[Замість епіграфа]
Карооке на майдані -
Гра для хитрих та «лохів».
Щогодини в скриньку Тані -
Десять-сорок гривняків!
Кіндрат ІГОРЮК
***

Коло церкви на люднім майдані
Ігри добре приховані йдуть:
За законом «просіть - буде дАно»
Жебраки подаяння беруть.

Хтось співа голосочком високим,
Бубонить молитви інший Хтось...
А маленьке дівча карооке
За плакатик обіруч взялось:

БРАТІК ХВОРИЙ! ПРОШУ НА ЛІКАРСТВО!
ПОЖАЛІЙТЕ ЙОГО І МЕНЕ!
ХАЙ ПРИЙМЕ ВАС ГОСПОДЬ В СВОЄ ЦАРСТВО,
ХАЙ ВСІХ ВАС БЛАГОДАТЬ НЕ МИНЕ!

Добрі люди шкодують дівчатко,
А чимало їх, що не кажіть!
Щогодини не менше десятки
Виграє мала в гру «Поможіть!».

Копійки все шпурляючи в скриньку,
І не думають подавачі,
Що з них мало хто стільки й за днинку
Заробля, тяжко спину гнучи.

Скажу більше: я був би готовий
Присягтись (от якби це не гріх!),
Що той братик без ліків здоровий -
Ще й на кпини бере нас усіх.

А прибуток, що нам і не сниться -
Сотні гривень це, не копійки! -
Йде на випивку мамі-п’яниці
Й брату «хворому» на цигарки.

І хоч краще сидіти, як миша...
Чи бодай «фільтрувати базар», -
Не змовчу, що й банди... тьху ти! «криша»
Має з дівчинки кльовий навар.

А насправді нещасних і хворих
Не злічити дітей, далебі,
Та вони не стоять під собором -
Мовчки терплять і злидні, і біль.

...Нащо все це сказав я, читачу?
У самого полізти рука
В гаманець може, щойно побачу
Десь малого гравця-прошака.
2004