Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.29
21:57
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від
2026.07.29
21:05
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?
Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?
Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,
2026.07.29
17:03
Соломон Фогельсон (1910-1994)
Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:
Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:
2026.07.29
14:40
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.
А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.
А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,
2026.07.29
14:05
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
2026.07.29
13:57
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
2026.07.29
12:10
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
2026.07.29
10:14
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
2026.07.29
09:47
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
2026.07.29
08:27
Художня мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.
А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.
А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,
2026.07.29
05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.
2026.07.29
03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини
Музичний супровід:
продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo)
Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То
2026.07.28
20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
2026.07.28
19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
2026.07.28
19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
2026.07.28
15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
2026.07.04
2026.06.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Вірші
За графіком
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
За графіком
Дуже ласий, сестри, до кохання,
В цій науці - геній! Патріарх!
У картинках розвеселих спальня,
Пустунець ворушиться в трусах.
Ліг Венері молодим на плаху
Діву уподобавши руду.
Ну, а ти у любощах - невдаха!
Цілувать не вмієш до ладу!
Зранку лосем скачеш на роботу,
Ввечері - горілки в чарку "хлюп!".
Я ж не можу одірвати рота
Від вишнево-полум'яних губ.
Кажеш, що старий і сил немає,
"Поле бою" мохом поросло?
Я і в сотню літ іще кохаю,
Рано ще писати епілог.
Ти націль на мене хутко вушка
І послухай, що тобі скажу:
Їж медок із коренем петрушки,
Як мороз - вдягайся у кожух.
Показав Ерот нові кульбіти -
Я старанний учень, будь-здоров!
Буду спати потім до обіду,
Ввечері, за графіком - любов.
22.10.2018р.
Парадокс
Поезії рядки - відлуння правди,
Бульки рожеві, блаж, ціна їм - гріш.
Хай ледацюга мріє стати скальдом -
Життя складніше, ніж найкращий вірш.
Розумні день і ніч клепають гроші,
Збирають із картопельки жуків.
Кума торгує віниками з Польщі,
Мені товар підкидує Пекін.
Живу шикарно без строфи, катрена,
Поети ж не складуть собі ціни.
Книженції трамбує бомж щоденно
В гігантські гори вторсировини.
Уранці зустрічаюся із мером,
З Маньчжурії припер йому дольмен.
А син схиливсь над клаптиком паперу,
Думки сплітає в чудо-макраме...
22.10.2018р.
Рибалка
На городі їсть капусту заєць,
Мчать крізь мене кварк та ню мезон.
Мерзнуть ніс, сідниці, вухо, палець,
І грибочків одійшов сезон.
Біля річки з вудкою не всидиш,
Кльов відсутній, тілом дрижаки.
Може, браття, визубрити ідиш
Чи гайнуть на прощу за Пекін?
Плесом хвилі (капнуло із носа),
Буде нежить, голова бо-бо.
Спить карась. То хоч би клюнув спонсор,
Книжку видаватиму, їй бо!
В мене спінінг з виду наче ловкий,
На гачках жирнющі хробаки.
Толку мало. Може це навроки
Чи пожерли здобич щупаки?
Сум-журбу римую через кому,
Жінка скоро вижене з хором.
Не везе, братове, ані в чому,
А в куми уже тридцятий том.
Вудку геть! Писатиму про літо!
Витрушу із вух росу-туман.
Це вам не підлящиків ловити -
Трохи легше. Лиш пустий гаман.
Хай пасуться рибки у заплаві,
Я ж сьорбну винця на посошок.
Не печальтесь,читачі ласкаві -
Віршів нагаптую вам з мішок.
22.10.2018р.
В цій науці - геній! Патріарх!
У картинках розвеселих спальня,
Пустунець ворушиться в трусах.
Ліг Венері молодим на плаху
Діву уподобавши руду.
Ну, а ти у любощах - невдаха!
Цілувать не вмієш до ладу!
Зранку лосем скачеш на роботу,
Ввечері - горілки в чарку "хлюп!".
Я ж не можу одірвати рота
Від вишнево-полум'яних губ.
Кажеш, що старий і сил немає,
"Поле бою" мохом поросло?
Я і в сотню літ іще кохаю,
Рано ще писати епілог.
Ти націль на мене хутко вушка
І послухай, що тобі скажу:
Їж медок із коренем петрушки,
Як мороз - вдягайся у кожух.
Показав Ерот нові кульбіти -
Я старанний учень, будь-здоров!
Буду спати потім до обіду,
Ввечері, за графіком - любов.
22.10.2018р.
Парадокс
Поезії рядки - відлуння правди,
Бульки рожеві, блаж, ціна їм - гріш.
Хай ледацюга мріє стати скальдом -
Життя складніше, ніж найкращий вірш.
Розумні день і ніч клепають гроші,
Збирають із картопельки жуків.
Кума торгує віниками з Польщі,
Мені товар підкидує Пекін.
Живу шикарно без строфи, катрена,
Поети ж не складуть собі ціни.
Книженції трамбує бомж щоденно
В гігантські гори вторсировини.
Уранці зустрічаюся із мером,
З Маньчжурії припер йому дольмен.
А син схиливсь над клаптиком паперу,
Думки сплітає в чудо-макраме...
22.10.2018р.
Рибалка
На городі їсть капусту заєць,
Мчать крізь мене кварк та ню мезон.
Мерзнуть ніс, сідниці, вухо, палець,
І грибочків одійшов сезон.
Біля річки з вудкою не всидиш,
Кльов відсутній, тілом дрижаки.
Може, браття, визубрити ідиш
Чи гайнуть на прощу за Пекін?
Плесом хвилі (капнуло із носа),
Буде нежить, голова бо-бо.
Спить карась. То хоч би клюнув спонсор,
Книжку видаватиму, їй бо!
В мене спінінг з виду наче ловкий,
На гачках жирнющі хробаки.
Толку мало. Може це навроки
Чи пожерли здобич щупаки?
Сум-журбу римую через кому,
Жінка скоро вижене з хором.
Не везе, братове, ані в чому,
А в куми уже тридцятий том.
Вудку геть! Писатиму про літо!
Витрушу із вух росу-туман.
Це вам не підлящиків ловити -
Трохи легше. Лиш пустий гаман.
Хай пасуться рибки у заплаві,
Я ж сьорбну винця на посошок.
Не печальтесь,читачі ласкаві -
Віршів нагаптую вам з мішок.
22.10.2018р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
