Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.16
15:09
Життя запрошує до школи
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.
ІІ
не перший раз у перший клас
і поки ходимо по колу
з минулого в майбутній час
останній дзвоник із ніколи
ночами доганяє нас.
ІІ
2026.10.16
13:35
Намагався заснути, та тільки дарма.
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.
Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря
Не вдалося поринути в небо таємне.
Огортає, як військо, тотальна пітьма.
І в раю не побачиш сподівану Єву.
Намагався заснути, та кара тебе
Наздогнала в домівці й ударила в серце.
Ти прикутий до скелі, де небо ря
2026.10.16
11:14
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.
Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,
Вже час напевно вiдпускати:
Пожовкле листя вiддавати,
Де били вiтру батоги.
Самотньо дивляться луги,
Їх також можна привiтати.
Осiннiй холод навкруги,
2026.10.16
11:07
Дощ бавився із вітром цілу ніч,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.
Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,
Дзвенів по блясі, шурхотів у шибку,
То цівкою наспівував мені,
То булькав у трубі сердитий хрипко.
Він безліч раз міняв відтінки тем:
Тужив за літом, шепотів про осінь,
Замріяно дзюрчав мені про те,
2026.10.16
06:15
Плине небом ясний місяць,
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.
Сповиває землю сон.
Тче пітьма тонку завісу
Між густих дубових крон.
Сплять пташки в гніздечках тихих,
Вітер також спати ліг.
Лиш зістарену безвихідь
Подолати сон не зміг.
2026.10.15
23:54
ідеалізм чи нігілізм
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз
часописи й бібліотеки
ще пантоміми та балетки
олівчики з мосяжних гільз
овідія метаморфози
варфоломей морфін у дозах
шуруй до раю і вернись
в кінці обовязково приз
2026.10.15
16:58
Були часи Троянові,
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола
Були часи трояндові,
А були часи ковили,
Коли печаль міняли на шмати
Волової шкіри шляхетної втоми,
Коли печаль заплітали в загубленість,
А тихим землям привозили дзвони -
Посріблені, зі знаком сокола
2026.10.15
16:38
Держслужбовцям у місті Валенсії
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.
Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо
Дуже гарно живеться на пенсії.
Безкоштовне кіно,
Казино і вино -
Фантастичне життя у Валенсії.
Із поклоном в російську столицю
Мчить, мов птах, вірнопідданий фіцо
2026.10.15
15:58
Небесний меч над нами висне,
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.
Непізнаний, як чисте зло.
Його вкриває, наче віспа,
Іржа і мудрості чоло.
Небесний меч - небесна правда,
Небесна істина блищить
У гострім лезі. Кожен практик
Відчує силу зброї вмить.
2026.10.15
15:15
Які б рядки про тебе не писав я,
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.
Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.
Освідчення, поеми - все не те.
Ловлю твоє натхнення золоте
І прикрашаю віршів різнотрав'я.
Твій сум - така близька мені природа!
Самотність - наш одвічний спільний стиль.
Ти - незаміжня жінка, я - бобиль.
2026.10.15
14:27
Історія – учителька життя.
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,
Але одних вона навчити може,
А інші до навчання неспроможні.
Живуть на білім світі, як сміття.
Самі по-людськи не навчились жить,
Нормально жити іншим заважають,
І розуміти того не бажають,
Що ті уроки треба все ж учить,
2026.10.15
12:37
Бра над софою схилилось уклінно...
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с
Ніч підглядає в зашторені вікна...
В тиші блукають розгублені тіні,
книга тремтить у руках непомітно,
як пелюстки білорунних гортензій.
Слово до слова, складаються в пазли,
ллється мелодія дивних поезій —
образи с
2026.10.15
10:24
Військовослужбовець, хореограф і танцівник.
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св
До війни він співпрацював із відомими українськими артистами, зокрема Іриною Білик. Після війни мріяв навчати дітей…
Антон втратив ногу, підірвавшись на російській міні. Але після реабілітації повернувся до св
2026.10.15
06:04
Пригадую часто сипучі піски
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.
На березі річки стрімкої,
І дотики ніжні тремкої руки
У лозах порою нічною.
Тьмяніли і знов яскравіли зірки,
І шурхоти в тиші тонули, -
Донині вертаю крізь довгі роки
Туди, де дрімає минуле.
2026.10.14
23:17
“Ей, уваж мою чарку, бармене
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”
Це мій дрінк, еге, це мій дрінк, гаразд
Доливай, до верху
Хтось має співати
Чи хто співатиме?
Хтось має співати, вірно?
Ну а що”
2026.10.14
20:43
Ще ловить сонце хитрим неводом своїм
В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.
І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В’юнкі мальки облич ледь-ледь осінніх.
А риби хмар шубовсь у неба течії,
Вітри плетуть із трав човни старинні.
І птахи швидко літо бабине крадуть.
Полюють нас журба, страхи та холод.
А жовтень днів листки жене,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Притча «Що посієш, те й пожнеш»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Притча «Що посієш, те й пожнеш»
Притча «Що посієш, те й пожнеш»
Давним-давно однією країною довго правил мудрий імператор. Прийшов час, він постарів і вирішив оголосити свого спадкоємця. Всі очікували, що це буде хтось із його дітей або послідовників. Але імператор придумав дещо інше. Він наказав зібрати в палаці всіх, без винятку, юнаків, які живуть в країні. І сказав їм наступне: «Мені потрібно призначити наступного правителя. І я вирішив, що виберу цю людину з вас ». Всі, хто був у цей момент в залі палацу, впали в подив. Літній правитель продовжив: «Я дам кожному по насінню. Ви посадите його, будете доглядати за ним протягом року, а потім повернетеся до палацу з вирощеним урожаєм. Той, у кого буде найкраще рослина, стане моїм наступником! »Юнак, якого звали Лінг, теж отримав своє насіннячко. Коли він розповів матері про завдання імператора, вона допомогла йому його посадити. Потім молодий чоловік ретельно його ростив і щоранку перевіряв, чи не з'явилися маленькі паростки. Йшов час. При зустрічі інші юнаки хвалилися Лінг про свої досягнення. А в горщику у Линга так нічого і не з'явилося. Він почав вважати себе нікчемою, бо всі інші тільки й хвалилися своїм урожаєм. Непомітно пролетіло півроку, але результату у Линга як і раніше не було. Він звинувачував у всьому себе, що сам занапастив дорогоцінну рослину. І ось завершився термін, поставлений правителем. Як і було домовлено, всі юнаки принесли до палацу вирощені ними рослини. А Лінг не хотів туди йти, але любляча його мати сказала, що треба бути чесним і вміти визнавати свою поразку ... Коли Лінг з'явився в палаці, то побачив величезну різноманітність різних рослин, які принесли інші юнаки. Коли імператор побачив все це, він сказав: «Ви всі заслуговуєте похвали! Ваш урожай - просто чудовий! »Лінг під час промови імператора намагався бути непомітним. Але імператор помітив його порожній горщик і викликав юнака вперед. Всі почали сміятися над Лінгом, побачивши, що крім землі в горщику нічого немає. А правитель раптом вимовив: «Ось мій приймач! Ви всі пам'ятаєте, що отримавши насіння, ви через рік повинні були повернутися з результатами своєї праці до палацу. Але ніхто з вас не знав, що те насіння ніяк не могли прорости, вони були зіпсовані, я їх попередньо зварив. Але ви, крім Линга, все-таки принесли плоди своєї праці. Ви підмінили насіння, отримане від мене. І Лінг - єдиний, в чесності якого я не сумніваюся. Тому він замінить мене і стане вашим імператором! »У нашому житті все відбувається закономірно. І будьте обережні: те, що ви посадите зараз, буде вашим завтрашнім урожаєм. Вирослі плоди вашої праці полегшать або погіршать ваше становище, але вони - результат наших дій.
Переклала на українську мову 15.06.18 8.35
Давним-давно однією країною довго правил мудрий імператор. Прийшов час, він постарів і вирішив оголосити свого спадкоємця. Всі очікували, що це буде хтось із його дітей або послідовників. Але імператор придумав дещо інше. Він наказав зібрати в палаці всіх, без винятку, юнаків, які живуть в країні. І сказав їм наступне: «Мені потрібно призначити наступного правителя. І я вирішив, що виберу цю людину з вас ». Всі, хто був у цей момент в залі палацу, впали в подив. Літній правитель продовжив: «Я дам кожному по насінню. Ви посадите його, будете доглядати за ним протягом року, а потім повернетеся до палацу з вирощеним урожаєм. Той, у кого буде найкраще рослина, стане моїм наступником! »Юнак, якого звали Лінг, теж отримав своє насіннячко. Коли він розповів матері про завдання імператора, вона допомогла йому його посадити. Потім молодий чоловік ретельно його ростив і щоранку перевіряв, чи не з'явилися маленькі паростки. Йшов час. При зустрічі інші юнаки хвалилися Лінг про свої досягнення. А в горщику у Линга так нічого і не з'явилося. Він почав вважати себе нікчемою, бо всі інші тільки й хвалилися своїм урожаєм. Непомітно пролетіло півроку, але результату у Линга як і раніше не було. Він звинувачував у всьому себе, що сам занапастив дорогоцінну рослину. І ось завершився термін, поставлений правителем. Як і було домовлено, всі юнаки принесли до палацу вирощені ними рослини. А Лінг не хотів туди йти, але любляча його мати сказала, що треба бути чесним і вміти визнавати свою поразку ... Коли Лінг з'явився в палаці, то побачив величезну різноманітність різних рослин, які принесли інші юнаки. Коли імператор побачив все це, він сказав: «Ви всі заслуговуєте похвали! Ваш урожай - просто чудовий! »Лінг під час промови імператора намагався бути непомітним. Але імператор помітив його порожній горщик і викликав юнака вперед. Всі почали сміятися над Лінгом, побачивши, що крім землі в горщику нічого немає. А правитель раптом вимовив: «Ось мій приймач! Ви всі пам'ятаєте, що отримавши насіння, ви через рік повинні були повернутися з результатами своєї праці до палацу. Але ніхто з вас не знав, що те насіння ніяк не могли прорости, вони були зіпсовані, я їх попередньо зварив. Але ви, крім Линга, все-таки принесли плоди своєї праці. Ви підмінили насіння, отримане від мене. І Лінг - єдиний, в чесності якого я не сумніваюся. Тому він замінить мене і стане вашим імператором! »У нашому житті все відбувається закономірно. І будьте обережні: те, що ви посадите зараз, буде вашим завтрашнім урожаєм. Вирослі плоди вашої праці полегшать або погіршать ваше становище, але вони - результат наших дій.
Переклала на українську мову 15.06.18 8.35
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
