ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Олеандра
2026.09.16 08:39
Яблуня з червоними плодами золотіє під моїм вікном.
Чуєш, Боже, осінь цими днями
[попри рев тривог і гніву гамір]
ллється долу яблучним вином.

Бачиш, Боже, крізь густіші тіні сонця пробиваються мечі.
Ці мечі – похмурих днів святині
[як вони на

Віктор Кучерук
2026.09.16 06:58
Мій війною утомлений слух знов налякано ловить
Монотонне дзижчання "шахеда" в загуслій пітьмі.
Його тінь смертоносна несеться вздовж схилів Дніпрових,
Маневруючи звично, а іноді лиш по прямій.
А за мить мій напружений слух чує радісно тишу
І тремтл

Ольга Садкова
2026.09.15 23:58
Знайомі скрипалі —
квартет —
мелодію заграли:
була глибінь, а потім — злет,
сум з радістю в спіралі,
лелечий голос з-під небес,
русалчин тихий з моря.
В любові вмер хтось і воскрес,

С М
2026.09.15 23:17
шуз у тебе оксамитний
черевики знамениті
згляд немов наркот
& швидкий твій фрік-джайв, ха
стукаю, не чуєш? у твоє вікно
стукаю, не чуєш? у твої двері, ов
стукаю, не чуєш? у бруді вуличним
ей

хома дідим
2026.09.15 22:44
твої стосунки із пеклом
нічим вони не інакші
ніж у віршарів типових
нехай собі гумористів
якщо не хочеться кави
нормально попити чаю
простої води лигнути
чому би не з водогону

Володимир Бойко
2026.09.15 17:57
Чоловік пішов до лісу
Грибів позбирати,
Аж на нього стриб – гадюка
Й ну його кусати.

Душу й тіло змордувала,
До серця дістала,
Нижче пояса вкусила

Борис Костиря
2026.09.15 17:53
Новітній сніг пішов для нас неждано,
Укривши сподівання на весну.
Новітній сніг, як істина жадана,
Яка покрила душу вогняну.

Літопис тиші пише ця негода,
Хорали душ, поеми небуття.
Романи вічності здобули гордість

Віктор Кучерук
2026.09.15 09:45
Прохолода вечорова,
Шурхіт підошов, -
То спалахує розмова,
То тьмяніє знов.
Мов троянда червонієш
Поруч юна ти, -
Радість, смуток і надію -
Все пізнати встиг.

Вячеслав Руденко
2026.09.15 08:33
Від брам солоних і строкатих
І Ромоданівського тракту
Тікаю, ніби справжній Гудвін*, —
Раптово серцем ставши в п’ятах.

Корній тримається коріння,
Місцина місячна — вологи,
Щур — гарбузового насіння,

хома дідим
2026.09.14 23:49
комусь цікаві теми
глобальні
та космічні
логічні піруети
на фоні чорних дір
хтось
обирає розпач
межуючий із відчаєм

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Кабала вірності
Не нав`язуй вірності, кохана,
Ми – як вільні птиці – живемо!
Не ставай, прошу, моїм тираном,
Що на плечі одяга ярмо.

Я тебе любить не перестану,
Лиш не сунь ти душу в кабалу.
Не закуй в невидимі кайдани,
Не допомагай гидкому злу.

Це - воно коханню саван шиє.
Не на користь буде нам обом,
Як затягнеш ти петлю на шиї,
Зробиш вірності мене рабом!

Ревнощі і докорів ця злива,
І контроль тотальний з милих губ…
Що аж хочеться піти наліво –
Я ж таки козацький волелюб!

Будь же ненав`язлива і добра,
І не жаль мене, як та оса,
Бо як засичиш, неначе кобра,
Краще житиму тоді я сам!

Краще бути вільним і убогим,
Ніж ходить в напрузі по межі.
Нам дано це почуття від Бога,
То його терпінням бережім!

Більше довіряй, люби, кохана,
І чаруй, даруй тепло своє.
Я, повір, на іншу і не гляну,
Бо така краса у мене є!

24 квітня 7528 р. (Від Трипілля) (2020)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-04-24 20:36:04
Переглядів сторінки твору 2433
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.632 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.632 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-04-24 21:47:40 ]
Дуже цікавий, глибокий вірш, Ярославе! Сильний, емоційний, багато у ньому філософії і почуттів, чоловічої сутності і фізіології пов'язаної з коханням. Мені, як жінці, дуже цікаво спостерігати за думкою чоловіка у відношенні до жінки. У деякій мірі з тобою погоджуюся, що ревнивість псує кохання і інколи призводить до поганих наслідків, чи розлуки. Люблю вірші, які залишають у душі слід і наводять на думку. ДЯКУЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-04-25 08:08:46 ]
Трохи суперечливий вірш, Таню. Якщо вірність це кабала, то нащо тоді шлюб? Питання...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-04-25 09:08:28 ]
Дякую, дорога Таню! Мені здається, що це - рецепт як для закоханої жінки, так і для чоловіка закоханого! Все має бути вільно, без примусу і нав"язування! І тоді буде повна гармонія і любов!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-04-25 09:14:39 ]
Сашко, ти як завжди, не в"їдеш глибоко в суть, і ковзаєш по поверхні...
Шлюб - це вже елемент примусу, невидимі кайдани самі по собі. Вірність може існувати і без шлюбу, коли не тисне ота печатка в паспорті. І це найкращий варіант, тому він - добровільний, кожна із сторін бере сама на себе відповідальність за збереження родини і є вірною добровільно, без примусу. А коли хтось когось тиранить, ревнує, ще й безпідставно, нав"язує вірність, ніби закабалює, тоді і виникає внутрішній протест і відторгнення нав"язування, яка може привести до розриву відносин.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2020-04-25 18:40:16 ]
Розумію, друже. Ще й як розумію. Я жив з дружиною без печатки в паспорті 10 років. Потім з'явилася печатка, бо так було треба. І скажу таке: в стосунках нічого не змінилося. НІЧОГО! А знаєш чому? Тому що була збережена подружня вірність. І ревнощів як не було, так і немає. Тому для мене вірш трохи дивний, хоча й зрозумілий.
Але універсального рецепту для кожної окремо взятої сім'ї теж немає. Скільки людей - стільки й рецептів.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-04-25 23:02:13 ]
Вірш тобі дивний, тому що ти його підганяєш під свою життєву схему. А в кожному окремому випадку ці схеми різні, і те, що підходить тобі, не підходить іншим. У тебе не було ревнощів, а в інших вони були, от і виникають різні життєві колізії, які породжують такі вірші.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2020-04-25 19:55:09 ]
53 роки я в шлюбі, а жодного разу не спитав дружину, чи любить вона мене, чи вірна мені чи ні. Мені здається, що найбільше клянуться в любові й вірності ті, хто схильний до зради.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2020-04-25 23:59:19 ]
Дорогий пане Іване, я дуже радий, що у Вас таке становище в родині, така гармонія стосунків і стабільність! Ви не питали дружину, а вона Вас не питала! Чудово! А може Ви ходили собі наліво, а вона - собі! І вас обох це влаштовувало, а Ви не вчиняли скандалів, бо воліли спокою! А на старості років уже хоч-не-хоч, а будеш вірним, бо так не загуляєш, як можна в молодості чи в зрілості!
Ви не питали, то це не значить, що і всім іншим треба так робити. У кожного ситуація своя. Вам не треба про вірність нагадувати, а хтось не впевнений в собі, і йому треба нагадувати про це по три рази на день!
Головне, щоб художній твір знайшов те, що властиве всім хоч потрохи, тоді він має якусь цінність.
Сушко, наприклад, так і не второпав, що у вірші йдеться не про пропаганду подружньої зради, а лише про те, що не можна нікому нічого нав"язувати, в тому числі і вірності. І ревнувати, і без кінця нагадувати про це. Тому, що це може призвести саме до подружньої зради, або взагалі - до розриву подружніх відносин. От і все!