ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Соболь (1973) / Вірші

 Зраджене кохання
Згорить ілюзія кохання
І попіл істина розвіє.
В любов ти вірила. Востаннє
Зажевріла в тобі надія.
Та закричали люті круки
І сил боротися немає.
Нещастя підняло на руки…
Як швидкоплинно час минає.
Ні сліз, ні спокою, ні муки…
Самотності стоїть розрада
І на душі твоїй розпука,
Якій ім’я банальне – зрада.
26.02.19р.



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-06 08:15:15
Переглядів сторінки твору 2316
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 04:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-06 08:43:13 ]
Прикро коли таке трапляється. Особливо коли не з літгероєм, а з самим автором, або з кимось із близьких.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 08:56:54 ]
Ні, друже, я тут ні до чого, лише літгерой, але знаю чимало людей кого це торкнулося. Бережіть своє кохання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 09:49:55 ]
Це вже якийсь рецидив або навіть система, якщо щось робиться востаннє, як ми бачимо у тексті.
Тобто, воно вже було.
І незрозуміло, за кого йдеться.
Хто примат, а хто людина (зрадник, інакше кажучи, та вінець творіння Отця Небесного)?
Була би бодай якась точність або ідентифікаціяю то метафор би додалося.
І до чого тут швидкоплинеість часу, оцей стереотип? Жодних пояснень. І засобів художнього відображення - на успішний картковий мізер.

Про своє, напевно, написалося би більше.
Про фермерство, про підприємство або навіть про щоранкову електричку, на вокзал до якої поспішав ЛГ якогось з попередніх віршів.

Скупо, бідно.
Про зраду можна було би і більше.
Єдине, що виправдовує стан речей з цією міеіатюрою, то це можлива необізнаність (відстороненість) автора.
І такі читачі, які є. Вони домислять, домалюють. І воно може бути значно цікавішим за оте римоване "ння", яке давно як приїлося і музам, і поетам. Воно старе.

Дякую і вибачте.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 15:20:10 ]
Звісно, що можна до кожного вірша додати по одному тому прози пояснень. Але декому і цього буде замало. Ви звертайтеся, мені (при нагоді вільного часу) абсолютно не проблематично пережувати текст, бо згодом у людей зуби стають немічні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 16:09:26 ]
Все, що могло бути, я домислив.
Дякую за змістовну відповідь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-06 11:03:10 ]
Не захвалювання, а критичний коментар...
Щось нове для сайту...
Але по суті. На перший погляд вірш опуклий, ємкий, а розглядаючи...підтримую Юрія.
круки зайві істина теж наче не доречна саме в цьому розрізі
правда є а істина...що за нею......



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 11:19:04 ]
Круки могли на хвостах звістку. Сороки розносять свої, а круки - аналогічно.

Я не дуже й критикував. Я і не збирався цього робити. Але виникли питання.

З десяток років тому якийсь з читачів міг би втулити якусь занижену оцінку - і пішов би собі далі, ща "нетлінками".

Я ж цікавлюся.
Редакція десь там давно як радила ставити оцінки вищі та й вищі, якщо майстерність автора зростає. Коли стоїть на місці, то не чіпати оцінювання.
Щоправда, десь було і про небажаність критики. Не подобається - гуляй собі далі.
Ніщо мені не заважає піти "гуляти далі".
Навіть без запрошень. 🐢



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 16:55:16 ]
Я не дуже і боюся Вашої критики. Але коли станете на місце літгероя тоді і поговоримо, бо вірш написано з реальної людини і ситуації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-06 11:09:07 ]
http://maysterni.com/publication.php?id=140146

якщо цікаво, мій переклад поезії про зраду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-06 11:48:12 ]
а тепер друзяка ставить оцінки і автора будь-якого вгору...за пагорби пм...

ти мені а я тобі 5 оцінок
і так...............сайт обернувся на розплідник.......знайдіть слово доречне.
Лишити на школярів сайт - а вони нині такі, що вчителя стільцем гепнуть і не винні........чи бути тут...от в чому питання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 12:14:37 ]
Я вже з авторським "востаннє" начебто узгодив своє бачення.
Хтось комусь пообіцяв, що те що було, нехай і рецидив, але останній (я ж донині не знаю, хто кого зрадив). Але круки поставили крапку. Їм повірили більше. Накаркали лиху годину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 20:58:52 ]
До речі, перевірте, будь ласка, наголос у слові "круки". Наголошеним повинен бути останній склад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-07-06 16:18:58 ]
Звідки така обізнаність про школу? У мене більше 20 років стажу... Але майстриня сказала люміній, значить - люміній.