Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.16
08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.
Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.
Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на
2026.09.16
06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл
2026.09.15
23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,
2026.09.15
23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей
2026.09.15
22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону
2026.09.15
17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.
Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.
Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила
2026.09.15
17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.
Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.
Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість
2026.09.15
09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.
2026.09.15
08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.
Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.
Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,
2026.09.14
23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм
2026.09.14
13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.
2026.09.14
12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.
А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.
А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т
2026.09.14
09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.
Він пожежник украй діловитий,
Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.
Він пожежник украй діловитий,
2026.09.14
07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.
2026.09.13
23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.
Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.
Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,
2026.09.13
22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Будкевич (1918) /
Проза
«ТАК, ВОГОНЬ – МОЯ СТИХІЯ!».*
(Яношу Рейті – 70!).
У нього пристрасна, гаряча натура в малярстві. Хоча, іноді хмаринка сумовитості вкриє обличчя, і тоді Янош поринає в задуму, занурюється у спогади про минуле, бо ж є що пригадати… А коли веселий, тоді іскринки витанцьовують в очах і настрій вогнистий передається оточуючим. Вогники в очах, та вогонь душі…
Шандор Петефі влучно мовив:
«Так, вогонь – моя стихія!
Мерз не раз я, та одначе
Замерзало бідне тіло,
А душа була гаряча».
вірш «Вогонь» (переклад з угорської Л. Первомайського).
Мешкає він в Ужгороді, на проспекті Свободи. Назва вулиці на котрій живе людина, має до неї в певній мірі якийсь стосунок. Бо, в свободу можна повірити, її можна вибороти, вибрати. Свобода – як духовий вибір. Дух вибирає собі свободу… Він – вільний художник, свободолюбивий. Він – то Янош Рейті, а 18 січня особливий день, митцеві виповнюється 70!
Не раз, не двічі, і не тричі, намагався висвітлити різні сторони і зміст його живопису. Та завжди з бігом днів, місяців, років, з’являвся привід сказати про щось нове, інакше, в творчості неординарного закарпатського угорця.
Коли перебуваю в Ужгороді, частенько заходжу в гості, так вже повелося роками. Сидимо за столом, традиційна для Закарпаття міцна, чорна кава, і розмови на розмаїту тематику. Вміємо і помовчати, дивлячись крізь шибку вікна з висоти 4-го поверху, - на рух машин, ходу людей, які йдуть кудись… Життя триває. Розкидані газети з недорозв’язаними кросвордами, вписую слова у відповідні клітинки, щоб наповнити кросворд, бажано правильними відповідями. Мовчанку перериваю питанням: «Ну що, я піду Йончі…», і у відповідь: «Куди поспішаєш?...», а дійсно, куди?...
Картини Яноша дійсно володіють властивістю подобатися людям. Значить, в роботах його авторства є щось таке, чого немає у колег по пензлю. Краєвиди, натюрморти, побутово – жанрові роботи, еротичні, книжкові ілюстрації, - несуть у собі рейтівський фірмовий «знак».
Ф. Дюрренматт висловив і таку думку: «Уперше я побачив спосіб змалювати світ. За допомогою алегорій. Вони відповідали тому, що в малярстві для мене означало видіння: єдина причина малювати, а також причина того, чому я не став художником, - адже видіння не можна викликати примусово… Алегорії як і видіння, ніколи не бувають однозначні…».
Янош Рейті живописець, що володіє індивідуальною мовою письма. Але, «слова» його письма оживуть і наповняться змістом, тільки, якщо споглядаючий спробує відчути їх трепетність, тобто налаштуватися на хвилю, зв’язуючу їх з особистістю. Лише тоді починаєш розуміти, що визначальне значення мають не самі ці «слова», а їх взаємодія з нами.
Добре пасують слова Ю. Еволи до окремих рис, що характеризують митця: «Знати, відповідно до Мудрості, - це не означає просто «думати», а, навпаки, це означає бути пізнаною річчю: жити нею, внутрішньо реалізувати її. Той, хто в дійсності не знає речі, той не може активно перевтілити в неї свою свідомість. І тому тільки те, що отримано безпосередньо з індивідуального досвіду, можна вважати знанням або пізнанням…».
Немала частка робіт художника, то ню - графіка, або еротичний олійний живопис.
Фактичною основою психіки (по З. Фройду) являється первинний потяг: із нього утворюються вищі форми психічної діяльності, і ці архаїчні шари в кінцевому рахунку визначають останні. Між двома частинами психіки – «природною» (первинний потяг) і «культурною» (перевтілений потяг) – в міру розвитку психіки наростає конфлікт. Цей конфлікт всередині особи перетворюється в протистояння індивідуальних устремлінь і цілей розвитку культури. До того ж, культура відбирає у сексуальності значну кількість психічної енергії для власних надіндивідуальних цілей.
Сучасна культура, стверджував Фройд, не допускає «сексуальність як самостійне джерело насолоди і схильна терпіти її тільки в якості до цих пір незамінимого джерела розмноження».
У своїх еротичних творах (в цьому розумінні) митець виходить дещо за рамці сучасної культури…
Яношу Рейті – 70, багато це, чи ні? Як для живописця, то ні, бо художник не має віку. Яскраві спалахи при сотворенні сильних, творчих робіт виникають незалежно від віку творця. Проникливий погляд на цю тему Мілана Кундери варто почути: «Молодий, ти сильний в товаристві, старий – в самотності», - писав Гете (старий Гете) в одній епіграмі. Насправді, коли молоді люди починають критикувати визнані ідеї і устояні форми, їм подобається об’єднуватися в товариства; коли Дерен і Матісс на початку століття проводили довгі тижні на пляжах Колліура, вони малювали подібні картини, помічені єдиною фовістською естетикою; одначе ніхто з них двох не відчував себе епігоном другого – і насправді, ні той ні другий такими не являлися…».
Художник Янош Рейті не старий, він трошки давній, як кажуть на Закарпатті. І це справді так!
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.
*Сайт «МИСТЕЦЬКА СТОРІНКА», сторінка автора – Андрій Будкевич.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«ТАК, ВОГОНЬ – МОЯ СТИХІЯ!».*
(Яношу Рейті – 70!).У нього пристрасна, гаряча натура в малярстві. Хоча, іноді хмаринка сумовитості вкриє обличчя, і тоді Янош поринає в задуму, занурюється у спогади про минуле, бо ж є що пригадати… А коли веселий, тоді іскринки витанцьовують в очах і настрій вогнистий передається оточуючим. Вогники в очах, та вогонь душі…
Шандор Петефі влучно мовив:
«Так, вогонь – моя стихія!
Мерз не раз я, та одначе
Замерзало бідне тіло,
А душа була гаряча».
вірш «Вогонь» (переклад з угорської Л. Первомайського).
Мешкає він в Ужгороді, на проспекті Свободи. Назва вулиці на котрій живе людина, має до неї в певній мірі якийсь стосунок. Бо, в свободу можна повірити, її можна вибороти, вибрати. Свобода – як духовий вибір. Дух вибирає собі свободу… Він – вільний художник, свободолюбивий. Він – то Янош Рейті, а 18 січня особливий день, митцеві виповнюється 70!
Не раз, не двічі, і не тричі, намагався висвітлити різні сторони і зміст його живопису. Та завжди з бігом днів, місяців, років, з’являвся привід сказати про щось нове, інакше, в творчості неординарного закарпатського угорця.
Коли перебуваю в Ужгороді, частенько заходжу в гості, так вже повелося роками. Сидимо за столом, традиційна для Закарпаття міцна, чорна кава, і розмови на розмаїту тематику. Вміємо і помовчати, дивлячись крізь шибку вікна з висоти 4-го поверху, - на рух машин, ходу людей, які йдуть кудись… Життя триває. Розкидані газети з недорозв’язаними кросвордами, вписую слова у відповідні клітинки, щоб наповнити кросворд, бажано правильними відповідями. Мовчанку перериваю питанням: «Ну що, я піду Йончі…», і у відповідь: «Куди поспішаєш?...», а дійсно, куди?...
Картини Яноша дійсно володіють властивістю подобатися людям. Значить, в роботах його авторства є щось таке, чого немає у колег по пензлю. Краєвиди, натюрморти, побутово – жанрові роботи, еротичні, книжкові ілюстрації, - несуть у собі рейтівський фірмовий «знак».
Ф. Дюрренматт висловив і таку думку: «Уперше я побачив спосіб змалювати світ. За допомогою алегорій. Вони відповідали тому, що в малярстві для мене означало видіння: єдина причина малювати, а також причина того, чому я не став художником, - адже видіння не можна викликати примусово… Алегорії як і видіння, ніколи не бувають однозначні…».
Янош Рейті живописець, що володіє індивідуальною мовою письма. Але, «слова» його письма оживуть і наповняться змістом, тільки, якщо споглядаючий спробує відчути їх трепетність, тобто налаштуватися на хвилю, зв’язуючу їх з особистістю. Лише тоді починаєш розуміти, що визначальне значення мають не самі ці «слова», а їх взаємодія з нами.
Добре пасують слова Ю. Еволи до окремих рис, що характеризують митця: «Знати, відповідно до Мудрості, - це не означає просто «думати», а, навпаки, це означає бути пізнаною річчю: жити нею, внутрішньо реалізувати її. Той, хто в дійсності не знає речі, той не може активно перевтілити в неї свою свідомість. І тому тільки те, що отримано безпосередньо з індивідуального досвіду, можна вважати знанням або пізнанням…».
Немала частка робіт художника, то ню - графіка, або еротичний олійний живопис.
Фактичною основою психіки (по З. Фройду) являється первинний потяг: із нього утворюються вищі форми психічної діяльності, і ці архаїчні шари в кінцевому рахунку визначають останні. Між двома частинами психіки – «природною» (первинний потяг) і «культурною» (перевтілений потяг) – в міру розвитку психіки наростає конфлікт. Цей конфлікт всередині особи перетворюється в протистояння індивідуальних устремлінь і цілей розвитку культури. До того ж, культура відбирає у сексуальності значну кількість психічної енергії для власних надіндивідуальних цілей.
Сучасна культура, стверджував Фройд, не допускає «сексуальність як самостійне джерело насолоди і схильна терпіти її тільки в якості до цих пір незамінимого джерела розмноження».
У своїх еротичних творах (в цьому розумінні) митець виходить дещо за рамці сучасної культури…
Яношу Рейті – 70, багато це, чи ні? Як для живописця, то ні, бо художник не має віку. Яскраві спалахи при сотворенні сильних, творчих робіт виникають незалежно від віку творця. Проникливий погляд на цю тему Мілана Кундери варто почути: «Молодий, ти сильний в товаристві, старий – в самотності», - писав Гете (старий Гете) в одній епіграмі. Насправді, коли молоді люди починають критикувати визнані ідеї і устояні форми, їм подобається об’єднуватися в товариства; коли Дерен і Матісс на початку століття проводили довгі тижні на пляжах Колліура, вони малювали подібні картини, помічені єдиною фовістською естетикою; одначе ніхто з них двох не відчував себе епігоном другого – і насправді, ні той ні другий такими не являлися…».
Художник Янош Рейті не старий, він трошки давній, як кажуть на Закарпатті. І це справді так!
Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.
*Сайт «МИСТЕЦЬКА СТОРІНКА», сторінка автора – Андрій Будкевич.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"ЖИВОПИС ЯК ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ВІЧНОЇ КРАСИ*."
• Перейти на сторінку •
"Про акварелі митців Закарпаття стисло промовлю...*"
• Перейти на сторінку •
"Про акварелі митців Закарпаття стисло промовлю...*"
Про публікацію
