Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.18
14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
2026.06.18
12:57
Ми зійшлися, щоб множився рід,
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
Щоб зростав український нарід,
Та життя скерувало не так -
Ми злучали котів і собак.
Бо найперше цінує наш рід
Непоганий стабільний дохід,
А як треба продовжити рід -
2026.06.18
11:59
А кого я знайду на забутій стежині?
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
Може, Будду, а може, в лахмітті Христа.
Чи Конфуція в давній, старій одежині.
Ця стежина - пролог до нового хреста.
На зарослій і вкритій снігами стежині
Відшукаю забуті, затихлі слова,
Що сховались колись у зел
2026.06.18
10:15
Кінець! Я все колишнє перезрів.
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
Кольт у руці не виправить мій нрав,
та крапку покладе тому, як жив,
нехай і з тим, за що усе б віддав.
Моя душа неначе за дверми,
в яких немає клямки вороття
аби не повернути до юрми,
2026.06.18
08:09
Вовк почув від Лиса вість,
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
Що разів, напевно, шість
У саду з'являвся гість,
Що кору і зелень їсть,
І від саду аж до гаю
Непокареним петляє,
Бо, не маючи утоми,
Відточив отак прийоми
2026.06.18
03:59
Поганий правнуче!
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
Ми, славний прадід твій,
не задля того це понаскладали,
щоб всяке падло,
опинившися в віддаленні,
про се ліпило, як йому намарено, й
грошву легку звивало у сувій
на сплату світла,
2026.06.17
22:45
Борис Скорбін (1904-1972; народився й провів молодість в Україні)
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
Ми діти тих, хто бій давав
самій Центральній Раді,
хто паровоз свій полишав,
йдучи на барикади.
Наш паровозе, мчи притьма,
2026.06.17
21:35
неминучість намагається
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
влізти в душу ніби
їй мало того що вона і так
неминуча
мовби поганські боги
якім обов’язкова
маніфестація
неминучість ревно
2026.06.17
20:26
Я брав круті пороги без вагань,
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
Палив мости, не дбаючи про попіл.
Із безлічі безумних сподівань
Лишав собі лише гарячий клопіт.
Здавався світ підручним і малим,
Кохання — штормом, а невдачі — димом,
І кожен день у пошуках мети
2026.06.17
13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:
2026.06.17
12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.
Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,
2026.06.17
09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,
2026.06.17
09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.
2026.06.17
07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсянки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.
2026.06.17
04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.
П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.
2026.06.17
01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.
Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Друга сторінка родовіду
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Друга сторінка родовіду
Продовжуючи шукати інформацію про родовід ознайомилася з даними про землевласників Російської імперії, знайшла там одного з прізвищем, як у мого дідуся Чалик Іван Олексійович.
Ознайомилася з цікавими історичними даними В.А. Сероухова (ВГД forum.vgd.ru/1363/71073/)
Історія поміщицького землеволодіння на Катеринославщині нетривала. Менш 150 років. Біля її витоків стояв Григорій Потьомкін, який почав роздавати землі Вольностів Запорозьких відразу після ліквідації Січі в 1775 році. Звернення до документів, які свідчать про роздачу землі, не залишає і каменя на камені міфу про те, що землі Запорізьких вольностей були захоплені російськими поміщиками. У документах цих вказані звання і посади осіб, які отримали землю. Це представники запорізької старшини, військові та чиновники адміністрації Катеринославського намісництва і губернії. Пізніше, коли я почну публікувати списки, стане очевидним, що людей прийшлих серед осіб, яким була роздана земля, прийшлих не було. До 1791 року в Катеринославській губернії значилося 513 дворян -землевладельцев. Ця цифра вбачається з листа Миколи Капніста- Катеринославського губернського предводителя дворянства Катерини II. (РГАДА, фонд 16, опис 1, справа 697, листи 1-2 оборот) Цей лист я досліджував в РГАДА 2 дня назад. У ньому крім прізвища Капніста інших прізвищ немає.
РГАДА, фонд 16, справа 697, арк.1 - 2 оборот Лист Миколи Капніста Катерині II.
Мало хто знає про те, що раптова смерть Григорія Потьомкіна викликала паніку серед Катеринославського дворянства. Ніхто з отримавших землю на підставі розпоряджень Потьомкіна документів на землю не мав. Від імені 513 осіб Катеринославського дворянства було складено прохання до Катерини, з яким в столицю поїхав Катеринославський губернський предводитель дворянства Микола Васильович Капніст. Суть прохання полягала у виданні іменного Указу Сенату з викладом права власності на землю 513 осіб. Як викладає Капніст в своєму зверненні прохання від зборів дворянства Катеринославського подано до доповіді Катерині в травні місяці, а сам він перебуває в столиці більше року. Звернення Миколи Капніста було розглянуто. Катерина II видала Маніфест, але не іменний оскільки відомості про роздані Потьомкіним землі зберігалися в межових документах
Переклала на українську мову 4.08.19 8.54
Ознайомилася з цікавими історичними даними В.А. Сероухова (ВГД forum.vgd.ru/1363/71073/)
Історія поміщицького землеволодіння на Катеринославщині нетривала. Менш 150 років. Біля її витоків стояв Григорій Потьомкін, який почав роздавати землі Вольностів Запорозьких відразу після ліквідації Січі в 1775 році. Звернення до документів, які свідчать про роздачу землі, не залишає і каменя на камені міфу про те, що землі Запорізьких вольностей були захоплені російськими поміщиками. У документах цих вказані звання і посади осіб, які отримали землю. Це представники запорізької старшини, військові та чиновники адміністрації Катеринославського намісництва і губернії. Пізніше, коли я почну публікувати списки, стане очевидним, що людей прийшлих серед осіб, яким була роздана земля, прийшлих не було. До 1791 року в Катеринославській губернії значилося 513 дворян -землевладельцев. Ця цифра вбачається з листа Миколи Капніста- Катеринославського губернського предводителя дворянства Катерини II. (РГАДА, фонд 16, опис 1, справа 697, листи 1-2 оборот) Цей лист я досліджував в РГАДА 2 дня назад. У ньому крім прізвища Капніста інших прізвищ немає.
РГАДА, фонд 16, справа 697, арк.1 - 2 оборот Лист Миколи Капніста Катерині II.
Мало хто знає про те, що раптова смерть Григорія Потьомкіна викликала паніку серед Катеринославського дворянства. Ніхто з отримавших землю на підставі розпоряджень Потьомкіна документів на землю не мав. Від імені 513 осіб Катеринославського дворянства було складено прохання до Катерини, з яким в столицю поїхав Катеринославський губернський предводитель дворянства Микола Васильович Капніст. Суть прохання полягала у виданні іменного Указу Сенату з викладом права власності на землю 513 осіб. Як викладає Капніст в своєму зверненні прохання від зборів дворянства Катеринославського подано до доповіді Катерині в травні місяці, а сам він перебуває в столиці більше року. Звернення Миколи Капніста було розглянуто. Катерина II видала Маніфест, але не іменний оскільки відомості про роздані Потьомкіним землі зберігалися в межових документах
Переклала на українську мову 4.08.19 8.54
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
