ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Все минуще
Цей сад – немов зелена гуща…
Всихають юні деревця.
В чарівній пущі – все минуще –
Дерева, квіти і… серця.

Осіння туга зелень згорне,
Й зима розсипле, мов на мить -
На білий саван – попіл чорний
Сердець зотлілих чорну нить.

Сердець, котрі вже відпалали,
Ще тліють ледь, як та зола…
Холодне літа покривало
Ховає залишки тепла.

26.06.7526 р. (Від Трипілля) (2018)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-07-22 18:55:18
Переглядів сторінки твору 814
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-07-22 18:59:47 ]
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 06:24:07 ] - відповісти

Прикро, що без коментаря оцінка не додається.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 08:17:41 ]

Це стосується тільки оцінки "6".



Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:06:28 ]

Сушко, зніми свої "шістки" і з цього вірша, і з попереднього. Після лютої ворожнечі це сприймається, як гидке підлабузництво. Того що було, вже не вернеш.



Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 13:02:54 ] -

Гарна медитативна поезія, єдине зауваження:
"ще тліють ледь"
Тління процес завжди повільний, то чи доречне "ледь"?
Можна уникнути - задля повної гармонії.
Ще тліють як........епітет.......зола...
Скористалася давнім запрошенням заходити на сторінку, Ярославе.



Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:12:10 ]

Ви, шановна Світлано-Майє, певно давненько не сиділи коло вогнища на природі чи каміну. Якщо є сильний вітер на природі, або потужна тяга в каміні, дрова згоряють дуже швидко. Так, лишаються тліючі жарини, і не всі вони повільно тліють, є такі, що пускають вогники і тліють із середньою швидкістю, і найменш активні - повільно тліють, ледь-ледь - слово - цілком доречне і нам місці, як на мою думку, даруйте.


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 13:15:19 ]

"розсипле, мов на мить"
Розсипаний попіл "мов на мить"...теж викликає запитання.
Сніг розсипаним буває ненадовго, а от попіл...не так швидко зникне. Ліпше б розсипле... на мить, а оце мов - нмд, зайве. Саме тут.



Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:24:51 ] - відповісти

На жаль, Світлано-Майє, Ви не достатньо глибоко вчиталися у вірш, тому у Вас і виникають питання. Прикро, що мушу розтлумачувати те, що написав. Ви вірно зауважили, що, цитую "Сніг розсипаним буває ненадовго, а от попіл...не так швидко зникне" - кінець цитати. Так, він довго не зникає, якщо сприймати це явище, російською кажучи, не знайду точного українського відповідника, "сиюминутно", "цюхвилинно" чи що?!. Так, це може тягтися роками і десятиліттями. Але в контексті планетарної "всеминущості", яка дуже швидко пролітає - мов мить - ця епоха в кілька десятиліть - лише мить, мов мить - усе вірно і точно, як на мене, даруйте!



Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 13:22:06 ]

Зима розсипле - лиш на мить, для прикладу...




Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:25:12 ] - відповісти

Не наполягаю...)



Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:30:37 ] - відповісти

Вчитувалася.
Я висловила думку ще однієї читачки, поетеси... щодо "мов на мить". Якщо вам так подобається, то лишайте, це ж ваш вірш.
Я не надто люблю мов... немов...
Прямі порівняння.
Від коментарів утримуватимуся) В кожного своє бачення.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:41:06 ] - відповісти

Ще дещо, пані Світлано-Майє! Сподіваюсь, коли Ви ставили мені свою оцінку, Ви не дивилися на рейтинги "Майстерень", бо там я Вам, через Сушкові "шістки" наступаю "на п"яти". І тому поставили свою 5,5, щоб пригальмувати ріст рейтинга конкурента.
Знаю, що Ви неабияка себелюбка, і Вас це питання може добряче пекти. Тому, і не тільки тому, (а ще тому що не потребую підлабузництва і знаю добре свій свій справжній рейтинг, який має бути, але тут таким не є) я поставив Сушку вимогу зняти його оцінки, аби Ви спокійно спали. Раджу підійти до цієї проблеми філософськи і не зважати на рейтинги. Якщо явні графомани (які оволоділи всього лише умінням робити у своїх псевдотворіннях високим - найвищим коефіцієнт прозорості - думаючи лише про співвідношення голосних приголосних, про перевагу у бік перших, і геть забувши про те, щО вони пишуть!) стоять у рейтингу значно вище справжніх майстрів слова, таких, як Василь Кузан, Любов Бенедишин, Ніна Виноградська і т.д. (за себе я вже мовчу, я далеко не фаворит), то що вже казати про справедливість і точність критеріїв оцінювання і оцінюваних?! Найкраще схилитися до думки Енштейна - все у світі відносне, чого Вам і раджу!


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-06-27 19:49:47 ] - відповісти

Нічого сумувати, шановний пане Ярославе! Подякуймо Всевишньому, що дає змогу по-людськи ставитись до всього, що Він творить.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:22:55 ] - відповісти

Намаюсь не сумувати, дорогий пане Іване, та сум той сам якось нас знаходить! Справді, подякуймо!))


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 19:59:09 ] - відповісти


Я оцінила так, як відчувала... Зауважила. Ви не погодилися.
Якщо Сушкові можна прилюдно гамселити віршами, а потім ставити 6...то чому ж я не можу поставити 5,5?
Не зазирала я у рейтингову таблицю, шановний Ярославе.
Хто кому на що наступив... чесно, не бачила.
Хто що віддавив у тій черзі...не знаю.
5, 5 гарна оцінка... якщо вам зайва, то видаліть мої коментарі, вона полетить у небуття.
І вірш ваш мені сподобався.
Я так рідко оцінюю... наче ж можна й мені... Тим паче - мені).



Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:07:52 ]

Якщо ви мене переженете у тих перегонах, що зміниться?
У кожного свої читачі.
Сушко вас - "по-дружньому" - піднімає... І ще декого... І його дехто...
А тексти кажуть самі за себе.
От сказали мені про таблицю рейтингів, а я місяців чотири не дивилася у неї.
Я доросла жінка)
І оці грища мене мало цікавлять, у мене є функція не оцінювати. тому на місці.
А ви біжіть)


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:16:36 ] - відповісти

Тепер знатиму, чому пан Сушко так активно оцінює ваші вірші: щоб мене ви перегнали...Віддячує за місяці вичитування його віршів)))))
Ой леле... Добряча дяка)


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-06-27 20:20:36 ] - відповісти

Щодо себелюбка.... Який тест видав такий результат?
Я народилася 31 липня - Левиця. Певні риси прослідковуються. Я відрізняюся від жінок-кіз чи риб...
І чому ж не любити себе? У всьому треба знати міру. Я її знаю.