ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, його я не ділив,
А щиро поділяв - і вистачало.
І стільки розливав, що мій полив

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову

Борис Костиря
2026.04.23 12:49
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.

На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині

Тетяна Левицька
2026.04.23 10:35
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.

Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —

Юрій Гундарів
2026.04.23 09:24
Позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, завжди зі стильною зачіскою… Родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар

Віктор Кучерук
2026.04.23 06:18
Через стишену дорогу
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.

хома дідим
2026.04.22 21:23
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Все минуще
Цей сад – немов зелена гуща…
Всихають юні деревця.
В чарівній пущі – все минуще –
Дерева, квіти і… серця.

Осіння туга зелень згорне,
Й зима розсипле, мов на мить -
На білий саван – попіл чорний
Сердець зотлілих чорну нить.

Сердець, котрі вже відпалали,
Ще тліють ледь, як та зола…
Холодне літа покривало
Ховає залишки тепла.

26.06.7526 р. (Від Трипілля) (2018)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-07-22 18:55:18
Переглядів сторінки твору 1020
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-07-22 18:59:47 ]
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 06:24:07 ] - відповісти

Прикро, що без коментаря оцінка не додається.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 08:17:41 ]

Це стосується тільки оцінки "6".



Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:06:28 ]

Сушко, зніми свої "шістки" і з цього вірша, і з попереднього. Після лютої ворожнечі це сприймається, як гидке підлабузництво. Того що було, вже не вернеш.



Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 13:02:54 ] -

Гарна медитативна поезія, єдине зауваження:
"ще тліють ледь"
Тління процес завжди повільний, то чи доречне "ледь"?
Можна уникнути - задля повної гармонії.
Ще тліють як........епітет.......зола...
Скористалася давнім запрошенням заходити на сторінку, Ярославе.



Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:12:10 ]

Ви, шановна Світлано-Майє, певно давненько не сиділи коло вогнища на природі чи каміну. Якщо є сильний вітер на природі, або потужна тяга в каміні, дрова згоряють дуже швидко. Так, лишаються тліючі жарини, і не всі вони повільно тліють, є такі, що пускають вогники і тліють із середньою швидкістю, і найменш активні - повільно тліють, ледь-ледь - слово - цілком доречне і нам місці, як на мою думку, даруйте.


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 13:15:19 ]

"розсипле, мов на мить"
Розсипаний попіл "мов на мить"...теж викликає запитання.
Сніг розсипаним буває ненадовго, а от попіл...не так швидко зникне. Ліпше б розсипле... на мить, а оце мов - нмд, зайве. Саме тут.



Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:24:51 ] - відповісти

На жаль, Світлано-Майє, Ви не достатньо глибоко вчиталися у вірш, тому у Вас і виникають питання. Прикро, що мушу розтлумачувати те, що написав. Ви вірно зауважили, що, цитую "Сніг розсипаним буває ненадовго, а от попіл...не так швидко зникне" - кінець цитати. Так, він довго не зникає, якщо сприймати це явище, російською кажучи, не знайду точного українського відповідника, "сиюминутно", "цюхвилинно" чи що?!. Так, це може тягтися роками і десятиліттями. Але в контексті планетарної "всеминущості", яка дуже швидко пролітає - мов мить - ця епоха в кілька десятиліть - лише мить, мов мить - усе вірно і точно, як на мене, даруйте!



Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 13:22:06 ]

Зима розсипле - лиш на мить, для прикладу...




Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:25:12 ] - відповісти

Не наполягаю...)



Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:30:37 ] - відповісти

Вчитувалася.
Я висловила думку ще однієї читачки, поетеси... щодо "мов на мить". Якщо вам так подобається, то лишайте, це ж ваш вірш.
Я не надто люблю мов... немов...
Прямі порівняння.
Від коментарів утримуватимуся) В кожного своє бачення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:41:06 ] - відповісти

Ще дещо, пані Світлано-Майє! Сподіваюсь, коли Ви ставили мені свою оцінку, Ви не дивилися на рейтинги "Майстерень", бо там я Вам, через Сушкові "шістки" наступаю "на п"яти". І тому поставили свою 5,5, щоб пригальмувати ріст рейтинга конкурента.
Знаю, що Ви неабияка себелюбка, і Вас це питання може добряче пекти. Тому, і не тільки тому, (а ще тому що не потребую підлабузництва і знаю добре свій свій справжній рейтинг, який має бути, але тут таким не є) я поставив Сушку вимогу зняти його оцінки, аби Ви спокійно спали. Раджу підійти до цієї проблеми філософськи і не зважати на рейтинги. Якщо явні графомани (які оволоділи всього лише умінням робити у своїх псевдотворіннях високим - найвищим коефіцієнт прозорості - думаючи лише про співвідношення голосних приголосних, про перевагу у бік перших, і геть забувши про те, щО вони пишуть!) стоять у рейтингу значно вище справжніх майстрів слова, таких, як Василь Кузан, Любов Бенедишин, Ніна Виноградська і т.д. (за себе я вже мовчу, я далеко не фаворит), то що вже казати про справедливість і точність критеріїв оцінювання і оцінюваних?! Найкраще схилитися до думки Енштейна - все у світі відносне, чого Вам і раджу!


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-06-27 19:49:47 ] - відповісти

Нічого сумувати, шановний пане Ярославе! Подякуймо Всевишньому, що дає змогу по-людськи ставитись до всього, що Він творить.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:22:55 ] - відповісти

Намаюсь не сумувати, дорогий пане Іване, та сум той сам якось нас знаходить! Справді, подякуймо!))


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:59:09 ] - відповісти


Я оцінила так, як відчувала... Зауважила. Ви не погодилися.
Якщо Сушкові можна прилюдно гамселити віршами, а потім ставити 6...то чому ж я не можу поставити 5,5?
Не зазирала я у рейтингову таблицю, шановний Ярославе.
Хто кому на що наступив... чесно, не бачила.
Хто що віддавив у тій черзі...не знаю.
5, 5 гарна оцінка... якщо вам зайва, то видаліть мої коментарі, вона полетить у небуття.
І вірш ваш мені сподобався.
Я так рідко оцінюю... наче ж можна й мені... Тим паче - мені).



Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:07:52 ]

Якщо ви мене переженете у тих перегонах, що зміниться?
У кожного свої читачі.
Сушко вас - "по-дружньому" - піднімає... І ще декого... І його дехто...
А тексти кажуть самі за себе.
От сказали мені про таблицю рейтингів, а я місяців чотири не дивилася у неї.
Я доросла жінка)
І оці грища мене мало цікавлять, у мене є функція не оцінювати. тому на місці.
А ви біжіть)


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:16:36 ] - відповісти

Тепер знатиму, чому пан Сушко так активно оцінює ваші вірші: щоб мене ви перегнали...Віддячує за місяці вичитування його віршів)))))
Ой леле... Добряча дяка)


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:20:36 ] - відповісти

Щодо себелюбка.... Який тест видав такий результат?
Я народилася 31 липня - Левиця. Певні риси прослідковуються. Я відрізняюся від жінок-кіз чи риб...
І чому ж не любити себе? У всьому треба знати міру. Я її знаю.