ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Мудра притча про власний шлях...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мудра притча про власний шлях...
Мудра притча про власний шлях
П'ять мудреців заблукали в лісі.
Перший сказав: «Я піду вліво - так підказує моя інтуїція». Другий сказав: «Я піду вправо - недарма вважається, що« право »від слова« прав ». І знов інший сказав: «Я піду назад - ми звідти прийшли, значить, я обов'язково вийду з лісу». Четвертий сказав: «Я піду вперед - треба рухатися далі, ліс неодмінно закінчиться, і відкриється щось нове». П'ятий сказав: «Ви всі не праві. Є кращий спосіб. Зачекайте на мене". Він знайшов найвище дерево і виліз на нього. Поки він ліз, всі інші розбрелися - кожен у свій бік. Зверху він побачив, куди треба йти, щоб швидше вийти з лісу. Тепер він навіть міг сказати, в якій черговості доберуться до краю лісу інші мудреці. Він піднявся вище і зміг побачити найкоротший шлях. Він виявився над проблемою і вирішив задачу краще за всіх! Він знав, що все зробив правильно. А інші - ні. Вони були вперті, вони його не послухали. Він був справжнім мудрецем!
Але це не все - тому що ...
Він помилявся.
Всі вчинили правильно.
Той, хто пішов вліво, потрапив в саму гущавину. Йому довелося голодувати і битися з дикими звірами. Але він навчився виживати в лісі, став частиною лісу і міг навчити цьому інших.
Той, хто пішов вправо, зустрів розбійників. Вони відібрали у нього все і змусили грабувати разом з ними. Але через деякий час він поступово розбудив в розбійників те, про що вони забули - людяність і співчуття. Каяття деяких з них було настільки сильним, що після його смерті вони самі стали мудрецями.
Той, хто пішов назад, проклав через ліс стежку, яка незабаром перетворилася в дорогу для всіх бажаючих насолодитися лісом, не ризикуючи заблукати.
Той, хто пішов вперед, став першовідкривачем. Він побував в місцях, де не бував ніхто, і відкрив для людей прекрасні нові можливості, дивовижні лікувальні рослини і прекрасних тварин.
Той, хто вліз на дерево, став фахівцем по знаходженню коротких шляхів. До нього зверталися всі, хто хотів швидше вирішити свої проблеми, - навіть якщо це не призведе до розвитку.
Так всі п'ятеро мудреців виконали своє призначення.
Умій піднятися вище і побачити короткий шлях.
Умій дозволити іншим йти власним шляхом.
Умій визнати мудрецями всіх - кожен шлях важливий і гідний поваги.
А ще ...
Умій заглянути за фінал - там завжди є продовження.
Переклала на українську мову 14.12.18 12.20
П'ять мудреців заблукали в лісі.
Перший сказав: «Я піду вліво - так підказує моя інтуїція». Другий сказав: «Я піду вправо - недарма вважається, що« право »від слова« прав ». І знов інший сказав: «Я піду назад - ми звідти прийшли, значить, я обов'язково вийду з лісу». Четвертий сказав: «Я піду вперед - треба рухатися далі, ліс неодмінно закінчиться, і відкриється щось нове». П'ятий сказав: «Ви всі не праві. Є кращий спосіб. Зачекайте на мене". Він знайшов найвище дерево і виліз на нього. Поки він ліз, всі інші розбрелися - кожен у свій бік. Зверху він побачив, куди треба йти, щоб швидше вийти з лісу. Тепер він навіть міг сказати, в якій черговості доберуться до краю лісу інші мудреці. Він піднявся вище і зміг побачити найкоротший шлях. Він виявився над проблемою і вирішив задачу краще за всіх! Він знав, що все зробив правильно. А інші - ні. Вони були вперті, вони його не послухали. Він був справжнім мудрецем!
Але це не все - тому що ...
Він помилявся.
Всі вчинили правильно.
Той, хто пішов вліво, потрапив в саму гущавину. Йому довелося голодувати і битися з дикими звірами. Але він навчився виживати в лісі, став частиною лісу і міг навчити цьому інших.
Той, хто пішов вправо, зустрів розбійників. Вони відібрали у нього все і змусили грабувати разом з ними. Але через деякий час він поступово розбудив в розбійників те, про що вони забули - людяність і співчуття. Каяття деяких з них було настільки сильним, що після його смерті вони самі стали мудрецями.
Той, хто пішов назад, проклав через ліс стежку, яка незабаром перетворилася в дорогу для всіх бажаючих насолодитися лісом, не ризикуючи заблукати.
Той, хто пішов вперед, став першовідкривачем. Він побував в місцях, де не бував ніхто, і відкрив для людей прекрасні нові можливості, дивовижні лікувальні рослини і прекрасних тварин.
Той, хто вліз на дерево, став фахівцем по знаходженню коротких шляхів. До нього зверталися всі, хто хотів швидше вирішити свої проблеми, - навіть якщо це не призведе до розвитку.
Так всі п'ятеро мудреців виконали своє призначення.
Умій піднятися вище і побачити короткий шлях.
Умій дозволити іншим йти власним шляхом.
Умій визнати мудрецями всіх - кожен шлях важливий і гідний поваги.
А ще ...
Умій заглянути за фінал - там завжди є продовження.
Переклала на українську мову 14.12.18 12.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію