ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Кабала вірності
Не нав`язуй вірності, кохана,
Ми – як вільні птиці – живемо!
Не ставай, прошу, моїм тираном,
Що на плечі одяга ярмо.

Я тебе любить не перестану,
Лиш не сунь ти душу в кабалу.
Не закуй в невидимі кайдани,
Не допомагай гидкому злу.

Це - воно коханню саван шиє.
Не на користь буде нам обом,
Як затягнеш ти петлю на шиї,
Зробиш вірності мене рабом!

Ревнощі і докорів ця злива,
І контроль тотальний з милих губ…
Що аж хочеться піти наліво –
Я ж таки козацький волелюб!

Будь же ненав`язлива і добра,
І не жаль мене, як та оса,
Бо як засичиш, неначе кобра,
Краще житиму тоді я сам!

Краще бути вільним і убогим,
Ніж ходить в напрузі по межі.
Нам дано це почуття від Бога,
То його терпінням бережім!

Більше довіряй, люби, кохана,
І чаруй, даруй тепло своє.
Я, повір, на іншу і не гляну,
Бо така краса у мене є!

24 квітня 7528 р. (Від Трипілля) (2020)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-04-24 20:36:04
Переглядів сторінки твору 2110
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.631 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.631 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2025.08.21 23:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-04-24 21:47:40 ]
Дуже цікавий, глибокий вірш, Ярославе! Сильний, емоційний, багато у ньому філософії і почуттів, чоловічої сутності і фізіології пов'язаної з коханням. Мені, як жінці, дуже цікаво спостерігати за думкою чоловіка у відношенні до жінки. У деякій мірі з тобою погоджуюся, що ревнивість псує кохання і інколи призводить до поганих наслідків, чи розлуки. Люблю вірші, які залишають у душі слід і наводять на думку. ДЯКУЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-04-25 08:08:46 ]
Трохи суперечливий вірш, Таню. Якщо вірність це кабала, то нащо тоді шлюб? Питання...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-04-25 09:08:28 ]
Дякую, дорога Таню! Мені здається, що це - рецепт як для закоханої жінки, так і для чоловіка закоханого! Все має бути вільно, без примусу і нав"язування! І тоді буде повна гармонія і любов!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-04-25 09:14:39 ]
Сашко, ти як завжди, не в"їдеш глибоко в суть, і ковзаєш по поверхні...
Шлюб - це вже елемент примусу, невидимі кайдани самі по собі. Вірність може існувати і без шлюбу, коли не тисне ота печатка в паспорті. І це найкращий варіант, тому він - добровільний, кожна із сторін бере сама на себе відповідальність за збереження родини і є вірною добровільно, без примусу. А коли хтось когось тиранить, ревнує, ще й безпідставно, нав"язує вірність, ніби закабалює, тоді і виникає внутрішній протест і відторгнення нав"язування, яка може привести до розриву відносин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-04-25 18:40:16 ]
Розумію, друже. Ще й як розумію. Я жив з дружиною без печатки в паспорті 10 років. Потім з'явилася печатка, бо так було треба. І скажу таке: в стосунках нічого не змінилося. НІЧОГО! А знаєш чому? Тому що була збережена подружня вірність. І ревнощів як не було, так і немає. Тому для мене вірш трохи дивний, хоча й зрозумілий.
Але універсального рецепту для кожної окремо взятої сім'ї теж немає. Скільки людей - стільки й рецептів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-04-25 23:02:13 ]
Вірш тобі дивний, тому що ти його підганяєш під свою життєву схему. А в кожному окремому випадку ці схеми різні, і те, що підходить тобі, не підходить іншим. У тебе не було ревнощів, а в інших вони були, от і виникають різні життєві колізії, які породжують такі вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2020-04-25 19:55:09 ]
53 роки я в шлюбі, а жодного разу не спитав дружину, чи любить вона мене, чи вірна мені чи ні. Мені здається, що найбільше клянуться в любові й вірності ті, хто схильний до зради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-04-25 23:59:19 ]
Дорогий пане Іване, я дуже радий, що у Вас таке становище в родині, така гармонія стосунків і стабільність! Ви не питали дружину, а вона Вас не питала! Чудово! А може Ви ходили собі наліво, а вона - собі! І вас обох це влаштовувало, а Ви не вчиняли скандалів, бо воліли спокою! А на старості років уже хоч-не-хоч, а будеш вірним, бо так не загуляєш, як можна в молодості чи в зрілості!
Ви не питали, то це не значить, що і всім іншим треба так робити. У кожного ситуація своя. Вам не треба про вірність нагадувати, а хтось не впевнений в собі, і йому треба нагадувати про це по три рази на день!
Головне, щоб художній твір знайшов те, що властиве всім хоч потрохи, тоді він має якусь цінність.
Сушко, наприклад, так і не второпав, що у вірші йдеться не про пропаганду подружньої зради, а лише про те, що не можна нікому нічого нав"язувати, в тому числі і вірності. І ревнувати, і без кінця нагадувати про це. Тому, що це може призвести саме до подружньої зради, або взагалі - до розриву подружніх відносин. От і все!