ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.11.25 12:41
Вони і ми - два континенти:
країна Світла і кривавий Марс…
Отож вони міжконтинентальні ракети
цілять в Дніпро - саме в кожного з нас.

Б‘ють по лікарнях, по сонцю, по дітях -
«орєшніками», «шахедами», «кинджалами»,
б‘ють, нібито відморожені бандити

Олександр Сушко
2024.11.25 11:48
Є у мене знайомиця. І така файна, що йой! Чоловіки злітаються на її красу, як мухи на мед, і це при тому що має чоловіка, моцного, мов каландайський бугай, але глухого як тетеря. " А чому?" - запитаєте ви. А тому що любить Мотря бахкати в бубон і тан

Микола Дудар
2024.11.25 09:50
Чужинським полем більше не ходіть
Повернетесь розбиті, може й навпіл
Ви краще душу в снах засолодіть
Не тим, що перетворюється в попіл…
Чи варто вам з кінця і у кінець
Тягти своє і змішувати з болем?
Для цього є і дощ, і вітерець
Не тільки у тональ

Микола Соболь
2024.11.25 05:53
За Змієві вали полину,
де неосяжна далечінь
і буду йти вперед без спину
до досконалості творінь.
Не надто вірю забобонам,
на сто питань один відвіт:
ще не народжено дракона,
який здолає наш нарід.

Віктор Кучерук
2024.11.25 05:17
Місячна повінь прозора й безкрая,
Ллється з безхмарних небес від темна, –
Дужчає, тихне і знову зростає,
Наче у серці моїм таїна.
Місячна повінь струмує додолу,
Шириться й плеще об ствірки воріт, –
Тіні мовчазно кружляють по колу
І звеселяють прит

Володимир Бойко
2024.11.25 01:10
На загальному тлі людства нелюди виглядають набагато помітнішими за людей. Про «священную войну» найбільше розпинаються ті, що не мають за душею нічого святого. Усе, що вбиває московитів – то на благо цивілізації. «Сибір неісходима» так і пре з к

Микола Дудар
2024.11.24 21:57
По кілька сот разів «несмій»
«Не сумнівайся, ти тут зайвий»
І як чужому навздогін:
«Усіх нещасть провайдер…»
«Там не сиди і не чіпай
І не дивись… сходи в комору
І не музИч і не співай» —
Мабуть родивсь не впору?

Сонце Місяць
2024.11.24 20:42
святику тридцять, сват позивний
простосердечний, а не дурний
багатослів’я для нього чуже
набої звичаєм не береже

загинути просто в будь-яку мить
повсюди розтяжок купа & мін
але казав побратим василь

Іван Потьомкін
2024.11.24 19:38
Коли сина з першого класу перевели в третій, батько вирішив поїхати з ним до Києва, показати дім, де прожив тридцять років поспіль, а головне – школу, де сам вчився. І ось вони в Києві. Не без хвилювання заходить батько в школу і першим стрічає завгоспа

Євген Федчук
2024.11.24 13:21
Андрія Боголюбського вважають москалі
Найпершим поміж всіх великоросів.
І носяться з тим виродком ще й досі.
Чим цей «герой» прославивсь на землі?
Жорстокий був і лютий, наче звір,
Не то чужі, свої його боялись,
З підступністю й жорстокістю спізнали

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Меленчук (1983) / Вірші

 Я нікуди осінь вже не відпущу




Найвища оцінка Нестор Мудрий 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Дана Верник 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-11 10:50:39
Переглядів сторінки твору 13041
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.064 / 5.5  (4.862 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.057 / 5.5  (4.804 / 5.4)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.08.29 15:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 13:25:15 ]
Було б за шо... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 14:51:04 ]
Мирославо, вітаю з погожою осінню і гожим віршем.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 15:01:52 ]
Жорже, рада читати від Вас вітання. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 15:20:45 ]
класно. Мирославо, мені, як завжди, дуже сподобалось:) І про осінь з чоловічою рукою і про осінь "з поглядом в нікуди" (Сержу, привіт!:))Навіть, якщо на порозі, все одно можна дивитися не всередину, в нікуди ПОВЗ усіх і все...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 15:40:04 ]
Іринко, приємно, коли розуміють, особливо такі жінки. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 16:02:59 ]
Іро, а привіт часом не мені? Чи це тому, другому....? ;о)))))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 16:07:09 ]
Серже, ти у нас один такий. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 16:22:37 ]
...... зачервонівся по самі вуха і навіть трохи вище...... (не знаю, як це відобразити смайликом)... :о\

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-11 16:49:57 ]
А я чомусь прочитав це:
"А з вітальні чути стукіт молотка..." - як у хаті є господар :)
(Послуговуючись чоловічою логікою)
А ось "Осінь в моїм ліжку загубила листя." - як якесь чекання на щось (можливо марне).
Миросе,
Коли би то хлоп писав - то було би "зварена дощем" :)
З повагою Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 17:33:35 ]
Юрію, так ти точно прочитав, уже є господар. ;)

А про листя в ліжку, якщо говорити моїми асоціаціями, то листя-волосся. Присутність когось в ліжку можна визначити залишеним волоссям, якщо уважно придивитися. ;)
Про каву твій варіант дуже хороший. Про бульбашки відразу згадала, але і мій не менш цікавий - замість води з крану - дощова вода. ;)

Дякую, Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-11 17:43:50 ]
Мої вітання, Мирославо! Вірш дуже хороший. Хоч я й чоловік (Нестор Мудрий не має нічого спільного з Марком Вовчком та Жоржем Сандом :)) ), зрозумів якщо не все, то найголовніше! "Чоловіча в осені рука"? Браво!!!
Так ніхто не писав. Через тисячу літ
Лиш утнуть щось подібне про осінь.
Скаже критик: подібної Вам на землі
Не з'являлось і близько ще досі!

P.S. А мою відповідь на Ваше запитання про мою політичну орієнтацію прочитали? Я так писав, так старався! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-11 17:51:20 ]
Дякую, Несторе! ;) Вашу мудрість ще досліджую, але дотепність у Вас на висоті.

Звичайно, що прочитала відразу. Ви були вичерпними на мої два запитання. Я за Вами слідкую, не хвилюйтеся. ;) Виникнуть питання, спокій Вам буде лише снитися. ;)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2007-09-11 18:11:57 ]
Непокойте - буду тільки радий! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-28 15:54:12 ]
Дякую! З Вами стану розумнішою. ;))) Але "з пісні слів не викинеш"... поки що.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-09-29 20:00:14 ]
Сергію, пробачте мені за наглість, але я не могла заспокоїтися і насмілюся не погодитися з уроками державної мови. Ці зміни правописів і велика кількість словників дозволяють мені теж мати свою думку. Звісно, я не рівняю себе з мовознавцями, але хочу висловити деякі свої думки щодо вислову "ліки від (проти)". Думаю, що ці обидва словосполучення мають право на існування.
"Ліки проти... " - ліки, які призначені для профілактики захворювання, тобто для попередження хвороби.
"Ліки від..." - ліки, які призначення для приймання в процесі самого захворювання, тобто тоді коли хвороба присутня в організмі.
Такі от мої скромні думки. :) А мовознавці цього не врахували.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-08 16:27:04 ]
...ще раз читаю про осінь:)

куди від неї подітися... жити з нею, принаймні, до зими;)

а мене на прозу пробило... зайди в етюди, Миросю, матимеш час і натхнення.