ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Все минуще
Цей сад – немов зелена гуща…
Всихають юні деревця.
В чарівній пущі – все минуще –
Дерева, квіти і… серця.

Осіння туга зелень згорне,
Й зима розсипле, мов на мить -
На білий саван – попіл чорний
Сердець зотлілих чорну нить.

Сердець, котрі вже відпалали,
Ще тліють ледь, як та зола…
Холодне літа покривало
Ховає залишки тепла.

26.06.7526 р. (Від Трипілля) (2018)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-07-22 18:55:18
Переглядів сторінки твору 780
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-07-22 18:59:47 ]
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 06:24:07 ] - відповісти

Прикро, що без коментаря оцінка не додається.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 08:17:41 ]

Це стосується тільки оцінки "6".



Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:06:28 ]

Сушко, зніми свої "шістки" і з цього вірша, і з попереднього. Після лютої ворожнечі це сприймається, як гидке підлабузництво. Того що було, вже не вернеш.



Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 13:02:54 ] -

Гарна медитативна поезія, єдине зауваження:
"ще тліють ледь"
Тління процес завжди повільний, то чи доречне "ледь"?
Можна уникнути - задля повної гармонії.
Ще тліють як........епітет.......зола...
Скористалася давнім запрошенням заходити на сторінку, Ярославе.



Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:12:10 ]

Ви, шановна Світлано-Майє, певно давненько не сиділи коло вогнища на природі чи каміну. Якщо є сильний вітер на природі, або потужна тяга в каміні, дрова згоряють дуже швидко. Так, лишаються тліючі жарини, і не всі вони повільно тліють, є такі, що пускають вогники і тліють із середньою швидкістю, і найменш активні - повільно тліють, ледь-ледь - слово - цілком доречне і нам місці, як на мою думку, даруйте.


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 13:15:19 ]

"розсипле, мов на мить"
Розсипаний попіл "мов на мить"...теж викликає запитання.
Сніг розсипаним буває ненадовго, а от попіл...не так швидко зникне. Ліпше б розсипле... на мить, а оце мов - нмд, зайве. Саме тут.



Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:24:51 ] - відповісти

На жаль, Світлано-Майє, Ви не достатньо глибоко вчиталися у вірш, тому у Вас і виникають питання. Прикро, що мушу розтлумачувати те, що написав. Ви вірно зауважили, що, цитую "Сніг розсипаним буває ненадовго, а от попіл...не так швидко зникне" - кінець цитати. Так, він довго не зникає, якщо сприймати це явище, російською кажучи, не знайду точного українського відповідника, "сиюминутно", "цюхвилинно" чи що?!. Так, це може тягтися роками і десятиліттями. Але в контексті планетарної "всеминущості", яка дуже швидко пролітає - мов мить - ця епоха в кілька десятиліть - лише мить, мов мить - усе вірно і точно, як на мене, даруйте!



Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 13:22:06 ]

Зима розсипле - лиш на мить, для прикладу...




Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:25:12 ] - відповісти

Не наполягаю...)



Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:30:37 ] - відповісти

Вчитувалася.
Я висловила думку ще однієї читачки, поетеси... щодо "мов на мить". Якщо вам так подобається, то лишайте, це ж ваш вірш.
Я не надто люблю мов... немов...
Прямі порівняння.
Від коментарів утримуватимуся) В кожного своє бачення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:41:06 ] - відповісти

Ще дещо, пані Світлано-Майє! Сподіваюсь, коли Ви ставили мені свою оцінку, Ви не дивилися на рейтинги "Майстерень", бо там я Вам, через Сушкові "шістки" наступаю "на п"яти". І тому поставили свою 5,5, щоб пригальмувати ріст рейтинга конкурента.
Знаю, що Ви неабияка себелюбка, і Вас це питання може добряче пекти. Тому, і не тільки тому, (а ще тому що не потребую підлабузництва і знаю добре свій свій справжній рейтинг, який має бути, але тут таким не є) я поставив Сушку вимогу зняти його оцінки, аби Ви спокійно спали. Раджу підійти до цієї проблеми філософськи і не зважати на рейтинги. Якщо явні графомани (які оволоділи всього лише умінням робити у своїх псевдотворіннях високим - найвищим коефіцієнт прозорості - думаючи лише про співвідношення голосних приголосних, про перевагу у бік перших, і геть забувши про те, щО вони пишуть!) стоять у рейтингу значно вище справжніх майстрів слова, таких, як Василь Кузан, Любов Бенедишин, Ніна Виноградська і т.д. (за себе я вже мовчу, я далеко не фаворит), то що вже казати про справедливість і точність критеріїв оцінювання і оцінюваних?! Найкраще схилитися до думки Енштейна - все у світі відносне, чого Вам і раджу!


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-06-27 19:49:47 ] - відповісти

Нічого сумувати, шановний пане Ярославе! Подякуймо Всевишньому, що дає змогу по-людськи ставитись до всього, що Він творить.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:22:55 ] - відповісти

Намаюсь не сумувати, дорогий пане Іване, та сум той сам якось нас знаходить! Справді, подякуймо!))


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:59:09 ] - відповісти


Я оцінила так, як відчувала... Зауважила. Ви не погодилися.
Якщо Сушкові можна прилюдно гамселити віршами, а потім ставити 6...то чому ж я не можу поставити 5,5?
Не зазирала я у рейтингову таблицю, шановний Ярославе.
Хто кому на що наступив... чесно, не бачила.
Хто що віддавив у тій черзі...не знаю.
5, 5 гарна оцінка... якщо вам зайва, то видаліть мої коментарі, вона полетить у небуття.
І вірш ваш мені сподобався.
Я так рідко оцінюю... наче ж можна й мені... Тим паче - мені).



Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:07:52 ]

Якщо ви мене переженете у тих перегонах, що зміниться?
У кожного свої читачі.
Сушко вас - "по-дружньому" - піднімає... І ще декого... І його дехто...
А тексти кажуть самі за себе.
От сказали мені про таблицю рейтингів, а я місяців чотири не дивилася у неї.
Я доросла жінка)
І оці грища мене мало цікавлять, у мене є функція не оцінювати. тому на місці.
А ви біжіть)


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:16:36 ] - відповісти

Тепер знатиму, чому пан Сушко так активно оцінює ваші вірші: щоб мене ви перегнали...Віддячує за місяці вичитування його віршів)))))
Ой леле... Добряча дяка)


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:20:36 ] - відповісти

Щодо себелюбка.... Який тест видав такий результат?
Я народилася 31 липня - Левиця. Певні риси прослідковуються. Я відрізняюся від жінок-кіз чи риб...
І чому ж не любити себе? У всьому треба знати міру. Я її знаю.