Закон бумеранга у всесвіті діє завжди,
Його не відмінять страхи чи якісь заборони.
Не знала б Росія цієї страшної біди,
Якби не вбивала народи, зламавши кордони.

«Лошарик» її б не тонув, і повінь в містах
Не змила будинки людей, лишивши без хати.
Та чорним відплати крилом помахує птах,
Над цілим народом, що сам у всьому винуватий.

Мільйони гектарів тайги вже палають вогнем,
Де гинуть комахи, птахи і приречені звірі.
А тут ще під Ачинськом вибухи, ще один щем,
І як у всесвітню відплату нам не повірить?

Із ядерним вибухом море Північне не спить,
За вбивства людей тепер маєте рідний Чорнобиль.
Не радує вас холодного літа блакить,
Невже відчуваєте біль і майбутні хвороби?

Скількох українців убили ваші сини,
Полізли до Грузії, Сирії, також Молдови.
А ви живете так бездумно, неначе вини
Немає за вами, де море пролитої крови.

Тепер вигоряє і ваша сибірська земля,
І тонуть у ній і пливуть у бездоння будинки,
І ядерним попелом злякані пики кремля,
І це ще не все, що вас доганяє. Вкраїнки,

Які проводжають сльозами синів на війну,
Вимолюють в Бога життя найдорожчих у світі.
Побачите смерть ви у себе іще не одну,
Та від покаяння не стануть живими всі діти.

Ви вибрали владу, що все убива навкруги,
І цілиться світові в серце, у душу і в око,
Нехай розмиває вода і міста й береги.
Ви скажете я, українка, занадто жорстока?

Прокиньтеся, ви, росіяни, бездушний народ,
Бо ваша земля пропадає від горя людського.
Закон бумеранга до вас напряму від свобод.
Моліться за себе, країну, звертайтесь до Бога.
10.08.19