Він плутав її із сестрою… Коли ж зустрічав випадково –
Подовгу дивився услід, поглинаючи запах минулих вакацій.
Вона озиралася потай на те, як десь поруч кросовер
Сповільнював хід, знов її повертаючи до вакцинацій
Думками, котрих сторонилась і прагнула вже не торкатись.
Кохання? – То було захоплення, що гамувало приступи болю,
Ліпнина із мрій, де вона з головою відтак намагалась сховатись,
Відчути сп’яніння так, наче від шостого поспіль уже аперолю.
Їй конче потрібне було тимчасове кохання без бою за власність,
Як пасок безпеки, горнятко для кави, як пристрій зарядний.
Бо поряд із ним відчувала оновлення, силу й безстрашність,
Хоч він залишався для неї, як, власне, вона йому теж, другорядний.
Він плутав її із сестрою… Їх плутали часто котра є котрою…
Коли ж зустрічав десь обох в супермаркеті чи середмісті –
Відтак крадькома від дружини «привіт» шепотів і кивав головою,
І наскрізь проймало, і серце ставало у ним подарованій срібній підвісці.