ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олег Герман
2026.03.09 19:49
Не кличу смерть, хоч бачити заважко,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.

Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,

Артур Курдіновський
2026.03.09 16:25
Весна - велика вільна витівниця!
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!

Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -

Юрко Бужанин
2026.03.09 15:59
Коротке наше літо промайнуло,
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.

Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил

Світлана Пирогова
2026.03.09 12:43
Він не просто поет, не лише малював олівцем,
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.

І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с

Ігор Шоха
2026.03.09 12:26
                І
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.

Юрій Гундарів
2026.03.09 11:54
Шевченко - НАШ. І цей НАШ складається з мільйонів МІЙ. Присутність великого Кобзаря особливо відчутна сьогодні, коли наша багатостраждальна земля здригається під ракетними ударами московитських варварів… Тарас - поруч. Він, як і завжди, - на передовій

Борис Костиря
2026.03.09 10:07
Невже я цього літа не відчую
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.

Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,

Олена Побийголод
2026.03.09 09:25
Борис Ласкін (1914-1983)

Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!

        Із гуркотом, у лавах без прогалин,

Тетяна Левицька
2026.03.09 08:36
В небесній черемсі, така чепурна,
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.

Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла

Віктор Кучерук
2026.03.09 07:04
Серед лугу у копиці
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,

Ярослав Чорногуз
2026.03.08 16:08
Наснись мені, кохана мамо,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.

Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,

Євген Федчук
2026.03.08 15:58
Сидять діди, розмовляють, згадують минуле.
Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма

Володимир Бойко
2026.03.08 14:49
Зима пішла, весна надходить,
Лайно з-під снігу дружно сходить
І радує неабиЯк
Палких любителів собак.

Радійте, песики і сучки –
На світ явились ваші «кучки».
Собаколюбам не до того…

Борис Костиря
2026.03.08 13:07
Це молоде вино терпке, жагуче
Тече із горла пристрасних століть.
І після нього хоч стрибай із кручі.
Так прийде час молитв, немов політь.

Це молоде вино, таке незріле,
Тече вогнем непізнаних рядків.
Воно народить думку уцілілу

Нічия Муза
2026.03.08 12:08
Ще оживаю думкою. Моя
жива душа не вміє умирати,
вона усе ще Муза нічия
і нікому за нею жалкувати.

Роняє сльози українська мати.
Мов Ярославна на валу, так я
оплакую оазу житія,

Ігор Терен
2026.03.08 12:03
Мені ночами ще, буває, сниться
уже далека, та близька мені
і нічия непіймана жар-птиця
у наші юні незабутні дні.

Буває, що у темному вікні
упізнаю чиїсь знайомі лиця
і поміж ними лиш її іскриться
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Все минуще
Цей сад – немов зелена гуща…
Всихають юні деревця.
В чарівній пущі – все минуще –
Дерева, квіти і… серця.

Осіння туга зелень згорне,
Й зима розсипле, мов на мить -
На білий саван – попіл чорний
Сердець зотлілих чорну нить.

Сердець, котрі вже відпалали,
Ще тліють ледь, як та зола…
Холодне літа покривало
Ховає залишки тепла.

26.06.7526 р. (Від Трипілля) (2018)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-07-22 18:55:18
Переглядів сторінки твору 999
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.08 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-07-22 18:59:47 ]
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 06:24:07 ] - відповісти

Прикро, що без коментаря оцінка не додається.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 08:17:41 ]

Це стосується тільки оцінки "6".



Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:06:28 ]

Сушко, зніми свої "шістки" і з цього вірша, і з попереднього. Після лютої ворожнечі це сприймається, як гидке підлабузництво. Того що було, вже не вернеш.



Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 13:02:54 ] -

Гарна медитативна поезія, єдине зауваження:
"ще тліють ледь"
Тління процес завжди повільний, то чи доречне "ледь"?
Можна уникнути - задля повної гармонії.
Ще тліють як........епітет.......зола...
Скористалася давнім запрошенням заходити на сторінку, Ярославе.



Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:12:10 ]

Ви, шановна Світлано-Майє, певно давненько не сиділи коло вогнища на природі чи каміну. Якщо є сильний вітер на природі, або потужна тяга в каміні, дрова згоряють дуже швидко. Так, лишаються тліючі жарини, і не всі вони повільно тліють, є такі, що пускають вогники і тліють із середньою швидкістю, і найменш активні - повільно тліють, ледь-ледь - слово - цілком доречне і нам місці, як на мою думку, даруйте.


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 13:15:19 ]

"розсипле, мов на мить"
Розсипаний попіл "мов на мить"...теж викликає запитання.
Сніг розсипаним буває ненадовго, а от попіл...не так швидко зникне. Ліпше б розсипле... на мить, а оце мов - нмд, зайве. Саме тут.



Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:24:51 ] - відповісти

На жаль, Світлано-Майє, Ви не достатньо глибоко вчиталися у вірш, тому у Вас і виникають питання. Прикро, що мушу розтлумачувати те, що написав. Ви вірно зауважили, що, цитую "Сніг розсипаним буває ненадовго, а от попіл...не так швидко зникне" - кінець цитати. Так, він довго не зникає, якщо сприймати це явище, російською кажучи, не знайду точного українського відповідника, "сиюминутно", "цюхвилинно" чи що?!. Так, це може тягтися роками і десятиліттями. Але в контексті планетарної "всеминущості", яка дуже швидко пролітає - мов мить - ця епоха в кілька десятиліть - лише мить, мов мить - усе вірно і точно, як на мене, даруйте!



Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 13:22:06 ]

Зима розсипле - лиш на мить, для прикладу...




Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:25:12 ] - відповісти

Не наполягаю...)



Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:30:37 ] - відповісти

Вчитувалася.
Я висловила думку ще однієї читачки, поетеси... щодо "мов на мить". Якщо вам так подобається, то лишайте, це ж ваш вірш.
Я не надто люблю мов... немов...
Прямі порівняння.
Від коментарів утримуватимуся) В кожного своє бачення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:41:06 ] - відповісти

Ще дещо, пані Світлано-Майє! Сподіваюсь, коли Ви ставили мені свою оцінку, Ви не дивилися на рейтинги "Майстерень", бо там я Вам, через Сушкові "шістки" наступаю "на п"яти". І тому поставили свою 5,5, щоб пригальмувати ріст рейтинга конкурента.
Знаю, що Ви неабияка себелюбка, і Вас це питання може добряче пекти. Тому, і не тільки тому, (а ще тому що не потребую підлабузництва і знаю добре свій свій справжній рейтинг, який має бути, але тут таким не є) я поставив Сушку вимогу зняти його оцінки, аби Ви спокійно спали. Раджу підійти до цієї проблеми філософськи і не зважати на рейтинги. Якщо явні графомани (які оволоділи всього лише умінням робити у своїх псевдотворіннях високим - найвищим коефіцієнт прозорості - думаючи лише про співвідношення голосних приголосних, про перевагу у бік перших, і геть забувши про те, щО вони пишуть!) стоять у рейтингу значно вище справжніх майстрів слова, таких, як Василь Кузан, Любов Бенедишин, Ніна Виноградська і т.д. (за себе я вже мовчу, я далеко не фаворит), то що вже казати про справедливість і точність критеріїв оцінювання і оцінюваних?! Найкраще схилитися до думки Енштейна - все у світі відносне, чого Вам і раджу!


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-06-27 19:49:47 ] - відповісти

Нічого сумувати, шановний пане Ярославе! Подякуймо Всевишньому, що дає змогу по-людськи ставитись до всього, що Він творить.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:22:55 ] - відповісти

Намаюсь не сумувати, дорогий пане Іване, та сум той сам якось нас знаходить! Справді, подякуймо!))


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:59:09 ] - відповісти


Я оцінила так, як відчувала... Зауважила. Ви не погодилися.
Якщо Сушкові можна прилюдно гамселити віршами, а потім ставити 6...то чому ж я не можу поставити 5,5?
Не зазирала я у рейтингову таблицю, шановний Ярославе.
Хто кому на що наступив... чесно, не бачила.
Хто що віддавив у тій черзі...не знаю.
5, 5 гарна оцінка... якщо вам зайва, то видаліть мої коментарі, вона полетить у небуття.
І вірш ваш мені сподобався.
Я так рідко оцінюю... наче ж можна й мені... Тим паче - мені).



Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:07:52 ]

Якщо ви мене переженете у тих перегонах, що зміниться?
У кожного свої читачі.
Сушко вас - "по-дружньому" - піднімає... І ще декого... І його дехто...
А тексти кажуть самі за себе.
От сказали мені про таблицю рейтингів, а я місяців чотири не дивилася у неї.
Я доросла жінка)
І оці грища мене мало цікавлять, у мене є функція не оцінювати. тому на місці.
А ви біжіть)


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:16:36 ] - відповісти

Тепер знатиму, чому пан Сушко так активно оцінює ваші вірші: щоб мене ви перегнали...Віддячує за місяці вичитування його віршів)))))
Ой леле... Добряча дяка)


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:20:36 ] - відповісти

Щодо себелюбка.... Який тест видав такий результат?
Я народилася 31 липня - Левиця. Певні риси прослідковуються. Я відрізняюся від жінок-кіз чи риб...
І чому ж не любити себе? У всьому треба знати міру. Я її знаю.