Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.04
06:20
Легко дихаю і вільно йду
По украй розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння,
З ароматами поперемінно, -
Слабне тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
По украй розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння,
З ароматами поперемінно, -
Слабне тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
2026.05.03
17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
2026.05.03
16:49
Ми пливемо у світ
На човнах мертвяків
Між пожовклих дошок,
Випадкових батьків,
Над очима зоря,
Під очима синці,
Весла вицвілих брів ,
На човнах мертвяків
Між пожовклих дошок,
Випадкових батьків,
Над очима зоря,
Під очима синці,
Весла вицвілих брів ,
2026.05.03
16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
2026.05.03
15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
2026.05.03
14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
2026.05.03
13:26
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.
Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.
Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...
2026.05.03
13:01
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
2026.05.03
11:10
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт
2026.05.03
10:42
Озираюсь на прожиті роки:
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.
Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,
Було вдосталь і грошей, і слави.
Та, до фінішу наближаючись,
Розгубив все, наліво й направо.
Піддавався спокусам неправедним,
Все хотілось чогось, іще кращого,
Чогось більшого, чогось солодшого,
2026.05.03
10:31
Япа-тапа та-па
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да
Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей
Япа-тапа чі-па
О хей-о, о хей-да
Тапа-хей-хей-да
Рікі-тата ті-да
Ха, ха, ха, ха, ха, ха
Ей
2026.05.03
09:50
звернення поета України
до суспільства планети Земля)
Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче кістколиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ
до суспільства планети Земля)
Ти споглядаєш, як убивця
вже п’ятий рік дітей вбиває,
як смерть регоче кістколиця,
як шлях убивцю прокладає.
Війна для тебе – телепоказ
2026.05.03
09:43
Щотижня складає сонети,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…
Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,
заупокійні куплети -
чергові «останні ноти»:
могильні плити, скорботи…
Вилизує наївних метрів -
живих і мертвих,
щоб стати членом й лавреатом,
2026.05.03
08:49
Ти там, де обіцяє Бог блаженство,
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.
немає: болю, горя і пітьми,
облуди, зради і жалоби ремства,
зміїної спокуси сатани.
Де зорі пестять вічності простори,
чумацьким шляхом ходить вітровій.
Гойдає тиша спокій, наче море
папірусні кораблики надій.
2026.05.03
07:12
То замру, неначе тиша,
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.
То, як вітер, засвищу, -
То писати геть полишу,
То щодня беру й пишу.
То бажаю розказати
Ким я є та звідкіля, -
То змовкаю винувато,
Мов повільна течія.
2026.05.02
23:45
Я, як Антоніо Бандерас
Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хотів тебе іще й іще раз.
Та ти сказала: скільки можна?
Сьогодні ж піст іще, безбожник!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Мудра притча про власний шлях...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мудра притча про власний шлях...
Мудра притча про власний шлях
П'ять мудреців заблукали в лісі.
Перший сказав: «Я піду вліво - так підказує моя інтуїція». Другий сказав: «Я піду вправо - недарма вважається, що« право »від слова« прав ». І знов інший сказав: «Я піду назад - ми звідти прийшли, значить, я обов'язково вийду з лісу». Четвертий сказав: «Я піду вперед - треба рухатися далі, ліс неодмінно закінчиться, і відкриється щось нове». П'ятий сказав: «Ви всі не праві. Є кращий спосіб. Зачекайте на мене". Він знайшов найвище дерево і виліз на нього. Поки він ліз, всі інші розбрелися - кожен у свій бік. Зверху він побачив, куди треба йти, щоб швидше вийти з лісу. Тепер він навіть міг сказати, в якій черговості доберуться до краю лісу інші мудреці. Він піднявся вище і зміг побачити найкоротший шлях. Він виявився над проблемою і вирішив задачу краще за всіх! Він знав, що все зробив правильно. А інші - ні. Вони були вперті, вони його не послухали. Він був справжнім мудрецем!
Але це не все - тому що ...
Він помилявся.
Всі вчинили правильно.
Той, хто пішов вліво, потрапив в саму гущавину. Йому довелося голодувати і битися з дикими звірами. Але він навчився виживати в лісі, став частиною лісу і міг навчити цьому інших.
Той, хто пішов вправо, зустрів розбійників. Вони відібрали у нього все і змусили грабувати разом з ними. Але через деякий час він поступово розбудив в розбійників те, про що вони забули - людяність і співчуття. Каяття деяких з них було настільки сильним, що після його смерті вони самі стали мудрецями.
Той, хто пішов назад, проклав через ліс стежку, яка незабаром перетворилася в дорогу для всіх бажаючих насолодитися лісом, не ризикуючи заблукати.
Той, хто пішов вперед, став першовідкривачем. Він побував в місцях, де не бував ніхто, і відкрив для людей прекрасні нові можливості, дивовижні лікувальні рослини і прекрасних тварин.
Той, хто вліз на дерево, став фахівцем по знаходженню коротких шляхів. До нього зверталися всі, хто хотів швидше вирішити свої проблеми, - навіть якщо це не призведе до розвитку.
Так всі п'ятеро мудреців виконали своє призначення.
Умій піднятися вище і побачити короткий шлях.
Умій дозволити іншим йти власним шляхом.
Умій визнати мудрецями всіх - кожен шлях важливий і гідний поваги.
А ще ...
Умій заглянути за фінал - там завжди є продовження.
Переклала на українську мову 14.12.18 12.20
П'ять мудреців заблукали в лісі.
Перший сказав: «Я піду вліво - так підказує моя інтуїція». Другий сказав: «Я піду вправо - недарма вважається, що« право »від слова« прав ». І знов інший сказав: «Я піду назад - ми звідти прийшли, значить, я обов'язково вийду з лісу». Четвертий сказав: «Я піду вперед - треба рухатися далі, ліс неодмінно закінчиться, і відкриється щось нове». П'ятий сказав: «Ви всі не праві. Є кращий спосіб. Зачекайте на мене". Він знайшов найвище дерево і виліз на нього. Поки він ліз, всі інші розбрелися - кожен у свій бік. Зверху він побачив, куди треба йти, щоб швидше вийти з лісу. Тепер він навіть міг сказати, в якій черговості доберуться до краю лісу інші мудреці. Він піднявся вище і зміг побачити найкоротший шлях. Він виявився над проблемою і вирішив задачу краще за всіх! Він знав, що все зробив правильно. А інші - ні. Вони були вперті, вони його не послухали. Він був справжнім мудрецем!
Але це не все - тому що ...
Він помилявся.
Всі вчинили правильно.
Той, хто пішов вліво, потрапив в саму гущавину. Йому довелося голодувати і битися з дикими звірами. Але він навчився виживати в лісі, став частиною лісу і міг навчити цьому інших.
Той, хто пішов вправо, зустрів розбійників. Вони відібрали у нього все і змусили грабувати разом з ними. Але через деякий час він поступово розбудив в розбійників те, про що вони забули - людяність і співчуття. Каяття деяких з них було настільки сильним, що після його смерті вони самі стали мудрецями.
Той, хто пішов назад, проклав через ліс стежку, яка незабаром перетворилася в дорогу для всіх бажаючих насолодитися лісом, не ризикуючи заблукати.
Той, хто пішов вперед, став першовідкривачем. Він побував в місцях, де не бував ніхто, і відкрив для людей прекрасні нові можливості, дивовижні лікувальні рослини і прекрасних тварин.
Той, хто вліз на дерево, став фахівцем по знаходженню коротких шляхів. До нього зверталися всі, хто хотів швидше вирішити свої проблеми, - навіть якщо це не призведе до розвитку.
Так всі п'ятеро мудреців виконали своє призначення.
Умій піднятися вище і побачити короткий шлях.
Умій дозволити іншим йти власним шляхом.
Умій визнати мудрецями всіх - кожен шлях важливий і гідний поваги.
А ще ...
Умій заглянути за фінал - там завжди є продовження.
Переклала на українську мову 14.12.18 12.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
