Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.25
13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
2026.02.25
10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,
2026.02.25
08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
2026.02.24
18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
2026.02.24
14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
2026.02.24
13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
2026.02.24
13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
2026.02.24
12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
2026.02.24
12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
2026.02.24
11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.
Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,
2026.02.24
05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
Плач, маленький
Ось ти і вдома
Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе
2026.02.23
23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.
Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
2026.02.23
21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Чорнодушці
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чорнодушці
Ватажок кремлівської українофобської секти піп Онуфрій сказав:
“У нашій церкві українська мова неугодна Богу”.
А звідки він таке знає? - слушно запитаєте ви, шановні земляки.
Все просто: у його митрополичих хоромах є прямий мобільний зв’язок з Господом, по якому він отримує вказівки що угодно небесам, а що ні. А якщо точніше — прямий зв’язок з головним упирякою - Путіним та його поплічником Кірілом. От вони і дають йому вказівки — що говорити пастві на ввіреній йому території та як діяти.
Ця тоталітарна секта перетворилася на одну з найголовніших ідеологічних загроз в нашій державі. Прикриваючись Біблією церковники ведуть антиукраїнську пропаганду, допомагаючи ворогу здолати нашу державу зсередини.
Коли вшановували хвилиною мовчання пам’ять загиблих на російсько-українській війні у Верховній Раді - піднялися усі присутні. Окрім сатаністів, серед них був і Онуфрій.
Попи московського патріархату відмовлялися сповідати та відспівувати молебні нашим солдатам, робили сховки для боєприпасів московським терористам та їхнім посіпакам, перевозили під рясами зброю для терактів, інформували бандитські угруповування про дислокацію наших військ. А тепер ще й припрошують громадян України йти до храмів на молебні та святкування християнських празників, аби навмисно заразити всю нашу країну смертельно небезпечною недугою.
Ви думаєте — просто так? Нічого подібного! Це — неприхована, відкрита війна проти України.
Російська федерація прийняла нову військову доктрину, зробила військову реформу, чи не найбільшу з часів генерала Мілютіна, і поставила своєю ціллю повернути собі геополітичне панування і в Європі, і у світі.
Свій воєнний вимір ця філософія знайшла у так званій "доктрині Герасимова". В лютому 2013 року він виступив перед Академією військових наук з доповіддю про гібридну війну, в якій переосмислював сучасне поняття міждержавного конфлікту і ставив військові дії в один ряд з політичними, економічними, інформаційними, гуманітарними та іншими невійськовими заходами.
Згідно з "доктриною Герасимова" основною метою "нелінійних бойових дій" є досягнення потрібних стратегічних і геополітичних результатів з використанням широкого інструментарію невійськових методів і засобів: дипломатія (у т.ч. таємна), економічний тиск, вплив на симпатії місцевого населення і т.ін.
Вплив на симпатії місцевого населення, інформаційна підготовка для забезпечення переходу влади на непідконтрольній, поки що, території до ставлеників Кремля. На сьогодні ним є пан Медведчук.
Всі інформаційні ресурси та фінанси задіяні для того, аби на виборах виграв саме він. І московській церкві тут відводиться особлива роль: схиляти одурманених вірян віддати свої голоси на майбутніх виборах саме цьому панові. А всі інші церкви вважати зловорожими раковими пухлинами.
Така тактика та стратегія була відпрацьована в Криму. Нині ця підривна діяльність продовжується на континентальній Україні.
Чи розуміє стан речей нинішній президент України? Думаю, що ні, оскільки він не знає яку Україну будувати. Немає у нього широкого геополітичного мислення, немає досвідченої команди однодумців, вихованих на любові до України, немає практичного досвіду боротьби з викликами такого штибу. І, як на мене, немає бажання займатися такими питаннями.
І ось тут би знадобився досвід колишнього Президента України — Петра Порошенка. Але нинішня челядь, яка оточила нашого очільника, — не дасть цього зробити. Вони не сиділи за переконання у тюрмах, не воювали на фронті — вони все життя варили бабло. І продовжуватимуть його варити і далі.
Нинішня стратегія замирення з ворогом без жодної компенсації та повернення окупованих територій викликає огиду. Створення круглих столів з залученням ватажків ЛНР та ДНР — це плювок в обличчя всім, хто воював та воює з ворожою нам країною. Хлопчики у випрасуваних костюмах забули, що вони керують країною тільки завдяки професійним воякам та волонтерам, які віддали своє життя за нашу державу.
Не дивлячись на коронавірус іде війна. Росія як завозила міни і снаряди бойовикам, так і продовжує завозити. Московська церква як агітувала за мир з Росією — так і продовжує агітувати. І над усім цим неподобством розправив крила Медведчук та недобитки Януковича. Відчувають, що влада безхребетна і квола. І скоро її можна буде брати голими руками.
Ти можеш зупинити цю навалу. Ще є час на практичні дії. Але небагато. По-перше - забути стежку до московських храмів. Йдіть у ті, де проповідують любов до України. Бо без неї немає любові до Бога.
21.04.2020р.
Ми не лежали на Майдані
І куля не втрапляла в лоба.
Але в кишенях повно “мані”:
Віват, Америко, Європо!
Ми не ходили у жалобі,
Дітей в могили не ховали.
При владі. А дурній худобі
Призначені хомут і рало.
Порозбирали барикади,
Похмура чернь згинає спини.
Для оступачених — лопати:
Нехай кайлують до загину.
Брехня вдягнула позолоту,.
Вовчиська — вовниці овечі.
Не уторопала голота
Навіщо в хаті колотнеча.
Годують хлопаки пірата,
Несуть добро йому зусюди.
Не має вожака громада,
Тому боротися не буде.
P.S:
Питаю і прошу поради:
Хохли — діагноз чи порода?
А мо до рук сокиру взяти
І дорубатись до свободи?
“У нашій церкві українська мова неугодна Богу”.
А звідки він таке знає? - слушно запитаєте ви, шановні земляки.
Все просто: у його митрополичих хоромах є прямий мобільний зв’язок з Господом, по якому він отримує вказівки що угодно небесам, а що ні. А якщо точніше — прямий зв’язок з головним упирякою - Путіним та його поплічником Кірілом. От вони і дають йому вказівки — що говорити пастві на ввіреній йому території та як діяти.
Ця тоталітарна секта перетворилася на одну з найголовніших ідеологічних загроз в нашій державі. Прикриваючись Біблією церковники ведуть антиукраїнську пропаганду, допомагаючи ворогу здолати нашу державу зсередини.
Коли вшановували хвилиною мовчання пам’ять загиблих на російсько-українській війні у Верховній Раді - піднялися усі присутні. Окрім сатаністів, серед них був і Онуфрій.
Попи московського патріархату відмовлялися сповідати та відспівувати молебні нашим солдатам, робили сховки для боєприпасів московським терористам та їхнім посіпакам, перевозили під рясами зброю для терактів, інформували бандитські угруповування про дислокацію наших військ. А тепер ще й припрошують громадян України йти до храмів на молебні та святкування християнських празників, аби навмисно заразити всю нашу країну смертельно небезпечною недугою.
Ви думаєте — просто так? Нічого подібного! Це — неприхована, відкрита війна проти України.
Російська федерація прийняла нову військову доктрину, зробила військову реформу, чи не найбільшу з часів генерала Мілютіна, і поставила своєю ціллю повернути собі геополітичне панування і в Європі, і у світі.
Свій воєнний вимір ця філософія знайшла у так званій "доктрині Герасимова". В лютому 2013 року він виступив перед Академією військових наук з доповіддю про гібридну війну, в якій переосмислював сучасне поняття міждержавного конфлікту і ставив військові дії в один ряд з політичними, економічними, інформаційними, гуманітарними та іншими невійськовими заходами.
Згідно з "доктриною Герасимова" основною метою "нелінійних бойових дій" є досягнення потрібних стратегічних і геополітичних результатів з використанням широкого інструментарію невійськових методів і засобів: дипломатія (у т.ч. таємна), економічний тиск, вплив на симпатії місцевого населення і т.ін.
Вплив на симпатії місцевого населення, інформаційна підготовка для забезпечення переходу влади на непідконтрольній, поки що, території до ставлеників Кремля. На сьогодні ним є пан Медведчук.
Всі інформаційні ресурси та фінанси задіяні для того, аби на виборах виграв саме він. І московській церкві тут відводиться особлива роль: схиляти одурманених вірян віддати свої голоси на майбутніх виборах саме цьому панові. А всі інші церкви вважати зловорожими раковими пухлинами.
Така тактика та стратегія була відпрацьована в Криму. Нині ця підривна діяльність продовжується на континентальній Україні.
Чи розуміє стан речей нинішній президент України? Думаю, що ні, оскільки він не знає яку Україну будувати. Немає у нього широкого геополітичного мислення, немає досвідченої команди однодумців, вихованих на любові до України, немає практичного досвіду боротьби з викликами такого штибу. І, як на мене, немає бажання займатися такими питаннями.
І ось тут би знадобився досвід колишнього Президента України — Петра Порошенка. Але нинішня челядь, яка оточила нашого очільника, — не дасть цього зробити. Вони не сиділи за переконання у тюрмах, не воювали на фронті — вони все життя варили бабло. І продовжуватимуть його варити і далі.
Нинішня стратегія замирення з ворогом без жодної компенсації та повернення окупованих територій викликає огиду. Створення круглих столів з залученням ватажків ЛНР та ДНР — це плювок в обличчя всім, хто воював та воює з ворожою нам країною. Хлопчики у випрасуваних костюмах забули, що вони керують країною тільки завдяки професійним воякам та волонтерам, які віддали своє життя за нашу державу.
Не дивлячись на коронавірус іде війна. Росія як завозила міни і снаряди бойовикам, так і продовжує завозити. Московська церква як агітувала за мир з Росією — так і продовжує агітувати. І над усім цим неподобством розправив крила Медведчук та недобитки Януковича. Відчувають, що влада безхребетна і квола. І скоро її можна буде брати голими руками.
Ти можеш зупинити цю навалу. Ще є час на практичні дії. Але небагато. По-перше - забути стежку до московських храмів. Йдіть у ті, де проповідують любов до України. Бо без неї немає любові до Бога.
21.04.2020р.
Ми не лежали на Майдані
І куля не втрапляла в лоба.
Але в кишенях повно “мані”:
Віват, Америко, Європо!
Ми не ходили у жалобі,
Дітей в могили не ховали.
При владі. А дурній худобі
Призначені хомут і рало.
Порозбирали барикади,
Похмура чернь згинає спини.
Для оступачених — лопати:
Нехай кайлують до загину.
Брехня вдягнула позолоту,.
Вовчиська — вовниці овечі.
Не уторопала голота
Навіщо в хаті колотнеча.
Годують хлопаки пірата,
Несуть добро йому зусюди.
Не має вожака громада,
Тому боротися не буде.
P.S:
Питаю і прошу поради:
Хохли — діагноз чи порода?
А мо до рук сокиру взяти
І дорубатись до свободи?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
