Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.14
13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.
2026.09.14
12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.
А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.
А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т
2026.09.14
09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.
Він пожежник украй діловитий,
Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.
Він пожежник украй діловитий,
2026.09.14
07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознака,
І поклик з-попід вій, -
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознака,
І поклик з-попід вій, -
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.
2026.09.13
23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.
Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.
Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,
2026.09.13
22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет
2026.09.13
19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.
Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.
Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,
2026.09.13
19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.
Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.
Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла
2026.09.13
19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.
2026.09.13
17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.
2026.09.13
13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру
2026.09.13
13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.
2026.09.13
08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
2026.09.13
07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
2026.09.13
06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
2026.09.13
06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Борисівна Маршалова /
Вірші
Загадки й відгадки з овочевої грядки - для малят
1.
Жовтогаряча краля
Сховалась у підвалі.
Коса зелена, довга...
Ну, що вгадали?.. (Морква)
2.
Він червоний, та не мак.
У городі - не буряк.
Соковитий цей сеньйор!
Що це, діти? (Помідор)
3.
Ця городина поживна.
Хоч гірка, та вітамінна.
Золотаву свитку має.
Сльози ллє, хто роздягає (Цибуля)
4.
Брат цибулі це, малята.
В нього є зубкІв багато!
Ще й гостренький на язик.
Що, вгадали? Це... (Часник)
5.
Це городня балерина,
В неї пачка вся поживна.
Ще й хрустка, мов та крижина.
Що це, діти? (Капустина)
6.
Брунатна, кругленька,
Почистиш - біленька.
Любить овоч Україна.
Це звичайна ... (Картоплина)
7.
Гляньте, діти, коренеплід.
Вінегрет без нього б зблід!
Борщ без нього? Аж ніяк!
Що, вгадали? Це... (Буряк)
8.
Парасольку нагадає,
Парашут, що не літає...
Може, це городній гриб?!
Ні, не гриб! Пахучий... (Кріп)
9.
Це городніх спецій ненька,
Кучерява, зелененька.
Вдячна їй за користь юшка.
Що, вгадали? Це... (Петрушка)
10..
У стручечку зелененькім
Намистинки є довгенькі.
Кулінарна їхня доля.
Ну, вгадали? Це... (Квасоля)
11.
Заховавшись під листок,
Зачепившись за кілок,
Причаївся, любі діти,
Зелененький... (Огірок)
12.
У городі - жовтий м’яч,
Тільки не біжить ускач.
Він у грядку наче вгруз!
Що, вгадали? Це... (ГарбУз)
13.
Ось на грядці зірка гарна!
Ще й смачна, бо кулінарна.
Чарівний то, може, сон?
Ні, не сон! А ... (Патисон)
14.
В золотих цих пірамідках
Безліч зерен апетитних.
Зерна сонячні маленькі
Люблять діти, тата й неньки (Кукурудза)
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Загадки й відгадки з овочевої грядки - для малят
1.
Жовтогаряча краля
Сховалась у підвалі.
Коса зелена, довга...
Ну, що вгадали?.. (Морква)
2.
Він червоний, та не мак.
У городі - не буряк.
Соковитий цей сеньйор!
Що це, діти? (Помідор)
3.
Ця городина поживна.
Хоч гірка, та вітамінна.
Золотаву свитку має.
Сльози ллє, хто роздягає (Цибуля)
4.
Брат цибулі це, малята.
В нього є зубкІв багато!
Ще й гостренький на язик.
Що, вгадали? Це... (Часник)
5.
Це городня балерина,
В неї пачка вся поживна.
Ще й хрустка, мов та крижина.
Що це, діти? (Капустина)
6.
Брунатна, кругленька,
Почистиш - біленька.
Любить овоч Україна.
Це звичайна ... (Картоплина)
7.
Гляньте, діти, коренеплід.
Вінегрет без нього б зблід!
Борщ без нього? Аж ніяк!
Що, вгадали? Це... (Буряк)
8.
Парасольку нагадає,
Парашут, що не літає...
Може, це городній гриб?!
Ні, не гриб! Пахучий... (Кріп)
9.
Це городніх спецій ненька,
Кучерява, зелененька.
Вдячна їй за користь юшка.
Що, вгадали? Це... (Петрушка)
10..
У стручечку зелененькім
Намистинки є довгенькі.
Кулінарна їхня доля.
Ну, вгадали? Це... (Квасоля)
11.
Заховавшись під листок,
Зачепившись за кілок,
Причаївся, любі діти,
Зелененький... (Огірок)
12.
У городі - жовтий м’яч,
Тільки не біжить ускач.
Він у грядку наче вгруз!
Що, вгадали? Це... (ГарбУз)
13.
Ось на грядці зірка гарна!
Ще й смачна, бо кулінарна.
Чарівний то, може, сон?
Ні, не сон! А ... (Патисон)
14.
В золотих цих пірамідках
Безліч зерен апетитних.
Зерна сонячні маленькі
Люблять діти, тата й неньки (Кукурудза)
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
