Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.15
09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
2026.11.15
01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців.
Хтось демократією живе, хтось нею грається.
Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує.
Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті.
Криводушн
2026.11.14
23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
2026.11.14
22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
2026.11.14
22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
2026.11.14
21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
2026.11.14
21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою».
І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз,
А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка.
Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила
2026.11.14
18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
2026.11.14
14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
2026.11.14
13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
2026.11.14
13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так прикро,
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так прикро,
2026.11.14
10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
2026.11.14
08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
2026.11.13
20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Короткі і повчальні історії з життя людей.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Короткі і повчальні історії з життя людей.
Короткі і повчальні історії з життя людей.
***Ми з подругою були в торговому центрі і виграли по м'якій іграшці в рекламній вікторині. Йшли і побачили розумово відсталого хлопчика з татом та віддали іграшки йому. Він сказав «Спасибі». Його батько мало не розплакався. Виявляється, хлопчик не розмовляв кілька місяців
***Чотири місяці тому у мене діагностували облисіння. Через місяць я втратила волосся. Було страшно йти в школу, я думала, що всі будуть витріщатися на мене. На наступний ранок я почула стук у двері, і десять моїх друзів стояли на ганку з повністю поголеними головами. Двоє з них - дівчатка ...
***Нещодавно бачив картину - домашня кішка впала з вікна, забилася і відразу навіть піднятися не змогла. Навколо стали збиратися собаки з явно нехорошими намірами ... І тут з підвалу вискочив бездомний кіт, затулив собою кішку і, грізно вигнувши спину, сичав на собак, відганяючи їх, поки не спустилася господиня і не забрала свою вихованку ... *** Іду вранці додому. На під'їзді оголошення: «Дорогі сусіди! Сьогодні приблизно о 9.20 біля прохідної двері були загублені 120 грн. Якщо хто знайшов, занесіть, будь ласка, в кв. 76 Антоніні Петрівні. Пенсія 1 640 грн. ». Я відкладаю 120 грн, піднімаюся, дзвоню. Відкриває бабуся у фартуху. Тільки побачила мене, протягує гроші, відразу обніматися, голосити і в сльози щастя. І розповіла: «Пішла за борошном, повернувшись, виймала ключі біля під'їзду - гроші-то, напевно, і зронила». АЛЕ! Гроші брати відмовилася навідріз! Виявилося, за пару годин я вже шостий (!!!) «знайшов» Бабулині гроші! Люди, я вас люблю за те, що ви такі !!!
*** Працюю в кафе швидкого харчування. Сьогодні вранці чоловік підійшов до каси і сказав: «За мною стоїть дівчина, я її не знаю. Але я хотів би заплатити за її каву. Передайте їй «Доброго дня». Ця дівчина сильно здивувалася спершу ... а потім зробила те ж саме для наступної за нею в черзі людини. І так 5 разів поспіль!
*** Днями моя десятирічна сестричка схилила до мене голову і сказала: «Ти пахнеш, як мама ...» Я мало не заплакав. Скоро буде два роки, як мами немає з нами, але вона все ще пам'ятає її запах. Це допомагає мені сподіватися.
*** Я тяжко хворіла на ангіну. Вдома була одна, не могла навіть встати з ліжка і плакала від безпорадності. Моя собака Кьяра сиділа поруч з ліжком і дивилася на мене з занепокоєнням. Потім пішла і повернулася з величезною заяложеною кісткою: вона, мабуть, у неї була прихована на чорний день. Кьяра поклала кістку на подушку і підштовхувала носом до мого обличчя - «погризи!».
*** Мої бабуся і дідусь прожили разом більше 30 років, потім він пішов до іншої. Бабуся сильно переживала, але знаходила сили спілкуватися з його новою сім'єю, з його новими дітьми і внуками. Вона завжди всім допомагала, ніколи не скаржилася вголос ... Кілька років тому мій дідусь помер. Бабуся займалася його похоронами, збирала поминки, говорила все прощальні промови. Сьогодні річниця з дня його смерті. Я знаю, що бабуся найдовше буде з ним прощатися, хоча і так кожен місяць їздить до нього. Довше за всіх буде боротися зі сльозами ... Бабуся любила дідуся все своє життя - і в горі, і в радості. *** Мій тато по роботі часто їздить у відрядження. Кожен раз, коли їде, він ховає вдома невеликий конвертик для мами. А вона завжди його знаходить: там може бути їх спільна фотографія, цитата або просто записка з освідченням у коханні. Вони одружені 25 років. Мої батьки і їх невичерпна любов і романтика дають мені надію.
*** Нещодавно поверталася з інституту і біля станції метро побачила ветерана війни. Він сидів поруч з планшетом, на якому були медалі та ордени ... Його нагороди, який він заслужив на війні. Він продавав їх, щоб купити собі хоч якоїсь їжі. Я підійшла, витягла весь вміст гаманця і віддала йому зі словами: «Візьміть всі мої гроші, але не продавайте свою честь і доблесть ...» Він розплакався, взяв гроші, зібрав ордена в долоні і поцілував їх, а потім тихо крізь сльози промовив: «Дякую, донька». У такі моменти мені здається, що я зможу змінити світ. Вони дають мені надію.
*** Напередодні мого 17-річчя моя дев'ятирічна сестра весь день бігала з палаючими очима, так хотіла вручити мені подарунок. На ранок я, як завжди, пішов її будити в школу. І сказав: «Ти вже можеш вручити мені свій презент». Ще не встигнувши відкрити очі, вона потягнулася і обняла мене своїми маленькими ручками. Потім залізла під подушку і дістала конверт з написом: «Дорогому братові на день народження!» Відкривши, я виявив одну купюру в 10 доларів, дві купюри в 10 гривень, одну купюру в 2 гривні, одну купюру в 1 гривню. Це були абсолютно всі її гроші. Я її міцно обняв і довго так лежав, щоб вона не бачила моїх сліз.
*** У торговому центрі я випадково підслухав літню пару, яка сиділа на лавочці. Чоловік подивився на жінку і сказав: «Оля, але ж ми зробили це. Ми постаріли разом ».
*** Знайшла сьогодні мобільник покійного чоловіка. Зарядила. Виявилося, там є нові повідомлення. Дочка шле і шле їх йому: розповідає всі важливі новини і взагалі як у нас справи ...
*** Ніколи не вважала себе навіть симпатичною. Нещодавно мій наречений забув роз'єднатися після нашої телефонної розмови. І я чула, як він розповідає про мене сусідові по кімнаті. Яка я сьогодні гарна і як йому взагалі світло поруч зі мною. І як сильно він мене любить. Чого вже тут - я заревіла. Перший раз відчула себе красивою. Я люблю тебе, Кіт.
*** У магазині до мене підійшла маленька дівчинка і попросила: «Візьми мене на ручки». Я так і зробила, подумавши, що вона загубилася. Малятко просто обняло мене, а потім стрибнуло. Я дивилася на неї, а вона пояснила: - Хотіла, щоб ти посміхнулася. Я так і пирснула зо сміху.
*** Моєму братові тринадцять, і у нього рак крові. Папа на рік взяв відпустку, щоб не залишати брата одного в клініці. Але йому цілий рік виплачували зарплату! У новозеландській поліції служать чудові люди.
*** Давно не було такої грози, як сьогодні. На роботі сказали, що хтось треться біля моєї машини. Я кинувся на вулицю. Все було як і раніше, крім люка в даху: хтось закрив його щільніше, щоб машина не постраждала в негоду.
Давайте робити один одному маленькі приємності. Від цього не тільки наші душі, але і весь світ стане світлішим і добрішим ...
Переклала на українську мову 21.07.18
***Ми з подругою були в торговому центрі і виграли по м'якій іграшці в рекламній вікторині. Йшли і побачили розумово відсталого хлопчика з татом та віддали іграшки йому. Він сказав «Спасибі». Його батько мало не розплакався. Виявляється, хлопчик не розмовляв кілька місяців
***Чотири місяці тому у мене діагностували облисіння. Через місяць я втратила волосся. Було страшно йти в школу, я думала, що всі будуть витріщатися на мене. На наступний ранок я почула стук у двері, і десять моїх друзів стояли на ганку з повністю поголеними головами. Двоє з них - дівчатка ...
***Нещодавно бачив картину - домашня кішка впала з вікна, забилася і відразу навіть піднятися не змогла. Навколо стали збиратися собаки з явно нехорошими намірами ... І тут з підвалу вискочив бездомний кіт, затулив собою кішку і, грізно вигнувши спину, сичав на собак, відганяючи їх, поки не спустилася господиня і не забрала свою вихованку ... *** Іду вранці додому. На під'їзді оголошення: «Дорогі сусіди! Сьогодні приблизно о 9.20 біля прохідної двері були загублені 120 грн. Якщо хто знайшов, занесіть, будь ласка, в кв. 76 Антоніні Петрівні. Пенсія 1 640 грн. ». Я відкладаю 120 грн, піднімаюся, дзвоню. Відкриває бабуся у фартуху. Тільки побачила мене, протягує гроші, відразу обніматися, голосити і в сльози щастя. І розповіла: «Пішла за борошном, повернувшись, виймала ключі біля під'їзду - гроші-то, напевно, і зронила». АЛЕ! Гроші брати відмовилася навідріз! Виявилося, за пару годин я вже шостий (!!!) «знайшов» Бабулині гроші! Люди, я вас люблю за те, що ви такі !!!
*** Працюю в кафе швидкого харчування. Сьогодні вранці чоловік підійшов до каси і сказав: «За мною стоїть дівчина, я її не знаю. Але я хотів би заплатити за її каву. Передайте їй «Доброго дня». Ця дівчина сильно здивувалася спершу ... а потім зробила те ж саме для наступної за нею в черзі людини. І так 5 разів поспіль!
*** Днями моя десятирічна сестричка схилила до мене голову і сказала: «Ти пахнеш, як мама ...» Я мало не заплакав. Скоро буде два роки, як мами немає з нами, але вона все ще пам'ятає її запах. Це допомагає мені сподіватися.
*** Я тяжко хворіла на ангіну. Вдома була одна, не могла навіть встати з ліжка і плакала від безпорадності. Моя собака Кьяра сиділа поруч з ліжком і дивилася на мене з занепокоєнням. Потім пішла і повернулася з величезною заяложеною кісткою: вона, мабуть, у неї була прихована на чорний день. Кьяра поклала кістку на подушку і підштовхувала носом до мого обличчя - «погризи!».
*** Мої бабуся і дідусь прожили разом більше 30 років, потім він пішов до іншої. Бабуся сильно переживала, але знаходила сили спілкуватися з його новою сім'єю, з його новими дітьми і внуками. Вона завжди всім допомагала, ніколи не скаржилася вголос ... Кілька років тому мій дідусь помер. Бабуся займалася його похоронами, збирала поминки, говорила все прощальні промови. Сьогодні річниця з дня його смерті. Я знаю, що бабуся найдовше буде з ним прощатися, хоча і так кожен місяць їздить до нього. Довше за всіх буде боротися зі сльозами ... Бабуся любила дідуся все своє життя - і в горі, і в радості. *** Мій тато по роботі часто їздить у відрядження. Кожен раз, коли їде, він ховає вдома невеликий конвертик для мами. А вона завжди його знаходить: там може бути їх спільна фотографія, цитата або просто записка з освідченням у коханні. Вони одружені 25 років. Мої батьки і їх невичерпна любов і романтика дають мені надію.
*** Нещодавно поверталася з інституту і біля станції метро побачила ветерана війни. Він сидів поруч з планшетом, на якому були медалі та ордени ... Його нагороди, який він заслужив на війні. Він продавав їх, щоб купити собі хоч якоїсь їжі. Я підійшла, витягла весь вміст гаманця і віддала йому зі словами: «Візьміть всі мої гроші, але не продавайте свою честь і доблесть ...» Він розплакався, взяв гроші, зібрав ордена в долоні і поцілував їх, а потім тихо крізь сльози промовив: «Дякую, донька». У такі моменти мені здається, що я зможу змінити світ. Вони дають мені надію.
*** Напередодні мого 17-річчя моя дев'ятирічна сестра весь день бігала з палаючими очима, так хотіла вручити мені подарунок. На ранок я, як завжди, пішов її будити в школу. І сказав: «Ти вже можеш вручити мені свій презент». Ще не встигнувши відкрити очі, вона потягнулася і обняла мене своїми маленькими ручками. Потім залізла під подушку і дістала конверт з написом: «Дорогому братові на день народження!» Відкривши, я виявив одну купюру в 10 доларів, дві купюри в 10 гривень, одну купюру в 2 гривні, одну купюру в 1 гривню. Це були абсолютно всі її гроші. Я її міцно обняв і довго так лежав, щоб вона не бачила моїх сліз.
*** У торговому центрі я випадково підслухав літню пару, яка сиділа на лавочці. Чоловік подивився на жінку і сказав: «Оля, але ж ми зробили це. Ми постаріли разом ».
*** Знайшла сьогодні мобільник покійного чоловіка. Зарядила. Виявилося, там є нові повідомлення. Дочка шле і шле їх йому: розповідає всі важливі новини і взагалі як у нас справи ...
*** Ніколи не вважала себе навіть симпатичною. Нещодавно мій наречений забув роз'єднатися після нашої телефонної розмови. І я чула, як він розповідає про мене сусідові по кімнаті. Яка я сьогодні гарна і як йому взагалі світло поруч зі мною. І як сильно він мене любить. Чого вже тут - я заревіла. Перший раз відчула себе красивою. Я люблю тебе, Кіт.
*** У магазині до мене підійшла маленька дівчинка і попросила: «Візьми мене на ручки». Я так і зробила, подумавши, що вона загубилася. Малятко просто обняло мене, а потім стрибнуло. Я дивилася на неї, а вона пояснила: - Хотіла, щоб ти посміхнулася. Я так і пирснула зо сміху.
*** Моєму братові тринадцять, і у нього рак крові. Папа на рік взяв відпустку, щоб не залишати брата одного в клініці. Але йому цілий рік виплачували зарплату! У новозеландській поліції служать чудові люди.
*** Давно не було такої грози, як сьогодні. На роботі сказали, що хтось треться біля моєї машини. Я кинувся на вулицю. Все було як і раніше, крім люка в даху: хтось закрив його щільніше, щоб машина не постраждала в негоду.
Давайте робити один одному маленькі приємності. Від цього не тільки наші душі, але і весь світ стане світлішим і добрішим ...
Переклала на українську мову 21.07.18
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
