ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.27 06:13
Десна
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
***
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

С М
2025.10.26 22:22
Циганські очі (The Jimi Hendrix Experience)
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так

ей
циганко

на самоті усівшись біля вогнища

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Спекотне літо
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
КОРНІЙ
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Протяги часу
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Без моралізаторства (За мотивами Бориса Костирі)
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к

Ніна Виноградська
2025.10.26 15:27
До сьомого коліна
Прадавнина з мого роду) 1 Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо

Євген Федчук
2025.10.26 15:13
Бій біля Гайворона 20 жовтня 1668 року
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не

Володимир Ляшкевич
2025.10.26 14:35
Симфонія природи
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.

Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати...
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
* * *
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
"Моя хата скраю"
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…

Сергій СергійКо
2025.10.25 22:51
«Звіри»
Про бійку між Гітлером і Сталіним)

“Друга світова спецоперація” –
Так назвали б ту війну сьогодні.
Дві країни – звіра два, дві нації
– Прагнули кінця цивілізації
І на компроміс були не згодні.
Кігті один в одного встромляли,

Борис Костиря
2025.10.25 22:26
* * *
Старому немає з ким говорити,
його ровесники померли.
Тільки з тишею,
тільки з вічністю,
тільки з німотою.
Його кімнатою
ходить навшпиньках
вічний голос,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Всесвіт
Красуню цілувати - чиста блаж!
Найліпше - у вишнево-спілі губи.
Тремтлива длань заходить у віраж,
У відповідь лунає "Милий! Любий".

Догнала аж на старості судьба,
Покликало життя в свої обійми.
По душах промінь сонячний стриба,
Упали застороги, розум, ширми.

Танцюємо удвох тантричний вальс,
Розпліскується музика Вівальді.
А збоку зупинився мудро Час,
Даруючи хвилину благодаті.

Для чистих серцем рай один - альков.
Амур амріту наливає в джезви.
Цим Всесвітом керує лиш любов,
А жінка - це і є маленький Всесвіт.

05.09.2018р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-09-06 01:32:54
Переглядів сторінки твору 2625
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.801 / 5.5  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.801 / 5.5  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2018-09-07 00:29:41 ]
Приємні слова, Олександре! Вірш світлий!Кожній жінці сподобається такий вірш.Умієте коли хочете.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-07 08:20:02 ]
Я завжди хочу. І умію. Але забагато солодощів погано впливає на здоров'я і розм'якшує розум. Тому хорошого потроху. Дякую за хороші слова.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-07 09:56:33 ]
Брама зачинена...... Проходила повз ПМ... зайшла. Читаю - бо таки ж афішується. Чому ж не прочитати?
От стою і не знаю, як бути.
Промовчати? Але ж.
Джезва це посудина для варіння кави. Мідна зазвичай. Це кавний аксесуар.
І лише.
Якщо Амур чогось не знайшов у що налити для вас АМіТИ...амріта там має бути... р вставте....
то пийте з таких ємкостей.
Вірш не шедевр, але для автора це поки що пагорбок майстерності. Хоч без тих образів ... штампів. Але й свіжістю не пахне. Старість...а чи така вона важлива... Дітей народжують і за 50...
Успіхів!

Творіть так, щоб я не приходила на вогник, раділа за вас...мовчки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-07 09:59:46 ]
джезва
дже́зва, -и, жін.; рідко дже́зве, -е, сер.
Невелика завужена вгорі посудина з носиком та довгою ручкою для варіння кави по-турецьки; турка.
Вона, мабуть, йшла з кухні, бо тримала в руці електричне джезве (Богомил Райнов, Людина повертається з минулого, пер. Копиленка, 1968);
«Ще кави?» — тихо питає мама, і, не чекаючи відповіді, вже промиває вузьке горло старої джезви, аби наповнити її заново (Ірина Цілик, Родимки, 2012);
Зрештою Теофіл пішов в інший кут майстерні під умовною назвою «кухня» і заварив доброї кави турецьким способом — у джезвах (Василь Кожелянко, Людинець, 2001);
Кавові зерна розмелюють на дуже тонкий порошок. До джезви кладуть цукор і заливають водою. Пропорція така: на 50 г води (маленьке кавове горнятко) дві грудочки цукру і повна чайна ложка кави (Юрій Винничук, Таємниці львівської кави, 2008).
Етимологія:
турецьке cezve, з арабської.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-08 18:54:26 ]
Прости, Господи! Та невже я не знаю, що таке джезва і для чого вона потрібна? Невже амрітою не може бути кава? Може, звичайно. І хто і де сказав, що амріту готують іншим способом? Глупство якесь.
Читайте на здоров'я! Вчіться як потрібно писати, якщо щиро вмієш любити. І пишіть щось подібне про свою половинкку. Хоча таене вам не під силу, бо ви постіно порівнюєте: що і де не так, чирки якісь шукаєте в портретах і чужих творах. Шукайтке сонце, радість, а не помилки. І тоді губи потроху розкопилюватимуться, і вапм стане краще.
А мою браму ви і не покидали. Тому що я цікавий автор, у якого є чому повситися. Навіть вам.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 20:23:36 ]
Авжеж...потекла зелена жовч....
а як вихваляв мене і друга свого...
Як оцінки ставив...
ой, мімікрія...Ой, хамелеонність)))))
Ви автор, якому дехто писав, що ви не поет.
Я цього не казала. Вказувала на хиби, дякували. А потім губу закопилили так, що назад не прилаштуєте...)
Так...вчитися у вас можна лише несусвітенного нахабства.
Писати про чоловіка...Я писала і не про одного.
Та Вам і не снилося, як потрібно ТВОРИТИ.
Ви продукуєте вірші. Ваша брама... була б вашою. якби це блог власний.
А це поетичний сайт, куди ви дурнички свої зливаєте і зрідка таке-сяке... А сонце шукати...Я сама Сонце.
Яке Вас засліпило.
Ховайтеся у тунель...і мовчки там сидіть.
А виходьте із красивою поезією.
А якщо АМРіТА, то літери не губіть...я ж про це кажу.
Хай Вам амур хоч у ночви ллє нектар, так пишіть же грамотно. Нецікавий ви мені, сміюся... зрідка. Чекала поезій, а бачимо...творчий продукт аля Сушко.
Чого мені стане краще? Від ваших віршів, де теща не нагодувала...а мавка стонадцятий раз прийняла в обійми... Ой лелечко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 20:26:39 ]
Опритомнієте, то хоч пісню мені надішліть... Якусь медитативну. Це я люблю. Пісні Ваші слухала б.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-08 20:58:04 ]
Читаю і душуся сміфхом. "Сонечко". Ви - джерело натхнення для сатирика, для гумориста. Вважайте, що ви мене засліпили. Дяккую за можливвість гарно посміятися на сон шгрядущий. Як я і куащзав - ви знову і знову приходите на мою сторінку. Як завжди, я був правий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 21:06:24 ]
Гарбузом давіться, вампірчику...
Не мрійте підскочити у стан титанів. Пишіть, як умієте.
І за поребриком шанобливо дивіться на мене.
Раз поцілували і доста...У щоку.
То велика честь для вас.
І набирайте грамотно, а то школярі сміятимуться.
Прощайте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 21:11:11 ]
Для чистих серцем рай один - альков.
Амур аміту наливає в джезви. дві доби аміта
Цим Всесвітом керує лиш любов,
А жінка - це і є маленький Всесвіт.

.....

хай кіт хоч вичитує...щоб огріхів набору не було.
Для вас жінка маленький Всесвіт...тушка... ЛГ ВАш не може повірити, що жінка буважє талановитішою.
А я просто Всесвіт Поезії.
Шануйте і нишкніть.!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-09-08 21:12:14 ]
(буває)...Все, лишаю вас у блаженному спокої.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-09-08 23:23:46 ]
Та тут уже усі принишкли і душаться зі сміху! Такого титана в цих краях ще не було! Я аж пукнув од реготу! Продовжуйте самовихваляння! І буде вам бонус!