Авторам, які вважають себе сатириками та пародистами, така поведінка властива.
І не лише для сатири і пародій.
Знайшовши (побачивши) у когось незамацаний частим вживанням образ, метафору тощо, вони можуть, як вони гадають, розвивати його. Мовне ж багатство ж спільне - як надра, небо... І їх можна зрозуміти. А читач цей образ або метафору може бачити вперше. От і виростає колос (статуя тощо). Перед такими от читачами.
І ця манера поведінки оволодіває цими авторами настільки, що вони не можуть без того, щоби щось, як вони гадають, не розвивати.
Я вже якось писав про футболіста, що бігає біля воріт суперника, чекаючи на пас. Дещо подібне спостерігається не лише в спорті або літературі.
Щодо ФБ.
Я навряд чи помилюся, якщо висловлю припущення, що автору таких от віршів, один з яких сьогодні знову викликав як Ваше, так і моє невдоволення (і певною мірою образу та відразу), хтось з ФБ співчуває.
Це ніщо інше, ніж один з пропагандистських трюків, перебільшую я чи ні, але гібридної війни.

Да вже й мене щось тягне піти з сайту. Без анонсів, як і раніше. На тиждень-другий або й третій. Це, нмд, нормальна реакція.

У мене не виникає тих думок щодо Вас, які старанно генерує наш спільний знайомий.
Так само, гадаю, що і в інших читачів і колег.

Так, у нас є свої характери та авторські переконання щодо цінності свого літературного доробку, але якщо вони і справді комусь здаються несерйозними або якимось іншими, то ніхто не заважає посміхнутися або навіть поіронізувати про себе. А третирувати, як це ми бачимо, це вже за межами гуманності.

Сподіваюся, що все мине, як і минало.
Може, на сайті буде спокійніше.

Ю. С.

Все тече, все змінюється...Я не нав'язлива, живу тихо, не вчу нікого... Нову книгу почала готувати.
Звісно, помітна постать, не сіра. Не мара, навпаки, імпозантна.
То Сушко палко мене шанував, то перейшов у стан збудженого старіючого мачо-писуна, якому закортіло привернути мою увагу, а я легковажно повірила у пошанівок...чи він таки був щирим? Допомагала редагувати, дякував мені прилюдно, на презентації своєї книги, мені писали... ...не сприйняла його рівним, бо це ж очевидно, що ми різні...титаном... Так і я ж про те, генерувати думку про мене, як про відьму чи козу - низько, підло.
Резинка трусів образ у пасквілі - це вже фантазії хворобливі. Я з вами чесна, хочу піти з сайту, бо опускатися до рівня пасквілянта не личить мені, перевиховати не вдалося, лізе у шпари сайту, хоча в карантин модератор відправив.
Дякую за небайдужість.