ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Братська могила
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
Йона
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Вірші-порошки
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Ноктюрн напередодні епохи блюзу
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, по тім

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Самопізнання
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини

Вячеслав Руденко
2026.04.29 10:34
Вкрита золотом зламана вічність
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.04.29 10:08
Його любити я не перестану
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
На сходинах літ
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Натхнення
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Всесвіт
Красуню цілувати - чиста блаж!
Найліпше - у вишнево-спілі губи.
Тремтлива длань заходить у віраж,
У відповідь лунає "Милий! Любий".

Догнала аж на старості судьба,
Покликало життя в свої обійми.
По душах промінь сонячний стриба,
Упали застороги, розум, ширми.

Танцюємо удвох тантричний вальс,
Розпліскується музика Вівальді.
А збоку зупинився мудро Час,
Даруючи хвилину благодаті.

Для чистих серцем рай один - альков.
Амур амріту наливає в джезви.
Цим Всесвітом керує лиш любов,
А жінка - це і є маленький Всесвіт.

05.09.2018р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-09-06 01:32:54
Переглядів сторінки твору 2778
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.801 / 5.5  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.801 / 5.5  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-07 00:29:41 ]
Приємні слова, Олександре! Вірш світлий!Кожній жінці сподобається такий вірш.Умієте коли хочете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-07 08:20:02 ]
Я завжди хочу. І умію. Але забагато солодощів погано впливає на здоров'я і розм'якшує розум. Тому хорошого потроху. Дякую за хороші слова.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-07 09:56:33 ]
Брама зачинена...... Проходила повз ПМ... зайшла. Читаю - бо таки ж афішується. Чому ж не прочитати?
От стою і не знаю, як бути.
Промовчати? Але ж.
Джезва це посудина для варіння кави. Мідна зазвичай. Це кавний аксесуар.
І лише.
Якщо Амур чогось не знайшов у що налити для вас АМіТИ...амріта там має бути... р вставте....
то пийте з таких ємкостей.
Вірш не шедевр, але для автора це поки що пагорбок майстерності. Хоч без тих образів ... штампів. Але й свіжістю не пахне. Старість...а чи така вона важлива... Дітей народжують і за 50...
Успіхів!

Творіть так, щоб я не приходила на вогник, раділа за вас...мовчки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-07 09:59:46 ]
джезва
дже́зва, -и, жін.; рідко дже́зве, -е, сер.
Невелика завужена вгорі посудина з носиком та довгою ручкою для варіння кави по-турецьки; турка.
Вона, мабуть, йшла з кухні, бо тримала в руці електричне джезве (Богомил Райнов, Людина повертається з минулого, пер. Копиленка, 1968);
«Ще кави?» — тихо питає мама, і, не чекаючи відповіді, вже промиває вузьке горло старої джезви, аби наповнити її заново (Ірина Цілик, Родимки, 2012);
Зрештою Теофіл пішов в інший кут майстерні під умовною назвою «кухня» і заварив доброї кави турецьким способом — у джезвах (Василь Кожелянко, Людинець, 2001);
Кавові зерна розмелюють на дуже тонкий порошок. До джезви кладуть цукор і заливають водою. Пропорція така: на 50 г води (маленьке кавове горнятко) дві грудочки цукру і повна чайна ложка кави (Юрій Винничук, Таємниці львівської кави, 2008).
Етимологія:
турецьке cezve, з арабської.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-08 18:54:26 ]
Прости, Господи! Та невже я не знаю, що таке джезва і для чого вона потрібна? Невже амрітою не може бути кава? Може, звичайно. І хто і де сказав, що амріту готують іншим способом? Глупство якесь.
Читайте на здоров'я! Вчіться як потрібно писати, якщо щиро вмієш любити. І пишіть щось подібне про свою половинкку. Хоча таене вам не під силу, бо ви постіно порівнюєте: що і де не так, чирки якісь шукаєте в портретах і чужих творах. Шукайтке сонце, радість, а не помилки. І тоді губи потроху розкопилюватимуться, і вапм стане краще.
А мою браму ви і не покидали. Тому що я цікавий автор, у якого є чому повситися. Навіть вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 20:23:36 ]
Авжеж...потекла зелена жовч....
а як вихваляв мене і друга свого...
Як оцінки ставив...
ой, мімікрія...Ой, хамелеонність)))))
Ви автор, якому дехто писав, що ви не поет.
Я цього не казала. Вказувала на хиби, дякували. А потім губу закопилили так, що назад не прилаштуєте...)
Так...вчитися у вас можна лише несусвітенного нахабства.
Писати про чоловіка...Я писала і не про одного.
Та Вам і не снилося, як потрібно ТВОРИТИ.
Ви продукуєте вірші. Ваша брама... була б вашою. якби це блог власний.
А це поетичний сайт, куди ви дурнички свої зливаєте і зрідка таке-сяке... А сонце шукати...Я сама Сонце.
Яке Вас засліпило.
Ховайтеся у тунель...і мовчки там сидіть.
А виходьте із красивою поезією.
А якщо АМРіТА, то літери не губіть...я ж про це кажу.
Хай Вам амур хоч у ночви ллє нектар, так пишіть же грамотно. Нецікавий ви мені, сміюся... зрідка. Чекала поезій, а бачимо...творчий продукт аля Сушко.
Чого мені стане краще? Від ваших віршів, де теща не нагодувала...а мавка стонадцятий раз прийняла в обійми... Ой лелечко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 20:26:39 ]
Опритомнієте, то хоч пісню мені надішліть... Якусь медитативну. Це я люблю. Пісні Ваші слухала б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-08 20:58:04 ]
Читаю і душуся сміфхом. "Сонечко". Ви - джерело натхнення для сатирика, для гумориста. Вважайте, що ви мене засліпили. Дяккую за можливвість гарно посміятися на сон шгрядущий. Як я і куащзав - ви знову і знову приходите на мою сторінку. Як завжди, я був правий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 21:06:24 ]
Гарбузом давіться, вампірчику...
Не мрійте підскочити у стан титанів. Пишіть, як умієте.
І за поребриком шанобливо дивіться на мене.
Раз поцілували і доста...У щоку.
То велика честь для вас.
І набирайте грамотно, а то школярі сміятимуться.
Прощайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 21:11:11 ]
Для чистих серцем рай один - альков.
Амур аміту наливає в джезви. дві доби аміта
Цим Всесвітом керує лиш любов,
А жінка - це і є маленький Всесвіт.

.....

хай кіт хоч вичитує...щоб огріхів набору не було.
Для вас жінка маленький Всесвіт...тушка... ЛГ ВАш не може повірити, що жінка буважє талановитішою.
А я просто Всесвіт Поезії.
Шануйте і нишкніть.!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 21:12:14 ]
(буває)...Все, лишаю вас у блаженному спокої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-08 23:23:46 ]
Та тут уже усі принишкли і душаться зі сміху! Такого титана в цих краях ще не було! Я аж пукнув од реготу! Продовжуйте самовихваляння! І буде вам бонус!