ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
Музика Жовтої Істини
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Поспіх
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Модерн вовни
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Тужливий
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
* * *
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
"П.п"
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Там, за синім обрієм
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

С М
2026.06.16 22:20
Сяйлива миля (The Rolling Stones)
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч

шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям

хома дідим
2026.06.16 21:42
* 114 *
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Нам все ніколи, ніколи...
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
* * *
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,

Іван Веселий
2026.06.16 11:54
6. Переспіви. К.Ч Я-і-Бог
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.

Тетяна Левицька
2026.06.16 10:44
Святиня
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.

Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
* * *
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Натуралістичні думки - 4
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Кабала вірності
Не нав`язуй вірності, кохана,
Ми – як вільні птиці – живемо!
Не ставай, прошу, моїм тираном,
Що на плечі одяга ярмо.

Я тебе любить не перестану,
Лиш не сунь ти душу в кабалу.
Не закуй в невидимі кайдани,
Не допомагай гидкому злу.

Це - воно коханню саван шиє.
Не на користь буде нам обом,
Як затягнеш ти петлю на шиї,
Зробиш вірності мене рабом!

Ревнощі і докорів ця злива,
І контроль тотальний з милих губ…
Що аж хочеться піти наліво –
Я ж таки козацький волелюб!

Будь же ненав`язлива і добра,
І не жаль мене, як та оса,
Бо як засичиш, неначе кобра,
Краще житиму тоді я сам!

Краще бути вільним і убогим,
Ніж ходить в напрузі по межі.
Нам дано це почуття від Бога,
То його терпінням бережім!

Більше довіряй, люби, кохана,
І чаруй, даруй тепло своє.
Я, повір, на іншу і не гляну,
Бо така краса у мене є!

24 квітня 7528 р. (Від Трипілля) (2020)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2020-04-24 20:36:04
Переглядів сторінки твору 2326
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.632 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.632 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-04-24 21:47:40 ]
Дуже цікавий, глибокий вірш, Ярославе! Сильний, емоційний, багато у ньому філософії і почуттів, чоловічої сутності і фізіології пов'язаної з коханням. Мені, як жінці, дуже цікаво спостерігати за думкою чоловіка у відношенні до жінки. У деякій мірі з тобою погоджуюся, що ревнивість псує кохання і інколи призводить до поганих наслідків, чи розлуки. Люблю вірші, які залишають у душі слід і наводять на думку. ДЯКУЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-04-25 08:08:46 ]
Трохи суперечливий вірш, Таню. Якщо вірність це кабала, то нащо тоді шлюб? Питання...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-04-25 09:08:28 ]
Дякую, дорога Таню! Мені здається, що це - рецепт як для закоханої жінки, так і для чоловіка закоханого! Все має бути вільно, без примусу і нав"язування! І тоді буде повна гармонія і любов!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-04-25 09:14:39 ]
Сашко, ти як завжди, не в"їдеш глибоко в суть, і ковзаєш по поверхні...
Шлюб - це вже елемент примусу, невидимі кайдани самі по собі. Вірність може існувати і без шлюбу, коли не тисне ота печатка в паспорті. І це найкращий варіант, тому він - добровільний, кожна із сторін бере сама на себе відповідальність за збереження родини і є вірною добровільно, без примусу. А коли хтось когось тиранить, ревнує, ще й безпідставно, нав"язує вірність, ніби закабалює, тоді і виникає внутрішній протест і відторгнення нав"язування, яка може привести до розриву відносин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-04-25 18:40:16 ]
Розумію, друже. Ще й як розумію. Я жив з дружиною без печатки в паспорті 10 років. Потім з'явилася печатка, бо так було треба. І скажу таке: в стосунках нічого не змінилося. НІЧОГО! А знаєш чому? Тому що була збережена подружня вірність. І ревнощів як не було, так і немає. Тому для мене вірш трохи дивний, хоча й зрозумілий.
Але універсального рецепту для кожної окремо взятої сім'ї теж немає. Скільки людей - стільки й рецептів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-04-25 23:02:13 ]
Вірш тобі дивний, тому що ти його підганяєш під свою життєву схему. А в кожному окремому випадку ці схеми різні, і те, що підходить тобі, не підходить іншим. У тебе не було ревнощів, а в інших вони були, от і виникають різні життєві колізії, які породжують такі вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2020-04-25 19:55:09 ]
53 роки я в шлюбі, а жодного разу не спитав дружину, чи любить вона мене, чи вірна мені чи ні. Мені здається, що найбільше клянуться в любові й вірності ті, хто схильний до зради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-04-25 23:59:19 ]
Дорогий пане Іване, я дуже радий, що у Вас таке становище в родині, така гармонія стосунків і стабільність! Ви не питали дружину, а вона Вас не питала! Чудово! А може Ви ходили собі наліво, а вона - собі! І вас обох це влаштовувало, а Ви не вчиняли скандалів, бо воліли спокою! А на старості років уже хоч-не-хоч, а будеш вірним, бо так не загуляєш, як можна в молодості чи в зрілості!
Ви не питали, то це не значить, що і всім іншим треба так робити. У кожного ситуація своя. Вам не треба про вірність нагадувати, а хтось не впевнений в собі, і йому треба нагадувати про це по три рази на день!
Головне, щоб художній твір знайшов те, що властиве всім хоч потрохи, тоді він має якусь цінність.
Сушко, наприклад, так і не второпав, що у вірші йдеться не про пропаганду подружньої зради, а лише про те, що не можна нікому нічого нав"язувати, в тому числі і вірності. І ревнувати, і без кінця нагадувати про це. Тому, що це може призвести саме до подружньої зради, або взагалі - до розриву подружніх відносин. От і все!