всі юнаки принесли до палацу вирощені ними рослини. А Лінг не хотів туди йти, але любляча його мати сказала, що треба бути чесним і вміти визнавати свою поразку ... Коли Лінг з'явився в палаці, то побачив величезну різноманітність різних рослин, які принесли інші юнаки. Коли імператор побачив все це, він сказав: «Ви всі заслуговуєте похвали! Ваш урожай - просто чудовий! »Лінг під час промови імператора намагався бути непомітним. Але імператор помітив його порожній горщик і викликав юнака вперед. Всі почали сміятися над Лінгом, побачивши, що крім землі в горщику нічого немає. А правитель раптом вимовив: «Ось мій приймач! Ви всі пам'ятаєте, що отримавши насіння, ви через рік повинні були повернутися з результатами своєї праці до палацу. Але ніхто з вас не знав, що те насіння ніяк не могли прорости, вони були зіпсовані, я їх попередньо зварив. Але ви, крім Линга, все-таки принесли плоди своєї праці. Ви підмінили насіння, отримане від мене. І Лінг - єдиний, в чесності якого я не сумніваюся. Тому він замінить мене і стане вашим імператором! »У нашому житті все відбувається закономірно. І будьте обережні: те, що ви посадите зараз, буде вашим завтрашнім урожаєм. Вирослі плоди вашої праці полегшать або погіршать ваше становище, але вони - результат наших дій.
Переклала на українську мову 15.06.18 8.35
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
