Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.31
16:05
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
2026.01.31
14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Вчіться життя своє дякувати !!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Вчіться життя своє дякувати !!!
Вчіться життя своє дякувати !!!
28.02.2014 | Автор: Любов Денисенко
Привіт, дорогий гість! В даний час на Україні дуже непростий період. Сьогодні я хочу, що б Ви прочитали вірші, які опублікувала мила і мудра жінка Олена Добровольська в нашій групі «Острівець посмішок» в Skype. Нехай мене пробачать пошуковики за плагіат, але я не можу краще сказати.
Вчіться життя своє дякувати ...(Ірина Самаріна-Лабіринт)
Бажаю всім добра і думок світлих ...
Нехай образи минулі підуть ...
Від них ви позбавляйтеся непомітно ...
Пробачити і відпустити - нелегкий труд ...
Але кожного ранку рано на світанку
Спробуйте кого-небудь пробачити ...
За те, що сонце в небі яскраво світить,
Почніть життя своє дякувати ...
Адже воно посилає вам уроки,
Щоб стали ви чутливіше, мудріше ...
А чує лише образливі докори,
То грошей немає, то вірних немає друзів ...
Ви життя своє за все дякуйте ...
За те, що ви не знаєте війни,
За те, що біля комп'ютера сидите ...
За те, що ви комусь потрібні ...
За те, що є у вас сім'я і діти,
А якщо немає, просіть у нього !!!
Адже воно не глухе і вам відповість,
Прощаючи вас за колишнє ниття ...
Хочете бути багатими? Мрійте!
До вас гроші будуть самі приходити ...
Хочете бути щасливими? Дерзайте!
Вчіться довіряти, прощати, любити ...
Уявіть життя свою без побоювань,
Без страхів, без докорів і образ ...
Забудьте про порожні сумніви,
Побачите, що для щастя шлях відкритий ...
Залиште ваше минуле в спокої!
Воно пішло, назад не повернути ...
Задумайтесь сьогодні над долею
І накресліть в думках світлий шлях ...
Весь світ під кожного не перебудувати,
Але можна перебудувати світ всередині ...
І краще довіряти, ніж вічно сперечатися ...
І краще відшукати, чому не знайти ...
Вам життя дає безцінні поради ...
Того, що є, могло б і не бути ...
Уявили? За кожен промінчик світла
Вчіться життя своє дякувати ...
© Copyright: Ірина Самаріна-Лабіринт, 2012
Давайте всіх пробачимо і помолимося Богу. Господи, дай мудрості людям, навчи їх прощати один одного. Нехай будуть живі, мудрі і щасливі всі жителі нашої України.
Related Posts
Переклала на українську мову 26.04.19 19.43
28.02.2014 | Автор: Любов Денисенко
Привіт, дорогий гість! В даний час на Україні дуже непростий період. Сьогодні я хочу, що б Ви прочитали вірші, які опублікувала мила і мудра жінка Олена Добровольська в нашій групі «Острівець посмішок» в Skype. Нехай мене пробачать пошуковики за плагіат, але я не можу краще сказати.
Вчіться життя своє дякувати ...(Ірина Самаріна-Лабіринт)
Бажаю всім добра і думок світлих ...
Нехай образи минулі підуть ...
Від них ви позбавляйтеся непомітно ...
Пробачити і відпустити - нелегкий труд ...
Але кожного ранку рано на світанку
Спробуйте кого-небудь пробачити ...
За те, що сонце в небі яскраво світить,
Почніть життя своє дякувати ...
Адже воно посилає вам уроки,
Щоб стали ви чутливіше, мудріше ...
А чує лише образливі докори,
То грошей немає, то вірних немає друзів ...
Ви життя своє за все дякуйте ...
За те, що ви не знаєте війни,
За те, що біля комп'ютера сидите ...
За те, що ви комусь потрібні ...
За те, що є у вас сім'я і діти,
А якщо немає, просіть у нього !!!
Адже воно не глухе і вам відповість,
Прощаючи вас за колишнє ниття ...
Хочете бути багатими? Мрійте!
До вас гроші будуть самі приходити ...
Хочете бути щасливими? Дерзайте!
Вчіться довіряти, прощати, любити ...
Уявіть життя свою без побоювань,
Без страхів, без докорів і образ ...
Забудьте про порожні сумніви,
Побачите, що для щастя шлях відкритий ...
Залиште ваше минуле в спокої!
Воно пішло, назад не повернути ...
Задумайтесь сьогодні над долею
І накресліть в думках світлий шлях ...
Весь світ під кожного не перебудувати,
Але можна перебудувати світ всередині ...
І краще довіряти, ніж вічно сперечатися ...
І краще відшукати, чому не знайти ...
Вам життя дає безцінні поради ...
Того, що є, могло б і не бути ...
Уявили? За кожен промінчик світла
Вчіться життя своє дякувати ...
© Copyright: Ірина Самаріна-Лабіринт, 2012
Давайте всіх пробачимо і помолимося Богу. Господи, дай мудрості людям, навчи їх прощати один одного. Нехай будуть живі, мудрі і щасливі всі жителі нашої України.
Related Posts
Переклала на українську мову 26.04.19 19.43
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
