ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Олег Герман
2025.09.02 21:26
Реалії змінюються, а разом із ним трансформуються й батьківські стратегії поведінки. Якщо раніше психотравми найчастіше були результатом перманентного контролю, жорстокості, емоційного ігнорування чи маніпуляцій (про це йдеться в першій частині), сьогодні

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олег Герман
2025.09.01 21:14
Згорів на роботі" — це не про пожежника, як в чорному анекдоті, а про багатьох із нас. Навколо терміну "вигорання" існує багато спекуляцій і недостовірних тверджень, що вкотре розповсюджує поп-психологія. Це не про перевтому і не "забагато роботи". Т

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Все минуще
Цей сад – немов зелена гуща…
Всихають юні деревця.
В чарівній пущі – все минуще –
Дерева, квіти і… серця.

Осіння туга зелень згорне,
Й зима розсипле, мов на мить -
На білий саван – попіл чорний
Сердець зотлілих чорну нить.

Сердець, котрі вже відпалали,
Ще тліють ледь, як та зола…
Холодне літа покривало
Ховає залишки тепла.

26.06.7526 р. (Від Трипілля) (2018)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-07-22 18:55:18
Переглядів сторінки твору 919
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2025.08.31 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-07-22 18:59:47 ]
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 06:24:07 ] - відповісти

Прикро, що без коментаря оцінка не додається.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 08:17:41 ]

Це стосується тільки оцінки "6".



Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:06:28 ]

Сушко, зніми свої "шістки" і з цього вірша, і з попереднього. Після лютої ворожнечі це сприймається, як гидке підлабузництво. Того що було, вже не вернеш.



Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 13:02:54 ] -

Гарна медитативна поезія, єдине зауваження:
"ще тліють ледь"
Тління процес завжди повільний, то чи доречне "ледь"?
Можна уникнути - задля повної гармонії.
Ще тліють як........епітет.......зола...
Скористалася давнім запрошенням заходити на сторінку, Ярославе.



Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:12:10 ]

Ви, шановна Світлано-Майє, певно давненько не сиділи коло вогнища на природі чи каміну. Якщо є сильний вітер на природі, або потужна тяга в каміні, дрова згоряють дуже швидко. Так, лишаються тліючі жарини, і не всі вони повільно тліють, є такі, що пускають вогники і тліють із середньою швидкістю, і найменш активні - повільно тліють, ледь-ледь - слово - цілком доречне і нам місці, як на мою думку, даруйте.


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 13:15:19 ]

"розсипле, мов на мить"
Розсипаний попіл "мов на мить"...теж викликає запитання.
Сніг розсипаним буває ненадовго, а от попіл...не так швидко зникне. Ліпше б розсипле... на мить, а оце мов - нмд, зайве. Саме тут.



Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:24:51 ] - відповісти

На жаль, Світлано-Майє, Ви не достатньо глибоко вчиталися у вірш, тому у Вас і виникають питання. Прикро, що мушу розтлумачувати те, що написав. Ви вірно зауважили, що, цитую "Сніг розсипаним буває ненадовго, а от попіл...не так швидко зникне" - кінець цитати. Так, він довго не зникає, якщо сприймати це явище, російською кажучи, не знайду точного українського відповідника, "сиюминутно", "цюхвилинно" чи що?!. Так, це може тягтися роками і десятиліттями. Але в контексті планетарної "всеминущості", яка дуже швидко пролітає - мов мить - ця епоха в кілька десятиліть - лише мить, мов мить - усе вірно і точно, як на мене, даруйте!



Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 13:22:06 ]

Зима розсипле - лиш на мить, для прикладу...




Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:25:12 ] - відповісти

Не наполягаю...)



Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:30:37 ] - відповісти

Вчитувалася.
Я висловила думку ще однієї читачки, поетеси... щодо "мов на мить". Якщо вам так подобається, то лишайте, це ж ваш вірш.
Я не надто люблю мов... немов...
Прямі порівняння.
Від коментарів утримуватимуся) В кожного своє бачення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:41:06 ] - відповісти

Ще дещо, пані Світлано-Майє! Сподіваюсь, коли Ви ставили мені свою оцінку, Ви не дивилися на рейтинги "Майстерень", бо там я Вам, через Сушкові "шістки" наступаю "на п"яти". І тому поставили свою 5,5, щоб пригальмувати ріст рейтинга конкурента.
Знаю, що Ви неабияка себелюбка, і Вас це питання може добряче пекти. Тому, і не тільки тому, (а ще тому що не потребую підлабузництва і знаю добре свій свій справжній рейтинг, який має бути, але тут таким не є) я поставив Сушку вимогу зняти його оцінки, аби Ви спокійно спали. Раджу підійти до цієї проблеми філософськи і не зважати на рейтинги. Якщо явні графомани (які оволоділи всього лише умінням робити у своїх псевдотворіннях високим - найвищим коефіцієнт прозорості - думаючи лише про співвідношення голосних приголосних, про перевагу у бік перших, і геть забувши про те, щО вони пишуть!) стоять у рейтингу значно вище справжніх майстрів слова, таких, як Василь Кузан, Любов Бенедишин, Ніна Виноградська і т.д. (за себе я вже мовчу, я далеко не фаворит), то що вже казати про справедливість і точність критеріїв оцінювання і оцінюваних?! Найкраще схилитися до думки Енштейна - все у світі відносне, чого Вам і раджу!


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-06-27 19:49:47 ] - відповісти

Нічого сумувати, шановний пане Ярославе! Подякуймо Всевишньому, що дає змогу по-людськи ставитись до всього, що Він творить.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:22:55 ] - відповісти

Намаюсь не сумувати, дорогий пане Іване, та сум той сам якось нас знаходить! Справді, подякуймо!))


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:59:09 ] - відповісти


Я оцінила так, як відчувала... Зауважила. Ви не погодилися.
Якщо Сушкові можна прилюдно гамселити віршами, а потім ставити 6...то чому ж я не можу поставити 5,5?
Не зазирала я у рейтингову таблицю, шановний Ярославе.
Хто кому на що наступив... чесно, не бачила.
Хто що віддавив у тій черзі...не знаю.
5, 5 гарна оцінка... якщо вам зайва, то видаліть мої коментарі, вона полетить у небуття.
І вірш ваш мені сподобався.
Я так рідко оцінюю... наче ж можна й мені... Тим паче - мені).



Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:07:52 ]

Якщо ви мене переженете у тих перегонах, що зміниться?
У кожного свої читачі.
Сушко вас - "по-дружньому" - піднімає... І ще декого... І його дехто...
А тексти кажуть самі за себе.
От сказали мені про таблицю рейтингів, а я місяців чотири не дивилася у неї.
Я доросла жінка)
І оці грища мене мало цікавлять, у мене є функція не оцінювати. тому на місці.
А ви біжіть)


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:16:36 ] - відповісти

Тепер знатиму, чому пан Сушко так активно оцінює ваші вірші: щоб мене ви перегнали...Віддячує за місяці вичитування його віршів)))))
Ой леле... Добряча дяка)


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:20:36 ] - відповісти

Щодо себелюбка.... Який тест видав такий результат?
Я народилася 31 липня - Левиця. Певні риси прослідковуються. Я відрізняюся від жінок-кіз чи риб...
І чому ж не любити себе? У всьому треба знати міру. Я її знаю.