ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.

хома дідим
2026.09.12 21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи

Вячеслав Руденко
2026.09.12 21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.

Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,

Ольга Садкова
2026.09.12 21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.

Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:

Борис Костиря
2026.09.12 13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.

Світлана Пирогова
2026.09.12 12:52
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.

Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,

Віктор Кучерук
2026.09.12 06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.

хома дідим
2026.09.11 20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог

Ірина Вовк
2026.09.11 18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)

«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.

С М
2026.09.11 16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?

Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім

Ольга Садкова
2026.09.11 15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.

По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.

Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.

Марія Дем'янюк
2026.09.11 13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.

Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!

Борис Костиря
2026.09.11 12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.

Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій СергоЗар (2003) / Проза

 Нереальні мисливці на привидів: Початок
Сьогодні я розповім як ми полювали на привидів. Нас двоє. Я - Джеймс і мій напарник Адам.
Так з чого все почалось 40 років назад. Вийшли з технічного університету. Звісно ж у нас не було роботи. Так ось ми її довго не могли знайти, але стався один випадок про який ми прочитали в газеті.Там була стаття про те що в одному будинку оселився Полтергейст. Ми досить обізнані були в містиці бо передивились на той час майже всі страшні фільми =). А значить -ми не ібіческі герої і нічого нас неналякає(ми так думали).Взяли "необхідні речі", а точніше: каністру святої води, 10 срібних хрестів, півтори кілограма часнику, срібне зеркало і ще щось(не пам'ятаю).
Не знаю як ми тоді це все туди донесли, але ми вже там. Заходимо, поговорили з власником будинку(не з Полтергейстом)... Він розказав, що за місяць 10 раз проводку міняли, цілого майжне нічого і незалишилось. Ну а ми йому щоб він пішов прогулявся годинки так 2-3. Господар пшов... а ми залишились. Не пройшло і пів години як все почалось. Відкрились двері кухні(ми вже встигли обвішатись хрестами),впала ваза, вмикалася і вимикалася ел.техніка. Ми такі:
-Та ніфіга ж собі!!!
Кажу:
-Може давай звалимо звідси поки не пізно?
Він:
- Вже пізно. Ти ж чув як кляцнув замок?
-Чув.
-Значить треба якось його знищити...
"Ну ти й впертий, ск..."- подумав я.
Ми почали шукати що найбільш ціле і старовинне, бо там і ховається причина цієї фігні. На першому поверсі ми так нічого і не знайшли. Пішли на другий поверх. Бляааа!!! всі стіни в крові, одні двері горять, люстра іскриться, сліди копит на підлозі.
- Може підемо послідах.- кажу.
-Ну а як-же.
Зайшли в кімнату.Тут- то нам і стало ССТТРРААШШННОО!!!
Ліжко в крові на стелі прибите фалангами людських(а яких же і ще) пальців, могила посеред кімнати, стінив крові, тепер сліди не копит,а курячих лап і не на підлозі,а на стелі. Оскільки мені вже не було що втрачати(бо думав що помру) і я любив жартувати:
- А х ти ж придурок!!! Хіба тебе мама не вчила прибирати за собою. І вбивати обережніше, ти подивись що із стінами наробив. А ліжко чого не заправив? І іграшки позбирай. Можна ж цією куркою по болоті не ходити. Щас тебе в правий верхній куток поставлю. Будеш на роздроблених кістках стояти. Щоб коли я повернувся порядок був!
-Хахахахах... Ну ти й красава.Як тобі таке в голову прийшло?
-Виходимо.
Вийшли... постояли хвилин 5, зайшли. Чистота, кімната як новенька. Але тільки ми зайшли далі, двері закрилися. На них було написано "Хахаха - дуже смішно"(по латині).Я:
- Ти чого по дверях малюєш? Для цього є папірус.
Напис зник. Я обернувся і побачив ту саму річ. Ваза, якій поків 200-300. По правилах її потрібно було спалити. Тільки ми про це подумали - почала рухатись дверна ручка.Я знову:
- Ти дивись який! З ручкою не грайся - поломається.
Все затихло. І так - по правилах її потрібно спалити.Було все для цього. Але полазивши по карманах я не знайшов ні запальнички ні сірників.
-А в тебе щось є?-запитав я Адама.
-Блін і в мене немає.
- І що тепер робити?
-Виломуємо двері.
-Ок.
Разом:
- Раз, два, три.
Внеслись з розгону в двері. Ті тільки заскрипіли.
-А що в спальні робить молоток?-сказав Адам.
- Ти геній!!!- крикнув я.
Я взяв молоток і почав бити ним по замку. Замок розлетівся після ударів так 10-20. Але двері не відкривались.
-Давай вип'ємо святої води для хоробрості.
- Давай.- сказав Адам.
Випили.Оп'ять з рогону в двері. Двері злетіли з петель.
- Щось ці двері занадто бумажні. Це якось дивно. Як думаєш? - сказав я.
- Даа. Щось тут не чисто.
- Весь будинок не чистий. Ця малеча його кров'ю і болотом забруднила.
- Хахаха.- сказав Адам, якось саркастично.
Виявилось двері були підперті дверима.
- Схоже наш Полтер креативний.Навідмінну від інших. - сказав Адам.
- Угу.
Ми вибігли з вазою на двір.
- А вогонь?
-Блін.-відповів я.
-Вертаємось.
-Вазу тримай біля себе.
- Добре.
Зайшли ми назад в будинок.Забігли в кухню. А кухня - не кухня, а купа.Холодильник на підлозі,газ відкритий, Полтергейст кляцає вимикачем,стіл і стільці причеплені до стелі на місці люстри.
- Ах ти ж засранець! Я тобі щас дам. Забрав копито із вимикача!- все на подив затихло-Так де ж сірники?
- Ось. Пішли швидко!
Ми вибігли оп'ять.Кинули вазу у вогнище - вона згоріла.Як-раз прийшов господар.Ми:
-Думаємо вигнали його,але там такий бардак після нього...
-Я вже звик.-відповів господар.
Ми зайшли. Чистота,будинок як новенький.Госодар заплатив нам. І ми пішли.
Так почалась наша улюблена справа.

Це моя перша спроба написати прозовий твір. Прошу написати коментар. І також вказати жанр до якого можна віднести твір бо я не знаю який підходить.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-04-02 17:01:03
Переглядів сторінки твору 380
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.04.11 16:20
Автор у цю хвилину відсутній