ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.29 07:21
Почуваюся мішенню
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 Бусінка допомогла...
Бусінка допомогла...
Донька з дітьми та чоловіком їздили на 10 днів на відпочинок, а до нас на цей перід завезли «погостювати» египетьську кішечку «Бусінку», яка у нас і раніше гостювала. Їй у нас подобалось, вона навіть не хотіла повертатись додому, одного разу сховалась в будинку, що її не змогли знайти і вийшла зі схованки, коли господарі її вийшли з будинку...
Ця кішечка унікальна, їй уже майже 10 років, вивела не одне потомство, приймала участь в конкурсах, має дипломи. А головне, що вона настільки розумна, лагідна, граціознаі і чутлива, що викливає безліч позитивних ємоцій і захвату споглядаючи на неї.
То вона граціозно ходить по кімнаті, потім подорожує по вікнах, дивлячись на подвір’я, постійно вмиваючись лапками, роблячи повороти тоненьким длинним хвостиком, потім по столам, найде тепле містечко під ковдрою на дивані і може годинами спати...Ніколи не робить ніякої шкоди, немає проблем з туалетом і харчуванням.
А саме головне що вражає її ставлення до людей, до незнайомих, вона може навіть не показатись, сховавшись в укромному містечку, або під ковдрою на дивані, а до нас з чоловіком вона ставиться з ніжністю, лагідністю,що проявляється тим, як вона треться тільцем об ноги, руки, лице, може залісти на коліна, в цей час хочеться її погладити ,за прояв такої преданості і лагідності...Зі мною вона навіть спить,так як вона дуже теплолюбива, в неї постійно мерзнуть маленькі вушка, приходиться її прикривати ковдрою,щоб зігрілась, а вона в відповідь постійно мурликає, що відображає, що їй подобається теж прояви уваги до неї...Якшо її щось не влаштовує, або вона відчуває якусь тривогу, чи насильно брати її на дуки, якщо вона цього не хоче, то вона реагує відповідно втікає, а може навіть зашипіти... Чоловік розповів, що коли вона сиділа на вікні, а на подвір’ї гуляла вівчарка Лада, і відповідно побачивши в вікні кішечку зробила в сторону вікна прижок...і тут Бусінка в її сторону зашипіла...
А те що вона дуже часто підходячи до нас, потешись, стряхується, таким чином, мабуть , вона знімає негативну єнергію, яка у нас, людей накопичується... Поряд з цією унікальною кішечкою відчувається зороший настрій і покращується самопочуття.
Так сталось, шо я позавчора, необачно різко підвихнула праву руку...Бусінка, коли я лежала на дивані, підходила, лягала біля руки і своїми маленькими лапками її масажирувала , весь час мурликая, особливими звуками...А я її благала,полікуй мене Бусінка, вона дивлячись в мої заплакані очі своїми маленькими розумними оченятами, їх то відкривала, то закривала і що дивно, і майже неймовірно через мене проходили як токи починаючи з руки до п’яток...цей лікувальний сеанс проходив майже 20 хвилин... Моє самопочуття значно покращилось, я ж під час цього сенсу дякувала,гладила і цілувала Бусінку...
Оточуюча нас пррода і тварини це непізнані і загодкові явища і істоти, які можуть впливати на нас людей в залежності від того, як ми ставимся до них!!!
6.06.19 7.22





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-06-06 11:51:28
Переглядів сторінки твору 444
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.10.09 17:01
Автор у цю хвилину відсутній