Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.09
23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.
Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.
Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,
2026.08.09
22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —
2026.08.09
21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.
2026.08.09
17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за
2026.08.09
15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.
Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.
Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,
2026.08.09
13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па
2026.08.09
10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш
2026.08.09
07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.
2026.08.09
00:07
Перші кроки серед руїн
Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало
2026.08.08
21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…
Не чекав з бюджету гроші,
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…
Не чекав з бюджету гроші,
2026.08.08
20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв
2026.08.08
19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля
2026.08.08
17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.
Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.
Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,
2026.08.08
16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.
***
А ботаніки люльку курили
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.
***
А ботаніки люльку курили
2026.08.08
15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.
Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.
Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
2026.08.08
13:44
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?
Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?
Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Самоволодіння дає перемогу...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Самоволодіння дає перемогу...
Самоволодіння дає перемогу
Чи можете ви уявити собі, як жилося в світі, коли плавання через Атлантичний океан тривало місяць або більше? Коли в Сан-Франциско місяцями доводилося чекати листи з Нью-Йорка, яке було послано кінною експрес-поштою? Коли для покупки пари черевиків доводилося їхати по вибоїстій грунтовій дорозі до найближчого міста? Повільний темп життя початку нашого століття важко собі уявити зараз, коли на «Конкорді» з Нью-Йорка в Париж летиш всього три години, телефакси пересилають листи в лічені секунди, а до найближчого універмагу можна дістатися за кілька хвилин на машині або метро. Передова технологія дозволяє нам майже все робити миттєво. І ми настільки звикли до високих швидкостей сучасного життя, що іноді не усвідомлюємо, які це мудрі слова: «Чим більше ми поспішаємо, тим більше відстаємо!»
Давня притча про зайця і черепаху ілюструє це дивне явище. Заєць був істотою довгоногим, здатним за короткий час пробігати великі відстані. Йому подобалося дражнити черепаху, повільне створення з короткими ніжками, яке ледь могло обігнати равлика. Одного разу черепасі набридло хвастощі зайця, і вона викликала його на гонки. Заєць з радістю погодився.
Коли якийсь лісовий звірок дав стартовий сигнал і забіг почався, заєць почав буквально колами носитися навколо черепахи: він сміявся і хвалився, анітрохи не сумніваючись в тому, що буде переможцем. Черепаха просто не звертала на нього уваги і повзла уздовж бігової доріжки, якою став путівець в кілька миль завдовжки. Коли зайцю не вдалося роздратувати черепаху, він помчав вперед у пошуках розваг. Він загнав білку в поле і сунувся в кілька кролячих норок. Втомившись від біганини і впевнений в тому, що черепасі ні за що його не наздогнати, заєць вирішив трохи подрімати на м'якій травичці. Тим часом черепаха продовжувала крок за кроком рухатися вперед. Врешті-решт вона дійшла до того місця, де при дорозі міцно спав заєць. Черепаха тихо пройшла повз нього і рушила далі, до фінішної прямої. Зайця розбудили крики звірів, котрі вітали черепаху, і він забився в гущавину, соромлячись того, що, поквапившись назвати себе найшвидшим, він забув залишитися на дистанції. Хоча він був швидшим із учасників змагання, він не прийшов до фінішу. Методична черепаха добре його провчила.
Уміння робити щось швидко може виявитися корисною властивістю, але, як черепаха продемонструвала зайцю, швидкість - це ще не все. Насправді заєць був настільки одурманений своєю природною здатністю обганяти майже всіх, що зробив помилку, вирішивши, що з його боку не буде потрібно ніяких зусиль. Будучи впевнений в перемозі, заєць дозволив собі відволікатися на сторонні справи і, врешті-решт, вимотався. А черепаха, навпаки, компенсувала відсутність швидкості величезною рішучістю і дисциплінованістю. Вона розуміла, що одних природних здібностей буває мало. В кінцевому рахунку, справжній успіх приносить вміння повністю використовувати все, що маєш. Я не проти, коли люди по дрібницях мене експлуатують, але сам я дуже стараюся ніколи нікого не експлуатувати. Приємно, коли інші роблять мені добро, - але головне, це щоб я робив добро іншим.
Вам траплялося заздрити людям, яким все дається без видимих зусиль? У них є гроші, приємна зовнішність, талант, зв'язки - і вони швидко йдуть до успіху, а ви самі ледь просуваєтеся вперед, роблячи один маленький крок за іншим. Дуже важливо пам'ятати, що справа не в тому, що ви маєте, а в тому, як розпоряджатися тим, що маєте. Як той заєць, найщасливіші і яскраві особистості часто нагадують феєрверк. Вони приголомшують глядачів барвистою демонстрацією, але для реальних успіхів їм не вистачає стійкості. Однак якщо ви, подібно до черепахи з притчі, будете пам'ятати про мету і не парити в небесах, а міцно стояти на землі, то ви зможете дістатися до кінця будь-якої справи. Моментальний успіх може здаватися привабливим, але історія довела, що «повільно, але впевнено» врешті-решт обертається реальним прогресом.Чен І, китайський мислитель, сказав: «Якщо людина зосереджується на чомусь одному і не відхиляється в сторону ... то вона має величезну рушійну силу». Якщо ви хочете в сучасному швидкісному світі поставити на переможця, пам'ятайте про мудрість і стійкість черепахи. Вона є втіленням закону про те, що завзятість і самоволодіння призводять до перемоги.
«Якщо ви не керуєте подіями в області вашої відповідальності, то перебуваєте в повній владі подій». / Харланд Свер /
«Найбільші справи, вчинені на землі, робилися мало-помалу». / Томас Гатрі /
«Щоб перемогти, треба мати таку широту душі, щоб бачити гідності оточуючих, що кричать« ура », коли перевагу отримують інші». / Люсі Кемпбелл Вільямс /
Джон Темплтон. Всесвітні закони життя.
Переклала на українську мову 14.12.18 13.41
Чи можете ви уявити собі, як жилося в світі, коли плавання через Атлантичний океан тривало місяць або більше? Коли в Сан-Франциско місяцями доводилося чекати листи з Нью-Йорка, яке було послано кінною експрес-поштою? Коли для покупки пари черевиків доводилося їхати по вибоїстій грунтовій дорозі до найближчого міста? Повільний темп життя початку нашого століття важко собі уявити зараз, коли на «Конкорді» з Нью-Йорка в Париж летиш всього три години, телефакси пересилають листи в лічені секунди, а до найближчого універмагу можна дістатися за кілька хвилин на машині або метро. Передова технологія дозволяє нам майже все робити миттєво. І ми настільки звикли до високих швидкостей сучасного життя, що іноді не усвідомлюємо, які це мудрі слова: «Чим більше ми поспішаємо, тим більше відстаємо!»
Давня притча про зайця і черепаху ілюструє це дивне явище. Заєць був істотою довгоногим, здатним за короткий час пробігати великі відстані. Йому подобалося дражнити черепаху, повільне створення з короткими ніжками, яке ледь могло обігнати равлика. Одного разу черепасі набридло хвастощі зайця, і вона викликала його на гонки. Заєць з радістю погодився.
Коли якийсь лісовий звірок дав стартовий сигнал і забіг почався, заєць почав буквально колами носитися навколо черепахи: він сміявся і хвалився, анітрохи не сумніваючись в тому, що буде переможцем. Черепаха просто не звертала на нього уваги і повзла уздовж бігової доріжки, якою став путівець в кілька миль завдовжки. Коли зайцю не вдалося роздратувати черепаху, він помчав вперед у пошуках розваг. Він загнав білку в поле і сунувся в кілька кролячих норок. Втомившись від біганини і впевнений в тому, що черепасі ні за що його не наздогнати, заєць вирішив трохи подрімати на м'якій травичці. Тим часом черепаха продовжувала крок за кроком рухатися вперед. Врешті-решт вона дійшла до того місця, де при дорозі міцно спав заєць. Черепаха тихо пройшла повз нього і рушила далі, до фінішної прямої. Зайця розбудили крики звірів, котрі вітали черепаху, і він забився в гущавину, соромлячись того, що, поквапившись назвати себе найшвидшим, він забув залишитися на дистанції. Хоча він був швидшим із учасників змагання, він не прийшов до фінішу. Методична черепаха добре його провчила.
Уміння робити щось швидко може виявитися корисною властивістю, але, як черепаха продемонструвала зайцю, швидкість - це ще не все. Насправді заєць був настільки одурманений своєю природною здатністю обганяти майже всіх, що зробив помилку, вирішивши, що з його боку не буде потрібно ніяких зусиль. Будучи впевнений в перемозі, заєць дозволив собі відволікатися на сторонні справи і, врешті-решт, вимотався. А черепаха, навпаки, компенсувала відсутність швидкості величезною рішучістю і дисциплінованістю. Вона розуміла, що одних природних здібностей буває мало. В кінцевому рахунку, справжній успіх приносить вміння повністю використовувати все, що маєш. Я не проти, коли люди по дрібницях мене експлуатують, але сам я дуже стараюся ніколи нікого не експлуатувати. Приємно, коли інші роблять мені добро, - але головне, це щоб я робив добро іншим.
Вам траплялося заздрити людям, яким все дається без видимих зусиль? У них є гроші, приємна зовнішність, талант, зв'язки - і вони швидко йдуть до успіху, а ви самі ледь просуваєтеся вперед, роблячи один маленький крок за іншим. Дуже важливо пам'ятати, що справа не в тому, що ви маєте, а в тому, як розпоряджатися тим, що маєте. Як той заєць, найщасливіші і яскраві особистості часто нагадують феєрверк. Вони приголомшують глядачів барвистою демонстрацією, але для реальних успіхів їм не вистачає стійкості. Однак якщо ви, подібно до черепахи з притчі, будете пам'ятати про мету і не парити в небесах, а міцно стояти на землі, то ви зможете дістатися до кінця будь-якої справи. Моментальний успіх може здаватися привабливим, але історія довела, що «повільно, але впевнено» врешті-решт обертається реальним прогресом.Чен І, китайський мислитель, сказав: «Якщо людина зосереджується на чомусь одному і не відхиляється в сторону ... то вона має величезну рушійну силу». Якщо ви хочете в сучасному швидкісному світі поставити на переможця, пам'ятайте про мудрість і стійкість черепахи. Вона є втіленням закону про те, що завзятість і самоволодіння призводять до перемоги.
«Якщо ви не керуєте подіями в області вашої відповідальності, то перебуваєте в повній владі подій». / Харланд Свер /
«Найбільші справи, вчинені на землі, робилися мало-помалу». / Томас Гатрі /
«Щоб перемогти, треба мати таку широту душі, щоб бачити гідності оточуючих, що кричать« ура », коли перевагу отримують інші». / Люсі Кемпбелл Вільямс /
Джон Темплтон. Всесвітні закони життя.
Переклала на українську мову 14.12.18 13.41
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
