Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в результаті.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
2025.12.13
08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.
2025.12.13
00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.
Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
2025.12.12
22:21
Безсніжна зима, ніби чудо природи,
Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Живий парадокс чи апорія слів.
Чекаєш забутий апокриф погоди,
Загублених в полі величних снігів.
Коли загубились сніги в дикім полі,
То висохне голос самої пітьми.
Чекаєш, як долі, розкутої волі.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Борисівна Маршалова /
Вірші
Загадки й відгадки з овочевої грядки - для малят
1.
Жовтогаряча краля
Сховалась у підвалі.
Коса зелена, довга...
Ну, що вгадали?.. (Морква)
2.
Він червоний, та не мак.
У городі - не буряк.
Соковитий цей сеньйор!
Що це, діти? (Помідор)
3.
Ця городина поживна.
Хоч гірка, та вітамінна.
Золотаву свитку має.
Сльози ллє, хто роздягає (Цибуля)
4.
Брат цибулі це, малята.
В нього є зубкІв багато!
Ще й гостренький на язик.
Що, вгадали? Це... (Часник)
5.
Це городня балерина,
В неї пачка вся поживна.
Ще й хрустка, мов та крижина.
Що це, діти? (Капустина)
6.
Брунатна, кругленька,
Почистиш - біленька.
Любить овоч Україна.
Це звичайна ... (Картоплина)
7.
Гляньте, діти, коренеплід.
Вінегрет без нього б зблід!
Борщ без нього? Аж ніяк!
Що, вгадали? Це... (Буряк)
8.
Парасольку нагадає,
Парашут, що не літає...
Може, це городній гриб?!
Ні, не гриб! Пахучий... (Кріп)
9.
Це городніх спецій ненька,
Кучерява, зелененька.
Вдячна їй за користь юшка.
Що, вгадали? Це... (Петрушка)
10..
У стручечку зелененькім
Намистинки є довгенькі.
Кулінарна їхня доля.
Ну, вгадали? Це... (Квасоля)
11.
Заховавшись під листок,
Зачепившись за кілок,
Причаївся, любі діти,
Зелененький... (Огірок)
12.
У городі - жовтий м’яч,
Тільки не біжить ускач.
Він у грядку наче вгруз!
Що, вгадали? Це... (ГарбУз)
13.
Ось на грядці зірка гарна!
Ще й смачна, бо кулінарна.
Чарівний то, може, сон?
Ні, не сон! А ... (Патисон)
14.
В золотих цих пірамідках
Безліч зерен апетитних.
Зерна сонячні маленькі
Люблять діти, тата й неньки (Кукурудза)
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Загадки й відгадки з овочевої грядки - для малят
1.
Жовтогаряча краля
Сховалась у підвалі.
Коса зелена, довга...
Ну, що вгадали?.. (Морква)
2.
Він червоний, та не мак.
У городі - не буряк.
Соковитий цей сеньйор!
Що це, діти? (Помідор)
3.
Ця городина поживна.
Хоч гірка, та вітамінна.
Золотаву свитку має.
Сльози ллє, хто роздягає (Цибуля)
4.
Брат цибулі це, малята.
В нього є зубкІв багато!
Ще й гостренький на язик.
Що, вгадали? Це... (Часник)
5.
Це городня балерина,
В неї пачка вся поживна.
Ще й хрустка, мов та крижина.
Що це, діти? (Капустина)
6.
Брунатна, кругленька,
Почистиш - біленька.
Любить овоч Україна.
Це звичайна ... (Картоплина)
7.
Гляньте, діти, коренеплід.
Вінегрет без нього б зблід!
Борщ без нього? Аж ніяк!
Що, вгадали? Це... (Буряк)
8.
Парасольку нагадає,
Парашут, що не літає...
Може, це городній гриб?!
Ні, не гриб! Пахучий... (Кріп)
9.
Це городніх спецій ненька,
Кучерява, зелененька.
Вдячна їй за користь юшка.
Що, вгадали? Це... (Петрушка)
10..
У стручечку зелененькім
Намистинки є довгенькі.
Кулінарна їхня доля.
Ну, вгадали? Це... (Квасоля)
11.
Заховавшись під листок,
Зачепившись за кілок,
Причаївся, любі діти,
Зелененький... (Огірок)
12.
У городі - жовтий м’яч,
Тільки не біжить ускач.
Він у грядку наче вгруз!
Що, вгадали? Це... (ГарбУз)
13.
Ось на грядці зірка гарна!
Ще й смачна, бо кулінарна.
Чарівний то, може, сон?
Ні, не сон! А ... (Патисон)
14.
В золотих цих пірамідках
Безліч зерен апетитних.
Зерна сонячні маленькі
Люблять діти, тата й неньки (Кукурудза)
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
