Ні думок, ні чуттів, ні вражень -
розчинилось, розпалось, відквітло...
лиш душа в повномісячнім світлі,
наче гість перемерзлий, небажаний;
промінь-спис крижаного сардоніксу
завиломується, мов на треку,
перетворились на комікси
химери Тулуз-Лотрека;
та в годину, коли по гостях,
кажанів білосяйна варта
виокреслює крилами гострими -
комедія дель арте!*

*комедія масок.

* * *
Диригент або біс, або геній,
та все вужчає шкіра шагрені;
коли біс, то молю - відпусти,
бо несила тягар цей нести;
але ж геній - той самий біс;
наче Фавсту, життя на "біс"
чи повторить, уклавши угоду,
чи поверне кохання й вроду,
душу й тіло забравши в оренду?..
отакий хеппі-енд zu Ende?