ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.24
15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
2025.12.24
14:40
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
2025.12.24
12:14
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
2025.12.24
09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
2025.12.24
06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.
2025.12.23
23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих
2025.12.23
22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?
О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок
2025.12.23
21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...
Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова
2025.12.23
19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.
Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,
2025.12.23
17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:
Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп
2025.12.23
17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.
І не страшно іти,
2025.12.23
15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами
Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,
2025.12.23
11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.
2025.12.23
08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.
2025.12.22
19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,
2025.12.22
17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Побачення
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Побачення
***маленька еротично-філософська андеграундна поема. під смаки не адаптована***
Ось місяць зійшов на поріг,
Бо сонце заснуло... І треба
Обрати зі стежок нічних
Одну... Обираю- до тебе...
.....................................................
Що котик у місячнім сяй-
ві став на твої я пороги,
Бо "твій" десь там котить. Вітай,
Омий, мов прочанину, ноги,
А далі в еротики рай,
Осипана місячним пилом,
Зі мною удвох поринай
Оголена... Тілом... Хотіла
Втомитися, люба моя?
Жадання виснажує сили,
My dear. І навіть коньяк
Не діє... На тіло... Втомило...
Мов кішка, мостись на мені
У стані блаженної втоми...
Ні смутку, ні радості. Ні
Бажання. Ні крапки, ні коми,
Ні сенсу натхненні вірші
Вкладати у душі убогі
З програмами людомашин...
Це обрані нами дороги.
Конкретно обридли уже
Незмінні володарі світу.
Адептам гламуропожеж
У пеклі довіку горіти,
Яке сотворили самі.
А ми усамітнимось. Навіть
Без спогадів, о, mon ami,
Про сни політичної наві,
Де плани передні горять,
А задні у моді у блазнів,
І вказує вихрестохряк,
Де лави займати у лазні,
На котрих ні холоду, ні
Спекоти... ...ти любиш спекоту
В екстазу горіти вогні
Вже вкотре? Вже вкотре... Вже вкотре
Весняна природа твоя
Тіка у палаючу осінь,
В оте міністерство, де я,
Поет Несімейних Відносин
(посада така чарівна...)))
Надати еротики віршу
Призначений... Може, вина
Для тебе? І трохи міцніше
Для мене? Незмінно- коньяк
І погляд у очі... Аби не
Над міру... А міряти як
Ти хочеш? У позі рабині?..)))
................................................
Вже сонце зійшло на поріг
Розбудженим песикои. Місяць,
Мов кіт, налякався і втік...
Зникаю. До зустрічі, місіс!..
© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Свидетельство о публикации №119050100689
Ось місяць зійшов на поріг,
Бо сонце заснуло... І треба
Обрати зі стежок нічних
Одну... Обираю- до тебе...
.....................................................
Що котик у місячнім сяй-
ві став на твої я пороги,
Бо "твій" десь там котить. Вітай,
Омий, мов прочанину, ноги,
А далі в еротики рай,
Осипана місячним пилом,
Зі мною удвох поринай
Оголена... Тілом... Хотіла
Втомитися, люба моя?
Жадання виснажує сили,
My dear. І навіть коньяк
Не діє... На тіло... Втомило...
Мов кішка, мостись на мені
У стані блаженної втоми...
Ні смутку, ні радості. Ні
Бажання. Ні крапки, ні коми,
Ні сенсу натхненні вірші
Вкладати у душі убогі
З програмами людомашин...
Це обрані нами дороги.
Конкретно обридли уже
Незмінні володарі світу.
Адептам гламуропожеж
У пеклі довіку горіти,
Яке сотворили самі.
А ми усамітнимось. Навіть
Без спогадів, о, mon ami,
Про сни політичної наві,
Де плани передні горять,
А задні у моді у блазнів,
І вказує вихрестохряк,
Де лави займати у лазні,
На котрих ні холоду, ні
Спекоти... ...ти любиш спекоту
В екстазу горіти вогні
Вже вкотре? Вже вкотре... Вже вкотре
Весняна природа твоя
Тіка у палаючу осінь,
В оте міністерство, де я,
Поет Несімейних Відносин
(посада така чарівна...)))
Надати еротики віршу
Призначений... Може, вина
Для тебе? І трохи міцніше
Для мене? Незмінно- коньяк
І погляд у очі... Аби не
Над міру... А міряти як
Ти хочеш? У позі рабині?..)))
................................................
Вже сонце зійшло на поріг
Розбудженим песикои. Місяць,
Мов кіт, налякався і втік...
Зникаю. До зустрічі, місіс!..
© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Свидетельство о публикации №119050100689
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1537 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1537 seconds