Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.31
16:05
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
2026.01.31
14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
«Смійся — весь світ буде сміятися з тобою...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Смійся — весь світ буде сміятися з тобою...
«Смійся — весь світ буде сміятися з тобою; плач — і ти будеш плакати один» Елла Уілер Вілкокс
Кажучи про самотність, Елла Уілер Вілкокс сказала: «Смійся — весь світ буде сміятися з тобою; плач — і ти будеш плакати один». Можливо, ви чули прислів'я: «Посмішка народжує посмішку». Як багаття прохолодним осіннім вечором, посмішка розсипає світло, яке може розгорітися в щастя. Люди з надмірно серйозним розумом і важким серцем в її присутності повинні поводитися з обережністю: посмішка своїм м'яким вогнем може спалити те, що здається похмурим, залишивши тепле почуття благополуччя. Хоча в житті бувають такі моменти, коли недоречно сміятися або голосно реготати, щира усмішка не може виявитися недоречною. Можете ви уявити собі таке місце і час, коли світу не корисно було б отримати трохи більше світла і любові? Кожна людина володіє здатністю за допомогою посмішки закликати до життя ці найважливіші речі. Хоча не всі ми посміхаємося в однакових ситуаціях, і посмішки у нас різні, з допомогою такої посмішки, в якій є частка нашого сердечного тепла, ми можемо трохи зігріти наш деколи непривітний світ. Посмішка, з якою ми зустрічаємо важку життєву ситуацію, може наповнити її світлом розуміння і любові, які породять гармонійне рішення. А ще посмішка може надихнути всіх, хто знаходиться поруч з вами, реагувати на те, що відбувається таким же чином. Де б ми не знаходилися, наша посмішка може виявитися надзвичайно важливою! Дослідження показують, що для посмішки треба задіяти набагато менше лицьових м'язів, ніж для похмурого виразу. Рішення посміхатися в скрутну хвилину може виявитися таким рішенням, яке допоможе вам легше ставитися до життя і проявляти більше любові до оточуючих. Посмішка часто говорить про вдячне серце. Посмішка може демонструвати вашу готовність розслабитися, насолоджуватися хвилиною, розділяти з іншими задоволення, в якому б скрутному становищі ви не опинилися. І коли ви почнете легше ставитися до життя, життя може піти для вас легше, тому що та енергія, яку ви витрачали на те, щоб хмуритися, вивільняється для більш корисних справ.
Відвага, щоб насвистувати, коли вам зовсім не весело, мужність, щоб співати, коли вам не співається, віра, дозволяє стверджувати добрість Бога тоді, коли ви не бачите підстав для подібних тверджень, — саме в цьому часто народжується велич, саме ці властивості дозволяють здобувати безліч життєвих перемог. Щасливе серце — це, звичайно, не гарантія того, що на життєвому шляху вам не будуть зустрічатися труднощі або що весь світ буде сміятися з вами. Єдине, що воно гарантує вам, — це щасливе серце, з яким ви будете зустрічати все, що буде відбуватися у вашому житті. А щасливе серце може встояти під натиском часу.
Письменниця Мері Кетрін Макдугал розповідає про те, як кілька студентів після лекції обговорювали свій досвід у розумінні того, що є істина. «У мене важке завдання, — сказав один. — Мені доводиться дуже багато над ним працювати». Його сусід кивнув: «Знаю. Іноді здається, що чим більше я намагаюся з'ясувати, що вірно в будь-якому випадку, тим довше мені доводиться працювати». «Можливо, справа саме в цьому, — сказав третій. — Коли ми старанно працюємо, то ми немов заливаємо завдання цементом. Нам так сильно хочеться вирішити проблему, що ми всі напружені. По-моєму, при цьому ми тільки посилюємо негативні сторони положення справ. Це завжди нагадує мені доньку. Коли вона навчилася ходити, їй хотілося допомагати нам нести покупки. Моя дружина дала їй батон хліба, бо він і не важкий, і не б'ється, але Анетта так старалася добре його донести, що тіскала всю дорогу до машини. Середину навіть нарізати було не можна!»
«Звучить розумно, — сказав перший. — Але як можна легко поставитися до того, що для вас дуже важливо?» «Може бути, не напружуючись так сильно, — відповів третій. — Може бути, треба просто зрозуміти, що нам не обов'язково все робити самим, що ми просто не можемо зробити все самі! Можливо, треба усвідомити, що, надмірно стараючись, що насправді ми наполягаємо на своєму власному рішенні. Моя дочка час від часу говорить мені: «Не треба так напружуватися, па. Будь спокійніше. Все буде нормально». Порада залишатися спокійними дуже доречна тоді, коли ви опинилися у важкій ситуації. Інших може не особливо цікавити те, що відбувається з вами, так що вам може здатися, що ви абсолютно одні. Тоді у людини деколи сльози навертаються на очі, і йому здається, що щастя дуже далеко. Але якщо ви залишилися одні, це ще не означає, що всі вас покинули. Це не означає, що ви залишилися без допомоги. Можна просто сказати, що самостійні дії необхідні для вашого розвитку і зростання, для вашої зрілості, для застосування тих здібностей і сил, якими вас нагородив Бог. Навіть коли ми одні, у нас присутня божественна сила, з нами завжди залишається божественний Дух. Впевненість у цьому допоможе вам відчувати себе не придавленим обставинами, а повним сили й упевненості у своїх здібностях долати труднощі і підніматися над сумнівами у собі. І до вас повернеться проста і спокійна впевненість у собі. «У сміхові завжди є якась радісність, яка несумісна з презирством або обуренням». /Вольтер/ «Якщо ми визнаємо ту істину, що радість і горе, сміх і сльози не обмежені якимось певним часом, місцем і людьми, а розподілені всюди, то ми будемо ставитися до життя оточуючих з більшою терпимістю і інтересом». /Вільям М. Пек/ «навіть Якщо це всього лише посмішка — подаруй її і продовжуй дарувати». /Бет Браун/ Джон Темплтон. Всесвітні закони життя.
Переклала на українську мову 14.12.18 13.18
Кажучи про самотність, Елла Уілер Вілкокс сказала: «Смійся — весь світ буде сміятися з тобою; плач — і ти будеш плакати один». Можливо, ви чули прислів'я: «Посмішка народжує посмішку». Як багаття прохолодним осіннім вечором, посмішка розсипає світло, яке може розгорітися в щастя. Люди з надмірно серйозним розумом і важким серцем в її присутності повинні поводитися з обережністю: посмішка своїм м'яким вогнем може спалити те, що здається похмурим, залишивши тепле почуття благополуччя. Хоча в житті бувають такі моменти, коли недоречно сміятися або голосно реготати, щира усмішка не може виявитися недоречною. Можете ви уявити собі таке місце і час, коли світу не корисно було б отримати трохи більше світла і любові? Кожна людина володіє здатністю за допомогою посмішки закликати до життя ці найважливіші речі. Хоча не всі ми посміхаємося в однакових ситуаціях, і посмішки у нас різні, з допомогою такої посмішки, в якій є частка нашого сердечного тепла, ми можемо трохи зігріти наш деколи непривітний світ. Посмішка, з якою ми зустрічаємо важку життєву ситуацію, може наповнити її світлом розуміння і любові, які породять гармонійне рішення. А ще посмішка може надихнути всіх, хто знаходиться поруч з вами, реагувати на те, що відбувається таким же чином. Де б ми не знаходилися, наша посмішка може виявитися надзвичайно важливою! Дослідження показують, що для посмішки треба задіяти набагато менше лицьових м'язів, ніж для похмурого виразу. Рішення посміхатися в скрутну хвилину може виявитися таким рішенням, яке допоможе вам легше ставитися до життя і проявляти більше любові до оточуючих. Посмішка часто говорить про вдячне серце. Посмішка може демонструвати вашу готовність розслабитися, насолоджуватися хвилиною, розділяти з іншими задоволення, в якому б скрутному становищі ви не опинилися. І коли ви почнете легше ставитися до життя, життя може піти для вас легше, тому що та енергія, яку ви витрачали на те, щоб хмуритися, вивільняється для більш корисних справ.
Відвага, щоб насвистувати, коли вам зовсім не весело, мужність, щоб співати, коли вам не співається, віра, дозволяє стверджувати добрість Бога тоді, коли ви не бачите підстав для подібних тверджень, — саме в цьому часто народжується велич, саме ці властивості дозволяють здобувати безліч життєвих перемог. Щасливе серце — це, звичайно, не гарантія того, що на життєвому шляху вам не будуть зустрічатися труднощі або що весь світ буде сміятися з вами. Єдине, що воно гарантує вам, — це щасливе серце, з яким ви будете зустрічати все, що буде відбуватися у вашому житті. А щасливе серце може встояти під натиском часу.
Письменниця Мері Кетрін Макдугал розповідає про те, як кілька студентів після лекції обговорювали свій досвід у розумінні того, що є істина. «У мене важке завдання, — сказав один. — Мені доводиться дуже багато над ним працювати». Його сусід кивнув: «Знаю. Іноді здається, що чим більше я намагаюся з'ясувати, що вірно в будь-якому випадку, тим довше мені доводиться працювати». «Можливо, справа саме в цьому, — сказав третій. — Коли ми старанно працюємо, то ми немов заливаємо завдання цементом. Нам так сильно хочеться вирішити проблему, що ми всі напружені. По-моєму, при цьому ми тільки посилюємо негативні сторони положення справ. Це завжди нагадує мені доньку. Коли вона навчилася ходити, їй хотілося допомагати нам нести покупки. Моя дружина дала їй батон хліба, бо він і не важкий, і не б'ється, але Анетта так старалася добре його донести, що тіскала всю дорогу до машини. Середину навіть нарізати було не можна!»
«Звучить розумно, — сказав перший. — Але як можна легко поставитися до того, що для вас дуже важливо?» «Може бути, не напружуючись так сильно, — відповів третій. — Може бути, треба просто зрозуміти, що нам не обов'язково все робити самим, що ми просто не можемо зробити все самі! Можливо, треба усвідомити, що, надмірно стараючись, що насправді ми наполягаємо на своєму власному рішенні. Моя дочка час від часу говорить мені: «Не треба так напружуватися, па. Будь спокійніше. Все буде нормально». Порада залишатися спокійними дуже доречна тоді, коли ви опинилися у важкій ситуації. Інших може не особливо цікавити те, що відбувається з вами, так що вам може здатися, що ви абсолютно одні. Тоді у людини деколи сльози навертаються на очі, і йому здається, що щастя дуже далеко. Але якщо ви залишилися одні, це ще не означає, що всі вас покинули. Це не означає, що ви залишилися без допомоги. Можна просто сказати, що самостійні дії необхідні для вашого розвитку і зростання, для вашої зрілості, для застосування тих здібностей і сил, якими вас нагородив Бог. Навіть коли ми одні, у нас присутня божественна сила, з нами завжди залишається божественний Дух. Впевненість у цьому допоможе вам відчувати себе не придавленим обставинами, а повним сили й упевненості у своїх здібностях долати труднощі і підніматися над сумнівами у собі. І до вас повернеться проста і спокійна впевненість у собі. «У сміхові завжди є якась радісність, яка несумісна з презирством або обуренням». /Вольтер/ «Якщо ми визнаємо ту істину, що радість і горе, сміх і сльози не обмежені якимось певним часом, місцем і людьми, а розподілені всюди, то ми будемо ставитися до життя оточуючих з більшою терпимістю і інтересом». /Вільям М. Пек/ «навіть Якщо це всього лише посмішка — подаруй її і продовжуй дарувати». /Бет Браун/ Джон Темплтон. Всесвітні закони життя.
Переклала на українську мову 14.12.18 13.18
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Міняємо життя за допомогою позитивного мислення"
• Перейти на сторінку •
"Мудра притча про власний шлях..."
• Перейти на сторінку •
"Мудра притча про власний шлях..."
Про публікацію
