Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.04
00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити.
Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний.
На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки.
Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе.
Дзеркало душі
2025.12.04
00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
2025.12.03
22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
2025.12.03
21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
2025.12.03
21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
2025.12.03
18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
2025.12.03
15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою в розквіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Рецензії
Горизонт подій. Обрана поезія та проза. Рецензії
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Горизонт подій. Обрана поезія та проза. Рецензії
Друзі! Радий сповістити, що нещодавно вийшла моя нова книга "Горизонт подій. Обрана поезія та проза".
Книга- номінант Всеукраїнського конкурсу "Краща книга України", Держкомтелерадіо, 2018
Видавництво Друкарський двір Федорова, Київ, 240 сторінок, літературно-художнє видання, жорстка обкладинка, прекрасні оформлення та якість друку, авторські ілюстрації
Розділи
Громадянська та воєнна лірика
Філософська лірика
Притчі
Містична лірика
Любовна лірика
Еротична лірика
Маленькі поеми
Проза
Вартість примірника 150 грн.
Від себе додам- книга різнопланова і цікава.
Усім бажаючим придбати, звертатись у пошту sergiani@ukr.net
РЕЦЕНЗІЇ
Сергій Сокольник - поет з характером. Таких сьогодні мало в літературі. Не кожному під силу відстоювати власну точку зору мудрим, виваженим, талановитим Словом. Часом холодний і різкий, часом до сліз романтичний і ніжний.
Він однаково майстерно застосовує в творчості як силабо-тонічний принцип віршування, так і верлібр. Окремі поезії стають піснями, які хочеться наспівувати. Окремі слова стають афоризмами, які хочеться цитувати.Вірші, цикли, поеми написані авторською вправною рукою, цікаво і своєрідно.
Справжній поет не лише сам живе у своїх творах. Кожна його книга - храм душі з широко відкритими перед читачем дверима. Заходьте в цей дім - знайомтеся з поетичним авторським скарбом, вдумуйтеся, аналізуйте. Вам тут завжди раді. Це відчувається вже з перших прочитаних рядків.
Тетяна Череп- Пероганич, письменниця
У всі часи в душах людей нуртують неабиякі пристрасті, буяють потаємні фантазії, та сміливості проявити їх хоча б у творчості вистачає далеко не кожному. Наважитись на подібне може виключно непересічна людина з багатим життєвим досвідом і власним оригінальним світоглядом. Знайомлячись із творчістю Серго Сокольника, харизматичного і яскравого автора, хочеться відзначити, що він розуміється на психології людей із різних часів, тому вдало змальовує ситуації з життя як Стародавнього світу, так і сучасності, створюючи нешаблонну поезію ХХІ століття. Вдаючись до різних систем та складних прийомів віршування, зокрема використовуючи рими-переноси, перехід теми, автор книги розповідає нам історії про … нас. Прості та складні, зухвалі і витончені, іноді зі смутком, іноді з гумором. Тому вони й викликають жваве обговорення на літературних сайтах і творчих зустрічах. У дзеркалі поезії Серго Сокольника немає викривлень, його герої, як і ми, недосконалі й досконалі водночас. Переживши катарсис від уявлення та усвідомлення прочитаного, починаєш краще розуміти себе і життя з усіма його протиріччями, аналогіями та містичними несподіванками. Тож раджу і вам збагатити світ своєї уяви прочитавши книгу Серго Сокольника “Горизонт подій”.
Світлана Соболевська, письменниця
Серго Сокольник із тих авторів, повз яких неможливо пройти, не озирнувшись… а якщо озирнувся, то вже неможливо забути. Здається, що автор, народжуючи чергового вірша, неначе йде в бій, і підкорює вершини поетичної майстерності так, «немов рубіж останній». Військова тема в поезії автора займає важливе місце, і це не дивує, адже йому, як і героям його творів, довелося відчути на собі весь біль війни. Саме тому його вірші живі і пекучі, саме тому кожне слово несе в собі неймовірну силу:
Смак полину гіркий,
І не гоїть запалені рани
Ця земля, у якій
Визріватимуть чорні тюльпани…
Автору, як і кожному, хто вважає себе українцем, небайдужа доля Батьківщини «Куди твій шлях лежить, країно/ Величних предків, давніх Вір?». Патріот, інтелектуал, воїн… і це ще не всі грані цієї надзвичайної людини. У своїй філософській ліриці автор шукає відповідь на запитання «хто ми?» і «навіщо прийшли у цей світ?» - «ким постали на грані зими/ ми, оголені, мов перед Богом?».
Подібно до Омара Хайяма, автору вдається переплести мудрість та іронію, посміятися над світом і над самим собою «Хай минуле завиє. Минуле не клич/ у майбутнє, бо стане минулим воно./ Отак-о каламбурю. А винне - вино».
Поет-романтик, поет-лірик - закоханий у поезію, закоханий у життя, закоханий у таємничу жіночу красу «Ах, оголені плечі у червонім сукні!..». Інтимна лірика автора насичена еротизмом і переносить читача туди «де смарагдова ніч лоскотатиме лоно…/ І розтоплена пічка холоне… Холоне…», бо «я не хочу нікого, крім тебе…/ Не хочу нікого…/ Двох світів поєднання потреба…».
Кохання – що ж це таке? Віками поети шукають відповідь і віками шукатимуть:
Бо любов- Божий Дар,
І страждання, І втома, І кара,
Мов живильна вода
Хай для нас залишається Даром.
Любовна поезія автора, неначе «дотик ніжно-солодкої муки…» - це і сповідь коханця, і перше освідчення закоханого. Це і політ над прірвою, і неймовірна насолода. Біль за минулим, і стежка в майбутнє. Єднання тіл і єднання душ:
Поринемо без вороття
У всесвіт чуттєвості таїн,
І в шалі тантричнім злиття
Єднання зі світом пізнаєм...
Ось такий він, Серго Сокольник – поет, патріот, інтелектуал, воїн, філософ, романтик. Перегорніть сторінку і ви поринете у його Всесвіт – загадковий, містичний, шалений, сповнений таїнством Її Величності Поезії.
Таїсія Цибульська, письменниця
Книга- номінант Всеукраїнського конкурсу "Краща книга України", Держкомтелерадіо, 2018
Видавництво Друкарський двір Федорова, Київ, 240 сторінок, літературно-художнє видання, жорстка обкладинка, прекрасні оформлення та якість друку, авторські ілюстрації
Розділи
Громадянська та воєнна лірика
Філософська лірика
Притчі
Містична лірика
Любовна лірика
Еротична лірика
Маленькі поеми
Проза
Вартість примірника 150 грн.
Від себе додам- книга різнопланова і цікава.
Усім бажаючим придбати, звертатись у пошту sergiani@ukr.net
РЕЦЕНЗІЇ
Сергій Сокольник - поет з характером. Таких сьогодні мало в літературі. Не кожному під силу відстоювати власну точку зору мудрим, виваженим, талановитим Словом. Часом холодний і різкий, часом до сліз романтичний і ніжний.
Він однаково майстерно застосовує в творчості як силабо-тонічний принцип віршування, так і верлібр. Окремі поезії стають піснями, які хочеться наспівувати. Окремі слова стають афоризмами, які хочеться цитувати.Вірші, цикли, поеми написані авторською вправною рукою, цікаво і своєрідно.
Справжній поет не лише сам живе у своїх творах. Кожна його книга - храм душі з широко відкритими перед читачем дверима. Заходьте в цей дім - знайомтеся з поетичним авторським скарбом, вдумуйтеся, аналізуйте. Вам тут завжди раді. Це відчувається вже з перших прочитаних рядків.
Тетяна Череп- Пероганич, письменниця
У всі часи в душах людей нуртують неабиякі пристрасті, буяють потаємні фантазії, та сміливості проявити їх хоча б у творчості вистачає далеко не кожному. Наважитись на подібне може виключно непересічна людина з багатим життєвим досвідом і власним оригінальним світоглядом. Знайомлячись із творчістю Серго Сокольника, харизматичного і яскравого автора, хочеться відзначити, що він розуміється на психології людей із різних часів, тому вдало змальовує ситуації з життя як Стародавнього світу, так і сучасності, створюючи нешаблонну поезію ХХІ століття. Вдаючись до різних систем та складних прийомів віршування, зокрема використовуючи рими-переноси, перехід теми, автор книги розповідає нам історії про … нас. Прості та складні, зухвалі і витончені, іноді зі смутком, іноді з гумором. Тому вони й викликають жваве обговорення на літературних сайтах і творчих зустрічах. У дзеркалі поезії Серго Сокольника немає викривлень, його герої, як і ми, недосконалі й досконалі водночас. Переживши катарсис від уявлення та усвідомлення прочитаного, починаєш краще розуміти себе і життя з усіма його протиріччями, аналогіями та містичними несподіванками. Тож раджу і вам збагатити світ своєї уяви прочитавши книгу Серго Сокольника “Горизонт подій”.
Світлана Соболевська, письменниця
Серго Сокольник із тих авторів, повз яких неможливо пройти, не озирнувшись… а якщо озирнувся, то вже неможливо забути. Здається, що автор, народжуючи чергового вірша, неначе йде в бій, і підкорює вершини поетичної майстерності так, «немов рубіж останній». Військова тема в поезії автора займає важливе місце, і це не дивує, адже йому, як і героям його творів, довелося відчути на собі весь біль війни. Саме тому його вірші живі і пекучі, саме тому кожне слово несе в собі неймовірну силу:
Смак полину гіркий,
І не гоїть запалені рани
Ця земля, у якій
Визріватимуть чорні тюльпани…
Автору, як і кожному, хто вважає себе українцем, небайдужа доля Батьківщини «Куди твій шлях лежить, країно/ Величних предків, давніх Вір?». Патріот, інтелектуал, воїн… і це ще не всі грані цієї надзвичайної людини. У своїй філософській ліриці автор шукає відповідь на запитання «хто ми?» і «навіщо прийшли у цей світ?» - «ким постали на грані зими/ ми, оголені, мов перед Богом?».
Подібно до Омара Хайяма, автору вдається переплести мудрість та іронію, посміятися над світом і над самим собою «Хай минуле завиє. Минуле не клич/ у майбутнє, бо стане минулим воно./ Отак-о каламбурю. А винне - вино».
Поет-романтик, поет-лірик - закоханий у поезію, закоханий у життя, закоханий у таємничу жіночу красу «Ах, оголені плечі у червонім сукні!..». Інтимна лірика автора насичена еротизмом і переносить читача туди «де смарагдова ніч лоскотатиме лоно…/ І розтоплена пічка холоне… Холоне…», бо «я не хочу нікого, крім тебе…/ Не хочу нікого…/ Двох світів поєднання потреба…».
Кохання – що ж це таке? Віками поети шукають відповідь і віками шукатимуть:
Бо любов- Божий Дар,
І страждання, І втома, І кара,
Мов живильна вода
Хай для нас залишається Даром.
Любовна поезія автора, неначе «дотик ніжно-солодкої муки…» - це і сповідь коханця, і перше освідчення закоханого. Це і політ над прірвою, і неймовірна насолода. Біль за минулим, і стежка в майбутнє. Єднання тіл і єднання душ:
Поринемо без вороття
У всесвіт чуттєвості таїн,
І в шалі тантричнім злиття
Єднання зі світом пізнаєм...
Ось такий він, Серго Сокольник – поет, патріот, інтелектуал, воїн, філософ, романтик. Перегорніть сторінку і ви поринете у його Всесвіт – загадковий, містичний, шалений, сповнений таїнством Її Величності Поезії.
Таїсія Цибульська, письменниця
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
