Згідно, друзі, з розпорядком
Йшли слони на фіззарядку.
Перший каже їм: Хлоп’ята,
Ноги вранці наче вата!

Не бажають підкорятись,
Фізкультурою займатись.
Може, краще нам здрімнути,
Про зарядку цю забути.

Другий мовив: Певна річ!
Коротенька в липні ніч!
Тільки ляжеш, друзі, спати,
Починають тут гукати:

- Піднімайсь! Бiжи! Шикуйсь!
Не лінуйсь! Крокуй! Тренуйсь!..

Третій їм не заперечив,
Повідомив ще, до речі,
Що у нього від зарядки
Упрівають навіть п’ятки.

Бідні вуха геть заклало
Від команд тих: Вліво! Вправо!
Кроком руш! Не відставай!
Витрішки не продавай!

Та й четвертий не пручався.
Правда, дуже здивувався:
– Як це так - не відставати?!
Треба ж часом позіхати!

П'ятий гойдалку зайняв,
Колискову заспівав:
– Баю-бай, пустунки-ніжки,
Відпочиньте, любі, трішки...

Позабувши про зарядку,
Шостий вийняв шоколадку.
Шоколадка не проста,
Бо обгортка золота!

Сьомий тільки те узрів,
Так одразу ж відповів:
- Довше спати? Звісно, ні!
Не підходить це мені!

Пропустити свій сніданок?
Зіпсувати гарний ранок?

Восьмий тут не розгубився,
Вмить на кухні об’явився -
Кашу їсть, омлет свіженький,
П'є компот ще гаряченький.

Бо гуляти, не поївши, -
Це собі робити гірше...

А дев'ятий розсміявся,
Хоч ні в чім не розібрався.
Біля річки примостився,
Квіточками захопився.

Синій квіт тож небом став,
Жовтий сонце нагадав,
Білий - сніг, а червоненький
Та рожевий - карамельки.

І лише десятий, друже,
Полюбив зарядку дуже.
Він раненько прокидався,
Бігав, довго тренувався.

Посвіжів, зміцнів, підріс -
Інших значно переріс!
Радить нам: Із розпорядку
Не викреслюй фіззарядку!