Що ти залишиш собі після цієї весни?
Трохи синього цвіту з запахом бузини,
дві-три грози, бурю в серці, метеликів в голові,
щось, що відомо тільки тобі і тільки мені.
Запах озера зранку- так пахне після ночі вода-
пірсом, піском, рибою, першим теплим дощем.
Якби я знав тоді, що ти будеш завжди така молода-
я б залишив собі трохи тебе у весні ще.
Зі мною залишиться скреслий у березні лід,
сивий рибалка що спить над цебром в обід.
Хмари, хмари з піску і води, з думок і дощів.
І цвіт, що прилип до твоєї щоки.
І шелест хрущів

Що ти залишиш собі після цієї весни
Кажи - я віддам тобі все. Тільки б ми
На півдорозі до літа не загубили нас самих
В цих квітах, запахах, грозах, бурях страшних
В цих словах, що липнуть як перша весняна смола
Перекочуються на піднебінні, летять розбиваються вщент, досягаючи дна

Залиш ще мене собі після цієї весни
І трохи синього цвіту з запахом бузини

2019