Олександре, бачу, що тема війни для Вас вкрай важлива. Одного не розумію, чому ви ще й досі не на війні?"капризна" і "біса" як Ви кажете поганюща рима. Я свого сина теж не пускаю на війну. Я його бережу для себе він у мене єдиний, тому, що вважаю цю війну безглуздям. У Велику Вітчизняну сама б пішла і сина послала. А зараз віжсилати на смнрть в угоду політикам не буду, бо війна ця сфабрикована. На ній заробляють гроші олігарх, а нас використовують. А Ви свого сина послали? А жінка взагалі повинна бути берегинею, а не воювати з вітрильниками!
З прийдешнім Різдвом! Хай Господь нас береже всіх від війни і брихливих політиків!

Це жахливо, насправді...
Це огидно читати, пане Олександре. Яке Ви маєте право судити жінку, говорити від її імені. Не судіть, не судимі будете. Чули таке?
Вірш обурює до глибини душі, ображає жіночу честь, жіночі почуття. Ганебно таке продукувати. Писати на таку тему треба тонко, виважено і мудро. А Ви, вибачте мене, взялись на скрипці грати навіть не палкою, а - пилкою. Схаменіться.

Хотіла промовчати. Але такий коментар потребує відповіді. Я одна із жінок-пацифісток.
Художник має право, але ж коментаторка пише: на скрипці - пилкою...не майстерно, не делікатно, не професійно граєте на струнах...
Випихати на війну те саме, що...з вагона на рейки...
Бо ця війна огидна. Якщо священна, то почніть із себе.

А відірвати дупу, вилізти з-під ковдри...слабо?
Біда в іншому. Автор не ототожнює себе з ЛГ?
Але чому затято кепинить собі подібного чоловіка, що живе мирним життям, бачить покалічених у госпіталі...звинувачує жінку чужу, а не Війну-заразу, яку роздмухано і живлять її не жінки, а ... геополітичні сили.
Пробоїну в човні не затулиш тілом чоловіка чи дитини.
Війна мусить припинитися, щоб українці розбудовували, а не нищилися.
Ким і як рішення прийматиметься, не моя прерогатива.
Розумному досить. Прошу не відповідати мені. Мої погляди у добірці тут, назва "Стерео".
Ми народжуємо не для вбивств і злоби.
Посил вірша сатиричний, недолугий, грубий.
Власну дитину ви б, мабуть, не повели в горнило. Мій дідусь лишив сім'ю, трійко діток, я росла поряд із сумною вдовицею, бабусею Настею. Історію переписують, викривляють... герої нині інші...все шкереберть.
За років 50...хто буде героями...не побачимо.
Для мене герої - миротворці.

Лускунчик із вас ще той...
та я не пацюк.

Я фея Майя.

Своїм жінкам читайте такі вірші, своїм
рибам, щурам... тощо... хоч вівісекцію робіть, я не ближня, не близька, зась.
Ви не умієте делікатно, якщо була надія, що станете поетом, розчинилася.
Першою писала Пугачук, тепер я це кажу.
Одноденки, нецікаві.
вище коментаторка пише: "огидно читати", а Ви нав'язуєте такі тексти сайтові.
Та де ж Ваш птенціал на поезію? Хто таке оцінить, крім самого... Прикро.
А Ви не вгамовуєте раж.
Давайте вмовкнемо.
Делікатно. Мудро.
І почекаємо, запалення віршове зникне і, покажете гарні вірші.

(потенціал)
Зі святами.
Щиро.