Мені остаточно нема чим дихати,
адже поруч немає твоїх парфумів.
Зазвичай я вмираю доволі тихо,
залишається тільки гучне відлуння.
Ти вхопив мене одним своїм поглядом,
і можливо ще трохи посмішкою.
Я вернула з дивних далеких подорожей,
де їла все погане ложками.
Ти тримаєш мене тільки міцно за руку,
та моя мапа зачинена.
Мій кінцевий пункт - це твоя рука,
а все інше тепер не причина.
Наші спільні знайомі ще досі у ступорі,
як ви можете бути разом?
Але вже всеодно, ми гуляли дахами,
і пили красиве вино.
Я боюсь, я шалено боюсь,
я боюся цього до нестями,
Що можливо колись, через кілька хвилин,
все впаде до чортової мами.
Але погляд твій тут.
але голос твій тут,
і рука ще в руці відчуваю.
А тому, пробачай мені, милий мій світ,
я здається нарешті кохаю.