ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.23
05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль
2024.11.23
05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Цікаві факти.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цікаві факти.
Самі незвичайні заповіти
Самий непристойний в історії заповіт залишив сапожник із Марселя. З 123 слів заповіту, 94 - ненормативна лексика.
Найкоротший заповіт.
Банкір з Лондона написав тільки три слова: «Я повністю розорений».
Найбільший стан, залишений тварині.
Цей випадок можна так само вважати самою безглуздою справою про спадщину. Кінопродюсер-мільйонер Роджер Доркас заповів 65 мільйонів доларів улюбленому псу Максиміліану. Суд визнав таке рішення законним, оскільки за життя мільйонер ухитрився зробити Максиміліану «людські» документи. Своїй нелюбимій дружині Доркас залишив всього 1 цент. Але, хитра жінка, знайшла вихід з положення: по тим же собачим документам вона вийшла заміж за пса. Ну а після раптової смерті тварини вступила в права спадщини, оскільки пес заповіту не залишив.
Найдовший заповіт.
Ним став складений один з батьків-засновників Сполучених Штатів Томасом Джефферсон. Документ був сповнений ліричних відступів і міркувань на тему долі Америки. Суть заповіту була в тому, що спадкоємці Джефферсона отримували свої частки спадщини за умови що дадуть вільну всім своїм рабам.
Найприкріший заповіт.
Один середньовічний фермер залишав 100 ліврів своїй дружині. Якщо ж вона повторно вийде заміж, то їй належало ще 100 ліврів. Пояснював він своє рішення в заповіті так: бідоласі, який стане її наступним чоловіком, ці гроші знадобляться.
Самий історично корисний заповіт.
Вільям Шекспір в житті був досить дріб'язковим типом. У заповіті він залишив розпорядження щодо всього свого майна, починаючи від меблів і закінчуючи взуттям. Саме ж корисне в його заповіті сам факт його існування: це чи не єдиний незаперечний документ, який доводить існування Шекспіра (між тим, суперечки про те ,чи був Шекспір псевдонімом однієї людини або групи авторів йдуть до сих пір). Найскладніший заповіт.
Його написав лаборант знаменитого фізика Нільса Бора. У заповіті було так багато спеціальних термінів і складних фразеологічних зворотів, що для його прочитання довелося викликати експертів-лінгвістів.
Найбільша готівкова сума, заповідана однією людиною.
Генрі Форд заповідав розподілити 500 мільйонів доларів серед 4 тисяч навчальних і благодійних закладів.
Найвідоміший заповіт.
Його залишив Альфред Нобель. Зараз він є прикладом благодійності і прозорливості, але свого часу заповіт був оскаржений родичами. Родичі отримували тільки півмільйона крон, а інші 30 мільйонів були віддані на заснування знаменитої Нобелівської премії.
Найсекретніший заповіт.
Мільярдер Мішель Ротшильд писав на початку заповіту: «... категорично і однозначно забороняю будь-який опис мого спадку, будь-яке судове втручання і оприлюднення мого стану ...» Так що реальні розміри стану до цих пір невідомі.
Переклала на українську мову 22.07.18 9.40
Самий непристойний в історії заповіт залишив сапожник із Марселя. З 123 слів заповіту, 94 - ненормативна лексика.
Найкоротший заповіт.
Банкір з Лондона написав тільки три слова: «Я повністю розорений».
Найбільший стан, залишений тварині.
Цей випадок можна так само вважати самою безглуздою справою про спадщину. Кінопродюсер-мільйонер Роджер Доркас заповів 65 мільйонів доларів улюбленому псу Максиміліану. Суд визнав таке рішення законним, оскільки за життя мільйонер ухитрився зробити Максиміліану «людські» документи. Своїй нелюбимій дружині Доркас залишив всього 1 цент. Але, хитра жінка, знайшла вихід з положення: по тим же собачим документам вона вийшла заміж за пса. Ну а після раптової смерті тварини вступила в права спадщини, оскільки пес заповіту не залишив.
Найдовший заповіт.
Ним став складений один з батьків-засновників Сполучених Штатів Томасом Джефферсон. Документ був сповнений ліричних відступів і міркувань на тему долі Америки. Суть заповіту була в тому, що спадкоємці Джефферсона отримували свої частки спадщини за умови що дадуть вільну всім своїм рабам.
Найприкріший заповіт.
Один середньовічний фермер залишав 100 ліврів своїй дружині. Якщо ж вона повторно вийде заміж, то їй належало ще 100 ліврів. Пояснював він своє рішення в заповіті так: бідоласі, який стане її наступним чоловіком, ці гроші знадобляться.
Самий історично корисний заповіт.
Вільям Шекспір в житті був досить дріб'язковим типом. У заповіті він залишив розпорядження щодо всього свого майна, починаючи від меблів і закінчуючи взуттям. Саме ж корисне в його заповіті сам факт його існування: це чи не єдиний незаперечний документ, який доводить існування Шекспіра (між тим, суперечки про те ,чи був Шекспір псевдонімом однієї людини або групи авторів йдуть до сих пір). Найскладніший заповіт.
Його написав лаборант знаменитого фізика Нільса Бора. У заповіті було так багато спеціальних термінів і складних фразеологічних зворотів, що для його прочитання довелося викликати експертів-лінгвістів.
Найбільша готівкова сума, заповідана однією людиною.
Генрі Форд заповідав розподілити 500 мільйонів доларів серед 4 тисяч навчальних і благодійних закладів.
Найвідоміший заповіт.
Його залишив Альфред Нобель. Зараз він є прикладом благодійності і прозорливості, але свого часу заповіт був оскаржений родичами. Родичі отримували тільки півмільйона крон, а інші 30 мільйонів були віддані на заснування знаменитої Нобелівської премії.
Найсекретніший заповіт.
Мільярдер Мішель Ротшильд писав на початку заповіту: «... категорично і однозначно забороняю будь-який опис мого спадку, будь-яке судове втручання і оприлюднення мого стану ...» Так що реальні розміри стану до цих пір невідомі.
Переклала на українську мову 22.07.18 9.40
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію