Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.20
19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
2026.09.20
17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
2026.09.20
13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
2026.09.20
12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
2026.09.20
12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
2026.09.20
12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
2026.09.20
10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ
Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
2026.09.20
07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
2026.09.19
23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
2026.09.19
22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
2026.09.19
21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до
2026.09.19
20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.
Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
2026.09.19
16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...
1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.
2026.09.19
15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
2026.09.19
15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.
2026.09.19
12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Три рівня душі - три рівня мови. Який у вас?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Три рівня душі - три рівня мови. Який у вас?
Три рівня душі - три рівня мови. Який у вас?
Марина 14 березня 15:11 27 4000
Ще Сократу належить фраза «Заговори, щоб я тебе побачив». Тому що саме в мові виявляється сутність людини. У побудові пропозицій, підборі слів, інтонаціях, грамотності мови та ще безлічі дрібних на перший погляд несуттєвих елементів. У народі цю мудрість частіше називають «Зустрічають по одягу, проводжають по розуму». Адже розум тільки по мові і можна визначити:
Людина може бути красивою і прекрасно одягненою. А може носити скромну сукню і не відрізнятися красою. А може, як академік Лосєв, ходити в табірному бушлаті або носити тілогрійку закопчену, як академік Ліхачов в блокадному Ленінграді.
Та тільки-но заговорить людина, стане ясно, яка у неї душа. Рівень розвитку душі проявляється в мові.
На найвищій стадії розвитку душі мова людини зазвичай неголосна і спокійна. Виразна і ясна. Вона каже «дбайливими» словами. У його промові багато метафор і порівнянь, вона цікава. Нікого не образить і не зачепить така людина. Вона уникає грубощів і різкостей, хоча говорить правдиво. Їй притаманний гумор, але найчастіше вона сміється над собою, з гумором щось розповідаючи. Після розмови з такою людиною залишається піднесене почуття, як після гарної музики або хорошого фільму. Ви дізнаєтеся щось нове, на душі стає спокійніше. Вона немов додає сил своїми словами. Але ці люди дуже чутливі.
Якщо при них хтось обмовляє або брудно лається, їм фізично погано. Просто погано - і все. Вони навіть захворіти можуть.
На другій стадії розвитку душі мова людини активна і енергійна. Іноді навіть занадто. На різні теми вона може говорити, але частіше за все вона говорить про гроші, про політику, про особисті стосунки, про здоров'я. Вона розповідає про свої судження, схильна сперечатися і спростовувати. Така людина любить жарти, але особливо - жарти над іншими. Вони йому здаються особливо смішними. Схильна така людина і до критики, а ось критику на свою адресу вона не допускає, відразу сердиться і може почати лаятися. Вона легко говорить про секс, схильна розповідати про свої особисті справи публічно.
Після розмови з такою людиною відчуваєш втому, хоча спочатку може бути цікаво, - аж надто багато вона говорить ...
Нижча стадія розвитку душі - груба мова і лихослів'я. Людина з трудом підбирає слова, якщо хоче щось розповісти - словниковий запас у неї убогий. А ось лається вона віртуозно, багато слів знає. Гумор пов'язаний з темами смерті і насильства, з зрадами і сексом, - цих історій така людина знає чимало. Вона постійно когось обговорює і передає плітки і чутки, обмовляє. Мова її просякнута заздрістю і злістю, ниттям і скаргами. Тільки-но вона відкриє рот, - і немов поганий запах поширився по кімнаті. Нестерпно перебувати поруч, як з помийним баком.
Ось три стадії розвитку душі - їх можна розпізнати по мові людини. І ми самі можемо перейти від однієї стадії до іншої, навіть протягом дня. Але чим частіше опускається на третю, нижчу стадію, тим важче повернутися назад. Саме тому академік Ліхачов не лаявся навіть у в'язниці, хоча його і били за це. Він розумів, що опуститися дуже легко. І втратити свій розум, виховання, навіть душу.
Люди з високою стадією розвитку душі лікують своєю мовою. А люди з нижчою - вбивають і заражають інших своїми міазмами. Люди з високою стадією розвитку душі довше живуть і рідко хворіють, це відомий факт. Мова не тільки зцілює інших, відбувається і самозцілення.
Так що краще розвиватися і підніматися вгору по сходах; по сходах з правильних слів. До здоров'ю та довголіттю ...
© Анна Кірьянова
Переклала на українську мову 30.06.19 9.14
Марина 14 березня 15:11 27 4000
Ще Сократу належить фраза «Заговори, щоб я тебе побачив». Тому що саме в мові виявляється сутність людини. У побудові пропозицій, підборі слів, інтонаціях, грамотності мови та ще безлічі дрібних на перший погляд несуттєвих елементів. У народі цю мудрість частіше називають «Зустрічають по одягу, проводжають по розуму». Адже розум тільки по мові і можна визначити:
Людина може бути красивою і прекрасно одягненою. А може носити скромну сукню і не відрізнятися красою. А може, як академік Лосєв, ходити в табірному бушлаті або носити тілогрійку закопчену, як академік Ліхачов в блокадному Ленінграді.
Та тільки-но заговорить людина, стане ясно, яка у неї душа. Рівень розвитку душі проявляється в мові.
На найвищій стадії розвитку душі мова людини зазвичай неголосна і спокійна. Виразна і ясна. Вона каже «дбайливими» словами. У його промові багато метафор і порівнянь, вона цікава. Нікого не образить і не зачепить така людина. Вона уникає грубощів і різкостей, хоча говорить правдиво. Їй притаманний гумор, але найчастіше вона сміється над собою, з гумором щось розповідаючи. Після розмови з такою людиною залишається піднесене почуття, як після гарної музики або хорошого фільму. Ви дізнаєтеся щось нове, на душі стає спокійніше. Вона немов додає сил своїми словами. Але ці люди дуже чутливі.
Якщо при них хтось обмовляє або брудно лається, їм фізично погано. Просто погано - і все. Вони навіть захворіти можуть.
На другій стадії розвитку душі мова людини активна і енергійна. Іноді навіть занадто. На різні теми вона може говорити, але частіше за все вона говорить про гроші, про політику, про особисті стосунки, про здоров'я. Вона розповідає про свої судження, схильна сперечатися і спростовувати. Така людина любить жарти, але особливо - жарти над іншими. Вони йому здаються особливо смішними. Схильна така людина і до критики, а ось критику на свою адресу вона не допускає, відразу сердиться і може почати лаятися. Вона легко говорить про секс, схильна розповідати про свої особисті справи публічно.
Після розмови з такою людиною відчуваєш втому, хоча спочатку може бути цікаво, - аж надто багато вона говорить ...
Нижча стадія розвитку душі - груба мова і лихослів'я. Людина з трудом підбирає слова, якщо хоче щось розповісти - словниковий запас у неї убогий. А ось лається вона віртуозно, багато слів знає. Гумор пов'язаний з темами смерті і насильства, з зрадами і сексом, - цих історій така людина знає чимало. Вона постійно когось обговорює і передає плітки і чутки, обмовляє. Мова її просякнута заздрістю і злістю, ниттям і скаргами. Тільки-но вона відкриє рот, - і немов поганий запах поширився по кімнаті. Нестерпно перебувати поруч, як з помийним баком.
Ось три стадії розвитку душі - їх можна розпізнати по мові людини. І ми самі можемо перейти від однієї стадії до іншої, навіть протягом дня. Але чим частіше опускається на третю, нижчу стадію, тим важче повернутися назад. Саме тому академік Ліхачов не лаявся навіть у в'язниці, хоча його і били за це. Він розумів, що опуститися дуже легко. І втратити свій розум, виховання, навіть душу.
Люди з високою стадією розвитку душі лікують своєю мовою. А люди з нижчою - вбивають і заражають інших своїми міазмами. Люди з високою стадією розвитку душі довше живуть і рідко хворіють, це відомий факт. Мова не тільки зцілює інших, відбувається і самозцілення.
Так що краще розвиватися і підніматися вгору по сходах; по сходах з правильних слів. До здоров'ю та довголіттю ...
© Анна Кірьянова
Переклала на українську мову 30.06.19 9.14
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
