Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.13
20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
2026.11.13
13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
2026.11.13
10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
2026.11.13
06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
2026.11.12
23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
2026.11.12
22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
2026.11.12
20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
2026.11.12
20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
2026.11.12
15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
2026.11.12
11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас…
4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських
2026.11.12
07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
2026.11.12
06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
2026.11.11
23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
2026.11.11
21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
2026.11.11
13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
2026.11.11
10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Джон Донн
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Джон Донн
Джон Донн
Ім'я англійського поета Джона Донна стоїть в одному ряду з Вільямом Шекспіром і Філіпом Сідні. Найбільший представник метафізичної школи в поезії поєднував в собі полярні принципи. Настоятель храму, якого не задовольняє ні католицька, ні англіканська церква. Автор проповідей без світлого погляду на світ і віршів не для всіх, наповнених алюзіями і багатозначністю. У центрі поезії Донна, що лежить на стику Ренесансу та бароко, стоїть людина і його можливості, поєднання роботи почуттів і розуму.
Дитинство і юність
У біографії Джона Донна є цікавий факт - невідома точна дата народження. У різних джерелах вказується або 21 січня, який проміжок з 24 січня по 19 червня 1572 року. Джон народився в сім'ї купця середньої руки. По лінії матері був родичем драматургом Джоном Хейвудом і філософом, лорд-канцлером Англії Томасом Мором. Сім'я дотримувалася католицької віри, що згодом позначилося на особистих уподобаннях і можливостях Джона.
Портрет Джона Донна
У віці трьох років хлопчик залишився без батька. Мати вийшла заміж за президента Королівської медичної академії Джона Сімміджема. Вже до 10 років Донн знав латинську та французьку мови. У 12 батьки відправили Джона в школу першого ступеня при Оксфордському університеті.
В цей час в Англії набрав чинності дух Реформації, і в 1586 році юнак перейшов в Трініті-коледж в Кембридж. Але ні в першому, ні в другому університеті диплома юнак не отримав, оскільки відмовився складати присягу, що суперечить канонам католицької церкви. Жертвою конфлікту двох церков став і брат Джона, Генрі, який потрапив до в'язниці за приховування священика. Джону вдалося закінчити адвокатську школу Лінкольнз Інн.
Джон Донн в молодості
Крім юридичних наук поет вивчав мови і богослов'я. В коло інтересів потрапили поезія і театр. Але під час і після закінчення навчання Джон змарнував половину спадщини в подорожах і розвагах. Донн кілька років прожив в Іспанії, Франції та Італії, де вивчав культуру і мови цих країн. Крім цього, брав участь в піратських авантюрах Уолтера Релі, одного з керівників розгрому іспанської Непереможної Армади, і Роберта Девере, графа Ессекса.
У 1601 році Джон обраний депутатом Палати громад. З 1605 року працював помічником єпископа Томаса Мортона, войовничого протестанта і автора робіт, викривають римський католицизм. У 1610-му Оксфордський університет присвоїв майстру ступінь магістра мистецтв. У 1615-му Джон призначений капеланом короля Якова I. Через рік Донн отримав посаду професора богослов'я в своїй альма-матер - школі Лінкольнз-Інн.
література
Дослідники творчості Джона Донн прийшли до висновку, що поет почав писати вірші на початку 90-х років XVI століття. Але за життя твори не публікувалися, більше були відомі проза і релігійні проповіді. Його перший сатиричний працю датується +1593 роком. У «Книзі сатир Донна» автор намагався відобразити роздвоєність світовідчуття, викликану церковними чварами, пошуки точки опори в житті.
У 1597-му слідами експедиції до Азорських островів написані «Шторм» і «Штиль». Природна стихія показала Джону крихкість людського існування, тим самим зміцнивши молодої людини у вірі в Бога.
Поет Джон Донн
Під час служби у сера Томаса молодий поет отримав доступ до вищого світу. Написані ним елегії, сонети користувалися популярністю у бомонду. Автор придбав високопоставлених покровителів, сам король Яків I називав вірші Донна божественними.
У 1601 році Джон Донн написав «Прощання, яке забороняє смуток», присвячене дружині. Це одне з найвідоміших любовних віршів. Воно якнайкраще розкриває ідеал любові поета і демонструє традиції любовної лірики епохи Відродження.
Книга віршів Джона Донна
Велика родина і що послідували матеріальні труднощі повернули Донна до релігії і спонукали на написання «La Corona» і «Священних сонетів». Але якщо в першому циклі ще присутній життєрадісний ідилічний мотив, то другий твір пронизане депресією, стражданням, каяттям за життя без Бога.У сонетах Джон бачив себе свідком моментів з життя Христа і Діви Марії.
У 1607 році Джон, відчуваючи внутрішню кризу, взявся досліджувати питання самогубства. Плодом роздумів став трактат "Біатанатос". Будучи юристом, Донн підійшов до добровільного позбавлення життя як одного зі способів вбивства.
Власне бачення картини світу Донн виклав в написаній на замовлення поемі «Перша річниця». При цьому отримані в ході роздумів висновки поет замаскував під роздвоєння свідомості у людей, викликане реформуванням церкви.
У 1611-му публікує полемічний трактат "Ігнатій і його конклав", спрямований проти єзуїтів. Книга удостоєна похвали з боку короля Якова I. У поемі «Друга річниця», що вийшла в 1612 році, Донн задався питанням, що ж таке душа, для чого вона потрібна. І прийшов до висновку, що одним розумом людина не знайде відповіді.
Поет Джон Донн
Своїми памфлетами на релігійні теми Джон привернув увагу Якова I. Король вважав, що з Джона вийде хороший проповідник. Донн послухав наполяганням і в 1615 році прийняв сан священика. Через три роки отримав ступінь доктора богослов'я Кембриджського університету. Але перш ніж прийняти сан Джону довелося подолати самого себе: він знав свої недоліки і вважав, що не гідний бути рукоположеним. Сумніви Джон виклав у вірші «Страсна п'ятниця», написаному навесні 1613 року.
З 1621-го Джон Донн - настоятель Собору Святого Павла в Лондоні, одного з найбільших соборів Європи того часу. Крім того, в 1622-му призначений мировим суддею в Кенті і Бедфордширі, суддею Королівської комісії з церковним судам. У цей період до Джону прийшла слава одного з найкращих проповідників епохи.
В кінці 1623 року Донн тяжко захворів. Перебуваючи між життям і смертю, Джон не припиняв працювати, досліджуючи природу людини. Підсумком роздумів став філософська праця «Звернення до Господа в годину потреби і лих».
Книга включає в себе кілька розділів. Кожен складається з трьох частин: «Медитація», «Умовляння» і «Молитва». Мабуть, найвідоміші слова з проповіді - це
«Немає людини, яка була б як Острів, сам по собі, кожна людина є частина Материка, частина Суші ... Смерть кожної людини зменшує і мене, бо я єдиний з усім людством, а тому не питай, по кому дзвонить дзвін: він дзвонить по тобі ».
Слова з молитовника використані Ернестом Хемінгуеєм в назві роману про війну в Іспанії.
Особисте життя
Повернувшись в 1598 році з подорожі, Джон поступив на службу секретарем до адвоката двору Єлизавети I, лорду-зберігачу королівської друку серу Томасу Еджертон. Перед молодою людиною відкрилася широка перспектива. Але в 1601 році Джон втратив таку можливість, таємно одружившись з племінницею роботодавця Ганні Мор.
Через рік суд підтвердив законність шлюбу, і тільки в 1609 році батько Анни змирився з нерівним шлюбом дочки. Подружжя оселилося в маєтку Перфорд, що належить родині дружини. Кузен Анни, сер Френсіс Уоллі, взяв Джона на службу.
Майже щороку в сім'ї з'являлися діти, але з 12 вижили вісім. Народивши останньої дитини в 1617 році, Ганна померла. Можливо, смерть дітей або інші духовні терзання привели Донна з католицизму в англіканську церкву
смерть
У 1630 у Джона загострилася хвороба. Настоятель Собору Святого Павла помер в 1631 році. Похований там же.
Статуя на могилі Джона Донна
Над могилою встановлено скульптурний портрет Донна, створений за його вказівкою перед смертю.
Бібліографія
• 1601 - «Прощання, яке забороняє смуток»
• 1607 - «La Corona»
• 1611 - «Ігнатій і його конклав»
• 1612 - «Анатомія світу»
• 1624 - «Звернення до Господа в годину потреби і лих»
• тисячі шістсот тридцять одна - «Death's Duel»
Доброго ранку
Так де ж раніше були ми з тобою? Смоктали груди? Гойдалися в колисці? Або годувалися кашкою луговою? Або, як сім сонливців, прохропіли Всі роки? Так! Ми спали досі; Між привидів любові блукав мій погляд, Ти снилась мені в будь-який з Євін сестер.
Прокинулися наші душі лише тепер, прокинулись - і застигли в чеканні; Любов на ключ замкнула наші двері, Комірчину перетворюючи в світобудову. Хто хоче, хай пливе на край землі Світи золоті відкривати вдалині - А ми свої світи один в одному знайшли.
Два наших світлих обличь - дві півкулі карти безобманної: Як жадібно наші палкі серця тягнуть у ці радісні країни! Є суміші, що на смерть приречені, Але якщо наші дві любові рівні, Ні спад їм довіку, ні загибель не страшні. Джон Донн
Переклала на українську мову 26.04.19 19.52
Ім'я англійського поета Джона Донна стоїть в одному ряду з Вільямом Шекспіром і Філіпом Сідні. Найбільший представник метафізичної школи в поезії поєднував в собі полярні принципи. Настоятель храму, якого не задовольняє ні католицька, ні англіканська церква. Автор проповідей без світлого погляду на світ і віршів не для всіх, наповнених алюзіями і багатозначністю. У центрі поезії Донна, що лежить на стику Ренесансу та бароко, стоїть людина і його можливості, поєднання роботи почуттів і розуму.
Дитинство і юність
У біографії Джона Донна є цікавий факт - невідома точна дата народження. У різних джерелах вказується або 21 січня, який проміжок з 24 січня по 19 червня 1572 року. Джон народився в сім'ї купця середньої руки. По лінії матері був родичем драматургом Джоном Хейвудом і філософом, лорд-канцлером Англії Томасом Мором. Сім'я дотримувалася католицької віри, що згодом позначилося на особистих уподобаннях і можливостях Джона.
Портрет Джона Донна
У віці трьох років хлопчик залишився без батька. Мати вийшла заміж за президента Королівської медичної академії Джона Сімміджема. Вже до 10 років Донн знав латинську та французьку мови. У 12 батьки відправили Джона в школу першого ступеня при Оксфордському університеті.
В цей час в Англії набрав чинності дух Реформації, і в 1586 році юнак перейшов в Трініті-коледж в Кембридж. Але ні в першому, ні в другому університеті диплома юнак не отримав, оскільки відмовився складати присягу, що суперечить канонам католицької церкви. Жертвою конфлікту двох церков став і брат Джона, Генрі, який потрапив до в'язниці за приховування священика. Джону вдалося закінчити адвокатську школу Лінкольнз Інн.
Джон Донн в молодості
Крім юридичних наук поет вивчав мови і богослов'я. В коло інтересів потрапили поезія і театр. Але під час і після закінчення навчання Джон змарнував половину спадщини в подорожах і розвагах. Донн кілька років прожив в Іспанії, Франції та Італії, де вивчав культуру і мови цих країн. Крім цього, брав участь в піратських авантюрах Уолтера Релі, одного з керівників розгрому іспанської Непереможної Армади, і Роберта Девере, графа Ессекса.
У 1601 році Джон обраний депутатом Палати громад. З 1605 року працював помічником єпископа Томаса Мортона, войовничого протестанта і автора робіт, викривають римський католицизм. У 1610-му Оксфордський університет присвоїв майстру ступінь магістра мистецтв. У 1615-му Джон призначений капеланом короля Якова I. Через рік Донн отримав посаду професора богослов'я в своїй альма-матер - школі Лінкольнз-Інн.
література
Дослідники творчості Джона Донн прийшли до висновку, що поет почав писати вірші на початку 90-х років XVI століття. Але за життя твори не публікувалися, більше були відомі проза і релігійні проповіді. Його перший сатиричний працю датується +1593 роком. У «Книзі сатир Донна» автор намагався відобразити роздвоєність світовідчуття, викликану церковними чварами, пошуки точки опори в житті.
У 1597-му слідами експедиції до Азорських островів написані «Шторм» і «Штиль». Природна стихія показала Джону крихкість людського існування, тим самим зміцнивши молодої людини у вірі в Бога.
Поет Джон Донн
Під час служби у сера Томаса молодий поет отримав доступ до вищого світу. Написані ним елегії, сонети користувалися популярністю у бомонду. Автор придбав високопоставлених покровителів, сам король Яків I називав вірші Донна божественними.
У 1601 році Джон Донн написав «Прощання, яке забороняє смуток», присвячене дружині. Це одне з найвідоміших любовних віршів. Воно якнайкраще розкриває ідеал любові поета і демонструє традиції любовної лірики епохи Відродження.
Книга віршів Джона Донна
Велика родина і що послідували матеріальні труднощі повернули Донна до релігії і спонукали на написання «La Corona» і «Священних сонетів». Але якщо в першому циклі ще присутній життєрадісний ідилічний мотив, то другий твір пронизане депресією, стражданням, каяттям за життя без Бога.У сонетах Джон бачив себе свідком моментів з життя Христа і Діви Марії.
У 1607 році Джон, відчуваючи внутрішню кризу, взявся досліджувати питання самогубства. Плодом роздумів став трактат "Біатанатос". Будучи юристом, Донн підійшов до добровільного позбавлення життя як одного зі способів вбивства.
Власне бачення картини світу Донн виклав в написаній на замовлення поемі «Перша річниця». При цьому отримані в ході роздумів висновки поет замаскував під роздвоєння свідомості у людей, викликане реформуванням церкви.
У 1611-му публікує полемічний трактат "Ігнатій і його конклав", спрямований проти єзуїтів. Книга удостоєна похвали з боку короля Якова I. У поемі «Друга річниця», що вийшла в 1612 році, Донн задався питанням, що ж таке душа, для чого вона потрібна. І прийшов до висновку, що одним розумом людина не знайде відповіді.
Поет Джон Донн
Своїми памфлетами на релігійні теми Джон привернув увагу Якова I. Король вважав, що з Джона вийде хороший проповідник. Донн послухав наполяганням і в 1615 році прийняв сан священика. Через три роки отримав ступінь доктора богослов'я Кембриджського університету. Але перш ніж прийняти сан Джону довелося подолати самого себе: він знав свої недоліки і вважав, що не гідний бути рукоположеним. Сумніви Джон виклав у вірші «Страсна п'ятниця», написаному навесні 1613 року.
З 1621-го Джон Донн - настоятель Собору Святого Павла в Лондоні, одного з найбільших соборів Європи того часу. Крім того, в 1622-му призначений мировим суддею в Кенті і Бедфордширі, суддею Королівської комісії з церковним судам. У цей період до Джону прийшла слава одного з найкращих проповідників епохи.
В кінці 1623 року Донн тяжко захворів. Перебуваючи між життям і смертю, Джон не припиняв працювати, досліджуючи природу людини. Підсумком роздумів став філософська праця «Звернення до Господа в годину потреби і лих».
Книга включає в себе кілька розділів. Кожен складається з трьох частин: «Медитація», «Умовляння» і «Молитва». Мабуть, найвідоміші слова з проповіді - це
«Немає людини, яка була б як Острів, сам по собі, кожна людина є частина Материка, частина Суші ... Смерть кожної людини зменшує і мене, бо я єдиний з усім людством, а тому не питай, по кому дзвонить дзвін: він дзвонить по тобі ».
Слова з молитовника використані Ернестом Хемінгуеєм в назві роману про війну в Іспанії.
Особисте життя
Повернувшись в 1598 році з подорожі, Джон поступив на службу секретарем до адвоката двору Єлизавети I, лорду-зберігачу королівської друку серу Томасу Еджертон. Перед молодою людиною відкрилася широка перспектива. Але в 1601 році Джон втратив таку можливість, таємно одружившись з племінницею роботодавця Ганні Мор.
Через рік суд підтвердив законність шлюбу, і тільки в 1609 році батько Анни змирився з нерівним шлюбом дочки. Подружжя оселилося в маєтку Перфорд, що належить родині дружини. Кузен Анни, сер Френсіс Уоллі, взяв Джона на службу.
Майже щороку в сім'ї з'являлися діти, але з 12 вижили вісім. Народивши останньої дитини в 1617 році, Ганна померла. Можливо, смерть дітей або інші духовні терзання привели Донна з католицизму в англіканську церкву
смерть
У 1630 у Джона загострилася хвороба. Настоятель Собору Святого Павла помер в 1631 році. Похований там же.
Статуя на могилі Джона Донна
Над могилою встановлено скульптурний портрет Донна, створений за його вказівкою перед смертю.
Бібліографія
• 1601 - «Прощання, яке забороняє смуток»
• 1607 - «La Corona»
• 1611 - «Ігнатій і його конклав»
• 1612 - «Анатомія світу»
• 1624 - «Звернення до Господа в годину потреби і лих»
• тисячі шістсот тридцять одна - «Death's Duel»
Доброго ранку
Так де ж раніше були ми з тобою? Смоктали груди? Гойдалися в колисці? Або годувалися кашкою луговою? Або, як сім сонливців, прохропіли Всі роки? Так! Ми спали досі; Між привидів любові блукав мій погляд, Ти снилась мені в будь-який з Євін сестер.
Прокинулися наші душі лише тепер, прокинулись - і застигли в чеканні; Любов на ключ замкнула наші двері, Комірчину перетворюючи в світобудову. Хто хоче, хай пливе на край землі Світи золоті відкривати вдалині - А ми свої світи один в одному знайшли.
Два наших світлих обличь - дві півкулі карти безобманної: Як жадібно наші палкі серця тягнуть у ці радісні країни! Є суміші, що на смерть приречені, Але якщо наші дві любові рівні, Ні спад їм довіку, ні загибель не страшні. Джон Донн
Переклала на українську мову 26.04.19 19.52
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
