ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.10.07 11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.

Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,

Вячеслав Руденко
2026.10.06 12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!

Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,

Тетяна Левицька
2026.10.06 10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?

Віктор Кучерук
2026.10.06 07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.

М Менянин
2026.10.05 23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Чорнодушці
Ватажок кремлівської українофобської секти піп Онуфрій сказав:
“У нашій церкві українська мова неугодна Богу”.
А звідки він таке знає? - слушно запитаєте ви, шановні земляки.
Все просто: у його митрополичих хоромах є прямий мобільний зв’язок з Господом, по якому він отримує вказівки що угодно небесам, а що ні. А якщо точніше — прямий зв’язок з головним упирякою - Путіним та його поплічником Кірілом. От вони і дають йому вказівки — що говорити пастві на ввіреній йому території та як діяти.
Ця тоталітарна секта перетворилася на одну з найголовніших ідеологічних загроз в нашій державі. Прикриваючись Біблією церковники ведуть антиукраїнську пропаганду, допомагаючи ворогу здолати нашу державу зсередини.
Коли вшановували хвилиною мовчання пам’ять загиблих на російсько-українській війні у Верховній Раді - піднялися усі присутні. Окрім сатаністів, серед них був і Онуфрій.
Попи московського патріархату відмовлялися сповідати та відспівувати молебні нашим солдатам, робили сховки для боєприпасів московським терористам та їхнім посіпакам, перевозили під рясами зброю для терактів, інформували бандитські угруповування про дислокацію наших військ. А тепер ще й припрошують громадян України йти до храмів на молебні та святкування християнських празників, аби навмисно заразити всю нашу країну смертельно небезпечною недугою.
Ви думаєте — просто так? Нічого подібного! Це — неприхована, відкрита війна проти України.
Російська федерація прийняла нову військову доктрину, зробила військову реформу, чи не найбільшу з часів генерала Мілютіна, і поставила своєю ціллю повернути собі геополітичне панування і в Європі, і у світі.
Свій воєнний вимір ця філософія знайшла у так званій "доктрині Герасимова". В лютому 2013 року він виступив перед Академією військових наук з доповіддю про гібридну війну, в якій переосмислював сучасне поняття міждержавного конфлікту і ставив військові дії в один ряд з політичними, економічними, інформаційними, гуманітарними та іншими невійськовими заходами.
Згідно з "доктриною Герасимова" основною метою "нелінійних бойових дій" є досягнення потрібних стратегічних і геополітичних результатів з використанням широкого інструментарію невійськових методів і засобів: дипломатія (у т.ч. таємна), економічний тиск, вплив на симпатії місцевого населення і т.ін.
Вплив на симпатії місцевого населення, інформаційна підготовка для забезпечення переходу влади на непідконтрольній, поки що, території до ставлеників Кремля. На сьогодні ним є пан Медведчук.
Всі інформаційні ресурси та фінанси задіяні для того, аби на виборах виграв саме він. І московській церкві тут відводиться особлива роль: схиляти одурманених вірян віддати свої голоси на майбутніх виборах саме цьому панові. А всі інші церкви вважати зловорожими раковими пухлинами.
Така тактика та стратегія була відпрацьована в Криму. Нині ця підривна діяльність продовжується на континентальній Україні.
Чи розуміє стан речей нинішній президент України? Думаю, що ні, оскільки він не знає яку Україну будувати. Немає у нього широкого геополітичного мислення, немає досвідченої команди однодумців, вихованих на любові до України, немає практичного досвіду боротьби з викликами такого штибу. І, як на мене, немає бажання займатися такими питаннями.
І ось тут би знадобився досвід колишнього Президента України — Петра Порошенка. Але нинішня челядь, яка оточила нашого очільника, — не дасть цього зробити. Вони не сиділи за переконання у тюрмах, не воювали на фронті — вони все життя варили бабло. І продовжуватимуть його варити і далі.
Нинішня стратегія замирення з ворогом без жодної компенсації та повернення окупованих територій викликає огиду. Створення круглих столів з залученням ватажків ЛНР та ДНР — це плювок в обличчя всім, хто воював та воює з ворожою нам країною. Хлопчики у випрасуваних костюмах забули, що вони керують країною тільки завдяки професійним воякам та волонтерам, які віддали своє життя за нашу державу.
Не дивлячись на коронавірус іде війна. Росія як завозила міни і снаряди бойовикам, так і продовжує завозити. Московська церква як агітувала за мир з Росією — так і продовжує агітувати. І над усім цим неподобством розправив крила Медведчук та недобитки Януковича. Відчувають, що влада безхребетна і квола. І скоро її можна буде брати голими руками.
Ти можеш зупинити цю навалу. Ще є час на практичні дії. Але небагато. По-перше - забути стежку до московських храмів. Йдіть у ті, де проповідують любов до України. Бо без неї немає любові до Бога.

21.04.2020р.

Ми не лежали на Майдані
І куля не втрапляла в лоба.
Але в кишенях повно “мані”:
Віват, Америко, Європо!

Ми не ходили у жалобі,
Дітей в могили не ховали.
При владі. А дурній худобі
Призначені хомут і рало.

Порозбирали барикади,
Похмура чернь згинає спини.
Для оступачених — лопати:
Нехай кайлують до загину.

Брехня вдягнула позолоту,.
Вовчиська — вовниці овечі.
Не уторопала голота
Навіщо в хаті колотнеча.

Годують хлопаки пірата,
Несуть добро йому зусюди.
Не має вожака громада,
Тому боротися не буде.

P.S:

Питаю і прошу поради:
Хохли — діагноз чи порода?
А мо до рук сокиру взяти
І дорубатись до свободи?




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-04-21 08:47:02
Переглядів сторінки твору 890
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.792
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній