Вчора мені Любов Бенедишин показала Ваші коментарі, закиди... Я долучилася до коментування, бо на ПМ майже немає небайдужих поетів - хто б міг помітити огріх.
Якби знала, що Ви звинуватите у "препаруванні" віршів ТаніЮ, жодного коментаря не лишила б. Усі мої зауваження мали на меті спонукати авторів до праці над написаним, і писала я завжди - для прикладу. Таня мене вважає подругою, і жодних ноток образ не було.
Якщо моя поезія, що отримала чимало рецензій, не є авторитетною для певного прошарку, то я ретируюся - щоб не впливати на ріст авторів ПМ. Ні підростити графомана, ні допомогти не можна нездарам, але тут здебільшого автори з потенціалом. Ми з Любов'ю гаяли час на прочитання і коментування, нині ж звинуваченні у гріхах - препарування......... то це вибачення чи піар?
Повчитися у будь-кого мені зайве, це порада недоречна.......Маю вагомий опаперений доробок, є відгуки професіоналів, є публікації в часописах. Я 6 років виконувала роботу літконсультанта по учнівській молоді..... І в побуті я україномовна, і в літературному просторі - теж. Мені можна вірити, я чесна, не фальшива.
Допомогти можу, але не напосідаю. Раз жартома написала: мене потрібно слухати, і то - не Тані.
Отже, порада пригледітися до віршів (зірка надяскрава це чи одна з-посеред......покаже час...) якраз доречна не нам, а ...авторам. перечитуйте свіжонаписане, шліфуйте самотужки. Таня росте у майстерності ще й тому, що дослухається до порад Любові, яка є профі.
І Ви, Ярослав, тут на ПМ маєте той же статус, що й ми з Бенедишин, та (увага) ніколи ми не дозволяли собі принизити Вас. Я навіть оминала вірші Ваші, щоб не викликати реакції не вельми спокійної.
То чому ж Вам заманулося гарикати на двох визнаних поетес, які виказували небайдужість і власні судження... ? То нас захищаєте...то пішли у напад...
Незаперечно талановиту Таню з-під вашого крила ніхто не зманює, вона пише багато і росте... я тішуся. Але у мене інший стиль, мовна палітра своя, впливати на її поезії апріорі не можу. Я таки інша. Ми всі різні. Ми - жінки... розуміємо одна одну ліпше. Таня написала вчора у приват, вона збентежена... пише, що вважає нас із Любою подругами своїми.
От лише за рахунок прослави однієї авторки не варто, шановний ровеснику, принижувати двох неординарних жінок, вдумливих, які часто бачать ті огріхи, які непомітні іншому авторові. Про дружбу тут згадано, промовчу, маю на цей рахунок свої судження. Дружба незрушною мусить бути. і справжньою. Друг поза очі не обливає друга брудною водою... а потім пише: "мій дорогий ..."... то не моя справа мирити чи сварити зрілих осіб. Алгоритми дружби хай кожен для себе творить...... Кожен шукає у таких стосунках підтримки, щирості, а чи спроможний їх дати?
Відучора на ПМ я не коментую. Готую нову книгу., бо пора перепорила.
Вибачення приймаю. Але закидів щодо препарування - ні. Бо ми допомогти прагли. Писали...спонукували авторку до праці, шліфування її гарних віршів.
Шануймося.

(Тані...даруйте, огріх набору)

Шановна Світлано-Майє, а ось оцей абзац Ви помітили:
Вона виросла, хочу сказати, великою мірою і через те, що Ви і Люба, і іноді я, і, і пан Іван Потьомкін, і не любий Вами і довгий час і мною, Олександр Сушко, і інші автори, робили їй слушні зауваження, і вони слушні на 80, а то й 90 відсотків.
Ви вчепилися в одне слово: препаруєте? Я Вам віддав належне, Вам, і Любові Бенедишин, яку дуже шаную і підтримую. Майте хоч 30 років досвіду редагування, але помиляються усі при редагуванні: і Ви, і я, і Люба. Ви за собою не визнаєте права на помилку, і що робите їх? Даремно. Це - ознака певної самозакоханості. А я визнаю, що можу помилятися.
Це - ніякий не піар Тетяни Левицької, не принижуйте себе цими словами, це віддання належного її таланту, всього-на-всього, того, чого інші, вельми розумні, не хочуть зрозуміти.
І бувають помилки при вказуванні помилок. То я від цього лише застерігаю і не більше!
Ми шкодимо літературі, коли робимо такі помилки. Ось і все. Це не піар, а дискусія! Хто має іншу думку, може висловитися!

Помилок я не роблю дуже давно... Ще Дмитро Шупта писав мені, що я виросла у чудового редактора... Приємно, бо він метр.
та яка шкода від мене стражденній літературі? Я не є плеканкою культмасового читача. Стою окремішньо. Креативна, пишуть.
А в її обійми протискаються графоманисті... з пересічними ...лубочними доробками... Вчора на Фб розглядала такі вірші, надрукують на УРА піде...
Щодо мого зауваження, то останній рядок в ефірному вірші зі збігом й та приголосних мені видався не шліфованим.
пеклом й раєм пеклом-раєм пропонувала їй коментаторка до мене.....
Я до таких не звикла, це ознака недбальства. Я за випрозорення...Повертатися до написано можна і варто. А ще...намагатися бути цікавими сучасному читачеві, не лише пристарілим.....а й молоді. Чи кожен задовольнить смаки критика С.Запоржанина з ФБ?
У названого Вами Сушка такого ще багатенько. Але зауваження викликає спротив певних осіб. Мені це не потрібне. Жодного задоволення не відчуваю. Не будемо розширювати тему дискусії, я прочитала Ваше звернення, відповіла помірковано.

Василь Стус

Дерева, вітром підбиті,
Пещені літом і сонцем,
Піднявши вгору долоні,
Пнуться до неба. Зайшлися
У ритуальному танці.
Я заздрю вам, тривожні дерева
Із добрими дитячими очима!
Ви кожен рік оновлюєтесь: Я ж
До цього тільки прагну.
Людино! Коли дерево сторуко
Голубить небо, вітер, і весну,
І день, і ніч, і вечори, і ранки —
Не забувай, що дві твої руки
Не можуть мати спокою ніколи.

Даруйте, шановна Світлано-Майє, залишаюсь при своїй думці! Те, що Ви сказали, що не робите помилок, вже є помилкою, хворобливим самолюбством, від якого треба лікуватися.
Не треба прикриватися обласними авторитетами, мене такими Ви не здивуєте.
Василь Стус себе не вважав поетом, вважав людиною, яка пише вірші. І дуже був правий, я вважаю. Після Симоненка чи Холодного, важко читати його вимучені рядки. Він був більше особистістю, яка протистояла радянській владі і цим він цінний, насамперед.
Я вже казав, що твір треба починати аналізувати з образної системи вірша, тропів, сенсу, смислу думок, милозвучності мови, оригінальності вислову, а вже потім дивитися на другорядне: ритм, збіги приголосних, рими, знаки пунктуації. У нас усе навпаки, переважно, і в тих, кого називають метри прекрасними редакторами. Це говорить про поверховість сприйняття читаних текстів, якщо радите, не вдумуючись, то такі й результати. Автор Вас слухає, править і збіднює свої твори. Цього допускати не можна, і не тільки стосовно Тетяни Левицької, а й багатьох інших тут гарних авторів.

"Це не значить, звісно, що надалі їй не треба робити вже ніяких зауважень! Треба безумовно, ніхто з нас не є поза критикою. Але вже більш виважено, толерантно, вдумливо. І з думкою про автора, про високу літературу, яку ми творимо, і візьмімо за правило заповідь: «Радь, але не нашкодь!»"
Ну слава Богу, а то я вже справді подумала, що, мабуть, не варто надалі висловлювати зауваження до Таніних віршів. Тільки я вважаю, що мої зауваги і були такими - толерантними, виваженими і вдумливими. Можливо, моє відчуття мови відрізняється від інших, то вже звиняйте. І якщо хтось не відчуває в чомусь дисонансу, так як я - звиняйте ще раз.
Що ви пропонуєте, Ярославе - якщо я з моїм відчуттям мови бачу і чую те що бачу і чую? - кривити душею і хвалити? просто проходити мимо, мовчати (що я здебільшого і роблю). Чи Ви справді вважаєте, що я роблю зауваги, щоб когось принизити?
Відкривати очі на зростання поетки Левицької - зайве. Це всі бачать і розуміють. І я в тому числі. Радію за неї.
Ви десь там писали, що спершу треба звертати увагу на образність і т.п. і це критикувати якщо є потреба. Та в тому то й справа, що на загальній майже досконалій канві вірша - маленькі огріхи стають ще помітніші, от на них і звертаю увагу Тетяні.
Можу залишити Таню у спокої, якщо вже на те пішло, але тільки якщо вона сама мене попросить про це.
Я нічого їй ніколи не нав'язувала, пропонувала лише звернути увагу на деякі нюанси у її поетичному вишитті.
Тому мене взагалі дивує, Ярославе, що звичний творчий процес з різними робочими моментами ви характеризуєте як якісь "гоніння" тощо. Ви ж самі визнаєте, що творче зростання Тетяни (чи будь-кого іншого) так і відбувається тут на ПМ - спільними зусиллями.

Коротше, Ярославе, я почула Ваші вибачення щодо зайвої різкості Ваших висловлювань і приймаю їх.

Щодо решти, постаралась вище висловити своє бачення і розуміння цієї ситуації.

(потетів)

Я мегера?
Та це комплімент.

Писав, що я мудра, щира, дружити пнувся...мої коментарі називав безцінними, авторів повчав прислухатися........
А я чесна, нелицемірна.
Сушко звик до тихих, млявих, покірних жінок, придатних для ...тицяння носа межи цицьок... Прославляє принади мавок та спромогу столітніх дідів...
Про що мова?
Набридливий, мов гедзь. До нудоти нецікавий мені.
Писав, що ПМ без нас загине, тому драчки розпалює то з Чорногузом, то зі мною.
Всюди вродить...
Не вихваляла дурниці Сушка... зауважувала задарма огріхи, я не одна з його читачок-слухачок, що дивляться на дядька у брилі... що читає протяжно свої опуси...
У кожного свої шанувальники, я не відбираю ні Таниних, ні Ярославових, ні Сушка.
Нема про що. Лишіть мене у спокої.

На яку голову я вилазила?
маячня.......дурня...напідпитку чи на сонці перегрівся. Є вірш, є думки про нього...
І якщо я на сайті 9 років, то самостійно вирішу, якою бути.

"Таню! Аби людина не вилазила на голову - раджу луснути цій докучливій особі по носі. І робити це регулярно в профілактичних цілях. Не беріть з її рук нічого, бо потім все стане кісткою в горлі. На цій спесивій майстрині поставте хрест і йдіть далі.


Я віртуально лускаю Сушка по його некрасивому баклажанному носі. Нехлюй, графоманистий автор, смокче слова, образи, самоповторюється.
Не дострибне ні на см до Майї і казиться.
Писав присвяту, хотів у моєму саду співати соловейком. Та хто ж забороняв? та голос не той поетичний.
А нині........

Таня написала, що шокована Ярослова коментарями вчорашніми. Вважає нас подругами, завжди приязними ми були.
Тані ми не шкодили. Любов Бенедишин прозоро пояснила мотиви наших коментувань.
Не лізь, Сушко межи жінок. Не вчи бути у дружбі схожими на тебе. То драчка, то мир і "друже"......
Штани купи ліпші. Щоб на фото ловко.
Поет мусить дбати і про зовнішній вигляд. Прилюдно Сушка відфутболила за неповагу перманентну.
Ти ба...вчить Майю не шанувати... Пилип із конопель.

Не раз з ПМ мала бажання піти. Нині воно спонукує лишити сайт на охочих, небайдужих...
Я давно переросла ресурс. Прийшли початківці, з потенціалом, є клони, блазні, пішли відомі...
Навіщо мені оці дискусії? Життя прекрасне поза сайтом. Тут витрачаєш енергію, час...
Таке вибачення лише збурило..... жабомишодраківку.
На все добре. Усім побажаю творчого зростання на благо літератури.
А пана Олександра пожалію, бо ніс його так часто зазнавав лускання, що він по-дружньому радить давати по носі майстрам, садомазохізм, певно... Про творче зростання не йдеться.

ВИЙШЛА з БЕСІДИ. Коментуватиму лише цікаве для себе.