Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.09
17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за
2026.08.09
15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.
Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.
Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,
2026.08.09
13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па
2026.08.09
10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш
2026.08.09
07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.
2026.08.09
00:07
Перші кроки серед руїн
Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало
2026.08.08
21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…
Не чекав з бюджету гроші,
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…
Не чекав з бюджету гроші,
2026.08.08
20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв
2026.08.08
19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля
2026.08.08
17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.
Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.
Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,
2026.08.08
16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.
***
А ботаніки люльку курили
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.
***
А ботаніки люльку курили
2026.08.08
15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.
Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.
Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
2026.08.08
13:44
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?
Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?
Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
2026.08.08
11:56
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.
2026.08.08
11:56
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад
2026.08.08
09:52
P.S. Четвер – есей
0 Друзям. Песах. Смеркалось.
1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями.
2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли.
3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Рецензії
Горизонт подій. Обрана поезія та проза. Рецензії
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Горизонт подій. Обрана поезія та проза. Рецензії
Друзі! Радий сповістити, що нещодавно вийшла моя нова книга "Горизонт подій. Обрана поезія та проза".
Книга- номінант Всеукраїнського конкурсу "Краща книга України", Держкомтелерадіо, 2018
Видавництво Друкарський двір Федорова, Київ, 240 сторінок, літературно-художнє видання, жорстка обкладинка, прекрасні оформлення та якість друку, авторські ілюстрації
Розділи
Громадянська та воєнна лірика
Філософська лірика
Притчі
Містична лірика
Любовна лірика
Еротична лірика
Маленькі поеми
Проза
Вартість примірника 150 грн.
Від себе додам- книга різнопланова і цікава.
Усім бажаючим придбати, звертатись у пошту sergiani@ukr.net
РЕЦЕНЗІЇ
Сергій Сокольник - поет з характером. Таких сьогодні мало в літературі. Не кожному під силу відстоювати власну точку зору мудрим, виваженим, талановитим Словом. Часом холодний і різкий, часом до сліз романтичний і ніжний.
Він однаково майстерно застосовує в творчості як силабо-тонічний принцип віршування, так і верлібр. Окремі поезії стають піснями, які хочеться наспівувати. Окремі слова стають афоризмами, які хочеться цитувати.Вірші, цикли, поеми написані авторською вправною рукою, цікаво і своєрідно.
Справжній поет не лише сам живе у своїх творах. Кожна його книга - храм душі з широко відкритими перед читачем дверима. Заходьте в цей дім - знайомтеся з поетичним авторським скарбом, вдумуйтеся, аналізуйте. Вам тут завжди раді. Це відчувається вже з перших прочитаних рядків.
Тетяна Череп- Пероганич, письменниця
У всі часи в душах людей нуртують неабиякі пристрасті, буяють потаємні фантазії, та сміливості проявити їх хоча б у творчості вистачає далеко не кожному. Наважитись на подібне може виключно непересічна людина з багатим життєвим досвідом і власним оригінальним світоглядом. Знайомлячись із творчістю Серго Сокольника, харизматичного і яскравого автора, хочеться відзначити, що він розуміється на психології людей із різних часів, тому вдало змальовує ситуації з життя як Стародавнього світу, так і сучасності, створюючи нешаблонну поезію ХХІ століття. Вдаючись до різних систем та складних прийомів віршування, зокрема використовуючи рими-переноси, перехід теми, автор книги розповідає нам історії про … нас. Прості та складні, зухвалі і витончені, іноді зі смутком, іноді з гумором. Тому вони й викликають жваве обговорення на літературних сайтах і творчих зустрічах. У дзеркалі поезії Серго Сокольника немає викривлень, його герої, як і ми, недосконалі й досконалі водночас. Переживши катарсис від уявлення та усвідомлення прочитаного, починаєш краще розуміти себе і життя з усіма його протиріччями, аналогіями та містичними несподіванками. Тож раджу і вам збагатити світ своєї уяви прочитавши книгу Серго Сокольника “Горизонт подій”.
Світлана Соболевська, письменниця
Серго Сокольник із тих авторів, повз яких неможливо пройти, не озирнувшись… а якщо озирнувся, то вже неможливо забути. Здається, що автор, народжуючи чергового вірша, неначе йде в бій, і підкорює вершини поетичної майстерності так, «немов рубіж останній». Військова тема в поезії автора займає важливе місце, і це не дивує, адже йому, як і героям його творів, довелося відчути на собі весь біль війни. Саме тому його вірші живі і пекучі, саме тому кожне слово несе в собі неймовірну силу:
Смак полину гіркий,
І не гоїть запалені рани
Ця земля, у якій
Визріватимуть чорні тюльпани…
Автору, як і кожному, хто вважає себе українцем, небайдужа доля Батьківщини «Куди твій шлях лежить, країно/ Величних предків, давніх Вір?». Патріот, інтелектуал, воїн… і це ще не всі грані цієї надзвичайної людини. У своїй філософській ліриці автор шукає відповідь на запитання «хто ми?» і «навіщо прийшли у цей світ?» - «ким постали на грані зими/ ми, оголені, мов перед Богом?».
Подібно до Омара Хайяма, автору вдається переплести мудрість та іронію, посміятися над світом і над самим собою «Хай минуле завиє. Минуле не клич/ у майбутнє, бо стане минулим воно./ Отак-о каламбурю. А винне - вино».
Поет-романтик, поет-лірик - закоханий у поезію, закоханий у життя, закоханий у таємничу жіночу красу «Ах, оголені плечі у червонім сукні!..». Інтимна лірика автора насичена еротизмом і переносить читача туди «де смарагдова ніч лоскотатиме лоно…/ І розтоплена пічка холоне… Холоне…», бо «я не хочу нікого, крім тебе…/ Не хочу нікого…/ Двох світів поєднання потреба…».
Кохання – що ж це таке? Віками поети шукають відповідь і віками шукатимуть:
Бо любов- Божий Дар,
І страждання, І втома, І кара,
Мов живильна вода
Хай для нас залишається Даром.
Любовна поезія автора, неначе «дотик ніжно-солодкої муки…» - це і сповідь коханця, і перше освідчення закоханого. Це і політ над прірвою, і неймовірна насолода. Біль за минулим, і стежка в майбутнє. Єднання тіл і єднання душ:
Поринемо без вороття
У всесвіт чуттєвості таїн,
І в шалі тантричнім злиття
Єднання зі світом пізнаєм...
Ось такий він, Серго Сокольник – поет, патріот, інтелектуал, воїн, філософ, романтик. Перегорніть сторінку і ви поринете у його Всесвіт – загадковий, містичний, шалений, сповнений таїнством Її Величності Поезії.
Таїсія Цибульська, письменниця
Книга- номінант Всеукраїнського конкурсу "Краща книга України", Держкомтелерадіо, 2018
Видавництво Друкарський двір Федорова, Київ, 240 сторінок, літературно-художнє видання, жорстка обкладинка, прекрасні оформлення та якість друку, авторські ілюстрації
Розділи
Громадянська та воєнна лірика
Філософська лірика
Притчі
Містична лірика
Любовна лірика
Еротична лірика
Маленькі поеми
Проза
Вартість примірника 150 грн.
Від себе додам- книга різнопланова і цікава.
Усім бажаючим придбати, звертатись у пошту sergiani@ukr.net
РЕЦЕНЗІЇ
Сергій Сокольник - поет з характером. Таких сьогодні мало в літературі. Не кожному під силу відстоювати власну точку зору мудрим, виваженим, талановитим Словом. Часом холодний і різкий, часом до сліз романтичний і ніжний.
Він однаково майстерно застосовує в творчості як силабо-тонічний принцип віршування, так і верлібр. Окремі поезії стають піснями, які хочеться наспівувати. Окремі слова стають афоризмами, які хочеться цитувати.Вірші, цикли, поеми написані авторською вправною рукою, цікаво і своєрідно.
Справжній поет не лише сам живе у своїх творах. Кожна його книга - храм душі з широко відкритими перед читачем дверима. Заходьте в цей дім - знайомтеся з поетичним авторським скарбом, вдумуйтеся, аналізуйте. Вам тут завжди раді. Це відчувається вже з перших прочитаних рядків.
Тетяна Череп- Пероганич, письменниця
У всі часи в душах людей нуртують неабиякі пристрасті, буяють потаємні фантазії, та сміливості проявити їх хоча б у творчості вистачає далеко не кожному. Наважитись на подібне може виключно непересічна людина з багатим життєвим досвідом і власним оригінальним світоглядом. Знайомлячись із творчістю Серго Сокольника, харизматичного і яскравого автора, хочеться відзначити, що він розуміється на психології людей із різних часів, тому вдало змальовує ситуації з життя як Стародавнього світу, так і сучасності, створюючи нешаблонну поезію ХХІ століття. Вдаючись до різних систем та складних прийомів віршування, зокрема використовуючи рими-переноси, перехід теми, автор книги розповідає нам історії про … нас. Прості та складні, зухвалі і витончені, іноді зі смутком, іноді з гумором. Тому вони й викликають жваве обговорення на літературних сайтах і творчих зустрічах. У дзеркалі поезії Серго Сокольника немає викривлень, його герої, як і ми, недосконалі й досконалі водночас. Переживши катарсис від уявлення та усвідомлення прочитаного, починаєш краще розуміти себе і життя з усіма його протиріччями, аналогіями та містичними несподіванками. Тож раджу і вам збагатити світ своєї уяви прочитавши книгу Серго Сокольника “Горизонт подій”.
Світлана Соболевська, письменниця
Серго Сокольник із тих авторів, повз яких неможливо пройти, не озирнувшись… а якщо озирнувся, то вже неможливо забути. Здається, що автор, народжуючи чергового вірша, неначе йде в бій, і підкорює вершини поетичної майстерності так, «немов рубіж останній». Військова тема в поезії автора займає важливе місце, і це не дивує, адже йому, як і героям його творів, довелося відчути на собі весь біль війни. Саме тому його вірші живі і пекучі, саме тому кожне слово несе в собі неймовірну силу:
Смак полину гіркий,
І не гоїть запалені рани
Ця земля, у якій
Визріватимуть чорні тюльпани…
Автору, як і кожному, хто вважає себе українцем, небайдужа доля Батьківщини «Куди твій шлях лежить, країно/ Величних предків, давніх Вір?». Патріот, інтелектуал, воїн… і це ще не всі грані цієї надзвичайної людини. У своїй філософській ліриці автор шукає відповідь на запитання «хто ми?» і «навіщо прийшли у цей світ?» - «ким постали на грані зими/ ми, оголені, мов перед Богом?».
Подібно до Омара Хайяма, автору вдається переплести мудрість та іронію, посміятися над світом і над самим собою «Хай минуле завиє. Минуле не клич/ у майбутнє, бо стане минулим воно./ Отак-о каламбурю. А винне - вино».
Поет-романтик, поет-лірик - закоханий у поезію, закоханий у життя, закоханий у таємничу жіночу красу «Ах, оголені плечі у червонім сукні!..». Інтимна лірика автора насичена еротизмом і переносить читача туди «де смарагдова ніч лоскотатиме лоно…/ І розтоплена пічка холоне… Холоне…», бо «я не хочу нікого, крім тебе…/ Не хочу нікого…/ Двох світів поєднання потреба…».
Кохання – що ж це таке? Віками поети шукають відповідь і віками шукатимуть:
Бо любов- Божий Дар,
І страждання, І втома, І кара,
Мов живильна вода
Хай для нас залишається Даром.
Любовна поезія автора, неначе «дотик ніжно-солодкої муки…» - це і сповідь коханця, і перше освідчення закоханого. Це і політ над прірвою, і неймовірна насолода. Біль за минулим, і стежка в майбутнє. Єднання тіл і єднання душ:
Поринемо без вороття
У всесвіт чуттєвості таїн,
І в шалі тантричнім злиття
Єднання зі світом пізнаєм...
Ось такий він, Серго Сокольник – поет, патріот, інтелектуал, воїн, філософ, романтик. Перегорніть сторінку і ви поринете у його Всесвіт – загадковий, містичний, шалений, сповнений таїнством Її Величності Поезії.
Таїсія Цибульська, письменниця
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
