ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Маша Кішка (1963) / Вірші

 Садо-мама (монолог про щастя)

«Я – багата і вродлива,
Мов калина в лузі,
Я – сучасна українка,
Заздріть, любі друзі.

Я – весела і щаслива,
Бо маю родину:
Люблячого чоловіка
І гарну дитину.

Шлях до щастя є простим,
Йду ним безупинно:
«Чоловіка – на роботу,
В дитсадочок – сина!»

Мій коханий на роботі
Зовсім не страждає,
Бо обожнює мене
Й гарно заробляє.

…А парфуми,
Що від нього інколи струмують,
Мене – мудру і щасливу –
Зовсім не турбують…

На роботу йти бажанням
Вже не переймаюсь,
Зрозуміло всім і так:
«Сином я займаюсь»!

До вечора з ранку я
Дуже вже сумую,
Сина з татом із садка,
Бідна, знов чатую…

Була б рада я щодня
Вдома сина мати,
Але безліч справ важливих
Не можу здолати…

Цих проблем клубок тугий
Хочу розв’язати,
Дуже важко лиш собі
Щастя здобувати!

А удача – то є завжди
Мого щастя мати!
…Вже втомилась я для вас
вірші римувати...

Треба нам це зупинити.
Це - як «баба з воза».
А щоб все вам розказати –
Далі буде проза:

– нове авто під вікном; басейн також поряд; кава,сигарети дамські; свіжі овочі і фрукти – але тільки «біо»; круті обіди в ресторанах; запечені в ікрі банани (за смаком, …так мені здалося); краби, вже які набридли, але з ними гарні селфі; (…захотілося зненацька домашньої ковбаски з салом, як тоді, коли була я ще нещаслива…); свіжі квіти під дверима (знову не той колір, знову!); перукарня (зачіска, щоб під білявку, …не цю, а оту - з журналу!); пірсинг, шопінг, манікюр; ще раз шопінг; знов кафе і педікюр; і вино, велосипед; в парку зустріч, бо якраз подзвонив знайомий – швед; виставка собак і кішок; англійська мова – модно це; далі всіх масажів види: губ, обличчя, еротичний, сідниць, стегон, голови, просто для душі (симпатичний як артист, закордонний масажист); знову ресторан, вино; …за два місяці набрид цей екран айфона, треба новий купувати, щоб не соромно було у руці тримати; подарунки від коханця (теж набрид – жаднюга!); послати підлі смс – настрій коханці чи коханцю коханця зіпсувати (фу!, заплуталася я в Європи стандартах!); теніс (ой!, ледве «П» я не сказала, хоча, думка там блукала…); від солярію засмага, фітнес, сауна (щастя далі, щоб тримати - вагу треба позганяти); висмикнути на ногах і поряд все волосся без жалю, Він сказав «Я це люблю!»; (…жах… так втомилася, що вже нічого не можу…); …музика в смартфоні знов дуже вже ласкава – то спокушує мене подруга лукава… знову ресторан, вино; зміна одягу (не перша!); лабутени і штани, бажано шкіряні, - хоч незручно, але модно, особливо там, де є погляди голодні; феєричні і нові – знайомства, знайомства, знайомства…; …а тепер – мені поїздку за кордон швиденько треба оформляти: згиньте візи проклятущі, я – туристка невмируща, хочу дуже я в Європу, ну, і в Штати; …за кордоном побувати – щастя досвід перейняти; …нова хатня робітниця; для папуги годівниця; коротка зваблива спідниця; безхатченкам копійку дати – для щасливої людини надзвичайно це важливо; парфуму нового лінійка, – слава богу, є копійка; щоб удачу не злякати – треба в церкву зазирати; шуба норкова, бо та вже немодна і тісна; обручка дивна з діамантом, без якого обручки просто не бувають: всі щасливі про таке дуже добре знають; кава в барі, де удача; запальничка від Версаче; зі шкіри страуса з Парижу нові ботфорти; з Відня сир і свіжі тóрти; кінозал, вино; …боулінг (бридке слово, як будяк, не римується ніяк!); …і т.д., і т.д. … важко все запам’ятати, що для щастя треба мати…
Наостанок, як дарунок:
– для щасливих і вродливих надзвичайно є важливим вміння за кермом автó гарно так курити, ще при цьому в телефон довго говорити, а досвідчені ще можуть губи фарбувати і сусідніх водіїв матом посилати …вищим класом є при цьому (це є ознака еліти!) неквапливо за кермом також каву пити…

Все – втомилась, більше сил я уже не маю… вже від втоми і думок просто засинаю… коловерть складних питань чавить мою душу…. …хоч убийте, але далі з місця я не зрушу…
…Дуже важко вам довéсти, як непросто на собі тягар щастя нéсти…

…Ось і вечір,
За столом вся сім’я щаслива,
Син – щасливий, дитсадок –
Це ж мрія дитяча…
Добре мамі, що не бачить,
Як дитина плаче…
Завтра знову він туди -
В щасливу родину,
Де Держава
Захистить і мою дитину.
Дитсадок за щастя це
Дуже поважаю,
Сина, сонечко моє,
Йому довіряю.

Пожалітись тільки можу
я в такому плані:
Внесок місячний – це цілий
Обід в ресторані!

Логіка також говорить:
В садку є питання –
Невідомо, що там
Роблять нецікаві пані?
Невродливі, небагаті,
Від поту – всі в милі…
…Страшно думати,
А може, вони теж – щасливі?!


…Ніч спустилась,
Син повільно,
Тихо засинає…
І голівка лиш до мене
Низенько схилилась,
Посміхнувся і питає:
«Мамо, ти втомилась?»

…Лиш тепер я зрозуміла,
Горда і щаслива:
Чому манить
Всіх мого
Щастя панорама,
Чому ніжно звуть мене –
Наша садо-мама!»

2016




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-07-09 21:40:29
Переглядів сторінки твору 1237
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Автор востаннє на сайті 2018.12.17 10:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Маша Кішка (Л.П./Л.П.) [ 2018-07-09 21:41:33 ]
наболіло...