ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
1980. Знімається кіно (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Марення в розлуці
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Складно
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Ірина Білінська
2026.01.26 00:26
***
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
я спокою твого не зрушу.

Зійшла у крижані сніги —
коли і як —

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
Не продана
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Що сталося із немовлям? (Grateful Dead)
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
***
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
***
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Озираюсь
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади (квартон)
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,

М Менянин
2026.01.24 23:17
Мовчання людини
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Вірлан Роксолана
2026.01.24 21:10
Нести собою людяність
Уже так є: мосяжний промінь сонця
і квітці світить, і горнилу зла,
і тому, хто стоїть на вражім боці,
і тому, хто на правім... Дубала

зависнув світ, немов нема в нім правди -
перебула, перецвіла, пере...
а сонцю б лиш проміннями співати -

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
***
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Вячеслав Руденко
2026.01.24 18:03
Стіна
годі голову бити об стіну
не на те витрачайте час
стіни вічності то лише кпини
вочевидь їх долають рослини
твердь земна не Небес атлас
бог хіба не мовчить віками
щоб стеблина зимою суха
як живою водою стане

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
Пункти незламності
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Всесвіт
Красуню цілувати - чиста блаж!
Найліпше - у вишнево-спілі губи.
Тремтлива длань заходить у віраж,
У відповідь лунає "Милий! Любий".

Догнала аж на старості судьба,
Покликало життя в свої обійми.
По душах промінь сонячний стриба,
Упали застороги, розум, ширми.

Танцюємо удвох тантричний вальс,
Розпліскується музика Вівальді.
А збоку зупинився мудро Час,
Даруючи хвилину благодаті.

Для чистих серцем рай один - альков.
Амур амріту наливає в джезви.
Цим Всесвітом керує лиш любов,
А жінка - це і є маленький Всесвіт.

05.09.2018р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-09-06 01:32:54
Переглядів сторінки твору 2689
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.801 / 5.5  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.801 / 5.5  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-07 00:29:41 ]
Приємні слова, Олександре! Вірш світлий!Кожній жінці сподобається такий вірш.Умієте коли хочете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-07 08:20:02 ]
Я завжди хочу. І умію. Але забагато солодощів погано впливає на здоров'я і розм'якшує розум. Тому хорошого потроху. Дякую за хороші слова.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-07 09:56:33 ]
Брама зачинена...... Проходила повз ПМ... зайшла. Читаю - бо таки ж афішується. Чому ж не прочитати?
От стою і не знаю, як бути.
Промовчати? Але ж.
Джезва це посудина для варіння кави. Мідна зазвичай. Це кавний аксесуар.
І лише.
Якщо Амур чогось не знайшов у що налити для вас АМіТИ...амріта там має бути... р вставте....
то пийте з таких ємкостей.
Вірш не шедевр, але для автора це поки що пагорбок майстерності. Хоч без тих образів ... штампів. Але й свіжістю не пахне. Старість...а чи така вона важлива... Дітей народжують і за 50...
Успіхів!

Творіть так, щоб я не приходила на вогник, раділа за вас...мовчки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-07 09:59:46 ]
джезва
дже́зва, -и, жін.; рідко дже́зве, -е, сер.
Невелика завужена вгорі посудина з носиком та довгою ручкою для варіння кави по-турецьки; турка.
Вона, мабуть, йшла з кухні, бо тримала в руці електричне джезве (Богомил Райнов, Людина повертається з минулого, пер. Копиленка, 1968);
«Ще кави?» — тихо питає мама, і, не чекаючи відповіді, вже промиває вузьке горло старої джезви, аби наповнити її заново (Ірина Цілик, Родимки, 2012);
Зрештою Теофіл пішов в інший кут майстерні під умовною назвою «кухня» і заварив доброї кави турецьким способом — у джезвах (Василь Кожелянко, Людинець, 2001);
Кавові зерна розмелюють на дуже тонкий порошок. До джезви кладуть цукор і заливають водою. Пропорція така: на 50 г води (маленьке кавове горнятко) дві грудочки цукру і повна чайна ложка кави (Юрій Винничук, Таємниці львівської кави, 2008).
Етимологія:
турецьке cezve, з арабської.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-08 18:54:26 ]
Прости, Господи! Та невже я не знаю, що таке джезва і для чого вона потрібна? Невже амрітою не може бути кава? Може, звичайно. І хто і де сказав, що амріту готують іншим способом? Глупство якесь.
Читайте на здоров'я! Вчіться як потрібно писати, якщо щиро вмієш любити. І пишіть щось подібне про свою половинкку. Хоча таене вам не під силу, бо ви постіно порівнюєте: що і де не так, чирки якісь шукаєте в портретах і чужих творах. Шукайтке сонце, радість, а не помилки. І тоді губи потроху розкопилюватимуться, і вапм стане краще.
А мою браму ви і не покидали. Тому що я цікавий автор, у якого є чому повситися. Навіть вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 20:23:36 ]
Авжеж...потекла зелена жовч....
а як вихваляв мене і друга свого...
Як оцінки ставив...
ой, мімікрія...Ой, хамелеонність)))))
Ви автор, якому дехто писав, що ви не поет.
Я цього не казала. Вказувала на хиби, дякували. А потім губу закопилили так, що назад не прилаштуєте...)
Так...вчитися у вас можна лише несусвітенного нахабства.
Писати про чоловіка...Я писала і не про одного.
Та Вам і не снилося, як потрібно ТВОРИТИ.
Ви продукуєте вірші. Ваша брама... була б вашою. якби це блог власний.
А це поетичний сайт, куди ви дурнички свої зливаєте і зрідка таке-сяке... А сонце шукати...Я сама Сонце.
Яке Вас засліпило.
Ховайтеся у тунель...і мовчки там сидіть.
А виходьте із красивою поезією.
А якщо АМРіТА, то літери не губіть...я ж про це кажу.
Хай Вам амур хоч у ночви ллє нектар, так пишіть же грамотно. Нецікавий ви мені, сміюся... зрідка. Чекала поезій, а бачимо...творчий продукт аля Сушко.
Чого мені стане краще? Від ваших віршів, де теща не нагодувала...а мавка стонадцятий раз прийняла в обійми... Ой лелечко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 20:26:39 ]
Опритомнієте, то хоч пісню мені надішліть... Якусь медитативну. Це я люблю. Пісні Ваші слухала б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-08 20:58:04 ]
Читаю і душуся сміфхом. "Сонечко". Ви - джерело натхнення для сатирика, для гумориста. Вважайте, що ви мене засліпили. Дяккую за можливвість гарно посміятися на сон шгрядущий. Як я і куащзав - ви знову і знову приходите на мою сторінку. Як завжди, я був правий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 21:06:24 ]
Гарбузом давіться, вампірчику...
Не мрійте підскочити у стан титанів. Пишіть, як умієте.
І за поребриком шанобливо дивіться на мене.
Раз поцілували і доста...У щоку.
То велика честь для вас.
І набирайте грамотно, а то школярі сміятимуться.
Прощайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 21:11:11 ]
Для чистих серцем рай один - альков.
Амур аміту наливає в джезви. дві доби аміта
Цим Всесвітом керує лиш любов,
А жінка - це і є маленький Всесвіт.

.....

хай кіт хоч вичитує...щоб огріхів набору не було.
Для вас жінка маленький Всесвіт...тушка... ЛГ ВАш не може повірити, що жінка буважє талановитішою.
А я просто Всесвіт Поезії.
Шануйте і нишкніть.!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 21:12:14 ]
(буває)...Все, лишаю вас у блаженному спокої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-08 23:23:46 ]
Та тут уже усі принишкли і душаться зі сміху! Такого титана в цих краях ще не було! Я аж пукнув од реготу! Продовжуйте самовихваляння! І буде вам бонус!