Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.10
23:12
«Час кохати» – шепотять світила,
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.
2026.05.10
15:05
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл
2026.05.10
13:30
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.
Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.
Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
2026.05.10
10:40
Рясніла правда апріорі,
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
2026.05.10
09:59
поспівай
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
2026.05.10
07:45
Рахує годинник нестримні хвилини
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.
Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.
Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,
2026.05.10
06:47
Пережив багато
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
2026.05.10
00:00
Дошкуляє запах димового нікотину,
який осів на шторах ще не твоєї квартири,
але ти знаєш, що багато чого є тимчасовим,
і кинеш палити, як тільки отримаєш запрошення –
ні, не до пульмонолога, а до берега зустрічей
і прогулянок - ні, не там, де тусуєть
2026.05.09
21:45
Атман танцює в TikTokсамсарі,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.
Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.
Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,
2026.05.09
20:29
нумо вимкни світло геть
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!
до чого оце . . . .
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!
до чого оце . . . .
2026.05.09
19:11
Як захочеться дізнатись,
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.
2026.05.09
17:42
Не я то чую - Незвід чує мною:
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,
Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,
Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
2026.05.09
17:35
Коли війні немає краю
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,
2026.05.09
13:33
Я чекаю фатальних листів,
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.
Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.
Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту
2026.05.09
09:46
себе обожнюємо ще
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший
2026.05.09
09:25
Айвенго! Будь коханим! Будь живучим!
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Матінки Гуски
Із Матінки Гуски 2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Матінки Гуски 2
* * *
Три мудреці з Італії
Пустились вплав у балії.
Була з дірками балія,
Й коротка пісенька моя.
* * *
Крутій-Вертій на стіні поселивсь,
Крутій-Вертій із неї зваливсь.
Всі королівські коні, військо його і знать
Не можуть Крутія-Вертія знов на стіну піднять.
* * *
Змагались Лев і Одноріг
В боях із-за корони
Й постійно вздовж міських доріг
Влаштовували гони.
Давав хтось хліб з макухи їм,
А хтось пиріг із тіста;
Коли ж набридло це усім,
Їх вигнали із міста.
* * *
Раз Труляля із Траляля
Велику бійку мали,
Бо Труляля гравсь з Траляля
І брязкальце зламали.
Та каркнув ворон із сосни,
Подібний до примари,
Й так налякав їх, що вони
Забули про всі чвари.
* * *
Раз дама Пік
Спекла шулик
Із борошна всього.
А валет Пік
Украв шулик
І заховав його.
Король же Пік
Шукав шулик
Й валета тузать взявсь.
То ж валет Пік
Вернув шулик
І більш не красти клявсь.
* * *
За браком цвяха підкову загубили,
За браком підкови коня згубили,
За браком коня вершника не мали,
За браком вершника битву програли,
За браком перемоги королівства нема --
Й це все за браком цвяха, що підкову трима.
* * *
Джеккі Спрет не їв котлет,
Дружина не їла пісне;
І хоч відмовлялись,
По черзі приклались --
Де й ділись салат і м'ясне!
* * *
Була стара жінка, що в черевику жила,
І дітей стільки мала, що справитись не могла;
На вечерю бульйон їм без хліба давала
І після прочуханів у ліжко вкладала.
* * *
Ось вам в моїм повторі
Пригоди Джека Норі,
Як не урвавсь терпець;
А ось іще цитата
Про Джона -- його брата,
Й тепер уже кінець.
* * *
Маленька міс Мафіт
Вмостилась на шафі
І їла вівсяну кашу;
Великий павук
З'явивсь біля рук,
Налякавши міс Мафіт нашу.
Три мудреці з Італії
Пустились вплав у балії.
Була з дірками балія,
Й коротка пісенька моя.
* * *
Крутій-Вертій на стіні поселивсь,
Крутій-Вертій із неї зваливсь.
Всі королівські коні, військо його і знать
Не можуть Крутія-Вертія знов на стіну піднять.
* * *
Змагались Лев і Одноріг
В боях із-за корони
Й постійно вздовж міських доріг
Влаштовували гони.
Давав хтось хліб з макухи їм,
А хтось пиріг із тіста;
Коли ж набридло це усім,
Їх вигнали із міста.
* * *
Раз Труляля із Траляля
Велику бійку мали,
Бо Труляля гравсь з Траляля
І брязкальце зламали.
Та каркнув ворон із сосни,
Подібний до примари,
Й так налякав їх, що вони
Забули про всі чвари.
* * *
Раз дама Пік
Спекла шулик
Із борошна всього.
А валет Пік
Украв шулик
І заховав його.
Король же Пік
Шукав шулик
Й валета тузать взявсь.
То ж валет Пік
Вернув шулик
І більш не красти клявсь.
* * *
За браком цвяха підкову загубили,
За браком підкови коня згубили,
За браком коня вершника не мали,
За браком вершника битву програли,
За браком перемоги королівства нема --
Й це все за браком цвяха, що підкову трима.
* * *
Джеккі Спрет не їв котлет,
Дружина не їла пісне;
І хоч відмовлялись,
По черзі приклались --
Де й ділись салат і м'ясне!
* * *
Була стара жінка, що в черевику жила,
І дітей стільки мала, що справитись не могла;
На вечерю бульйон їм без хліба давала
І після прочуханів у ліжко вкладала.
* * *
Ось вам в моїм повторі
Пригоди Джека Норі,
Як не урвавсь терпець;
А ось іще цитата
Про Джона -- його брата,
Й тепер уже кінець.
* * *
Маленька міс Мафіт
Вмостилась на шафі
І їла вівсяну кашу;
Великий павук
З'явивсь біля рук,
Налякавши міс Мафіт нашу.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
