ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22

І Батюк
2021.10.08

Ольга Олеандра
2021.08.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Іншомовна поезія / Переклад

 Three passions
(translation of Лученко Святослава "Три пристрасті")

I
Cut the bitterness off and the loveliness too -
That end-crust seems as chipped as it pale.
And on one – strike at calmness of dream… and on two -
Round-by-round, night on sharpness builds rails.

Southern wind comes in peace - fragrant stuffiness’ slice.
I am high – ‘cause my longing’s on fire.
This deluge calling me – heart-to-heart, catchy eyes…
It’s so much could be felt and admire.

II
«Gone with wind...»
Go with wind: my trouble, my sin,
And anxieties’ swarm,
And my sadness of Soul, resentment,
The desire of Love, passion, expiation and din…
Tear apart, as a violin-last-string’s amendment.

III
Colors of spring-endless nights,
Birds in love delighted voices’ levitations:
Everything is interlaced with galas’ strides
Everything was smoothed with charms and excitations.

Depth of your wide-open eyes -
Placed enfolded in the darkness-spotted leisure.
That is how the light could scarcely survive -
Eyes are emeralds, and radiating treasures.

Couldn’t find a better choice,
An embellishment for our dreams to cover.
Couldn’t find a stronger, heart-ached-lusting voice…
Night trolled everything, adorned itself in flowers:

Take the blooming of acacias as precious gift,
And embrace jasmine’s aroma, while it sifts...

Charming… loving…

August 17 2007

Original:

Три пристрастi
--------------
(Лученко Святослава)

I
І украй гіркоти,і любові украй,
І окраєць блідий і щербатий
Буде сну мого спокій вражати…
І по колу на вістрі водитиме
Ніч..Вітер з півдня - задуха духмяна.
Із грозою зустрітися б вже віч на віч
Тільки я все бажатиму,п’яна…

II
«Розвійтеся з вітром..»
Розвій мою скруту,мій гріх
І неспокій,і душу сумну
Бажання любові,і пристрасть,
й покуту…
Порви,мов на скрипці останню струну.

III
Кольори весняних ночей,
Голоси закоханих птахів:
Все сплелося,щоб стати Купалом.
Все злилося і чаром,і шалом.

Глибина твоїх очей,
Темрява,що їх сповиває
Цієї ночі освітилася коштовним
смарагдовим сяйвом скарбу.

І немає на світі кращого
оздоблення нашим снам,
І немає у серці більших почуттів..

Ніч все виспівала й заквітчала,
Даруючи цвіт акацій,
Сповиваючи жасминовим духом

Чаруючи…кохаючи…

29/05/07

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-08-17 16:29:00
Переглядів сторінки твору 1721
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.813 / 6  (5.060 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.103 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.653
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 19:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 15:55:20 ]
Милий Друже,
якби не було такого Перекладача з української на англійську, його треба було б придумати :х)
Це просто неймовірно, для мене це як якесь чарівництво з характерництвом разом!

В Захваті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 16:27:51 ]
Дякую Славцю,
Ну ось я себе і придумав :)))