Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в результаті.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
2025.12.13
08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
2025.12.13
00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
2025.12.12
22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
2025.12.12
19:50
По грудках їхав грудень,
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
А в дорогу взяв сани:
«Поможіть, добрі люди,
бо вже коні пристали.
От коли б дістать воза
Або сніг раптом випав,
Говорить тоді б можна,
Що є лад якийсь в світі.
2025.12.12
14:44
Є чуття у моєму серці
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
Не знаю я що і робити
О ти чудовий світе о світе
Як мені бути і що робити?
Чи знаєш ти що виснував я?
Ти міг би і сам осягнути
Сьогодні всякчас завтра але й учора
Недільно-дівчачий блюз із її горем
2025.12.12
14:03
У мене на грудях ти стогнеш, і довго,
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
звитяжуєш голосно щем.
А рима – проста й заримована Богом,
й окреслена віщим дощем.
Про що ця розмова? Коли ані слова?
Про що нереально тужу?
Ти плачеш білугою, дещо з совою.
2025.12.12
12:51
Марія Лавренюк. Улиянка. Роман. —Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2024. —216 с.
Чи не кожен автор рецензії замислюється над тим, чому не оминув увагою твір того чи іншого письменника, що підштовхнуло його до роздумів про прочитане і, власне, якими б
2025.12.12
07:59
ця Присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця LXI, караван терцiй
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця LXI, караван терцiй
1.
караван терцій
болю емаль
жаль мені серця
світла
не жаль
птахо
не бийся
ти у вікно
в осені рисах
мокне воно
мокне
і сухо
стиснену суть
вітер розрухав
падає ртуть
2.
падає голос
тембрами в бас
коло
за колом
блюзами
в джаз
доль грамофоник
крутить мене
голку розгонить
карми сягне
то попускає
що не кажіть
все
що тримає
подих душі
то розриває
колію снам
треками крає
просто хана
3.
пізно шукати
ноти на ніч
мантри крилаті
серця вогні
злив саксофони
труби вітрів
ломлять канони
в джазовій грі
в джунглях перкусій
даху
і ринв
в повному русі
відчаю ритм
треба чекати
неба
і синь
янголе-брате
дай мені сил
4.
рай мені снився
значить майдан
в душу прибився
словом гойда
букви закону
сковані ще
і безборонні
віра
і щем
5.
край мені снився
світ без рабів
янгол спустився
грав на трубі
бавились діти
в наших
і тих
снилося
вітер
сонце котив
6.
ранок з дурману
вибіг
і кляк
в шинах майданних
в холод просяк
б’ють барабани
люди мовчать
нині настане
їм благодать
тим непокорам
гідним небес
стріне їх скоро
той
хто воскрес
скаже
вітаю
діти мої
прошу до раю
в теплі краї
тут
і лелеки
і журавлі
сад недалеко
душі незлі
від побратимів
й вірних сестер
небо незриме
чистий етер
7.
нота по ноті
пісні ковток
кляпом у роті
море квіток
душі палають
свічі горять
ні
не вмирає
наша зоря
ні
недаремно
світ порожнів
в час цей буремний
в згарищах днів
8.
видих до вдоху
неміч
і крик
тане потроху
лиш до пори
далі
рішучий
бій що трива
серце озвучить
рідні слова
плач
неодмінний
мова
гармат
як нам
у війнах
класти хлоп’ят
як нам дивитись
в очі батькам
слізьми пролитись
їм по щокам
9.
так не буває
на
і бери
той здобуває
хто не коривсь
серце гаряче
б’ється в борні
плаче
і бачить
край у вогні
місце під сонцем
той здобува
хто на вогонь цей
не на словах
з покликом-боєм
кинеться сам
слава героям
смерть ворогам
19 Жовтня, 2015
караван терцій
болю емаль
жаль мені серця
світла
не жаль
птахо
не бийся
ти у вікно
в осені рисах
мокне воно
мокне
і сухо
стиснену суть
вітер розрухав
падає ртуть
2.
падає голос
тембрами в бас
коло
за колом
блюзами
в джаз
доль грамофоник
крутить мене
голку розгонить
карми сягне
то попускає
що не кажіть
все
що тримає
подих душі
то розриває
колію снам
треками крає
просто хана
3.
пізно шукати
ноти на ніч
мантри крилаті
серця вогні
злив саксофони
труби вітрів
ломлять канони
в джазовій грі
в джунглях перкусій
даху
і ринв
в повному русі
відчаю ритм
треба чекати
неба
і синь
янголе-брате
дай мені сил
4.
рай мені снився
значить майдан
в душу прибився
словом гойда
букви закону
сковані ще
і безборонні
віра
і щем
5.
край мені снився
світ без рабів
янгол спустився
грав на трубі
бавились діти
в наших
і тих
снилося
вітер
сонце котив
6.
ранок з дурману
вибіг
і кляк
в шинах майданних
в холод просяк
б’ють барабани
люди мовчать
нині настане
їм благодать
тим непокорам
гідним небес
стріне їх скоро
той
хто воскрес
скаже
вітаю
діти мої
прошу до раю
в теплі краї
тут
і лелеки
і журавлі
сад недалеко
душі незлі
від побратимів
й вірних сестер
небо незриме
чистий етер
7.
нота по ноті
пісні ковток
кляпом у роті
море квіток
душі палають
свічі горять
ні
не вмирає
наша зоря
ні
недаремно
світ порожнів
в час цей буремний
в згарищах днів
8.
видих до вдоху
неміч
і крик
тане потроху
лиш до пори
далі
рішучий
бій що трива
серце озвучить
рідні слова
плач
неодмінний
мова
гармат
як нам
у війнах
класти хлоп’ят
як нам дивитись
в очі батькам
слізьми пролитись
їм по щокам
9.
так не буває
на
і бери
той здобуває
хто не коривсь
серце гаряче
б’ється в борні
плаче
і бачить
край у вогні
місце під сонцем
той здобува
хто на вогонь цей
не на словах
з покликом-боєм
кинеться сам
слава героям
смерть ворогам
19 Жовтня, 2015
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
