ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Їзда

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-07-07 10:36:01
Переглядів сторінки твору 5166
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
ГЕОГРАФІЯ
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 10:49:29 ]
Я спіткнувся об торбу чиюсь.

отут посміхаюся широко на всі зуби.......

Юрію, Ви мій поет.
Ніколи не стомили поезією, завжди свіжонаписане, відеокліп...
Іронія, ненав'язливі житечні мудрощі.
Майстерність - саме та.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 10:59:09 ]
Зміна тональності може подобатися, а може вводити у ступор.
Приходить якийсь умовний поет зі своєю високою поезією за чиєюсь або тільки зі своєю. А тут - якась торба.
Посміхнеться або ні.
Або здивується - що за дурниці?

Писав колись лімерики. Багато. Неопублікованих десятки лежать. Теж анапест. Але якісь короткі ці комікси. Ось довший.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 11:07:58 ]
На таке я лише скажу: супер.
Мене такі зміни декорацій, інтонацій тішать.
Яж не до умовних належу, до креативних. І визнаних не панаами у панамах С і С...а функціонерами і не лише.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 11:16:31 ]
Головне - не передати куті меду.
Незнайомих читачам географічних назв намагаюся не використовувати. Карколомні піруети - теж не моє. Контрасти таки полюбляю.

Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 11:12:58 ]
Зримо, іронічно, з підтекстом)

Усміхнулась. Але усмішка - сумна, бо сумна реальність за вікном вагона. І не лише вагона...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 11:28:08 ]
І у вагонах теж свої реалії. Можна придбати і предмети білизни, і насіння, і засоби боротьби зі шкідниками, газети, календарі... Спробуй заснути.

Дякую,
Ю. С,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 17:55:55 ]
Розкішно. І витончено до повної прозорості.
Можливо , суто як на мене, слово "життя" в першому рядку корелюється з останнім рядком-ключем.
Якщо точніше - місцеслово, де зараз "життя", здається, тісно пов"язане із рядком-ключем. Можливо тільки тут ще можна додати ще щось делікатніше, а може й так бути. Хоча запитання особисто для мене ще не знайшло варіанту можливої відповіді. Цікаво, яка ваша думка, пане Юрію?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 18:06:30 ]
Якщо цікаво, то особиста практика часто доводить, що найлегше знаходити можливі відповіді в творах зі схожим манеристичним піднесенням - у фонетиці. Тобто , невідоме ще слово може мати певні близькі фонетичні риси з оточуючими словами.
На кшталт "Промайне ..е.. не... невблаганно"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 18:12:17 ]
Звукопис неабияку роль відіграє...заколисує вірш, перебуваєш у вагоні... медитативно...і раптом.........проза буття з пиріжками, "вадічкой...півам"....шкарпетками...лосинами на руках трбешників...уявляю електричку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-07 18:12:43 ]
(торбешників)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-07 18:47:05 ]
Чисто технічно або формально у даному випадку частково роль коди вірша на себе взяв рядок з назвою залізничної станції між двома вузловими по дорозі до Хутора Михайлівського і далі.
Казати, що я настільки зрілий поет, що і ця обставина є важливою, я б не хотів.
Становище виникло саме, а мені треба було закінчити вірш, і не як якийсь блюз, після виконання якого джаз-бенд пішов на перепочинок пити пиво, а слухачі залишилися у роздумах - чи вони настільки тупі, що не впетрали, що ж воно вийшло, чи джазбенд собі забавляється. Грає та й грає. А ви, слухачі-ресторанна публіка, гадайте. "Сім сорок" джаз-бенд не виконує. Це серйозний колектив. Не для клубів.

Що за Хутором Михайлівським, ми всі знаємо. Мордор, ворожий уламок імперії.

От я і закінчив на цій ноті або обставині.
Коди як такої на всі 100% немає, але з огляду на те, що є один окремий рядок (про торбу чиюсь), то я міг би вважати, з двох напівкод (це вже щось нове у віршотворенні) вийшла одна.
Торба і Кобижчі.
Який може бути Париж і де?
Хіба що у снах.

Хотілося би більшого, звичайно. Глибшого.
Та справжньої коди ще не підібрав.
І піком майстерності була би несподівана, прийнятна і дотепна.
А з цим усім у мене поки що проблема.

Дякую за серйозний розгляд і довіру мені як автору-поету, а не як графоману-реміснику.
Ю. С.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 05:57:02 ]
Хороший дитячий віршик із розряду "Пишеться - і добре". Трохи сну, трохи буденщини. І родзинка любові на місті.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 07:57:19 ]
Мені вже зрозумілі Ваші вимоги до віршів.
Повинно бути як у підручнику - наприклад, зі зварювальних робіт. Точно, з деталізацією, з технічно бездоганною побудовою речень.
Будь-яке відхилення або стрибок на місці (така норма існує у певних закладах і, напевно, в системі в цілому) відповідним чином розцінюється і з подальшими діями конвоїрів.
Як пишете своє, яка там мішанина граматичних форм etc, то це інше питання. Навіть не до Вас.
Нами, як я чув, керує воля Верховного владики.
До кожного - свій підхід, свої вимоги з уявними "планками" творчих, душевних і фізичних висот і здібностей.
Ваші вірші, якщо вони досить далекі від "сатири", викликають непідробний інтерес. Лірика буває високою, а дитячість - природною.
Сатира буває "сатирою". За це вже йшлося.
На одному з Ваших виступів з маленьким кулуарним концертом я не шкодував оплесків.

(пишу - наче прощаюся. вибачте мінор).

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-08 09:52:59 ]
Колись ми ще зустрінемося і перетремо цю тему більш детально. Ви не проти?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 10:28:40 ]
Поки не розсварилися, це є можливим.
Та й Земля кругла.
Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-07-08 10:37:06 ]
Ті "високі регістри" у порівняннями з поезіями Маланюка, Стуса... Павлюка......особисто мені - дитячий лемент дорослого дядька, що ганяється за напівбайдужими сучасниками, підтанцьовує... від нудоти житейської пише-гурготить про все, не дослідиш, у кого тему підсмоктав, які метафори скомпонував з читаного-чутого...
Немає у мене відчуття високого польоту, неповторності, доторку до сутозлотого-вічного...
Не вважайте мій коментар "бімбою", бо чекала від Сушка неабиякого росту, а маю непошану за доскіпування, що насправді розчарування.
Може, я надто вимоглива, та вже такою лишуся.
І прийшов критикувати чи хвалити вірша Юрія, та повчився б писати у нього...Дитинність-мудрість сама та риса, яка робить поета цікавим.
Нема, як писав один молодий авторитетний поет, тяглості у текстах...є січка словесна...

Колись я у радіопередачі сказала, що не заздрісна і щиро радію, коли читаю гарну поезію.
Та планка моя (вимог) надвисока. Тому на ПМ намагатимуся відійти у тінь, не коментуватиму майже нічийого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 10:53:36 ]
Мені аж ніяково.
Дякую.
Колись довелося прошаржувати (якщо так можна висловитися), один з віршів І. П. Було за що і було як це зробити необразливо, по-людськи.
І нічого. Ми колись з одним поетом досліджували образний ряд (шеренгу, лаву, фалангу) його віршів. З одного вірша до другого, з другого до наступного. Йдуть, як траки, дорогами та бездоріжжям.
І тому я суворо не ставлюся до подібного явища у творчості наших з Вами знайомих поетів.
Це, що вони роблять, є звичайним явищем, технологією, наслідуванням, пошуком і відшуканням найлегших шляхів у письмовій творчості. Тактика.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 06:10:49 ]
З приємністю прочитав і перечитав цей небуденний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-08 07:38:57 ]
Небуденно про буденне.
Для мене залізниця - як раніше море.

Дякую,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2019-07-08 08:22:59 ]
А біля Львова є Кожичі, - гарне сільце з дачним масивом біля соснового лісу... ) Мені вони засоціювалися )