У дитячому садочку
якось сталась дивина –
зазирнуло вранці Cонце
до відкритого вікна.
Подивилось, посміхнулось і
звернулось до дітей:
«Знаєте мене Ви змалку,
бо з’являюсь я ізранку,
знаю всі Ваші турботи,
для всіх вистачить роботи.
Вірші Ваші – справжнє диво,
ось, наприклад, це важливо:
«з’їли чорного жука,
дощового черв’яка,
а в каструлі– голова»,
правда, Ваші це слова?
Все це добре, але треба
скоро вже мені на небо,
прошу Вас тому хутчій
вивчити набір і мій:
чемність, ввічливість, порядність,
доброзичливість, слухняність.

…Сонечком мене малим
називала завжди мама…
Її поради, про запас,
теж корисні і для Вас:
• треба всім Вам помиритись
і ніколи не сваритись;
• хто насмітить і втікає –
• друзів зовсім він не має;
• хто напісяє у ліжко –
«виростуть хвости і ріжки»;
• а хто спутає панчохи –
«заведуться навіть блохи»;
• не кричати, добре їсти,
посміхатись, всім ділитись;
• не хворіти, добре спати;
• маму, тата поважати;
• інколи їм нагадайте -
«Ви нас вчасно забирайте!»

Дитсадків у нас багато,
але Ваш-це просто свято.
Виростайте всім на диво -
заживете Ви щасливо.

Мирна, мудра Україна -
мрія кожної людини.

Якщо посмішки з’явились -
значить вчасно ми зустрілись.

…Час настав, я відлітаю,
успіхів, добра бажаю!

...Пам’ятайте, що різочки
мають навіть дитсадочки.

Добрим і слухняним бути
навіть зараз – дуже круто!»

20 березня 2015