Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.03
14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.
Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц
2026.07.03
12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.
Такий старезний, аж прадавній,
2026.07.03
11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.
Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.
Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв
2026.07.03
10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
2026.07.03
06:56
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
2026.07.03
05:02
Розділ XІІІ:ОСТАННІЙ АКОРД ЗОЛОТОЇ ОСЕНІ: ДУША ЯСТРУБА
Осіння ніч 1074 року дихала прохолодою крізь відчинене вікно спальні. Запах сухого листя й перших приморозків проникав у кімнату, де на великому ліжку під хутряними ковдрами лежав той,
2026.07.02
19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В
2026.07.02
18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам
Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам
Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
2026.07.02
16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...
Де ти милий, знати хочу -
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...
Де ти милий, знати хочу -
2026.07.02
13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.
У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.
У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
2026.07.02
10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
2026.07.02
05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
2026.07.02
05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ
Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т
2026.07.02
04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
2026.07.01
20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
2026.07.01
19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.20
2026.06.18
2026.06.15
2026.06.14
2026.06.11
2026.06.08
2026.06.05
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця LXI, караван терцiй
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця LXI, караван терцiй
1.
караван терцій
болю емаль
жаль мені серця
світла
не жаль
птахо
не бийся
ти у вікно
в осені рисах
мокне воно
мокне
і сухо
стиснену суть
вітер розрухав
падає ртуть
2.
падає голос
тембрами в бас
коло
за колом
блюзами
в джаз
доль грамофоник
крутить мене
голку розгонить
карми сягне
то попускає
що не кажіть
все
що тримає
подих душі
то розриває
колію снам
треками крає
просто хана
3.
пізно шукати
ноти на ніч
мантри крилаті
серця вогні
злив саксофони
труби вітрів
ломлять канони
в джазовій грі
в джунглях перкусій
даху
і ринв
в повному русі
відчаю ритм
треба чекати
неба
і синь
янголе-брате
дай мені сил
4.
рай мені снився
значить майдан
в душу прибився
словом гойда
букви закону
сковані ще
і безборонні
віра
і щем
5.
край мені снився
світ без рабів
янгол спустився
грав на трубі
бавились діти
в наших
і тих
снилося
вітер
сонце котив
6.
ранок з дурману
вибіг
і кляк
в шинах майданних
в холод просяк
б’ють барабани
люди мовчать
нині настане
їм благодать
тим непокорам
гідним небес
стріне їх скоро
той
хто воскрес
скаже
вітаю
діти мої
прошу до раю
в теплі краї
тут
і лелеки
і журавлі
сад недалеко
душі незлі
від побратимів
й вірних сестер
небо незриме
чистий етер
7.
нота по ноті
пісні ковток
кляпом у роті
море квіток
душі палають
свічі горять
ні
не вмирає
наша зоря
ні
недаремно
світ порожнів
в час цей буремний
в згарищах днів
8.
видих до вдоху
неміч
і крик
тане потроху
лиш до пори
далі
рішучий
бій що трива
серце озвучить
рідні слова
плач
неодмінний
мова
гармат
як нам
у війнах
класти хлоп’ят
як нам дивитись
в очі батькам
слізьми пролитись
їм по щокам
9.
так не буває
на
і бери
той здобуває
хто не коривсь
серце гаряче
б’ється в борні
плаче
і бачить
край у вогні
місце під сонцем
той здобува
хто на вогонь цей
не на словах
з покликом-боєм
кинеться сам
слава героям
смерть ворогам
19 Жовтня, 2015
караван терцій
болю емаль
жаль мені серця
світла
не жаль
птахо
не бийся
ти у вікно
в осені рисах
мокне воно
мокне
і сухо
стиснену суть
вітер розрухав
падає ртуть
2.
падає голос
тембрами в бас
коло
за колом
блюзами
в джаз
доль грамофоник
крутить мене
голку розгонить
карми сягне
то попускає
що не кажіть
все
що тримає
подих душі
то розриває
колію снам
треками крає
просто хана
3.
пізно шукати
ноти на ніч
мантри крилаті
серця вогні
злив саксофони
труби вітрів
ломлять канони
в джазовій грі
в джунглях перкусій
даху
і ринв
в повному русі
відчаю ритм
треба чекати
неба
і синь
янголе-брате
дай мені сил
4.
рай мені снився
значить майдан
в душу прибився
словом гойда
букви закону
сковані ще
і безборонні
віра
і щем
5.
край мені снився
світ без рабів
янгол спустився
грав на трубі
бавились діти
в наших
і тих
снилося
вітер
сонце котив
6.
ранок з дурману
вибіг
і кляк
в шинах майданних
в холод просяк
б’ють барабани
люди мовчать
нині настане
їм благодать
тим непокорам
гідним небес
стріне їх скоро
той
хто воскрес
скаже
вітаю
діти мої
прошу до раю
в теплі краї
тут
і лелеки
і журавлі
сад недалеко
душі незлі
від побратимів
й вірних сестер
небо незриме
чистий етер
7.
нота по ноті
пісні ковток
кляпом у роті
море квіток
душі палають
свічі горять
ні
не вмирає
наша зоря
ні
недаремно
світ порожнів
в час цей буремний
в згарищах днів
8.
видих до вдоху
неміч
і крик
тане потроху
лиш до пори
далі
рішучий
бій що трива
серце озвучить
рідні слова
плач
неодмінний
мова
гармат
як нам
у війнах
класти хлоп’ят
як нам дивитись
в очі батькам
слізьми пролитись
їм по щокам
9.
так не буває
на
і бери
той здобуває
хто не коривсь
серце гаряче
б’ється в борні
плаче
і бачить
край у вогні
місце під сонцем
той здобува
хто на вогонь цей
не на словах
з покликом-боєм
кинеться сам
слава героям
смерть ворогам
19 Жовтня, 2015
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
