Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
2025.12.15
11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
2025.12.15
08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
2025.12.15
07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1962) /
Проза
Про акварелі митців Закарпаття стисло промовлю...*
(Вільний виклад думок від побаченого і прочитаного).
Розпочнімо з етимології слова, - акварель (фр.aquarelle + іт.acquerello), водяна фарба, живопис водяними фарбами.
Яка ж техніка письма акварельними фарбами? Досить часто акварель виконують на папері круглими волосяними пензлями, розчиняючи фарби водою. Акварельний живопис характеризує прозорість і м’якість найтоншого шару фарб. Художники використовують специфічні прийоми акварелі - розмивань і затікань, що дає ефект трепетності, легкості і повітряності зображеного. До видів акварельної техніки належать, - і італійська акварель, і англійська…
Оскільки вода є важливим чинником акварелістики, то візьмемо до уваги думку Лао – Цзи: «Вода – найбільш м’яка і слабка істота у світі, але в подоланні твердого та міцного вона непереможна, і на світі нема їй рівних. Слабкі перемагають сильних, м’яке долає тверде…».
А зараз про кольори, бо саме вони проявляють себе в цьому виді малярства (техніки малярства) особливо яскраво і багатогранно. Колір має різнобічний вплив на людську особу, він може викликати: захоплення, збудження, роздратування, умиротвореність, може розбурхати фантазію, уяву, сприяти появі спогадів чи переживань з минулого.
Цій темі присвячено багатенько праць дослідницьких. На початку 19 ст. поет і науковець Гете створив розвідку «Теорія кольору», над цією ж проблематикою працювали – В. Кандинський, К. Г. Юнг, Г. Хартрідж, Г. Роршах, М. Люшер, М. Бетенскі…
Бетенскі у своєму дослідженні відзначала, що окремі люди «інтуїтивно і глибоко відчувають колір. У них є свідома потреба в конкретних кольорах, що відповідають певним емоційним станам». На її думку «недостатньо вміти точно сприймати окремі кольори і відтінки. В природі і творах мистецтва колір знаходиться в складних і різноманітних поєднаннях».
Митці повинні вміти ці поєднання вловлювати, визначати ритм в розташуванні певних тонів кольору.
Ось до прикладу, метод інтуїтивного малювання… Цей метод започаткував на початку 19 ст. член британської Королівської Академії мистецтв Дж. М. У. Тернер. Він використав техніку винайдену Дж. Р. Козенсом (британський аквареліст), якій властива передача основних пейзажних форм з допомогою точок і широких смуг – «плям», з подальшим доопрацюванням деталей. Тернер використав цю методу, не підпорядковуючи живописні засоби початковій задумці, він створював абстрактні ефекти живописного тла…
Акварелі, як і графічні роботи не позначені великою увагою поціновувачів живопису в нашій країні. Та завдяки подвижникам ( таким, як народний художник України В. Ю. Скакандій) почали відбуватися окремі зміни у цій царині до кращого… Наприкінці вересня 2017 – го в приватній «Галереї Ілько» була відкрита перша в Закарпатті ретроспективна виставка акварелей. В минулому році вийшов з друку у видавництві Олександри Гаркуші альбом «Акварелі закарпатських художників» (укладання О. Гаркуші і В. Скакандія).
Перші двоє художників, що представлені тут, то – Федір Манайло і Андрій Коцка, класики Закарпатської школи живопису. Їхні акварелі, це – насправді шедевральні твори. Антон Кашшай (теж із когорти класиків), один з кращих пейзажистів Срібної Землі… Але, ряд акварельно – дорожніх робіт, де зображені види і міста Італії свідчать, що він не менш обдарований і як аквареліст.
Оригінальною, своєю манерою письма володів Юлій Сташко. Коли дивишся на картини, то вони мають подібність з тим, - як ткалі тчуть килими, нитки одного кольору до ниток другого кольору, - виходить неповторний мистецький витвір…
Акварелі Володимира Микита, живого класика школи, як і картини його авторства, незалежно від стилю і жанру, є високого фахового рівня і відповідні до його мистецького мислення.
Ференц Семан (Ечі), - один із трьох нонконформістів і представників андеграунду Карпатського краю (окрім нього, П. Бедзір і Є. Кремницька). Його акварелі, то картини створені магом – чарівником. Він був вільним художником і в тоталітарному суспільстві; під вправними порухами правиці творця, фарби вільно розтікалися по добре насиченому матеріалу водою, так створювалася малярська фантасмагорія…
Картини Василя Скакандія, поміж картин нині сущих митців - акварелістів, то твори першого серед рівних, живого класика крайової школи… Розглядаєш його картини, і не відпускає враження, що колористика робіт взаємодіє не тільки із зором, а з організмом людини як цілістю.
Павло Вольвач у вірші без назви писав:
«Що значать ці кольори й звуки?
Левиність гір? І Град. І гра…
Якісь невидимі сполуки,
Мов буси, хтось перебира?».
(із збірки «Судинна пошта»).
Високий рівень володіння акварельною технікою демонстрував Василь Гангур. У його картинах присутні: драматизм, романтика, реалізм з «перетіканням» в абстракцію.
Антон Ковач, широко знаний як маестро олійного живопису. Митцеві підвладне і створення прекрасних акварелей. Динамізм, пишнота барв, їх зміна, свіжість відтінків і півтонів, так і «бризкає» на того, хто дивиться…
Загадковість, містичний історизм, плавні переходи від барви однієї до наступної властиві творам Олександри Гаркуші, яким так пасує термін «мокрі»…
Вагомі творчі здобутки молодого живописця Василя Когутича… Чарівливістю відзначаються акварельні роботи цього автора. Слід зауважити, що акварель не є домінантною у доробку художника. Але, панує гармонія кольорів у міських пейзажах, будь – який куточок міста виглядає більш виграшно, ніж є насправді. Серцебиття поетики присутнє тут.
А якою буває зміна кольорів? Поетка Ліда Палій віршованими рядками відповідає так:
«Чорні білки стають сивими
Сивий камінь біліє.
Біла хризантема
почорніла зовсім
на першім снігу…».
(з віршу «Зміна кольорів»).
І дещо про акварелі одного митця… Скажу не тільки про форму, а й про підтекст. Уродженець Мукачева, який відомий найбільш як аквареліст, створює картини високої культури письма… Та близько трьох десятків літ наче «ходіння по периметру однієї маленької кімнати, замкненої, до речі…». Акварелі, акварелі, важко віднайти інакші твори…
Завершення тексту має бути позитивним. Таким і буде! Цей альбом, то справжній дарунок: шанувальникам акварелі, мистецтвознавцям, науковцям, і всім, кому не байдуже малярство. Художники, що не представлені у виданні своїми картинами, не мали б ображатися (опубліковані роботи 17 митців), потраплять у наступне, бо популярність акварелі зростатиме. А підбір картин, то воля упорядників, мають на це право!
Незабаром Різдво Христове, і, доречними є віршовані рядки Ніни Кур’яти (уродженка Одещини):
«І в порожнечі суєти
І ворожнечі
Хай обігріє всі хати
Різдвяний вечір».
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.
*Інтернет – видання «Четверта хвиля» (м. Київ).
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про акварелі митців Закарпаття стисло промовлю...*
(Вільний виклад думок від побаченого і прочитаного).Розпочнімо з етимології слова, - акварель (фр.aquarelle + іт.acquerello), водяна фарба, живопис водяними фарбами.
Яка ж техніка письма акварельними фарбами? Досить часто акварель виконують на папері круглими волосяними пензлями, розчиняючи фарби водою. Акварельний живопис характеризує прозорість і м’якість найтоншого шару фарб. Художники використовують специфічні прийоми акварелі - розмивань і затікань, що дає ефект трепетності, легкості і повітряності зображеного. До видів акварельної техніки належать, - і італійська акварель, і англійська…
Оскільки вода є важливим чинником акварелістики, то візьмемо до уваги думку Лао – Цзи: «Вода – найбільш м’яка і слабка істота у світі, але в подоланні твердого та міцного вона непереможна, і на світі нема їй рівних. Слабкі перемагають сильних, м’яке долає тверде…».
А зараз про кольори, бо саме вони проявляють себе в цьому виді малярства (техніки малярства) особливо яскраво і багатогранно. Колір має різнобічний вплив на людську особу, він може викликати: захоплення, збудження, роздратування, умиротвореність, може розбурхати фантазію, уяву, сприяти появі спогадів чи переживань з минулого.
Цій темі присвячено багатенько праць дослідницьких. На початку 19 ст. поет і науковець Гете створив розвідку «Теорія кольору», над цією ж проблематикою працювали – В. Кандинський, К. Г. Юнг, Г. Хартрідж, Г. Роршах, М. Люшер, М. Бетенскі…
Бетенскі у своєму дослідженні відзначала, що окремі люди «інтуїтивно і глибоко відчувають колір. У них є свідома потреба в конкретних кольорах, що відповідають певним емоційним станам». На її думку «недостатньо вміти точно сприймати окремі кольори і відтінки. В природі і творах мистецтва колір знаходиться в складних і різноманітних поєднаннях».
Митці повинні вміти ці поєднання вловлювати, визначати ритм в розташуванні певних тонів кольору.
Ось до прикладу, метод інтуїтивного малювання… Цей метод започаткував на початку 19 ст. член британської Королівської Академії мистецтв Дж. М. У. Тернер. Він використав техніку винайдену Дж. Р. Козенсом (британський аквареліст), якій властива передача основних пейзажних форм з допомогою точок і широких смуг – «плям», з подальшим доопрацюванням деталей. Тернер використав цю методу, не підпорядковуючи живописні засоби початковій задумці, він створював абстрактні ефекти живописного тла…
Акварелі, як і графічні роботи не позначені великою увагою поціновувачів живопису в нашій країні. Та завдяки подвижникам ( таким, як народний художник України В. Ю. Скакандій) почали відбуватися окремі зміни у цій царині до кращого… Наприкінці вересня 2017 – го в приватній «Галереї Ілько» була відкрита перша в Закарпатті ретроспективна виставка акварелей. В минулому році вийшов з друку у видавництві Олександри Гаркуші альбом «Акварелі закарпатських художників» (укладання О. Гаркуші і В. Скакандія).
Перші двоє художників, що представлені тут, то – Федір Манайло і Андрій Коцка, класики Закарпатської школи живопису. Їхні акварелі, це – насправді шедевральні твори. Антон Кашшай (теж із когорти класиків), один з кращих пейзажистів Срібної Землі… Але, ряд акварельно – дорожніх робіт, де зображені види і міста Італії свідчать, що він не менш обдарований і як аквареліст.
Оригінальною, своєю манерою письма володів Юлій Сташко. Коли дивишся на картини, то вони мають подібність з тим, - як ткалі тчуть килими, нитки одного кольору до ниток другого кольору, - виходить неповторний мистецький витвір…
Акварелі Володимира Микита, живого класика школи, як і картини його авторства, незалежно від стилю і жанру, є високого фахового рівня і відповідні до його мистецького мислення.
Ференц Семан (Ечі), - один із трьох нонконформістів і представників андеграунду Карпатського краю (окрім нього, П. Бедзір і Є. Кремницька). Його акварелі, то картини створені магом – чарівником. Він був вільним художником і в тоталітарному суспільстві; під вправними порухами правиці творця, фарби вільно розтікалися по добре насиченому матеріалу водою, так створювалася малярська фантасмагорія…
Картини Василя Скакандія, поміж картин нині сущих митців - акварелістів, то твори першого серед рівних, живого класика крайової школи… Розглядаєш його картини, і не відпускає враження, що колористика робіт взаємодіє не тільки із зором, а з організмом людини як цілістю.
Павло Вольвач у вірші без назви писав:
«Що значать ці кольори й звуки?
Левиність гір? І Град. І гра…
Якісь невидимі сполуки,
Мов буси, хтось перебира?».
(із збірки «Судинна пошта»).
Високий рівень володіння акварельною технікою демонстрував Василь Гангур. У його картинах присутні: драматизм, романтика, реалізм з «перетіканням» в абстракцію.
Антон Ковач, широко знаний як маестро олійного живопису. Митцеві підвладне і створення прекрасних акварелей. Динамізм, пишнота барв, їх зміна, свіжість відтінків і півтонів, так і «бризкає» на того, хто дивиться…
Загадковість, містичний історизм, плавні переходи від барви однієї до наступної властиві творам Олександри Гаркуші, яким так пасує термін «мокрі»…
Вагомі творчі здобутки молодого живописця Василя Когутича… Чарівливістю відзначаються акварельні роботи цього автора. Слід зауважити, що акварель не є домінантною у доробку художника. Але, панує гармонія кольорів у міських пейзажах, будь – який куточок міста виглядає більш виграшно, ніж є насправді. Серцебиття поетики присутнє тут.
А якою буває зміна кольорів? Поетка Ліда Палій віршованими рядками відповідає так:
«Чорні білки стають сивими
Сивий камінь біліє.
Біла хризантема
почорніла зовсім
на першім снігу…».
(з віршу «Зміна кольорів»).
І дещо про акварелі одного митця… Скажу не тільки про форму, а й про підтекст. Уродженець Мукачева, який відомий найбільш як аквареліст, створює картини високої культури письма… Та близько трьох десятків літ наче «ходіння по периметру однієї маленької кімнати, замкненої, до речі…». Акварелі, акварелі, важко віднайти інакші твори…
Завершення тексту має бути позитивним. Таким і буде! Цей альбом, то справжній дарунок: шанувальникам акварелі, мистецтвознавцям, науковцям, і всім, кому не байдуже малярство. Художники, що не представлені у виданні своїми картинами, не мали б ображатися (опубліковані роботи 17 митців), потраплять у наступне, бо популярність акварелі зростатиме. А підбір картин, то воля упорядників, мають на це право!
Незабаром Різдво Христове, і, доречними є віршовані рядки Ніни Кур’яти (уродженка Одещини):
«І в порожнечі суєти
І ворожнечі
Хай обігріє всі хати
Різдвяний вечір».
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.
*Інтернет – видання «Четверта хвиля» (м. Київ).
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"«ТАК, ВОГОНЬ – МОЯ СТИХІЯ!».*"
• Перейти на сторінку •
"«ТАЇНА МАЛЯРСТВА НАТАЛІЇ СІМИ – ПАВЛИШИН»."
• Перейти на сторінку •
"«ТАЇНА МАЛЯРСТВА НАТАЛІЇ СІМИ – ПАВЛИШИН»."
Про публікацію
