ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.01.24 23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.

Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати

Іван Потьомкін
2026.01.24 19:42
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с

Артур Курдіновський
2026.01.24 16:39
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.

Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,

Олена Побийголод
2026.01.24 09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!

Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.

С М
2026.01.23 06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Душа

І Бог, і сатана жадають душ,
Зривають їх, немов із клумби ружі.
Гуде синод: - Релігію не руш!
А ти подумай - нащо їм ті душі?

Воюють яро сили неземні,
За скарб іде гризня немилосердна.
І у повій, і в гицлів, і в п'яниць
Людська душа безцінна, бо - безсмертна.

Штовхають мойри селюків на фронт,
На плахах крові світяться калюжі.
А в храмі піп окучує народ,
Сплітає сіті на пречисті душі.

- Віддай! - кричать до люду неживі,
Товпа й дає. Сама ж - іде на муки.
А я свою онукам заповів,
Але мене позбавлено онуків...

24.06.2019 р.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-06-24 09:42:46
Переглядів сторінки твору 2886
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-24 10:23:34 ]
Ого!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-06-24 11:14:09 ]
Дивно, що Вас не знайшла якась з радіостанцій. Щодня цікаві та тематично практично однакові тексти. А це сприяє створенню авдиторії.
А що тут...
Самі рядки і ніякого супроводу. І скупі подяки.

З побажаннями,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-24 14:26:43 ]
Розумію Вас. Багато людей вказували мені на те, що на цьому сайті мені не місце між геніїв. Хто прямо, хто завуальовано. Але я усіх пережив, бо моя мета перебування в цій оселі творчих потуг проста як стоп-сигнал, а отже, недосяжна розумінню митців. Мовчатиму і далі аби не тривожити зізнаннями чутливу публіку.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-06-24 14:46:38 ]
Я Вас теж розумію або здогадуюся, що і до чого.
Зміните місцеперебування - то сайт лишиться без фронтмена. І щоби ним залишатися, треба щодня щось кувати. А воно, на жаль, виходить практично однаковим, одноманітним.
А в мережі радіомовлення (-точках чи -FM) це було би як знайомі позивні.
"Говорить і розказує Сушко".
Ви тільки уявіть.
"Співає і декламує Сушко"
"Небесні струни",
"Зоряні цимбали...
І так далі і все таке інше.

А тут - воно приїлося.
Може, треба міняти авдиторію?
Але вона сидить на місці - як оце і я.

Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-24 15:43:43 ]
мета графомана проста як цимбали...
чи слухати будуть...та гепали-грали.

Хочу тут подякувати Юрію за чесні коментарі.
Прочитавши один вірш...можна спокуситися, зацікавитися... ще один...десять...оскома. Задуматися пора Олександрові: навіщо плодить клонів?
Немає подиву від зустрічі з гармонійним, яскравим. особливим, нестравні інверсії часто-густо.
Я щиро радила помовчати з місяць, можливо, муза переформатується.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-24 16:19:12 ]
Ні, пане Юріє, знову мимо. Ви мене не зрозуміли. Поверхові судження, спотворені нашіптуваннями певної особи міняють фокус світосприйняття. Чорне стає білим, біле - чорним. А істина ховається все глибше.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-24 19:06:20 ]
Певна особа не має впливу на маститого Юрія Сидоріва, це сформований автор, що пише іронічно, самобутньо, цікаво, природно - а тому очікує насолоди від віршів подібного смисловго навантаження, гурмани не смакують будь-чим. На конвеєр поезію не можна ставити. Бо то кішки-скарбнички, півники, а нам жар-птиць баглося....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-24 19:20:22 ]
Мені, як сатирикові, імпонує зачудування собою певної особи. Інакше у цьому світі менше було б реготу. А так все гаразд.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-24 19:30:37 ]
Та хоч космобалеруном, археологом-пірнальником себе назвіть.
......ваш регіт на всі кутні нікому не цікавий.
Написав, що певна особа має вплив на Юрія, а на Сушка не мала...ха...
От пишуть, що самоповтори, а втор упеванений, що не дотумкують.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-24 19:33:49 ]
(упевнений....)
Я б помовкувала, та коментар Сидоріва до розмови спонукував. Не лише я бачу одноманіття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-24 20:23:30 ]
Мені байдуже, що вам цікаво. Сміюся коли хочу. А ця особа - ідеальний об'єкт для реготу. А ви слухайте.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-24 23:33:56 ]
"Особа ідеальний об'єкт для реготу" - то це про Юрія так?
Мені вірші його завжди цікавими були. Неабиякий віртуоз.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-06-25 05:52:34 ]
Ні, ви як і завжди, знову помилилися. Це не про Юрія. Про Аглаю Саловсмак. І вона це знає. Тому стрілки намагається перевести на інших аби не стояти у сатиричних струменях очищення від глупства та спесивості.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 13:17:54 ]
Твоя думка про людину складена з того, чим наповнений ти сам.

Аму Мом


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-06-25 08:37:34 ]

Нецікаво.
Поет мусить рости. Оце я знаю. Не самоповторюватися.
Але пора перепорила.
Зона росту закрилася, серед культмасового читача Ви пригрілися...бриля одягли і нумо читати для сміховиння...
То Ваш вибір. Колись чекала розвою потенціалу, заходила за звичкою на сторінку, а він... змалів до груші осінньої при стежечці. Даруйте не можу приділяти уваги. Вам би у мандри. Нові теми і темпи з'являться.