Ой, горіла ружа багряними снами,
шепотіли ночі крізь світанки трав,
проводжала мати синочка в тумани
у молитві щирій, Господа благала.

“Боже мій Єдиний, Всевишній, молюся.
Даруй світлу долю йому у житті,
збережи від кулі,від ворога в друзях,
поверни дитину на рідний поріг.

Захисти від болю, відверни невдачу,
за країну-неньку захист він несе.
Молю тебе Боже, душа моя плаче,
нехай мого сина янгол береже.”

Ой біліло небо сніжними думками,
захололе листя крик війни здригав,
та жевріла в серці молитва від мами
зберегла від смерті сина-вояка.

Розцвітали вишні в садку коло хати,
в солов’їних співах загули яри,
так молився щиро за голубку-матір,
аби обійняла світлими крильми.

Зашуміло жито крізь волошки й маки
Оксамитом вечір землю колихав,
зустрічала мати рідного солдата
в сивому волоссі долю зберегла.