ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.10.13 04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…

Ярослав Чорногуз
2025.10.12 19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.

Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,

Євген Федчук
2025.10.12 14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.

Микола Дудар
2025.10.12 12:11
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.

Сергій СергійКо
2025.10.11 22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.

Борис Костиря
2025.10.11 22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає

Олександр Буй
2025.10.11 20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!

Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...

Володимир Мацуцький
2025.10.11 17:55
Першу людину створив Бог, і цією людиною була жінка, яка природно, можливо від Бога, народила сина ( ребро Адама тут ні до чого). Згодом поміж батьком і сином виникла суперечка. Син став анти Богом, тобто Сатаною. Між ними і досі іде війна.

С М
2025.10.11 15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста

вічей дім дивацький

Іван Потьомкін
2025.10.11 14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться

Микола Дудар
2025.10.11 14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…

Віктор Кучерук
2025.10.11 12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Не барися!
***андеграунд & класика***


Не барися у постілі.
Змовкли птахи, бо зима,
Та машинопотоки розбудять світанком.
Розпиши-но з апостилем
(що це- ти знаєш сама)
Вірш судомний, мов джига піратського танку.

Вийди кручами до славнозвісних могил,
Де Аскольда і Діра прадавніми зайдами вбито,
Де навала скосила колись до ноги
Нас минулих для того, аби нам майбутнім служити,

Не залякана протягом
Сірих зимових вітрів -
Я увечері всю на собі відігрію -
Ти писатимеш протягом
Часу про протягу спів,
І твій вірш я почути у постілі мрію.

Ти є темряви хтивозірковий політ,
У коханні і творчості неперевершено щира,
Ми творіннями нашими змінимо світ,
І зневірену хибу повернемо в істину Віри,

І своїм я ото стилем
Відповідь-вірш напишу
Про кохання двуєдності тіла і духу,
Вірним ставши апостолом
Грішної тебе, скажу
Як бажаю тебе відчувати і слухать.

Підкорися безсонню. З одвічних часів
Нам натхненно жадання у творчості множить і множить.
Не барися! Хоч соні поети усі,
Та поезії спати без нас усю зиму не можуть.


© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Св. №118120309579

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-12-03 22:42:17
Переглядів сторінки твору 1557
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-04 04:22:20 ]
Ну, друже,- твій "темряви хтивозірковий політ" пробив наскрізь моє сатиричне серце. Стало радісно, тож я усміхнувся. Дякую. І хоча твір трохи кошлатенький (а в кого вони не кошлатенькі), але має право бути. Так тримати!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-12-04 19:54:15 ]
Сашо, Сашо...) Якби ото та у когось та були такі гладенькі, як у мене "кошлатенькі")))))))))))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-05 04:00:28 ]
Твоя правда, друже. Зараз модно писати якомога загадковіше. Аби читач загубився у глибинах мислі автора. Абстрактні фразеологічні звороти та дивакуваті неологізми вважаються за ознаку потужного інтелекту автора. І чим чудернацькуватішими викрутасами обцяцьковано текст, тим гучнішими мусять бути оплески шанувальників. А ми з Вами люди помірковані: достатньо одного-двох штришків аби оглушити читача як карасів у ставку динамітом.
Шануймося, друже.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-12-05 11:33:17 ]
О))) Народилась гарна думка)))
***Щоб загубитись в мислі автора, у автора ще має бути МИСЛЬ***)))
Дозволю собі відторонено пофілософствувати...
А знаєш, я ж по-різному пишу. І у традиційній, і в авангардній манері. Тему символізму і сюрреалізму власну розробляю. Динаміку розробляю, бо статичні вірші- МЕРТВІ ВІРШІ, це навіть гірше, пардон, ніж квітометафорятина. Доречі, ніхто не відбирав у поета права на експеримент. Інша справа, коли у людини нагромадження нікому не зрозумілого (і нецікавого нікому, підкреслюю) словоблуддя. Без сюжетності нема цікавості, без цікавості нема літератури. А ху із ху час розставить по місцях, повір. І люди ж не дурні насправді))) Затуркані розпальцьовками просто...))) Можна на кожному кроці верещати про геніальність і на понюх її не маючи. І навпаки... Я ніколи не лізу у вчителі, хоча б тому, що всюди підкреслюю власну думку- навчити таланту неможливо. А от тактовно допомогти- так, допомагаю І люди це цінують. Не за ксиви чи щось там ще допомагаю. Просто в моєму розумінні ТАК МАЄ БУТИ. Мене ніколи не давить наша традиційна хохложаба. І я ніколи нікого ні про що не прошу, окрім друзів. Самі позвуть і самі все дадуть. А як ні- то не моє, на хрін воно мені і треба)))
Відносно критиків і критики...
Я вивів універсальну формулу. І вона правильна. ХТО КРИТИКУ СПРИЙМАЄ- САМ СОБІ НАЙКРАЩИЙ КРИТИК. ХТО НЕ СПРИЙМАЄ- НАВІЩО ЙОМУ КРИТИКА?
Посаду критика скасовано таким чином. До тоо ж- критикувати можна людину лише тоді, коли вона бачить ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ з боку того, хто себе таким вважає. Інакше це не критика. Тут є межа, за якою починаються не надто гарні речі, аж до публічних образ, а це вже иоже і кримінальну мати трактовку, наклеп, скажімо. Тому з публічною критикою слід бути обережним, особливо, коли людина її не бажає. А літератори... Вони по різному зростають. Одні весь час, прибившись до своїх гуру, прохають- покритикуй мене, може задля критики, може задля іншої мети. Знову ж таки одні з цих пташенят зростуть у пташки, а інші ні. А є інші. Ті, наприклад, що до всього доходять виключно власним розумом. І вони, підкреслюю, теж мають на це повне право. І так само- хтось зростає, хтьсь ні. Це ТОНКИЙ ПРОЦЕС ТВОРЧОСТІ. У ньому немає однозначних відповідей...
Карасі і щуки... Хто зна... Це не ставок насправді, Сашо. Це ЗАКОЛДОВАНА РІЧКА, з з принцесами, гидкими каченятами, голими королями. Все трансформується. І з карасів зростають щуки. А зі щук золоті рибки... Дивний цей ставіок...
Дякую за натхнення, Сашо)))