ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.27 14:02
Розмовляють гаслами й кліше
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.

"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -

Борис Костиря
2025.12.27 12:49
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.

Тетяна Левицька
2025.12.27 02:11
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!

Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест

Іван Потьомкін
2025.12.26 22:33
Стільки народ мій мудрості втілив у приказки й прислів’я, що в дурнях залишатися якось уже й незручно. Ну, от хоча б: «Дозволь собаці лапу покласти на стіл,то він увесь захоче видертись». Або ж: «Зашморгом цей дивиться», «Добре говорить, а зле робить».

М Менянин
2025.12.26 22:25
Хоч родом з бувшого сторіччя,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.

Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,

Світлана Пирогова
2025.12.26 17:24
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.

Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.

С М
2025.12.26 15:11
З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори

Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь

Тетяна Левицька
2025.12.26 15:03
Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.

В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична

Борис Костиря
2025.12.26 13:06
Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.

Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.

Він з собою забере
Все нікчемне і старе.

Микола Дудар
2025.12.26 11:35
Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…

Артур Курдіновський
2025.12.26 09:27
Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.

Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші

Євген Федчук
2025.12.25 18:48
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис

Ігор Шоха
2025.12.25 14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі

Борис Костиря
2025.12.25 14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.

Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні

Віктор Кучерук
2025.12.25 09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.

Ярослав Чорногуз
2025.12.25 08:06
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.

ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Тобі в день щастя
Образ твору Така шляхетність у твоїх очах –
Емоції, весь розум, полонила.
Там бачу вись, куди возносять крила,
Яка вгорі тремкоче на вітрах.

Небесна світлосте, указуй шлях
І еталоном із чеснот будь, мила!
Лиш ти мені великий світ одкрила,
Енергію дала, що має птах.

Вино страждань моїх – в твоїй долоні.
Історія то мук твого єства,
Це таїна, де прірви є бездонні…

Краса стосунків – сфера то нова!
Ідилія, мов на природи лоні…
Й од щастя загубилися слова!

20 березня 7527 р. (Від Трипілля) (2019)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-03-20 07:40:07
Переглядів сторінки твору 2097
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.359 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.359 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.12.27 13:37
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-03-20 09:04:06 ]
Дуже гарно, сердечно, зворушливо, Ярославе!
Такі вірші мені до душі! Світло, образно, натхненно, мелодійно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-03-20 10:57:19 ]
Щиро дякую, дорога Таню! Усіх благ зичу, і зокрема, щастя великого!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-03-20 19:08:59 ]
Друже! Поясни мені, бовдуряці, ось це:

"Така шляхетність у твоїх очах –
Емоції, весь розум, полонила.
Там бачу вись, де виростають крила,
Яка возносить вгору на вітрах."

Можливо, "Та бачу вись! І виростають крила
Які возносять вгору на вітрах".

Як може вись возносити вгору? Якась мила абракадабра, як на мене. Більш того - що це за рима така " очах - вітрах"? Приблизна?
І чи можна перед одухотвореним предметом ставити що? Можливо, яку? Тобто - "...яку має птах", а не "...що має птах"?
Щиро, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-03-21 01:05:51 ]
Та не плети, дурниць, Сашко! Вись не може возносити вгору? А що вона робить? - опускає - це того опускає, у кого уяви немає! Чому приблизна рима вітрах -очах? Ах - ах закінчення - досить точна! Чому не можна ставити що? Цілком можна всім зрозуміло, крім тебе. Прийми мої співчуття, друже! Вибач! Ти кухню сонета знаєш? Тут жодне слово не повинне повторюватись, а ти мені х...ю твориш, повтори робиш! Оцицькував дурницями сонет, ось що ти зробив, як ти колись писав про мене, то тепер це зробив ти! Вибач, я не зла, ну ти доколупуєшся, де треба, і де не треба!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-03-20 19:19:25 ]
Читається, що ти бачиш вись у тому місці, де виростають крила, тобто в очах. Погодься - це трохи не те місце для крил.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-03-21 01:31:19 ]
Таки трохи підправив, вчитався, є неоковирності! Дякую, вибач, розкудкудахкався я не зовсім справедливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-21 05:15:03 ]
Та не страшно. Я теж помилки допускаю. А коли вчитуюся, то бачу неоднозначності. Тобі допоміг, бо побачив неточність. Поправив і добре. Я ж по ділу побурчав. Шануймося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-03-21 23:58:07 ]
Таки по ділу. Не сперечаюсь!)