***маленька сюреалістична поема***
" ...посіяли гайдамаки в Україні жито,
та не вони його жали... Що мусим робити?.."
Т. Шевченко

...ні слова супроти, ні сумніву тіні.
Не варто дорослого знати дитині...
.......................................
- ти бачиш, Велика дитино,
Укотре змінилась країна,
Країна, де ти народився і виріс,
Яку облюбовує паніковірус,
Де кожен із кожним воює,
І завше тебе розцілує
Крізь маску Іуда на знаній Вечері
І зникне, немов у таємній печері
Манкуртів і привидів?.. Годі
Курить фіміами Свободі,
Що вовчою стежкою в лісі шукали,
А згодом відмовились, ніби шакали
Епохи минулої, задля
Продукту під назвою “падло”
В пакеті, означеному “свіжиною”,
Не вдячні тому, хто страшною ціною
За волю платив і з любов"ю
Гріхи ваші власною кров"ю
(ви риму цю вибачте, бо за звичаєм
Із кров"ю любов ми, поети, вінчаєм)
Змива у холодних окопах...
...............................
Цього не побачити, поки
Свідомістю правитиме кон"юнктура
(як це полюбля псевдолітература -
Об істину витерти ноги...
Таланту не дати дороги...
"Піпл хаває"- час набивати кишені...
Від цього країна загине лишень... Ні?)
.................................
Здоровим не буде каліка,
Хвороби не зцілиш без ліків,
Та хто і збирався кого лікувати-
Кради і тікай, лиш виблискують п”яти!..
..................................
...укотре "посіяли жито"...
А жити?..
Та!..
БУДЕМО ЖИТИ !..

написано під час карантину*


© Copyright: Серго Сокольник, 2020
Св/ №120050106936