Ваша поезія в цілому не з того поетичного серіалу, сезони якого діляться та поширюються за принципом збирання до друкованих збірок одних віршів, а пересічному мережевому інтернет-читачу - якихось інших-гірших і бозна-яких одноденок-недоробок численої кількості. Мовляв, нехай вони збуджують пристрасті. Це ж на користь справі. Критикують - то читають, а відмовчуються - то заздрять-не розуміють тощо. І головне - БАЧАТЬ. Є поет. Є твори.
Але я за Ваші.
Вони завжди практично однакові. Але ця однаковість має інше коріння, і вона несе в собі глибше і більш вагоме значення. Однаковість означає сталу бездоганність. Вона свідчить про повагу до читача. Про відсутність якихось гібридних технологій - дратувати, тролити тощо.
Свідчить про чесність і про відповідне ставлення до читача, якщо декількома словами і про це.
І про творче життя, що не стохть на місці.
Нормальне, природне, творче. Цікаве. Живе навіть в його сталості.
Чому би не подякувати?
Дякую,
Ю. С.

... мене починають згадувати у рецензіях на книги інших авторів, це тішить...
Щодо збірок, альманахів... Я не проти, але серед достойних уваги. Не графоманів.
Молода редакторка часопису запитувала: А чи вам буде комфортно серед інших...слабших?
Не нав'язую поезії, живу, творю. Навіть писати не хочу. А перші рядки прилітають, на стежці лежить кінчик словониті - смикни! мушу...
Вельми Вам вдячна за небайдужість.
Нову книгу пора упорядкувати. Затягую цей проект.......причини банальні.