Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.08
21:50
Усе, що ухопиш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш
2026.09.08
20:53
сни все не йдуть
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше
2026.09.08
20:44
Незвичний біль душевної знесили
Живе, як нерозпізнаний мікроб.
А вижити – слабкі мої посили,
Як і десятки порухів і спроб.
Вже й серце призвичаїлось страждати,
Не кожний сон – як тимчасова смерть.
Для справжньої не вийшов час розплати
Живе, як нерозпізнаний мікроб.
А вижити – слабкі мої посили,
Як і десятки порухів і спроб.
Вже й серце призвичаїлось страждати,
Не кожний сон – як тимчасова смерть.
Для справжньої не вийшов час розплати
2026.09.08
19:47
А пам’ять, як стара в селі криниця,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.
Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.
Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,
2026.09.08
18:17
Київ поринув у дронову січ :
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.
Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.
Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,
2026.09.08
17:31
Підібралася тишком осінь,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.
«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.
«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,
2026.09.08
13:39
Лишився Лишега у синім вогні,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.
Тамує марноту і суєтний гнів,
Пізнавши глибини у стиснутих муках.
Лишився на дні споконвічних легед,
У давньому світі Китаю і Гангу.
Повітря епохи торкнулось легень,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.
Тамує марноту і суєтний гнів,
Пізнавши глибини у стиснутих муках.
Лишився на дні споконвічних легед,
У давньому світі Китаю і Гангу.
Повітря епохи торкнулось легень,
2026.09.08
12:32
Чи є вона, та чакра повноти?
В асфальтових ланах — дзвінкі сталеві ікри
Яскравих в часі, збурених мостів,
Отих, якими ми тікати звикли
Від емпірею власного вогню
До дивних див пітьми закляття кави.
Стій-стій! — не лізь у звичне, у YouTube,
В асфальтових ланах — дзвінкі сталеві ікри
Яскравих в часі, збурених мостів,
Отих, якими ми тікати звикли
Від емпірею власного вогню
До дивних див пітьми закляття кави.
Стій-стій! — не лізь у звичне, у YouTube,
2026.09.08
07:37
Знов закурений димами
Стогне Київ мій, -
Хлипи й зойкання місцями
В темряві густій.
Знову ворог підло вдарив
У слов'янства суть, -
Всюдисущий запах гару
Не дає дихнуть.
Стогне Київ мій, -
Хлипи й зойкання місцями
В темряві густій.
Знову ворог підло вдарив
У слов'янства суть, -
Всюдисущий запах гару
Не дає дихнуть.
2026.09.08
01:13
Індик - це своєрідна птиця.
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.
Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.
Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,
2026.09.07
21:14
Немає віроломнішої віри
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.
***
Неписані закони для совдепії
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.
***
Неписані закони для совдепії
2026.09.07
20:44
Чому із звідусюд далеких
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло
2026.09.07
20:15
ось і надвечіря
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий
2026.09.07
18:24
Святе догорає обійстя,
а ти загубилась в тумані.
Не бійся, рідненька, не бійся,
від зостраху серце зів'яне.
Я знаю, що важко втрачати
набуті скарби мозолями —
дитячу колиску, санчата,
а ти загубилась в тумані.
Не бійся, рідненька, не бійся,
від зостраху серце зів'яне.
Я знаю, що важко втрачати
набуті скарби мозолями —
дитячу колиску, санчата,
2026.09.07
17:23
Вересня кроки спекотні, як влітку,
Сонце палає до втоми щодня.
Бабине літо накинуло сітку,
Те павутиння йому, мов броня.
Ягідки чорні смачної ожини
В лісі осіннім, мов очі блищать.
Терен з колючками попід стежину,
Сонце палає до втоми щодня.
Бабине літо накинуло сітку,
Те павутиння йому, мов броня.
Ягідки чорні смачної ожини
В лісі осіннім, мов очі блищать.
Терен з колючками попід стежину,
2026.09.07
16:46
Хильнув — і позбувся болю.
А може, позбувся себе?
І хтось замість тебе долю
скеровує вже: цоб-цабе.
На інше чекати годі.
«В обійми бери, сатано!»
Що зараз буде, що потім
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А може, позбувся себе?
І хтось замість тебе долю
скеровує вже: цоб-цабе.
На інше чекати годі.
«В обійми бери, сатано!»
Що зараз буде, що потім
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Рецензії
Горизонт подій. Обрана поезія та проза. Рецензії
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Горизонт подій. Обрана поезія та проза. Рецензії
Друзі! Радий сповістити, що нещодавно вийшла моя нова книга "Горизонт подій. Обрана поезія та проза".
Книга- номінант Всеукраїнського конкурсу "Краща книга України", Держкомтелерадіо, 2018
Видавництво Друкарський двір Федорова, Київ, 240 сторінок, літературно-художнє видання, жорстка обкладинка, прекрасні оформлення та якість друку, авторські ілюстрації
Розділи
Громадянська та воєнна лірика
Філософська лірика
Притчі
Містична лірика
Любовна лірика
Еротична лірика
Маленькі поеми
Проза
Вартість примірника 150 грн.
Від себе додам- книга різнопланова і цікава.
Усім бажаючим придбати, звертатись у пошту sergiani@ukr.net
РЕЦЕНЗІЇ
Сергій Сокольник - поет з характером. Таких сьогодні мало в літературі. Не кожному під силу відстоювати власну точку зору мудрим, виваженим, талановитим Словом. Часом холодний і різкий, часом до сліз романтичний і ніжний.
Він однаково майстерно застосовує в творчості як силабо-тонічний принцип віршування, так і верлібр. Окремі поезії стають піснями, які хочеться наспівувати. Окремі слова стають афоризмами, які хочеться цитувати.Вірші, цикли, поеми написані авторською вправною рукою, цікаво і своєрідно.
Справжній поет не лише сам живе у своїх творах. Кожна його книга - храм душі з широко відкритими перед читачем дверима. Заходьте в цей дім - знайомтеся з поетичним авторським скарбом, вдумуйтеся, аналізуйте. Вам тут завжди раді. Це відчувається вже з перших прочитаних рядків.
Тетяна Череп- Пероганич, письменниця
У всі часи в душах людей нуртують неабиякі пристрасті, буяють потаємні фантазії, та сміливості проявити їх хоча б у творчості вистачає далеко не кожному. Наважитись на подібне може виключно непересічна людина з багатим життєвим досвідом і власним оригінальним світоглядом. Знайомлячись із творчістю Серго Сокольника, харизматичного і яскравого автора, хочеться відзначити, що він розуміється на психології людей із різних часів, тому вдало змальовує ситуації з життя як Стародавнього світу, так і сучасності, створюючи нешаблонну поезію ХХІ століття. Вдаючись до різних систем та складних прийомів віршування, зокрема використовуючи рими-переноси, перехід теми, автор книги розповідає нам історії про … нас. Прості та складні, зухвалі і витончені, іноді зі смутком, іноді з гумором. Тому вони й викликають жваве обговорення на літературних сайтах і творчих зустрічах. У дзеркалі поезії Серго Сокольника немає викривлень, його герої, як і ми, недосконалі й досконалі водночас. Переживши катарсис від уявлення та усвідомлення прочитаного, починаєш краще розуміти себе і життя з усіма його протиріччями, аналогіями та містичними несподіванками. Тож раджу і вам збагатити світ своєї уяви прочитавши книгу Серго Сокольника “Горизонт подій”.
Світлана Соболевська, письменниця
Серго Сокольник із тих авторів, повз яких неможливо пройти, не озирнувшись… а якщо озирнувся, то вже неможливо забути. Здається, що автор, народжуючи чергового вірша, неначе йде в бій, і підкорює вершини поетичної майстерності так, «немов рубіж останній». Військова тема в поезії автора займає важливе місце, і це не дивує, адже йому, як і героям його творів, довелося відчути на собі весь біль війни. Саме тому його вірші живі і пекучі, саме тому кожне слово несе в собі неймовірну силу:
Смак полину гіркий,
І не гоїть запалені рани
Ця земля, у якій
Визріватимуть чорні тюльпани…
Автору, як і кожному, хто вважає себе українцем, небайдужа доля Батьківщини «Куди твій шлях лежить, країно/ Величних предків, давніх Вір?». Патріот, інтелектуал, воїн… і це ще не всі грані цієї надзвичайної людини. У своїй філософській ліриці автор шукає відповідь на запитання «хто ми?» і «навіщо прийшли у цей світ?» - «ким постали на грані зими/ ми, оголені, мов перед Богом?».
Подібно до Омара Хайяма, автору вдається переплести мудрість та іронію, посміятися над світом і над самим собою «Хай минуле завиє. Минуле не клич/ у майбутнє, бо стане минулим воно./ Отак-о каламбурю. А винне - вино».
Поет-романтик, поет-лірик - закоханий у поезію, закоханий у життя, закоханий у таємничу жіночу красу «Ах, оголені плечі у червонім сукні!..». Інтимна лірика автора насичена еротизмом і переносить читача туди «де смарагдова ніч лоскотатиме лоно…/ І розтоплена пічка холоне… Холоне…», бо «я не хочу нікого, крім тебе…/ Не хочу нікого…/ Двох світів поєднання потреба…».
Кохання – що ж це таке? Віками поети шукають відповідь і віками шукатимуть:
Бо любов- Божий Дар,
І страждання, І втома, І кара,
Мов живильна вода
Хай для нас залишається Даром.
Любовна поезія автора, неначе «дотик ніжно-солодкої муки…» - це і сповідь коханця, і перше освідчення закоханого. Це і політ над прірвою, і неймовірна насолода. Біль за минулим, і стежка в майбутнє. Єднання тіл і єднання душ:
Поринемо без вороття
У всесвіт чуттєвості таїн,
І в шалі тантричнім злиття
Єднання зі світом пізнаєм...
Ось такий він, Серго Сокольник – поет, патріот, інтелектуал, воїн, філософ, романтик. Перегорніть сторінку і ви поринете у його Всесвіт – загадковий, містичний, шалений, сповнений таїнством Її Величності Поезії.
Таїсія Цибульська, письменниця
Книга- номінант Всеукраїнського конкурсу "Краща книга України", Держкомтелерадіо, 2018
Видавництво Друкарський двір Федорова, Київ, 240 сторінок, літературно-художнє видання, жорстка обкладинка, прекрасні оформлення та якість друку, авторські ілюстрації
Розділи
Громадянська та воєнна лірика
Філософська лірика
Притчі
Містична лірика
Любовна лірика
Еротична лірика
Маленькі поеми
Проза
Вартість примірника 150 грн.
Від себе додам- книга різнопланова і цікава.
Усім бажаючим придбати, звертатись у пошту sergiani@ukr.net
РЕЦЕНЗІЇ
Сергій Сокольник - поет з характером. Таких сьогодні мало в літературі. Не кожному під силу відстоювати власну точку зору мудрим, виваженим, талановитим Словом. Часом холодний і різкий, часом до сліз романтичний і ніжний.
Він однаково майстерно застосовує в творчості як силабо-тонічний принцип віршування, так і верлібр. Окремі поезії стають піснями, які хочеться наспівувати. Окремі слова стають афоризмами, які хочеться цитувати.Вірші, цикли, поеми написані авторською вправною рукою, цікаво і своєрідно.
Справжній поет не лише сам живе у своїх творах. Кожна його книга - храм душі з широко відкритими перед читачем дверима. Заходьте в цей дім - знайомтеся з поетичним авторським скарбом, вдумуйтеся, аналізуйте. Вам тут завжди раді. Це відчувається вже з перших прочитаних рядків.
Тетяна Череп- Пероганич, письменниця
У всі часи в душах людей нуртують неабиякі пристрасті, буяють потаємні фантазії, та сміливості проявити їх хоча б у творчості вистачає далеко не кожному. Наважитись на подібне може виключно непересічна людина з багатим життєвим досвідом і власним оригінальним світоглядом. Знайомлячись із творчістю Серго Сокольника, харизматичного і яскравого автора, хочеться відзначити, що він розуміється на психології людей із різних часів, тому вдало змальовує ситуації з життя як Стародавнього світу, так і сучасності, створюючи нешаблонну поезію ХХІ століття. Вдаючись до різних систем та складних прийомів віршування, зокрема використовуючи рими-переноси, перехід теми, автор книги розповідає нам історії про … нас. Прості та складні, зухвалі і витончені, іноді зі смутком, іноді з гумором. Тому вони й викликають жваве обговорення на літературних сайтах і творчих зустрічах. У дзеркалі поезії Серго Сокольника немає викривлень, його герої, як і ми, недосконалі й досконалі водночас. Переживши катарсис від уявлення та усвідомлення прочитаного, починаєш краще розуміти себе і життя з усіма його протиріччями, аналогіями та містичними несподіванками. Тож раджу і вам збагатити світ своєї уяви прочитавши книгу Серго Сокольника “Горизонт подій”.
Світлана Соболевська, письменниця
Серго Сокольник із тих авторів, повз яких неможливо пройти, не озирнувшись… а якщо озирнувся, то вже неможливо забути. Здається, що автор, народжуючи чергового вірша, неначе йде в бій, і підкорює вершини поетичної майстерності так, «немов рубіж останній». Військова тема в поезії автора займає важливе місце, і це не дивує, адже йому, як і героям його творів, довелося відчути на собі весь біль війни. Саме тому його вірші живі і пекучі, саме тому кожне слово несе в собі неймовірну силу:
Смак полину гіркий,
І не гоїть запалені рани
Ця земля, у якій
Визріватимуть чорні тюльпани…
Автору, як і кожному, хто вважає себе українцем, небайдужа доля Батьківщини «Куди твій шлях лежить, країно/ Величних предків, давніх Вір?». Патріот, інтелектуал, воїн… і це ще не всі грані цієї надзвичайної людини. У своїй філософській ліриці автор шукає відповідь на запитання «хто ми?» і «навіщо прийшли у цей світ?» - «ким постали на грані зими/ ми, оголені, мов перед Богом?».
Подібно до Омара Хайяма, автору вдається переплести мудрість та іронію, посміятися над світом і над самим собою «Хай минуле завиє. Минуле не клич/ у майбутнє, бо стане минулим воно./ Отак-о каламбурю. А винне - вино».
Поет-романтик, поет-лірик - закоханий у поезію, закоханий у життя, закоханий у таємничу жіночу красу «Ах, оголені плечі у червонім сукні!..». Інтимна лірика автора насичена еротизмом і переносить читача туди «де смарагдова ніч лоскотатиме лоно…/ І розтоплена пічка холоне… Холоне…», бо «я не хочу нікого, крім тебе…/ Не хочу нікого…/ Двох світів поєднання потреба…».
Кохання – що ж це таке? Віками поети шукають відповідь і віками шукатимуть:
Бо любов- Божий Дар,
І страждання, І втома, І кара,
Мов живильна вода
Хай для нас залишається Даром.
Любовна поезія автора, неначе «дотик ніжно-солодкої муки…» - це і сповідь коханця, і перше освідчення закоханого. Це і політ над прірвою, і неймовірна насолода. Біль за минулим, і стежка в майбутнє. Єднання тіл і єднання душ:
Поринемо без вороття
У всесвіт чуттєвості таїн,
І в шалі тантричнім злиття
Єднання зі світом пізнаєм...
Ось такий він, Серго Сокольник – поет, патріот, інтелектуал, воїн, філософ, романтик. Перегорніть сторінку і ви поринете у його Всесвіт – загадковий, містичний, шалений, сповнений таїнством Її Величності Поезії.
Таїсія Цибульська, письменниця
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
