І. Г...
Тече в минуле неквапливо
І нашу зустріч довжить час, –
Я п’ю потроху “Львівське пиво”,
А ти вподобав “Квас Тарас”.
І більш міцнішого не хочеш,
Хоч я – завжди напоготів, –
Лиш тільки мрійно мружиш очі
Від плину дум і почуттів.
Ти, друже, зовсім не змінився, –
Поміж кав’ярень і пивниць
Уважним поглядом мисливця
Стріляєш мітко в молодиць.
А я уже, усім на подив,
Не поглядаю навсібіч, –
То ж не скажу, коли виходив
На полювання дивних стріч.
Та що ми все про дріб’язкове,
Про те де був і з ким бував,
А про поезію ні слова,
Немов нема до неї справ.
Вона нас, Друже, подружила
І поєднала, і змогла
Обом додати віри й сили
Із товщ натхнення джерела.
І ти мені читаєш вірші,
І я розказую свої –
Про наші прикрощі найбільші,
Про спільні радощі малі.
Мабуть, змогли б цілодобово
Судить про вірші та дівчат,
Бо слів не бракне для розмови,
Щоби мовчання проганять…
13.08.18