Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.30
21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
2025.10.30
20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
2025.10.30
18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
2025.10.30
11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
2025.10.30
10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
2025.10.30
10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
2025.10.29
22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
2025.10.29
21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
2025.10.29
18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
2025.10.29
17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
2025.10.29
13:15
А для мене негода - вона у замащених берцях
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
2025.10.29
11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
2025.10.29
06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
2025.10.28
22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
2025.10.28
16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
2025.10.28
12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом.
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття.
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці –
стерві у дві точки: на барахолці
і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Цікаві факти.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цікаві факти.
Самі незвичайні заповіти
Самий непристойний в історії заповіт залишив сапожник із Марселя. З 123 слів заповіту, 94 - ненормативна лексика.
Найкоротший заповіт.
Банкір з Лондона написав тільки три слова: «Я повністю розорений».
Найбільший стан, залишений тварині.
Цей випадок можна так само вважати самою безглуздою справою про спадщину. Кінопродюсер-мільйонер Роджер Доркас заповів 65 мільйонів доларів улюбленому псу Максиміліану. Суд визнав таке рішення законним, оскільки за життя мільйонер ухитрився зробити Максиміліану «людські» документи. Своїй нелюбимій дружині Доркас залишив всього 1 цент. Але, хитра жінка, знайшла вихід з положення: по тим же собачим документам вона вийшла заміж за пса. Ну а після раптової смерті тварини вступила в права спадщини, оскільки пес заповіту не залишив.
Найдовший заповіт.
Ним став складений один з батьків-засновників Сполучених Штатів Томасом Джефферсон. Документ був сповнений ліричних відступів і міркувань на тему долі Америки. Суть заповіту була в тому, що спадкоємці Джефферсона отримували свої частки спадщини за умови що дадуть вільну всім своїм рабам.
Найприкріший заповіт.
Один середньовічний фермер залишав 100 ліврів своїй дружині. Якщо ж вона повторно вийде заміж, то їй належало ще 100 ліврів. Пояснював він своє рішення в заповіті так: бідоласі, який стане її наступним чоловіком, ці гроші знадобляться.
Самий історично корисний заповіт.
Вільям Шекспір в житті був досить дріб'язковим типом. У заповіті він залишив розпорядження щодо всього свого майна, починаючи від меблів і закінчуючи взуттям. Саме ж корисне в його заповіті сам факт його існування: це чи не єдиний незаперечний документ, який доводить існування Шекспіра (між тим, суперечки про те ,чи був Шекспір псевдонімом однієї людини або групи авторів йдуть до сих пір). Найскладніший заповіт.
Його написав лаборант знаменитого фізика Нільса Бора. У заповіті було так багато спеціальних термінів і складних фразеологічних зворотів, що для його прочитання довелося викликати експертів-лінгвістів.
Найбільша готівкова сума, заповідана однією людиною.
Генрі Форд заповідав розподілити 500 мільйонів доларів серед 4 тисяч навчальних і благодійних закладів.
Найвідоміший заповіт.
Його залишив Альфред Нобель. Зараз він є прикладом благодійності і прозорливості, але свого часу заповіт був оскаржений родичами. Родичі отримували тільки півмільйона крон, а інші 30 мільйонів були віддані на заснування знаменитої Нобелівської премії.
Найсекретніший заповіт.
Мільярдер Мішель Ротшильд писав на початку заповіту: «... категорично і однозначно забороняю будь-який опис мого спадку, будь-яке судове втручання і оприлюднення мого стану ...» Так що реальні розміри стану до цих пір невідомі.
Переклала на українську мову 22.07.18 9.40
Самий непристойний в історії заповіт залишив сапожник із Марселя. З 123 слів заповіту, 94 - ненормативна лексика.
Найкоротший заповіт.
Банкір з Лондона написав тільки три слова: «Я повністю розорений».
Найбільший стан, залишений тварині.
Цей випадок можна так само вважати самою безглуздою справою про спадщину. Кінопродюсер-мільйонер Роджер Доркас заповів 65 мільйонів доларів улюбленому псу Максиміліану. Суд визнав таке рішення законним, оскільки за життя мільйонер ухитрився зробити Максиміліану «людські» документи. Своїй нелюбимій дружині Доркас залишив всього 1 цент. Але, хитра жінка, знайшла вихід з положення: по тим же собачим документам вона вийшла заміж за пса. Ну а після раптової смерті тварини вступила в права спадщини, оскільки пес заповіту не залишив.
Найдовший заповіт.
Ним став складений один з батьків-засновників Сполучених Штатів Томасом Джефферсон. Документ був сповнений ліричних відступів і міркувань на тему долі Америки. Суть заповіту була в тому, що спадкоємці Джефферсона отримували свої частки спадщини за умови що дадуть вільну всім своїм рабам.
Найприкріший заповіт.
Один середньовічний фермер залишав 100 ліврів своїй дружині. Якщо ж вона повторно вийде заміж, то їй належало ще 100 ліврів. Пояснював він своє рішення в заповіті так: бідоласі, який стане її наступним чоловіком, ці гроші знадобляться.
Самий історично корисний заповіт.
Вільям Шекспір в житті був досить дріб'язковим типом. У заповіті він залишив розпорядження щодо всього свого майна, починаючи від меблів і закінчуючи взуттям. Саме ж корисне в його заповіті сам факт його існування: це чи не єдиний незаперечний документ, який доводить існування Шекспіра (між тим, суперечки про те ,чи був Шекспір псевдонімом однієї людини або групи авторів йдуть до сих пір). Найскладніший заповіт.
Його написав лаборант знаменитого фізика Нільса Бора. У заповіті було так багато спеціальних термінів і складних фразеологічних зворотів, що для його прочитання довелося викликати експертів-лінгвістів.
Найбільша готівкова сума, заповідана однією людиною.
Генрі Форд заповідав розподілити 500 мільйонів доларів серед 4 тисяч навчальних і благодійних закладів.
Найвідоміший заповіт.
Його залишив Альфред Нобель. Зараз він є прикладом благодійності і прозорливості, але свого часу заповіт був оскаржений родичами. Родичі отримували тільки півмільйона крон, а інші 30 мільйонів були віддані на заснування знаменитої Нобелівської премії.
Найсекретніший заповіт.
Мільярдер Мішель Ротшильд писав на початку заповіту: «... категорично і однозначно забороняю будь-який опис мого спадку, будь-яке судове втручання і оприлюднення мого стану ...» Так що реальні розміри стану до цих пір невідомі.
Переклала на українську мову 22.07.18 9.40
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
