ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.28
22:28
Господар взагалі собі я сам
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
І не вміючи церемониться з гостями
уявивши, як у дворі я з сусідом
Сіли в шахи грати.
Ось мізкує дід Панас,
Як би зробити правильний хід на шахівниці:
Він почав з білої пішки стартувати
І при цьому доброго короля зображ
2024.03.28
22:27
Прокинулися предки - в наші дні від жаху,
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
Щоб воскресити України красу і велич,
В собі - наші історії нагадати себе про наше походження,
Коли предки правили світом
Та несли Всевишнього Блаходать віри Роду,
Як свято земля…
Тепер історична легенда пр
2024.03.28
22:25
Міріада світів у просторі Всесвіту
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
І химерно обертаються планети.
Галактик віддалених,
І Комета пролітаючи,
освітлює далеке світло.
О! Як великий простір Всесвіту,
Туди, у простори Світобудови,
У глибини життя неземного.
2024.03.28
22:24
Земні Ангели, небесні люди в небесах живете над нами…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але я їх не бачу…
Земні Ангели, небесні люди зі мною поруч, але допомоги від них
мені, як ніби не видно…
Бо ми всі земні люди.
Я вірю у вічну душу вашу,
2024.03.28
22:22
Ночами цілий світ завмирає,
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
повсюдно панує тиша.
У темряві раптом міріади зірок
вистилалися в загадковому небі.
У перлинному оздобленні блищать, як дари неба,
як люблю їхній таємничий блиск!
Приводять із собою таємничий вечір,
минаючи галактики т
2024.03.28
22:21
Орки, ви не знищете українську націю, нашу країну,
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
Бо ми виженемо варварів з рідної Батьківщини.
Вам тут не місце. Це не ваша земля,
Орки нелюди, які втілюють в життя зло.
Їх зневажають і гонять далеко.
Ворогують з усім світом,
Але світ на нашій сто
2024.03.28
22:20
Розкинувся в небі Чумацький шлях,
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
А навколо нього міріади незліченних зірок,
Кружляли легко і безтурботно,
Сяйво їх воєдино злилося.
Чумацький шлях освітлює промені,
А на землі: по коридорам лабіринта ми йдемо
Все життя своє знаходимося в дорозі.
2024.03.28
22:18
Весна прийшла після суворої зими,
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
Лине пісня з далекого краю,
То мама рушник вишиває різними нитками,
Хрестиком долю своїх дітей заговорила:
Чорний - то журба.
Так мати журилася,
Бо матері втрачають своїх дітей на війні.
Голубий - то небо.
2024.03.28
22:17
Хтось грав на струнах
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
І звук нот створив мелодію
І занурившись глибоко в душу,
та надихнув нас танцювати…
І ми танцювали всю ніч до ранку,
прокинулась любов жива
і в серці крила розпустила…
І світлом заповнила тінь,
2024.03.28
22:16
Глянула я на зоряне небо,
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
вкрите зоряним покривалом
та побачила моя зірка мерехтить мені світлом.
Ця зірка горіла живим вогнем
та позначила мені дорогу на зоряному небі,
яку я знайшла на усипаному небі.
Ці зірки охороняються у храмі вогнів, передба
2024.03.28
22:14
Стою на сцені і не можу зрозуміти,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
яку роль мені грати.
Вести подвійну гру на сцені,
розіграла мене:
Змінюю ігрива чужу маску на обличчі,
душевний біль і сльози на очах,
втомлена душа,
прояви жадібності до всього,
2024.03.28
22:12
У густому лісі стоїть непорушна гора,
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
А в горі печера.
Чорним оком дивиться…
У мене є вибір піднятися на гору
чи увійти в печеру.
Йдучи темною дорогою…
У темряві не бачити свою дорого…
Та маючи на меті пройти тяжкий шлях…
2024.03.28
22:11
Запах ароматний паски,
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
Та вишитий рушник з візерунками,
Фарбовані яйця в чашці,
А на додачу ще й узяти зі столу
Пляшку червоного вина -
Це атрибути світлого Великодня
Віряни несуть до церкви
2024.03.28
22:09
Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая!
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
Борітеся — так! Не думайте про смерть,
горіть в огні єдиного бажання.
За вільну Україну.
Боріться - поборете! Ворог відступить і більше не ходитимуть ноги ворога по на
2024.03.28
22:08
Вночі місто моє порожнє
У крізь відображення бачу міріади зірок – вечірнє місто.
Жінка – вітер
по місту мчить.
Не зупиниться жінка – птах.
Жінка - буря над світом майорить у темряві.
А ночами грає вона - просто буря,
вічно одна
У крізь відображення бачу міріади зірок – вечірнє місто.
Жінка – вітер
по місту мчить.
Не зупиниться жінка – птах.
Жінка - буря над світом майорить у темряві.
А ночами грає вона - просто буря,
вічно одна
2024.03.28
22:07
Квітка кохання розквітла в мені і в тобі
Огорнувши нас неймовірним кохання
І зв'язала нас міцно червоною ниткою навіки,
Так нас з'єднали самими небесами,
То квітка кохання пророкувала наше щастя
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Огорнувши нас неймовірним кохання
І зв'язала нас міцно червоною ниткою навіки,
Так нас з'єднали самими небесами,
То квітка кохання пророкувала наше щастя
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ярослав Чорногуз (1963) /
Критика | Аналітика
Відкрийте очі, друзі і колеги! (з приводу деяких суперечок)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Відкрийте очі, друзі і колеги! (з приводу деяких суперечок)
Шановна Світлано-Майє! Можливо, я був різким і нетактовним у своїх висловах на Вашу чи на Любину адресу стосовно публікації вірша Тетяни Левицької "Два крила". То прошу мене вибачити вас обох! Не знаю, хто, чи що у цьому винен, можливо магнітні бурі перед затемненням світила, а може, просто, не витримала душа поета. Я довго мовчав, мовчки спостерігав, як Ви тут, і Люба Бенедишин, і інші автори, препаруєте Тетянині вірші, а вона майже постійно згоджується з вами усіма і безкінечно виправляє, виправляє, виправляє, і останнім часом, дедалі більше на шкоду собі. А сама росте, росте, росте, як літератор, як поетеса, на очах.
Вибачте мені за мій безапеляційний менторський тон, я справді попер як танк, і в цьому неправий можливо, але погодьтеся, що в поезії я дещо умію і знаю, як і Ви, шановна Світлано-Майє, і Люба, і деякі інші сильні автори. І якщо в Тетяни не вистачає впевненості і бачення відстояти свої вдалі рядки, то в мене цієї впевненості вистачить на двох.
Просто вона мені чомусь, а не комусь іншому, довірила редагувати її книжку. Отже, я несу певну відповідальність за її тексти, за її шлях в літературу.
Я не знаю, чи помітили Ви, наскільки у творчому плані, Тетяна Левицька виросла, ну, буквально за останні півроку?
Оригінальність Образна, неординарність мислення, бачення, особливо у любовній і філософській ліриці. Одна тільки «Поліфонія любові» чого варта? Просто шедевр! Та й у житейських історіях, згадайте її вірш про Голодомор і т.д.
Я, наприклад, сам собі кажу, що деякі вірші я на такому рівні написати не зміг би. Не знаю як Ви, чи ставитесь Ви до своїх писань хоч трохи самокритично? Люба ставиться сто відсотків, а Ви, Світлано-Майє? Бо дуже багато тут запевнень від Вас, що Ви унікальна, талановита, неповторна і т.д. Так, я з цим згоден. А Ви як вважаєте, Ви можете іноді помилятись, чи ні? Я стосовно себе вважаю, що можу. Так от я просто думаю, що ви з Любою, дорогі мої дівчата, ще не усвідомили, наскільки Таня виросла, і в деяких своїх віршах пише не гірше нас, а в чомусь і краще!
А Ви все по-старому, думаєте, що от вона то ніби і майстер зі статусом R2, але пише гірше нас, і треба її учити, учити і ще раз учити. Вона виросла колосально, і це при тому, що вона в побуті російськомовна і в родині і тільки тут, на сайті, спілкується українською.
Так от я хочу Вам відкрити очі на те, що ситуація змінилася досить різко, і в кращий бік. От чомусь не з"являється на сайті така сильна поетеса, як Світлана Луцкова, от вважайте, що Тетяна Левицька посіла її місце, її нішу тут. І де в чому вже і нам треба повчитися в неї. А ми її товчемо, як другокласницю у середній школі. То, може вже трохи треба зупинитися, га? Як Ви вважаєте?
Це не значить, звісно, що надалі їй не треба робити вже ніяких зауважень! Треба безумовно, ніхто з нас не є поза критикою. Але вже більш виважено, толерантно, вдумливо. І з думкою про автора, про високу літературу, яку ми творимо, і візьмімо за правило заповідь: «Радь, але не нашкодь!»
Вона виросла, хочу сказати, великою мірою і через те, що Ви і Люба, і іноді я, і, і пан Іван Потьомкін, і не любий Вами і довгий час і мною, Олександр Сушко, і інші автори, робили їй слушні зауваження, і вони слушні на 80, а то й 90 відсотків.
А ще віддаймо належне її прекрасній людській рисі, коли вона ставиться з любов`ю до всіх нас, переживає, щоб не було сварок, бійок на “ПМ», а була спокійна, творча ділова атмосфера. Мене особисто вона помирила з моїм старим другом Олександром Сушком, і ми обоє, не боюсь розписатися за Сашка, їй дуже вдячні за це! Миротворчий поетичний контингент! Я б до пари їй ще додав пана Івана Потьомкіна, який теж завжди конструктивний з усіма, і схильний сказати, як кіт Леопольд, «Ребята, давайте жити дружно!».
Так що радіймо, друзі, ми разом допомогли становленню нової зірки на нашому поетичному небосхилі!
Самій Тетяні хочеться побажати більшої впевненості в собі, уміння довіряти більше насамперед самій собі, своїм смакам, і навчитися розбиратися, довіряти власному відчуттю, де вдало написала, а де – ні! І тільки за явних сумнівів звертатися за порадою.
"Поетичні майстерні" виправдовують свою назву! Віват нашій Тані, віват усим, хто за 10 років її перебування на сайті, причетний до її творчого становлення!
Вважаю за доцільне винести цей коментар, як окрему публікацію!
З повагою до Вас, Світлано-Майє, і усіх присутніх.
Вибачте мені за мій безапеляційний менторський тон, я справді попер як танк, і в цьому неправий можливо, але погодьтеся, що в поезії я дещо умію і знаю, як і Ви, шановна Світлано-Майє, і Люба, і деякі інші сильні автори. І якщо в Тетяни не вистачає впевненості і бачення відстояти свої вдалі рядки, то в мене цієї впевненості вистачить на двох.
Просто вона мені чомусь, а не комусь іншому, довірила редагувати її книжку. Отже, я несу певну відповідальність за її тексти, за її шлях в літературу.
Я не знаю, чи помітили Ви, наскільки у творчому плані, Тетяна Левицька виросла, ну, буквально за останні півроку?
Оригінальність Образна, неординарність мислення, бачення, особливо у любовній і філософській ліриці. Одна тільки «Поліфонія любові» чого варта? Просто шедевр! Та й у житейських історіях, згадайте її вірш про Голодомор і т.д.
Я, наприклад, сам собі кажу, що деякі вірші я на такому рівні написати не зміг би. Не знаю як Ви, чи ставитесь Ви до своїх писань хоч трохи самокритично? Люба ставиться сто відсотків, а Ви, Світлано-Майє? Бо дуже багато тут запевнень від Вас, що Ви унікальна, талановита, неповторна і т.д. Так, я з цим згоден. А Ви як вважаєте, Ви можете іноді помилятись, чи ні? Я стосовно себе вважаю, що можу. Так от я просто думаю, що ви з Любою, дорогі мої дівчата, ще не усвідомили, наскільки Таня виросла, і в деяких своїх віршах пише не гірше нас, а в чомусь і краще!
А Ви все по-старому, думаєте, що от вона то ніби і майстер зі статусом R2, але пише гірше нас, і треба її учити, учити і ще раз учити. Вона виросла колосально, і це при тому, що вона в побуті російськомовна і в родині і тільки тут, на сайті, спілкується українською.
Так от я хочу Вам відкрити очі на те, що ситуація змінилася досить різко, і в кращий бік. От чомусь не з"являється на сайті така сильна поетеса, як Світлана Луцкова, от вважайте, що Тетяна Левицька посіла її місце, її нішу тут. І де в чому вже і нам треба повчитися в неї. А ми її товчемо, як другокласницю у середній школі. То, може вже трохи треба зупинитися, га? Як Ви вважаєте?
Це не значить, звісно, що надалі їй не треба робити вже ніяких зауважень! Треба безумовно, ніхто з нас не є поза критикою. Але вже більш виважено, толерантно, вдумливо. І з думкою про автора, про високу літературу, яку ми творимо, і візьмімо за правило заповідь: «Радь, але не нашкодь!»
Вона виросла, хочу сказати, великою мірою і через те, що Ви і Люба, і іноді я, і, і пан Іван Потьомкін, і не любий Вами і довгий час і мною, Олександр Сушко, і інші автори, робили їй слушні зауваження, і вони слушні на 80, а то й 90 відсотків.
А ще віддаймо належне її прекрасній людській рисі, коли вона ставиться з любов`ю до всіх нас, переживає, щоб не було сварок, бійок на “ПМ», а була спокійна, творча ділова атмосфера. Мене особисто вона помирила з моїм старим другом Олександром Сушком, і ми обоє, не боюсь розписатися за Сашка, їй дуже вдячні за це! Миротворчий поетичний контингент! Я б до пари їй ще додав пана Івана Потьомкіна, який теж завжди конструктивний з усіма, і схильний сказати, як кіт Леопольд, «Ребята, давайте жити дружно!».
Так що радіймо, друзі, ми разом допомогли становленню нової зірки на нашому поетичному небосхилі!
Самій Тетяні хочеться побажати більшої впевненості в собі, уміння довіряти більше насамперед самій собі, своїм смакам, і навчитися розбиратися, довіряти власному відчуттю, де вдало написала, а де – ні! І тільки за явних сумнівів звертатися за порадою.
"Поетичні майстерні" виправдовують свою назву! Віват нашій Тані, віват усим, хто за 10 років її перебування на сайті, причетний до її творчого становлення!
Вважаю за доцільне винести цей коментар, як окрему публікацію!
З повагою до Вас, Світлано-Майє, і усіх присутніх.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію